Сутність ВВП та метода його обчислення. Номінальний та реальний ВВП

ВВП — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах території країни за певний період (за рік) як за участі національних, так і іноземних ресурсів (резидентами та нерезидентами).

1. Виробничий метод визначає ВВП як суму доданих вартостей. Оскільки участь у створенні ВВП бере сектор державного управління, то ВВП дорівнює сумі валових доданих вартостей (ВДВ) плюс непрямі чисті податки ().

Чисті непрямі податки визначають як різницю між податками і субсидіями на продукти та імпорт.

2. Розподільчий метод визначення ВВП ґрунтується на тому, що величина ВВП визначається як сума первинних доходів макроекономічних суб'єктів.

ВВП = зарплата + прибуток під-в та корпорацій + чистий процент (отримані-сплачені) + рента + непрямі чисті податки на бізнес + амортизація осн.капіталу

3. За потоком витрат: ВВП = споживчі витрати д/г + валові приватні інвестиції + витрати держави + чистий експорт

Номінальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в поточних цінах, тобто в цінах, що існують на момент виробництва. Реальний ВВП – це обсяг виробництва, який вимірюється в сталих (незмінних, базових) цінах, тобто на величину цього показника впливає лише зміна обсягів виробництва.

Для врахування впливу інфляційних чинників на обсяг ВВП (чи будь-якого іншого показника) використовують індекси, найпоширенішим з яких є дефлятор.

48. Система національних рахунків: зміст, показники, проблеми запровадження в Україні

СНР — це система взаємопов'язаних показників і класифікацій, яка відображає структуру взаємозв'язків між секторами, галузями економіки, між національною економікою та іншим світом. Вона містить інформацію про всіх економічних суб'єктів; про всі економічні операції, які ці суб'єкти здійснюють у процесі виробництва, розподілу, обміну, нагромадження та кінцевого споживання.

Валовий випуск — це сумарна вартість всіх товарів та послуг, вироблених економікою за певний проміжок часу.

Якщо від валового випуску відняти проміжне споживання, отримаємо валову додану вартість.

ВНП (валовий національний продукт) — вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених національними ресурсами як у межах своєї країни, так і за її межами за певний проміжок часу, як правило, за рік.

ВВП — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у межах території країни за певний період (за рік) як за участі національних, так і іноземних ресурсів (резидентами та нерезидентами).

ЧНП, який визначається шляхом віднімання від вартісної оцінки ВНП вартості зношеного капіталу (амортизації).

Національний дохід визначається шляхом вилучення із вартості ЧНП чистих непрямих податків на бізнес.

НД = зарплата + прибуток під-в + чистий процент + рента

Особистий дохід (ОД) — це дохід, отриманий приватними особами. Цей показник отримують шляхом вилучення із вартості національного доходу внесків на соціальне страхування, податків на прибутки підприємств і корпорацій, чистих заощаджень підприємств та корпорацій (нерозподілений прибуток), чистий відсоток (різниця між виплатою відсотків за боргом і отриманням відсотків за кредитами, в т. ч. і за державним боргом) та додавання суми урядових трансфертів (допомога у випадку безробіття, виплати у випадку тимчасової непрацездатності, допомога багатодітним та малозабезпеченим сім'ям тощо).

ОД = Трансферти уряду + Трудові доходи + Розподілені прибутки (дивіденди)

Особистий дохід кінцевого використання (ОДКВ) — це частина особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних прибуткових податків громадян.

ЧЕД = Негативні екологічні ефекти у грошовому вираженні + Позаринкова діяльність у грошовому вираженні + Результати тіньової діяльності, яка виробляє блага, у грошовому вираженні - Результати тіньової економіки, що виробляють антиблага (у грошовому вираженні) + Грошове вираження збільшення вільного часу та якості відпочинку - Негативні наслідки свавілля монополій та урбанізації.

Для врахування впливу інфляційних чинників на обсяг ВВП (чи будь-якого іншого показника) використовують індекси, найпоширенішим з яких є дефлятор.

Ключовою проблемою для здійснення переходу на СНР-93 у повному обсязі є запровадження різних класифікацій. До 2000 р. вся статистична звітність в Україні базувалась на Загальному класифікаторі галузей народного господарства (ЗКГНГ), який відповідав вимогам системи БНГ, і розмежовував галузі на два сектори — виробничий та невиробничий. З 2001 р. Україна здійснює перехід на Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД), згідно з міжнародними стандартами СНР. класифікація господарств не запроваджена.

Дата добавления: 2015-05-26