Методи навчання. Це різноманітні спроби, які допомагають студентам засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу

Це різноманітні спроби, які допомагають студентам засвоїти програмний матеріал, сприяють активізації навчального процесу, з боку студентів - це набуття навчальних компетентностей. У дидактиці метод навчання - це певний спосіб цілеспрямованої реалізації процесу навчання, досягнення поставленої мети. Правильний підбір методів відповідно до мети та змісту навчання, вікових особливостей студентів сприяє розвитку їхніх пізнавальних здібностей, озброєнню їх уміннями й навичками використовувати здобуті знання на практиці, готує студентів до самостійного набуття знань, формує їхній світогляд. У своєї роботі на кафедрі теорії та історії держави і права під час вивчення дисципліни «Муніципальне право» ми використовуємо методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності, методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності, методи контролю (самоконтролю, взаємоконтролю), корекції (самокорекції, взаємокорекції) за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності та бінарні, інтегровані (універсальні) методи.

Крім вищезазначеного методологічним підґрунтям вивчення дисципліни слугує системний підхід, який також передбачає використання низки інших особливих методів дослідження політико-правових явищ та інститутів, одним з яких є система органів місцевого самоврядування.

Мета й завдання вивчення муніципального права, особливості його об’єкта, предмета, принципів обумовили використання таких методів:

- системно-комплексного методу, що дозволив визначити місце норм про організацію та функціонування органів місцевого самоврядування в муніципальному праві як складову відповідного інституту;

- методу моделювання та прогнозування, який використовується щодо удосконалення чинного законодавства на основі змодельованих процесів удосконалення системи органів місцевого самоврядування, територіальної громади, законодавства про місцеве самоврядування, на підставі вивчення закономірностей розвитку цих явищ;

- логіко-юридичного методу наукового пізнання, за допомогою якого викладач визначає принципово логічний механізм розвитку муніципального законодавства;

- історико-діалектичного методу, на основі якого правове регулювання організації та управлінської діяльності органів місцевого самоврядування розглядається як результат історичного розвитку права;

- порівняльно-правового методу, використання якого забезпечувалося порівняльним аналізом норм чинних Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Кодексу України про адміністративні правопорушення, аналізом регламентації правового статусу органів місцевого самоврядування міжнародним законодавством.

Використання системного підходу при розгляді проблеми організаційно-правового забезпечення управлінської діяльності органів місцевого самоврядування обумовлено такими причинами:

- комплексним характером процесу вдосконалення системи органів місцевого самоврядування, що зумовлено складністю об’єкта;

- системним характером законодавства про місцеве самоврядування з притаманними йому структурними елементами, зв’язками, відносинами, закономірностями розвитку та функціонування;

- необхідністю перетворення органів місцевого самоврядування на ефективного суб’єкта державного управління;

- вимогами теорії права розглядати будь-яке складне явище в його цілісності, єдності всіх його компонентів у взаємозв’язку й розвитку, що слугує для створення комплексного уявлення про організаційно-правові засади забезпечення ефективності системи органів місцевого самоврядування, для передбачення подальшого розвитку управлінської діяльності органів місцевого самоврядування та механізмів забезпечення реформ, внесення відповідних змін та доповнень до чинного законодавства України.

Комплексний підхід до вивчення місцевого самоврядування зумовлений тим, що муніципальне право має багатоаспектний характер і перебуває на стику адміністративного, конституційного, фінансового прав, державного будівництва та самоврядування.

Зазначені методи використовувались викладачем у взаємозв’язку для забезпечення всебічності вивчення дисципліни.

9. Форми та засоби контролю знань студентів

Посилення уваги до проблеми контролю занять викликано не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, але і потягом до удосконалення всієї системи навчання. Перевірка і оцінка знань виконують шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну. Контроль знань студентів - це невід’ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного.

За місцем, яке посідає контроль у навчальному процесі, розрізняють попередній (вхідний), поточний, рубіжний і підсумковий контроль.

Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Поточний контроль знань є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

· виявити обсяг, глибину і якість сприйняття (засвоєння) матеріалу, що вивчається;

· визначити недоліки у знаннях і намітити шляхи їх усунення;

· виявити ступінь відповідальності студентів і ставлення їх до роботи, встановивши причини, які перешкоджають їх роботі;

· виявити рівень опанування навиків самостійної роботи і намітити шляхи і засоби їх розвитку;

· стимулювати інтерес студентів до предмета і їх активність у пізнанні.

Головне завдання поточного контролю - допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати усі навчальні предмети.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Однією з форм рубіжного контролю є колоквіум. Він має за мету мобілізувати студентів на поглиблене вивчення дисципліни. При проведенні колоквіумів ведеться більш невимушена бесіда, ніж на заліках та іспитах, що, природно, дає змогу вивчити інтереси і схильності студентів, їх дійсну підготовку і встановити шляхи більш раціонального проведення навчального процесу.

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі спеціаліста.

До підсумкового контролю належать семестрові і державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

Основними формами контролю знань студентів є контроль на лекції, на семінарських і практичних заняттях, у поза навчальний час, на консультаціях, заліках і іспитах.

Контроль на лекції може проводитись як вибіркове усне опитування студентів або з застосуванням тестів за раніше викладеним матеріалом, особливо за розділами курсу, які необхідні для зрозуміння теми лекції, що читається, або ж для встановлення ступеня засвоєння матеріалу прочитаної лекції (проводиться за звичай у кінці першої або на початку другої години лекції).

Поточний контроль на лекції покликаний привчити студентів до систематичної проробки пройденого матеріалу і підготовки до майбутньої лекції, встановити ступінь засвоєння теорії, виявити найбільш важкі для сприйняття студентів розділи з наступним роз'ясненням їх.

Поточний контроль на семінарських заняттях проводиться з метою вияснення готовності студентів до занять у таких формах:

Вибіркове усне опитування перед початком занять.

Фронтальна перевірка виконання індивідуальних завдань.

Виклик до дошки окремих студентів для самостійного розв'язування задач, письмові відповіді на окремі запитання.

Оцінка активності студента у процесі занять, внесених пропозицій, оригінальних рішень, уточнень і визначень, доповнень попередніх відповідей і т. ін.

Колоквіум по самостійних розділах теоретичного курсу (темах або модулях).

Контроль у поза навчальний час:

· Перевірка перебігу виконання індивідуальних завдань, науково-дослідних і контрольних робіт. Оцінюються якість і акуратність виконання, точність і оригінальність рішень, перегляд спеціальної літератури, наявність елементів дослідження, виконання завдання у встановленому обсязі відповідно до заданих строків.

· Перевірка конспектів лекцій і рекомендованої літератури.

· Перевірка і оцінка рефератів по частині лекційного курсу, який самостійно пророблюється.

· Індивідуальна співбесіда зі студентом на консультаціях.

· Проведення навчальних конкурсів і олімпіад на кращого знавця предмета» кращого з спеціальності, краще виконання лабораторних, особливо навчально-дослідних робіт.

Консультації. Мета більшості консультацій - допомогти студентам розібратись у складних питаннях, вирішити ті з них, у яких студенти самостійно розібратись не можуть. Одночасно консультації надають можливість проконтролювати знання студентів, скласти правильне уявлення про перебіг і результати навчальної роботи.

Заліки. По лекційному курсу викладач може проводити співбесіди або колоквіум, пропонувати усні або письмові (за білетами) запитання з продивлянням конспект студента.

Іспити. Іспити є підсумковим етапом вивчення усієї дисципліни або її частини і мають за мету перевірку знань студентів по теорії і виявлення навичок застосування отриманих знань при вирішенні практичних завдань, а також навиків самостійної роботи з навчальною і науковою літературою.

Іспит дає можливість кожному студенту у порівняно короткий проміжок часу осмислити весь пройдений курс у цілому, сконцентрувати увагу на вузлових його моментах, закріпити у пам'яті його основний зміст.

10. Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів

І семестр

1. Поняття муніципального права, його місце і роль у системі національного права України.

2. Муніципальне право — право місцевого самоврядування.

3. Муніципальне право — комплексна галузь права.

4. Предмет муніципального права: поняття, склад, загальна характеристика.

5. Поняття та види методу муніципального права.

6. Історія муніципального права України.

7. Основні принципи муніципального права.

8. Система муніципального права, її елементна характеристика.

9. Особливості муніципально-правових норм та муніципально-правових відносин.

10. Класифікація муніципально-правових відносин.

11. Джерела муніципального права.

12. Конституція України — основне джерело муніципального права.

13. Поняття, предмет та система науки муніципального права.

14. Функції науки муніципального права.

15. Методологія науки муніципального права.

16. Джерела науки муніципального права.

17. Основні теоретичні концепції місцевого самоврядування, їх вплив на практику державотворення в Україні.

18. Федеральна теорія державного суверенітету: поняття, загальна характеристика.

19. Загальні положення концепції природних прав вільної громади.

20. Сутність господарської (громадсько-господарської теорії місцевого самоврядування.

21. Державницька концепція місцевого самоврядування.

22. Громадська концепція місцевого самоврядування.

23. Основні положення теорії самоврядних одиниць як юридичних осіб.

24. Загальна характеристика соціологічних концепцій місцевого самоврядування.

25. Концепція муніципального дуалізму.

26. Поняття, предмет і завдання муніципального права як навчальної дисципліни.

27. Система навчальної дисципліни муніципального права.

28. Джерела навчальної дисципліни муніципального права.

29. Місце муніципального права у системі навчальних дисциплін муніципального профілю.

30. Поняття Місцевого самоврядування.

31. Основні принципи місцевого самоврядування: загальна характеристика.

32. Принцип правової автономії місцевого самоврядування.

33. Принцип організаційної автономії місцевого самоврядування.

34. Принцип матеріально-фінансової автономії місцевого самоврядування.

35. Місцеве самоврядування в механізмі здійснення виконавчої влади.

36. Місцеве самоврядування в механізмі народовладдя.

37. Система місцевого самоврядування, її загальна елементна характеристика.

38. Правова основа місцевого самоврядування, її загальна характеристика та проблеми розвитку.

39. Організаційна основа місцевого самоврядування, її загальна характеристика та проблеми розвитку.

40. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування, її загальна характеристика та проблеми розвитку.

41. Територіальна основа місцевого самоврядування, її загальна характеристика та проблеми розвитку.

42. Повноваження органів державної влади у сфері місцевого самоврядування.

43. Співвідношення особливостей державної та муніципальної влади згідно із законодавством України.

44. Державна влада та актуальні проблеми становлення муніципальної влади в Україні.

45. Поняття територіальної громади.

46. Види територіальних громад.

47. Основні функції та повноваження територіальних громад..

48. Основні форми прояву активності, життєдіяльності територіальних громад.

49. Виключні повноваження територіальних громад, проблеми їх правового регулювання та реалізації в сучасних умовах.

50. Основні принципи та порядок об’єднання (роз’єднання) територіальних громад з метою їх оптимізації.

51. Особливості правового статусу районних у містах територіальних громад, а також територіальних громад сіл, селищ, міст, адміністративно приєднаних до містообласного (республіканського) та загальнодержавного значення.

52. Система органів місцевого самоврядування, її загальна елементна характеристика.

53. Поняття місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.

54. Місцевий (базовий) і регіональний рівні місцевих рад як представницьких органів місцевого самоврядування.

55. Правовий статус представницьких органів місцевого самоврядування.

56. Порядок формування представницьких органів місцевого самоврядування.

57. Функції і компетенція представницьких органів місцевого самоврядування.

58. Сільська, селищна, міська рада, її основні функції і повноваження.

59. Основні форми роботи сільської, селищної, міської ради, актуальні питання їх удосконалення.

60. Форми й методи роботи постійних комісій місцевих рад.

61. Форми й методи роботи тимчасових контрольних комісій рад.

62. Основи правового статусу депутата місцевої ради.

63. Повноваження та форми роботи депутата як представника територіальної громади, виборців свого виборчого округу.

64. Повноваження та форми роботи депутата як повноважного члена представницького органу місцевого самоврядування — ради.

65. Особливості правового статусу районної у місті ради.

66. Особливості правового статусу районної, обласної ради.

67. Виключні повноваження сільської, селищної, міської ради, їх види та особливості правової природи.

68. Виключні повноваження районної, обласної ради, їх види та особливості правової природи.

69. Повноваження районної, обласної ради, які вона має делегувати районній, обласній державній адміністрації.

70. Повноваження районної, обласної ради щодо контролю за діяльністю районної, обласної державної адміністрації.

71. Особливості правового статусу сільського, селищного, міського голови.

72. Статус голів районної, обласної, районної у місті ради.

73. Статус голів міст Києва і Севастополя.

74. Система виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, її елементна характеристика.

75. Відділи та управління виконавчих комітетів місцевих рад.

76. Статус службовців органів місцевого самоврядування.

77. Особливості правового статусу виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

78. Власні (самоврядні) та делеговані повноваження у системі місцевого самоврядування, особливості їх правової природи та реалізації.

79. Принципи розподілу та делегування повноважень у системі місцевого самоврядування.

Дата добавления: 2015-05-31