Житлове право України як галузь законодавства

Семінарське заняття №1

ТЕМАТИКА І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ 1. ЖИТЛОВЕ ПРАВО

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Завдання №1

1. Поняття та характеристика предмету житлового права.

2. Органи, що здійснюють управління житловим фондом.

3. Співвідношення та характеристика понять „квартирна плата” та „плата за комунальні послуги”.

4. Підстави припинення права на житло.

Форма навчання: денна

№	Назва розділу (модуля), теми	лекц	сем	с/р
	Житлове право України як галузь законодавства
	Житловий фонд України як об’єкт житлових правовідносин
	Забезпечення громадян України житлом державного житлового фонду та фонду соціального призначення
	Правове регулювання права користування громадянами житлом державного житлового фонду та фонду соціального призначення
	Правове забезпечення приватизації житлового фонду
	Особливості правового регулювання користування житлом спеціального призначення
	Правове регулювання та користування житловими приміщеннями у будинках житлово-будівельних кооперативів та МЖК
	Правовий режим житлових приміщень у будинках (квартирах) приватного житлового фонду
	Відповідальність за порушення житлового законодавства. Захист прав і законних інтересів громадян
	Разом 35

Форма навчання: заочна

№	Назва розділу (модуля), теми	лекц	сем	с/р
	Житлове право України як галузь законодавства
	Житловий фонд України як об’єкт житлових правовідносин
	Забезпечення громадян України житлом державного житлового фонду та фонду соціального призначення
	Правове регулювання права користування громадянами житлом державного житлового фонду та фонду соціального призначення
	Правове забезпечення приватизації житлового фонду
	Особливості правового регулювання користування житлом спеціального призначення
	Правове регулювання та користування житловими приміщеннями у будинках житлово-будівельних кооперативів та МЖК
	Правовий режим житлових приміщень у будинках (квартирах) приватного житлового фонду
	Відповідальність за порушення житлового законодавства. Захист прав і законних інтересів громадян
	Разом 10

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

1. Поняття житлового права, його предмет

2. Методи та принципи житлового права

3. Система та загальна характеристика житлового законодавства

4. Джерела житлового права

5. Поняття житлових правовідносин та їх структура

6. Житлові права та обов’язки громадян

Завдання – отримати студентами комплексу знань щодо особливостей предмету та методу правового регулювання житлових правовідносин. Правильне розуміння Житлового права як дисципліни, науки і системи нормативно-правових актів, що регулюють житлові правовідносини. Розуміння Житлового права як комплексу цивільних та адміністративних правовідносини, яким властиві методи та принципи цих галузей права. Чітке розуміння ієрархії джерел Житлового права, що включають в себе загальні та спеціальні норми. Комплексне розуміння житлових прав та обов’язків, що базуються на нормах Конституції України, нового Цивільного кодексу України на засадах свободи приватного життя.

Житлове право розуміють у об’єктивному та суб’єктивному значеннях. В об’єктивному житлове право – це система правових норм, що регулюють житлові правовідносини. В суб’єктивному – це визначена законом міра дозволеної поведінки уповноваженої особи. Житловим суб’єктивним правам певної особи кореспондуються суб’єктивні обов’язки іншої. Разом з правами кожна особа одночасно набуває певних обов’язків, зміст яких в процесі розвитку житлових правовідносин може змінюватись.

Предмет житлового права – круг конкретних суспільних правовідносин, які виникають при: забезпеченні житлом, користуванні державним, колективним та приватним житловим фондом; обмін приміщень; приватизації; користуванні службовими житловими приміщеннями та гуртожитками; виникненні та припиненні права власності на житло; переведенні житлового фонду в не житловий; утриманні житлового фонду; користуванні прибудинковою територією; виселенні громадян; захисті житлових прав і свобод.

В сфері житлових правовідносин виділяють принципи:

- недоторканість житла (відповідно до Конституції не допускається проникнення до житла, проведення в ньому огляду чи обшуку інакше, ніж на підставі вмотивованого рішення суду, крім випадків необхідності рятування людей чи майна, або переслідування злочинця);

- законність (відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти на підставі і в межах Конституції та Законів України);

- пріоритетність прав людини (відповідно до ст. 3 Конституції людина, її життя, честь, гідність, недоторканість і безпека – найвища соціальна цінність);

- гарантованість правового захисту (кожен громадянин має право звернутися за захистом порушеного чи оспорюваного права до суду);

- гласність;

- доступність судового захисту (згідно ст. 55 Конституції кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб).

Норми Конституції є нормами прямої дії, тому кожен має право при зверненні до суду опиратися на норми Конституції України.

Житлове право є сукупністю юридичних норм. Сучасна система житлового права являє собою впорядковану ієрархію нормативних актів. Джерела проявляються у різних формах: за органами, що приймають рішення – закони, підзаконні акти, рішення Конституційного Суду України; за змістом, формою правотворчості - акти органів, рішення судів, звичаї; акти публічного і приватного права; за юридичною силою - нормативні і ненормативні джерела.

Найвищу юридичну силу має Конституція України. Житловий Кодекс України є нормативним атом, що регулює житлові правовідносини. Цивільний Кодекс України регулює окремі питання загального характеру (наприклад, щодо позовної давнини, права власності та користування, спадкування житла). Окремі житлові правовідносини регулюються законами – нормативно-правовими актами найвищої юридичної сили, які містять загальнообов’язкові правила поведінки. Серед них можна назвати: Закон України „Про власність”, „Про приватизацію державного житлового фонду”, „Про приватизаційні папери”, „Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати плати за житлово-комунальні послуги”, „Про приватизаційні папери”, „Про житловий фонд соціального призначення”. Окрему категорію законів становлять ті, які стосуються житлових прав, обов’язків, пільг окремих категорій громадян – Закон України „Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” і т.д.

Згідно Закону України „Про міжнародні договори в Україні” надається пріоритет дії міжнародних актів, які ратифіковані Верховною Радою України.

Житлові правовідносини - суспільні відносини, врегульовані нормами житлового права. Умови виникнення житлових правовідносин: наявність сторін, наявність правової норми, юридичний факт, з наявністю якого пов’язують виникнення правовідносин.

Склад житлових правовідносин: суб’єкт, об’єкт – майно (житло) чи певні дії, зміст правовідносин – права та обов’язки суб’єктів.

Суб’єктами житлових правовідносин є:

- громадяни та інші фізичні особи (що мають правоздатність та дієздатність – в повній мірі виникає з 18 років) – можуть бути в залежності від ситуації наймодавцями, наймачами, власниками;

- органи місцевого самоврядування (компетенція- управління житлово-комунальним господарством, облік громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, сприяння будівництва, надання житла особам, потребуючим соціального захисту, видача ордерів, облік об’єктів нерухомого майна);

- органи виконавчої влади (до компетенції входить регулювання цін і тарифів за житлово-комунальні послуги);

- об’єднання громадян (неприбуткові організації, що створюються для утримання будинків, загального майна);

- органи спеціальної компетенції (Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України. Мета – впровадження державної політики в сфері будівництва, забезпечення реформи житлово-комунального господарства);

- державні контрольні та наглядові органи (Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Прокуратура, Антимонопольний Комітет України, спеціальні та місцеві контрольні комісії органів виконавчої влади).

Житлові права і обов’язки громадян визначені Законами України та ст.8 Конституції України, яка визнає і встановлює принцип верховенства права.

Перелік прав та свобод, передбачених Конституцією не є вичерпним. Основними є: право на житло, право на недоторканість житла, право на захист житлових прав, право власності на житло, право користування житлом, право на охорону житлових прав, право на приватизацію квартир в будинках державного житлового фонду, право на соціальний захист інвалідів, ветеранів, молодих сімей і т.д.

Житлові обов’язки громадян: не порушувати права і інтереси інших громадян, суб’єктів, не завдавати шкоди довкіллю, дотримуватись моральних засад суспільства, дбайливо ставитися до житла, економно використовувати ресурси, використовувати житло за призначенням.

Рішення задач № 19, 25

Література:

Основна:

1. Жилищный кодекс Украинской ССР: Науч.-практич. комментарий / М. А. Голодный и др. — К.: Политиздат Украины, 1990.

2. Галянтич М. К. Житлове право України: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2008. - 528 с.

1. Житлове право України / Укл. М. К. Галянтич, П. I. Коваленко. — К.:Юрінком Інтер, 2002.

2. Мічурін Є. О., Сліпченко С. О., Соболев О. В. Житлове право України: Наук.-практ. посіб. — Харків: Еспада, 2001.

Додаткова:

1. Галянтич М.К. Сучасний стан а напрями удосконалення житлового законодавсва. - К.: НДІ приватного пава і підприємництва АПрН України, 2006. – 40с.

2. Операции с недвижимостью в Украине. – Х.: Конус, 2000. – 176с.

3. Законодавство України про нерухомість / Упор. Я. М. Гутарін. — К.:Юрінком Інтер, 1998.

4. Конституція України.

5. Концепція державної житлової політики, схвалена Постановою Верхов­ної Ради України від 30 червня 1995 р. № 254/95.

Дата добавления: 2015-05-31