КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Тематичний план лекцій і семінарських занять
Загальний обсяг 252 год., в тому числі: Лекцій – 34 год. Семінари – 64 год. Самостійна робота- 27 год. Змістовий модуль 1. Класичні соціальні теорії
Вступ: Ознайомлення студентів з метою та завданнями курсу «Соціальна філософія», його предметом та структурою та формами поточного та підсумкового контролю. Мета курсу є оволодіння студентами знаннями про основні засади соціального розвитку та відповідними вміннями їхнього застосування у науково-теоретичній роботі, викладанні навчальних дисциплін соціогуманітарного профілю, аналітичній діяльності та суспільно-політичній практиці. Завданнями, які конкретизують мету є: · розкрити базові положення класичних соціально-філософських теорій у їхньому взаємозв’язку; · здійснити філософський аналіз проблематики співвіднесення інституційних та позаінституційних аспектів соціального життя; · виявити сутнісні аспекти специфіки перебігу соціально-політичних процесів сучасного суспільства. Предметом навчальної дисципліни є основи соціально-філософських знань та методології. Структура курсу включає у себе два модулі: «Класичні соціальні теорії» та «Інституційні та позаінституційні виміри суспільного життя». До початку вивчення курсу студент повинен мати знання з філософської пропедевтики, онтології, світової та вітчизняної історії. Також студент повинен мати навички самостійного аналітичного опрацювання текстів та написання реферату. Методи викладання:лекційний метод, проведення семінарських занять, виконання самостійних творчих письмових робіт, написання рефератів, проведення модульних робіт у вигляді написання тестів, індивідуальне консультування протягом семестру.
Тема 1. Сучасна соціальна філософія. – (4 год.)
Лекція (2 год) . Предмет соціальної філософії. Соціальна філософія серед інших філософських дисциплін. Соціальна філософія та філософія історії. Соціальна філософія та філософська антропологія. Соціальна філософія і онтологія. Соціальна філософія і гносеологія.
Соціальна філософія як методологія соціальних наук. Соціальна філософія і соціологія. Соціальна філософія і психологія. Соціальні науки і гуманітарні науки. Світоглядна функція соціальної філософії. Соціальне пізнання як частина соціальної практики. Сучасна практична філософія. Поняття соціальної теорії. Соціальна теорія в структурі соціального знання. Соціальні інститути і соціальне знання. Повсякденність і соціальне знання.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) Виявити специфіку соціальних теорій як проміжної ланки між метафізичними засадами соціальної філософії та конкретними соціальними та гуманітарними науками – соціологією, економікою, соціальною психологією, психологією, історією, правом тощо.
Контрольні запитання та завдання 1. Чим вирізняється предмет соціальної філософії від предмету конкретних соціальних і гуманітарних наук? 2. У чому відмінність соціального знання від теоретичного знання? 3. Що таке соціальна теорія? Рекомендована література: 1. Губерський Л. Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія. Підручник для вищих навчальних закладів / В.Андрущенко, Л.Губерський, М.Михальченко. Вид. 3-є, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – 656 с. 2. Мангейм К. Очерки социологии знания (теория познания – мировоззрение – историзм) /К. Мангейм [пер. с англ.]. – М.: ИНИОН РАН, 1998. – 249 с. 3. Марахов В.Г. Социальная философия. Курс лекций /В.Г.Марахов. – СПб.: СПбГУ, 2011. – 419 с. 4. Орехов А.М. Социальная философия: Предмет, структурные профили и вызовы на рубеже XXI века /А.М. Орехов. – М.: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. – 272 с. 5. Соціальна філософія: Короткий Енциклопедичний Словник. - Київ-Харків: Рубікон, 1997. – с. 6. Філософський словник соціальних термінів. – Х.: Корвін, 2002. – с. 7. Шелер М. Проблемы социологии знания / Пер. с нем., коммент., послесл. А.Н. Малинкина. – М.: Институт общегуманитарных исследований, 2011. – 303 с.
Тема 2. Теорія історичного матеріалізму Карла Маркса. – (6 год.)
Лекція (2 год) . Методологія соціального пізнання за К.Марксом. Основа інтерпретації суспільства – історичний рух, а не спосіб мислення. Пріоритет політекономічних понять у дослідженні суспільного життя. Діалектичний матеріалізм.
Предмет дослідження. Дійсні індивіди, їх діяльність і матері-альні умови їх життя як передумова соціального дослідження. Надіндивідуальний характер суспільних відносин. Дослідження суспільства як конституйованого внутрішнім протиріччям. Поняття базису і надбудови. Примат матеріального виробництва у суспільному житті. Протиріччя між продуктивними силами і виробничими відносинами. Поняття суспільного способу матеріального виробництва. Суспільні класи і боротьба між ними. Вертикальність відносин між класами. Поляризація суспільства на два і лише два блоки. Ідеологія як самосвідомість класу та хибна свідомість. Специфіка капіталістичного суспільства. Буржуазія як клас, що революціонізує виробничі відносини. Логіка розвитку суспільства. Два типи суспільного розвитку: античний, феодальний, буржуазний з одного боку та азіатський – з іншого. Окремі економічні закони для кожного способу виробництва, а не загальна економічна теорія. Залежність економічних законів від соціальної структури. Теорія соціальних революцій. Соціалістична революція як перехід до дійсної історії і гармонійного суспільства. Революція більшості заради більшості. Зникнення класів, політики, держави. Ідеал суспільства. Протиставлення всезагальності і відчуження, держави і громадянського суспільства. Ідеал цілісної людини. Реалізація людської сутності через подолання відчуження. Відчуження й уречевлення. Види відчуження. Семінар 1. – 2 год. 1. Методологія марксизму. 2. Матеріальне виробництво як центральна категорія марксизму. 3. Структура суспільних відносин. Базис і надбудова. 4. Класи і класова боротьба. Поняття ідеології. 5. Проблема відчуження. Можливість подолання відчуження шляхом соціальної революції. 6. Ідеал людини і суспільства в марксизмі. 7. Концепція імперіалізму у марксизмі.
Завдання для самостійної роботи (2 год.) 1. Виявіть гегельянське «коріння» та марксистську специфіку понять «клас в собі» «клас для себе». 2. Порівняйте інтерпретацію проблеми відчуження у філософії К.Маркса та в марксизмі.
Контрольні запитання та завдання 1. Якою мірою матеріальне виробництво за Марксом є самодостатнім і чому? 2. Чому суспільним базисом за Марксом є виробничі відносини? 3. Чому за Марксом та ж сама ідеологія у історії суспільства може бути і прогресивною і реакційною? 4. Назвіть і проаналізуйте основні види відчуження та зв’язок між ними за Марксом. Рекомендована література. Маркс К. Экономические рукописи 1857-1859 г.г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Издание второе. – М.: Политиздат, 1968. – Т. 46,ч.1. – С. 17 – 48. Маркс К. Економічно-філософські рукописи 1844 року // Маркс К., Енгельс Ф. З ранніх творів. – К.: Політвидав України, 1973. – С.520 – 532, 578 – 597. Маркс К., Энгельс Ф. Манифест коммунистической партии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 4. – С.419 – 459. Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. -Т. 3. – С.15 – 49. Маркс К. Капитал // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 25. – С.457. Маркс К. К критике политической экономии. Предисловие // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 13. – С.5 – 9. Маркс К. Классовая борьба во Франции с 1848 по 1850 г.г. // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 7. – С. Маркс К. 18 брюмера Луи Бонапарта // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 8. – С.207 -208.
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 341; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |