Тема 35. Найм житла

Завдання 24

Завдання 23

5 жовтня швейна фабрика звернулася до Господарського суду з позовом до заводу галантерейних виробів про стягнення 3.500 тис. грн. неустойки за недопоставку в період з 1 серпня по 30 червня 2003 р. ґудзиків, а також 10 млн. грн. по відшкодування заподіяної недопоставкою шкоди. При розгляді в суді спору було встановлено, що згідно із довготерміновим договором завод повинен був кожний місяць поставляти фабриці фурнітуру, яка необхідна для пошиття верхнього одягу. Однак завод систематично порушував свої договірні зобов’язання, тому при підписанні специфікації на поточний рік на вимогу фабрики в договір було включено положення, згідно з яким, у випадку порушення строків поставки, завод відшкодовує їй заподіяні збитки в твердій сумі 1 млн. грн. Факту прострочення і недопоставки товарів кожного місяця завод не заперечував, але стверджував те, що фабрика пропустила строк позовної давності. Стосовно завданих збитків завод погодився відшкодувати фабриці тільки фактично понесені збитки в розмірі 7.500 тис. грн., підтверджених представленими фабрикою документами-розрахунками.

Чи можливе встановлення в договорі поставки заздалегідь визначеного розміру відшкодування збитків? Який строк позовної давності передбачений законодавством за позовами про стягнення неустойки? Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Господарство «Долинське», що займається вирощуванням овочевої продукції, виконуючи договір контрактації, згідно з узгодженим графіком, доставило до плодоовочевої бази орендованим автомобілем 5 тонн овочів (помідорів та огірків). Від прийому овочів база відмовилась, оскільки всі її ємності були заповнені і прийняти овочі не було ніякої можливості. Частина повернутих назад в господарство овочів була реалізована місцевому населенню, решта використана як корм для худоби.

Господарство, не отримавши відповіді на претензію, звернулося до господарського суду з позовом до плодоовочевої бази про стягнення з неї вартості неприйнятих овочів і орендної плати.

Рішенням господарського суду з плодоовочевої бази на користь господарства була стягнена сума, що склалась з орендної плати і вартості неприйнятих базою овочів, відраховуючи суму, яка була отримана господарством від реалізації частини неприйнятих овочів місцевому населенню.

Чи законне рішення виніс господарський суд?

Вирішення житлової проблеми займає важливе місце в правовій регламентації ринкових відносин. Діюче житлове законодавство вже не відповідає потребам суспільного розвитку, в значній мірі застаріло і нежиттєздатне в ряді випадків. Отже, очевидно, що законодавець буде вносити зміни в діючу в теперішній час систему житлового законодавства. Це обумовлює труднощі при вивченні житлового права.

Нового змісту набуває поняття і правова природа права на житло. Тому при вивченні теми слід звернути увагу на реальності суспільного життя і критичний аналіз житлового законодавства.

Слухачі повинні знати визначення житлового права в об’єктивному та суб’єктивному значенні, види житлових фондів і їх характеристику, основні житлові права і обов’язки громадян (це має важливе значення в діяльності органів внутрішніх справ), компетенцію органів державного і місцевого управління, основні напрямки житлової політики в Україні. В зв’язку зі зміною пріоритетів доцільно знати способи забезпечення громадян житлом і їх гарантії. Вважається, що єдиний реальний шлях вирішення квартирного питання - формування ринку житла. Формування економічних відносин, заснованих на законах ринку, пов’язане з проведенням радикальних перетворень не тільки в галузі виробництва, обміну, споживання, але й в житловій сфері. Сутність перетворень, які здійснюються в цій сфері, містяться в створенні ринку житла, який повинен стати необхідним елементом ринкової економіки. В нових соціально-економічних умовах житло стає звичайним товаром, предметом купівлі-продажу, міни, дарування, спадкування, придбання житла в кредит та ін. угод. Але вказаний процес може успішно розвиватися тільки при умові, що такий товар як житло буде фігурувати на ринку в достатній кількості, тобто з’явиться багато продавців і покупців житла, які мають право його відчужувати та купувати. Одним з ймовірних засобів вирішення житлової проблеми, що існує, є придбання житла у власність шляхом кредитування. Треба також звернути увагу на такий вид кредитування як іпотечне кредитування в житловій сфері.

Оскільки держава бере на себе обов’язки по забезпеченню деяких верств населення житлом, то слід звернути увагу на етапи їх реалізації і, перш за все, підстави і порядок постановки на квартирний облік, правила його здійснення. Необхідно твердо знати критерії для взяття на квартирний облік, умови і порядок його здійснення.

Особливу увагу слід звернути на досконале знання нормативних актів, що регулюють житлові правовідносини, їх особливості в залежності від житлового фонду, порядок здійснення і забезпечення житлових прав і обов’язків, роль органів внутрішніх справ в їх охороні і забезпеченні, вимоги до житлових приміщень, юридичне значення ордеру і його реквізити, порядок і підстави, наслідки визнання його недійсним.

Право користування житлом залежить від ряду чинників стосовно суб’єктів і об’єктів житлових відносин. Так, в більшості випадків право користування житловим приміщенням виникає в силу договору найму житла, тому необхідно також знати його елементи (суб’єкти, предмет, зміст). При цьому особливої уваги заслуговує вивчення прав і обов’язків членів сім’ї наймача, збереження житла за тимчасово відсутніми громадянами, бронювання, правове становище піднаймачів і тимчасових мешканців, порядку переобладнання і перепланування житлових будинків і житлових приміщень, зміни та розірвання договору найму житлового приміщення.

Нормативні акти і література

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України, 1996, N 30 (23.07.96), ст. 141

2. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003, N 44 (31.10.2003), ст. 356

3. Житловий кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР, 1983, додаток до N 28, ст. 573

4. Закон України «Про нотаріат» // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 39 (28.09.93), ст. 383

5. Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» // Відомості Верховної Ради України, 1992, N 36 (08.09.92), ст. 524

6. Жилищное законодательство / Сборник нормативных актов. - К.: Юрінком Інтер, 1998.

7. Правила обліку громадян, які потребують покращення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Україні. Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 5 червня 1985р. // ЗП УРСР. - 1985. - №6. - Ст.46.

8. Правила бронювання житлових приміщень в УРСР. Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 9 вересня 1985 р. // ЗП УРСР. - 1985. - №9. - Ст.741.

9. Зразкове положення про гуртожитки. Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. // ЗП УРСР. - 1986. - №6. - Ст.30.

10. Перелік хронічних захворювань, при яких особи, що страждають цими захворюваннями, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї. Затв. наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР від 8 лютого 1986 р. № 52 // Жилищное законодательство: Сборник нормат. актов. - К., 1991. - С.134-136.

11. Постанова Пленуму Верховного Суду УРСР «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» від 18 вересня 1987 р. № 9 (із змінами від 25 грудня 1992) // Жилищное законодательство: Сборник нормат. актов. - К., 1991. - С.139.

12. Постанова Пленуму Верховного Суду УРСР «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування Житлового кодексу України» від 12 квітня 1985 р. №2 (із змінами та доп. від 10 березня 1989 р. і 25 грудня 1992 р.) // Жилищное законодательство: Сборник нормат. актов. - К., 1991. - С.137.

13. Правила обміну житлових приміщень в УРСР. Затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 31 січня 1986 р. № 31 // Жилищное законодательство: Сборник нормат. актов. - К., 1991. - С.148-159.

14. Концепция развития жилищно-коммунального хозяйства Украины. Одобрена постановлением Кабинета Министров Украины от 27 февраля 1995 г. №150.

15. Концепция государственной жилищной политики. Одобрена Постановлением Верховного Совета Украины от 30 июня 1995 г. № 254/95-ВС.

16. Бойко Л. Практика застосування законодавства про приватизацію житла (у запитаннях та відповідях) // Право України. - 1993. - №1. - С.21-23.

17. Голодный М.А., Сиволобова Г.С. Комментарий к правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставление им жилых помещений в УССР. - К., 1989.

18. Золотарь В.А., Дятлов П.Н. Советское жилищное право. - К., 1990.

19. Маслов В.Ф. Право на жилище. - Х., 1986.

20. Ерш А.В. Особенности правового регулирования арендной платы в договоре аренды зданий и иных сооружений/ Ерш А.В.//Юрист.-2002.-№9.-с.47-52.

21. Галянтич М. Конституційні засади забезпечення житлових прав громадян//Юридичний вісник України.-2003.-№38.-С.12.

22. Бондар В. Правове регулювання договору найму житла у державному та комунальному фонді соціального використання//Підпрємництво, господарство і право.-2001.-№5.-С.45-48.

Завдання 25

Мазур по переводу з Куп’янського МВВС перейшов в УВС м. Харкова, де був взятий на квартирний облік у жовтні 2004 року за місцем проживання. Вважаючи, що його повинні взяти на облік за даними постановки на квартирний облік у Куп’янську (грудень 1999), він подав скаргу на ім’я голови районної Ради народних депутатів. При повторному розгляді матеріалів було встановлено, що Мазур залишив 3-кімнатну квартиру в м. Куп’янську сім’ї своєї старшої дочки і в Харкові проживає за договором найму в приватизованій 2-кімнатній квартирі свого одинокого батька. На підставі встановленого виконком констатував, що Мазур сам штучно погіршив свої житлові умови. Підстави для взяття його на квартирний облік відсутні.

Мазур оскаржив рішення виконкому в суді.

Яке рішення необхідно винести по скарзі? Які підстави для взяття на квартирний облік? Як визначається дата взяття на квартирний облік при переведенні?

Дата добавления: 2015-05-31