Тема 8. Обмеження монополізму і захист економічної конкуренції

Загальна характеристика антимонопольно-конкурентного законодавства. Поняття захисту економічної конкуренції необхідно формулювати виходячи з вузького та широкого тлумачення цієї категорії. Вузьке тлумачення включає аналіз заходів державного впливу за правопорушення, що передбачені Господарським кодексом України, Законом України "Про захист економічної конкуренції" та стосуються органів управління та господарських суб'єктів (їх угруповань), що володіють ринковою владою. В цьому контексті слід дати порівняльну характеристику таким групам порушень, як 1) антиконкурентні узгоджені дії, 2) зловживання монопольним (домінуючим) становищем, 3) антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю, 4) обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання, 5) порушення порядку концентрації суб'єктів господарювання. Широке тлумачення порушень порядку економічної конкуренції стосується взаємин між суб'єктами господарювання, що не мають ринкової влади та охоплює а) недобросовісну конкуренцію, б) недобросовісну рекламу, в) отримання неправомірних переваг у конкуренції шляхом порушення чинного законодавства. Студенту слід навести систему відповідних законодавчих актів, продемонструвати знання генезису його становлення в Україні. Доречно визначити відмінні риси зарубіжного законодавства про захист конкуренції, зокрема, американського антитрестовського законодавства.

При цьому слід враховувати, що антимонопольно-конкурентне законодавство виникло і розвивалося не тільки для захисту конкуренції, але і для захисту суспільства від зловживань монопольним положенням природних монополій, у яких немає конкурентів за визначенням. Крім того, захищаючи вітчизняного товаровиробника і вітчизняного споживача, законодавство повинне сприяти здатності вітчизняних товаровиробників протистояти іноземним і транснаціональним монополіям на світовому ринку, тобто бути антимонопольним на "зовнішньоекономічному фронті".

Антиконкурентні узгоджені дії: поняття та прояви. Вивчення специфіки антиконкурентних узгоджених дії потребує визначення їх поняття та проявів. Необхідно зупинитися та дати відповідну оцінку антиконкурентних узгоджених дій, що заборонені законодавством та відображаються в наступному: 1) встановлення умов придбання (реалізації) товарів, 2) обмеження виробництва, ринків товарів, техніко-технологічного розвитку, інвестицій або встановлення контролю над ними; 3) розподіл ринку (джерел постачання); 4) спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів; 5) усунення з ринку або обмеження доступу на ринок суб'єктів господарювання; 6) застосування різних умов до рівнозначних угод з іншими суб'єктами господарювання, що ставить останніх у невигідне становище в конкуренції; 7) укладання угод за умови прийняття іншими суб'єктами господарювання додаткових зобов'язань, які за своїм змістом або чесними (торговими) звичаями не стосуються предмета цих угод; 8) істотного обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин. Студент має вміти моделювати приклади заборонених антиконкурентних узгоджених дій. Важливо розуміти порядок обрання дозволеного шляху їх вчинення.

Домінуюче (монопольне) становище: поняття та види зловживання ним. Поняття домінуючого (монопольного) становища суб'єкта господарювання необхідно поділяти на два аспекти індивідуальний та колективний. Індивідуальний аспект в свою чергу може бути поділений на виключний (відсутність конкурентів на ринку), формальний (частка на ринку товарів перевищує 35% та не доведено існування значної конкуренції), допустимий (частка на ринку товарів 35% або менше, проте доведено відсутність значної конкуренції). Колективний аспект має двоскладний (стосується двох суб'єктів господарювання в сфері певного виду товарів за відсутності конкурентів чи незначної конкуренція), трьохскладовий (сукупна частка не більш ніж трьох суб'єктів господарювання на одному ринку перевищує 50%), п'ятискладовий (сукупна частка не більш ніж п'ятьох суб'єктів господарювання на одному ринку перевищує 70%) прояви. Слід відповісти на запитання, чи є монопольне становище правопорушенням та назвати прояви зловживання ним, дати характеристику їх найбільш значних наслідків, обґрунтувати, чи мають ці прояви вичерпного переліку в законодавстві.

Антиконкурентні дії органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю: поняття та прояви. Характеристика правопорушень органів влади, місцевого самоврядування та адміністративно-господарського управління та контролю в сфері захисту економічної конкуренції слід орієнтувати на такі наслідки, як недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Студент має визначити які саме дії означених органів можуть приводити до цих наслідків, відповісти на запитання, чи передбачає закон вичерпний перелік цих дій, пояснити зміст найбільш небезпечних з них для економічної конкуренції. Важливо показати значення обмежень по передачі повноважень органами влади та місцевого самоврядування, співвіднести дії та бездіяльність відповідних органів, що утворюють правопорушення в сфері захисту економічної конкуренції.

Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання: поняття та прояви. Обмежувальна та дискримінаційна діяльність суб'єктів господарювання може завдавати значного впливу на захист економічної конкуренції. Саме тому ця четверта група правопорушень в галузі економічної конкуренції потребує вивчення з точки зору поняття, проявів, та порядку їх припинення. Необхідно прийняти до уваги, що ця група правопорушень має прямий та непрямий чинник. Перший характеризується тим, що правопорушник власними діями заважає економічній конкуренції, а другий – тим, що правопорушник примушує до правопорушення іншого суб'єкта господарювання. В свою чергу прямий чинник може бути класифікований по складу правопорушників на здійснюваний (а) об'єднаннями, (б) особами, яким дозволені узгоджені антиконкурентні дії, (в) суб'єктами господарювання, що мають значно більший ринковий вплив порівняно з малими або середніми підприємцями, їх конкурентами.

Концентрація суб'єктів господарювання: поняття, випадки концентрації, що потребують дозволу, порядок отримання дозволу на концентрацію. Питання контролю за концентрацією суб'єктів господарювання лежить в площині визначення поняття концентрації, що зумовлюється корпоративним та посадовим аспектами. Корпоративний аспект охоплює випадки злиття, приєднання, набуття активів, колективного заснування, набуття часток (акцій, паїв) суб'єктів господарювання. Посадовий аспект передбачає сумісництво керівних посад в різних суб'єктах господарювання. Важливо окреслити дії, які прямо називаються в законі такими, що не вважаються концентрацією, визначити суб'єктів концентрації. Слід навести вичерпний перелік умов, за яких законодавством вимагається отримання дозволу на концентрацію суб'єктів господарювання, дати характеристику порядку отримання такого дозволу.

Недобросовісна конкуренція: поняття та прояви. Аналіз недобросовісної конкуренції необхідно здійснювати під кутом визначення широкого його поняття, коли відповідні порушення кореспондують з протиріччям з правилами, торговими та іншими чесними звичаями. Засади відповідного регулювання зосереджені в Законі "Про захист від недобросовісної конкуренції". Студент має пояснити чи мають прояви недобросовісної конкуренції вичерпної характеристики в законодавстві та навести найбільш суспільно небезпечні їх види. Вивчення повинне включати аналіз понять "чужі позначення", "рекламні матеріали", "упаковка", "порівняльна реклама", "дискредитація підприємця", "схилення", "примусовий асортимент", "зовнішній вигляд виробу", "підкуп службовця", "переваги в конкуренції", "збирання, розголошення, використання комерційної таємниці", "бойкот". Потребує аналізу добросовісна конкуренція в рекламній діяльності. Для цього на підставі Закону "Про рекламу" слід дати легальне та наукове визначення реклами (рекламної діяльності), визначити прояви її недобросовісного здійснення.

Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції: види санкцій, механізм та органи застосування. Для повноти вивчення правового регулювання захисту економічної конкуренції слід ознайомитися зі специфікою відповідальності за відповідні правопорушення та визначити порядок їх припинення. В першу чергу доречно визначити поняття та склад правопорушення законодавства про захист економічної конкуренції. По-друге – дати характеристику санкціям за відповідні правопорушення, зокрема штрафам, примусовому поділу, відшкодуванню шкоди, вилученню товарів, відмежувати їх від кримінальної та адміністративної відповідальності. Вп'яте – назвати підстави звільнення від відповідальності. Вчетверте – окреслити коло суб'єктів, що вправі застосовувати ті чи інші санкції, або звільняти від відповідальності. Важливо охарактеризувати правовий статус Антимонопольного комітету України, а також систематизувати порядок накладання санкцій за різні види правопорушень в сфері економічної конкуренції.

1. Малиновська В.С. До питання про несумлінну конкуренцію у підприємницькій діяльності//Вісник господарського судочинства.- 2000. -№3. –С. 227.

2. Першиков Є.В. Антимонопольне законодавство і правові питання недобросовісної конкуренції в Україні//Вісник господарського судочинства.- 2001. -№1. –С. 50

3. Безух О.В. Співвідношення законодавства щодо захисту від недобросовісної конкуренції із законодавством, яке регулює використання інших об’єктів інтелектуальної власності//Вісник господарського судочинства.- 2001. -№1. –С. 168.

4. Мельниченко О.І. Про практику застосування арбітражними судами конкурентного законодавства/Вісник господарського судочинства.- 2001. -№1. –С. 38

5. Коваль В.Я. Недобросовісна конкуренція: поняття та ознаки// Вісник господарського судочинства. – 2002. - №3. – С. 178

6. Мельник С.Б. Антимонопольно-конкурентне законодавство: Навч.-метод. посіб.// Одеськ. національн юрид.академія. – О.: Фенікс, 2007 – 188 с. – 10, 93 д.а.

7. Скордамалья В., Саніахметова Н.О., Мельник С.Б. Конкурентне право ЄС. Навчальний посібник / Серія “Право ЄС”. Книга перша. – О.: ОНЮА, 2004. – 238 с.

8. Мельник С.Б. Злоупотребления монопольним положением на рынке // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. - № 12. – С. 14-16.

9. Мельник С.Б. К вопросу о значимости противодействия злоупотреблению монопольным положением на рынке // Актуальні проблеми держави і права – Вип. 6, Ч. ІІ – Одеса: Одеська державна юридична академія, 1999. – С. 185-190.

10. Мельник С.Б. Государственное регулирование деятельности субъектов хозяйствования, занимающих монопольное положение на рынке // Актуальні проблеми держави і права – Вип. 7. – Одеса: Одеська державна юридична академія, 2000. – С. 27-35.

11. Мельник С.Б. Понятие злоупотребления монопольным положением на рынке // Актуальні проблеми держави і права – Вип. 9. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2000. – С. 271-276.

12. Мельник С. Монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання на ринку // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Вип. 12. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 363 - 366.

13. Мельник С.Б. Відповідальність за порушення законодавства про природні монополії // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Вип. 15. – Одеса: Юридична література, 2002. – С. 166 – 170.

14. Мельник С.Б. Правові аспекти діяльності суб’єктів природних монополій // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Вип. 16. – Одеса: Юридична література, 2002. – С. 583 – 587.

15. Мельник С.Б. Конкуренція і монополія: від економіки до права // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць / Голов. ред. С.В. Ківалов; відп. за вип. Л.І. Кормич. – Одеса: Юридична література, 2003. – Вип.16. – С. 284-290.

16. Мельник С.Б. Припинення зловживань монопольним (домінуючим) становищем: адаптація конкурентного законодавства України до права ЄС // Актуальні проблеми держави і права. Збірник наукових праць. - Вип. 18. – Одеса: Юридична література, 2003. – С. 549 – 554.

17. Мельник С.Б. Обмеження монополізму: порівняльно-правовий аналіз Господарського кодексу України і Закону України “Про захист економічної конкуренції” // Актуальні проблеми держави і права – Вип. 22. – Одеса: Юридична література, 2004. – С. 645 – 650.

18. Мельник С.Б. Економіко-правове визначення поняття „монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання”// Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Т. 3. – Одеса. Юридична література, 2004. – С. 159-167.

19. Мельник С.Б. Звільнення від заборони антиконкурентних угод: порівняльна характеристика конкурентного права ЄС та законодавства України про захист економічної конкуренції // Актуальні проблеми держави і права. Редкол.: С.В. Ківалов (голов. ред.) та ін. – Вип. 24. – Одеса: Юридична література, 2005. – С. 67-75.

20. Мельник С.Б. К вопросу о системе конкурентного права Украины // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – Т. 5. – Одеса: Юридична література, 2006. – С. 174-184.

21. Мельник С.Б., Квасніцька О.О. Дефінітивні засади конкурентного права України // Актуальні проблеми держави і права: Збірник науковий праць. – Вип. 33. – Одеса: Юридична література, 2007. - С. 259-266.

22. Саніахметова Н., Мельник С.Б. Цінові зловживання суб'єктами господарювання домінуючим становищем на ринку // Юридичний вісник. - 2001. - № 3. - С. 116-120.

23. Саніахметова Н., Мельник С. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку: поняття та види // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 1. - С. 3-5.

24. Саніахметова Н., Мельник С. Дискримінаційні зловживання монопольним (домінуючим) становищем суб'єкта господарювання на ринку// Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 2. - С. 3-5.

25. Саніахметова Н., Мельник С. Підстава і види юридичної відповідальності за зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. - С. 27-30.

26. Мельник С. Б. Основа антимонопольно-конкурентного законодавства України // Правове життя сучасної України: Тези доповідей 10-ї ювілейної звітної наукової конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу / Відп. ред. д.ю.н., проф. Ю.М. Оборотов // Одеська націон. юрид. акад.. – О.: Фенікс, 2007. – С. 319-321.

27. О.Бакалінська. Деякі аспекти формування конкурентного законодавства і права України.// Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 1 – С. 66

28. В.Кулішенко. Неправомірне використання ділової репутації суб’єктів господарювання як вид недобросовісної конкуренції. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 1 – С. 72.

29. В.Цікало. Адаптація законодавства України про антиконкурентні угоди між суб’єктами господарювання до законодавства Європейського Союзу.//Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 7 – С 76

30. О.Бакалінська. Актуальні проблеми захисту ділової репутації суб’єктів господарювання у конкурентному праві України.// Підприємництво, господарство і право. – 2008. - № 7 – С 8

ТЕМА 9. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРИВАТИЗАЦІЇ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ДЕРЖАВНИМ (КОМУНАЛЬНИМ) МАЙНОМ

Поняття і роль приватизації, державна програма приватизації. Поняття і роль приватизації необхідно визначати, користуючись загальними економічними розробками, а також Законом "Про приватизацію державного майна", "Про приватизацію державного житлового фонду", іншими законодавчими актами про окремі сфери приватизації, а також Державною програмою приватизації, що визначається Верховною Радою. Поняття приватизації має широкий та вузький аспекти. Широкий аспект включає, крім власно поняття приватизації, також категорії роздержавлення, корпоратизації, комерціалізацію, побудови змішаної економіки тощо. Важливо визначити цілі та принципи приватизації, показати поєднання публічно-правових та приватно-правових елементів, розкрити систему законодавства про приватизацію, зокрема, особливість регулювання приватизації в агропромисловому комплексі та комунального майна.

Об’єкти та суб’єкти приватизації. На підставі Закону "Про приватизацію державного майна", Державної програми приватизації, а також Закону "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" необхідно визначити склад об'єктів приватизації, обґрунтувати значення поділу об'єктів приватизації на групи та види, пояснити зміст поняття "об'єкти загальнодержавного значення" в сфері приватизації, класифікувати категорії державних підприємств, що приватизуються шляхом акціонування із залишенням у державній власності контрольного або блокуючого пакета акцій. Суб'єкти приватизації мають бути поділені на державні органи приватизації (державні органи приватизації, покупці, посередники). Доречно вивчити не тільки склад цих суб'єктів, але й повноваження кожного в приватизаційному процесі. Важливо позначити на правовому статусі фондової біржі згідно Закону "Про цінні папери та фондовий ринок", довірчих товариств згідно Декрету КМУ "Про довірчі товариства, корпоративних та пайових інвестиційних фондів згідно Закону "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні фонди), порівняти останніх з повноваженнями інвестиційних фондів та компаній, утворених відповідно до Указу Президента "Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії".

Правові способи приватизації. Способи приватизації мають бути визначені на підставі аналізу законодавчих актів про приватизацію. Ці способи варто поділяти на конкурентні та неконкурентні. До неконкурентних слід відносити викуп майна у будь-яких формах, до конкурентних – конкурс, аукціон, продаж на фондовій біржі. В залежності від складу майна, завдань приватизації в середині кожного способу приватизації можна виділити окремі види способів. Наприклад, акції та паї в статутному фонді акціонерних товариств, що належать державі можуть бути продані як на біржі, так і на аукціоні та за конкурсом. Студент має визначити відмінні характеристики конкурсу та аукціону, пояснити, яки можуть бути умови проведення конкурсів з продажу державного майна. Доречно визначати противоправні способи приватизації та методи їх попередження задля формування цілісної уяви про механізм інституту приватизації.

Стадії приватизаційного процесу. Приватизаційний процес має бути поділений на кілька складових: попередній етап, етап оформлення приватизації, етап виконання умов приватизаційних угод. Зокрема, до першого етапу слід відносити формування плану приватизації, корпоратизація та комерціалізація підприємств, опублікування списку об'єктів приватизації, прийняття рішення про приватизацію, створення комісії з приватизації, проведення аудиторської перевірки фінансового стану підприємства, розроблення плану приватизації, в тому числі визначення способу приватизації, затвердження його у встановленому порядку. Другий етап характеризується сукупністю дій суб'єктів приватизаційного процесу з виконання плану приватизації. Останній етап визначається специфікою виконання зобов'язань, що приймає на себе покупець державного майна.

Фінансові та договірні відносини приватизації. Фінансові та договірні відносини приватизації утворюють центральну ланку другого та третього етапу приватизаційного процесу. Мають бути охарактеризовані поняття, природа, види, зміст, форма, порядок укладання та виконання, відповідальність за порушення угод приватизації. Фінансовий бік відповідних відносин включає порядок розрахунків за придбанні об'єкти. Порушення договірних зобов'язань приватизації мають бути поділені на майнові та немайнові. До останніх, зокрема слід відносити збереження профілю діяльності підприємства, збереженню робочих місць тощо. Необхідно позначити на можливість визнання відповідної угоди недійсної у разі невиконання умов по оплаті об'єкта приватизації.

1. Про приватизацію державного майна: Закон України від 04.03.1992 р. //Відомості Верховної Ради України 1992. - N24.

2. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992 р. //Відомості Верховної Ради України 1992. - N30.

3. Про введення мораторію на примусову реалізацію майна: Закон України від 29.11.2001 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2002 р. - N 10. - ст.77.

4. Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 17.09.2008 № 846//Урядовий кур'єр вiд 26.09.2008 - № 179.

5. Про затвердження Порядку погодження з Кабінетом Міністрів України приватизації об'єктів державної власності: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 18.09.1997 № 1035 (редакції 18.09.2008 р.)//Офіційний вісник України вiд 11.10.1997 - 1997 р., № 39, стор. 3.

6. Про забезпечення національних інтересів і національної безпеки у сфері приватизації та концептуальні засади їх реалізації: Рішення РНБО вiд 15.02.2008 р. // httр: // www.rada.gov.ua.

7. Щодо приватизації державного майна: Постанова Верховного Суду вiд 15.01.2008 № 2-13/12828.1-2006//Бізнес:законодавство та практика - 2008 р., № 6.

8. Про визнання недійсними договору купівлі-продажу та договору дарування, повернення об'єкта приватизації в комунальну власність: Постанова Вищого господарського суду вiд 09.08.2007 № 2-441/07(2-4426/2006)//

9. Про затвердження Порядку встановлення наявності та розміру корпоративних прав держави в майні господарських організацій, заснованих на змішаній формі власності, та підготовки їх до приватизації: Наказ Фонду державного майна вiд 24.07.2007 № 1229// httр: // www.rada.gov.ua

10. Про затвердження Положення про порядок подання пропозицій щодо внесення змін до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації: Розпорядження Антимонопольного комітету вiд 26.06.2007 № 287-р// Офіційний вісник України вiд 03.08.2007 - 2007 р., № 54, стор. 227.

11. Про затвердження переліку галузей або сфер діяльності, в яких не допускається утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації: Постанова Кабінету Міністрів України вiд 12.05.2007 № 709// Офіційний вісник України вiд 01.06.2007 - 2007 р., № 37, стор. 87.

12. Щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів: Лист Верховного Суду вiд 06.02.2007 № 1-5/218// httр: // www.rada.gov.ua

13. Щодо збереження профілю об'єкта при приватизації; Ухвала Верховного Суду вiд 13.07.2006// httр: // www.rada.gov.ua.

14. Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про приватизацію державного майна: Лист Вищого господарського суду України від 25.04.2001//Вісник господарського судочинства 2001. - №3.

15. Н.Демченко. Проблеми договірних відносин у процесі приватизації державного майна//Вісник господарського судочинства. – 1997. - №3-4. – С. 329.

16. Щербина В.С. Методологічні аспекти формування приватизаційного законодавства в Україні//Вісник господарського судочинства. - 1999. - №3. – С.170.

17. П. Заруба. Правове регулювання приватизаційних процесів: зарубіжний досвід та українські реалії.// Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 6 – С 89.

18. Л.Музика. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практики.// Право України – 2004.- № 5 – С 55

Дата добавления: 2015-05-31