Міжнародна міграція робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили — переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя.

Причини міжнародної міграції робочої сили:

Національні відмінності в рівнях заробітної плати; Міжнародні відмінності у вартості життя; Нерівномірність інвестиційних процесів у різних країнах; Відмінності в рівнях безробіття між країнами; Суттєві відмінності рівнів життя населення різних країн; Потреба у використанні іноземної робочої сили національними державами тощо.

Тенденції розвитку ММРС:

— поширення міграційних процесів робочої сили практично на всі країни світу;

— головний напрям міграції робочої сили: з країн, що розвиваються, та країн із перехідними економіками у найрозвиненіші країни;

— активізація міграційних процесів із однієї розвиненої країни в іншу;

— посилення міждержавних переселень у межах країн, що розвиваються;

— пожвавлення маятникової міграції між країнами з перехідними економічними системами;

— виникнення нової форми міграції робочої сили — міграції науково-технічних кадрів;

— посилення тенденції "втеча умів" із країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;

— утворення нових привабливих міграційних центрів на Близькому Сході (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Ізраїль), у Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела), у Південно-Східній Азії (Японія, Гонконг, Тайвань, Сінгапур);

— зростання частки "молодої міграції";

— розширення обсягів нелегальної міграції, зумовлене жорсткішою міграційною політикою США і країн Західної Європи, які прагнуть обмежити приплив іноземної робочої сили.

Форми міжнародної міграції робочої сили:

Безповоротна — зміна постійного місця проживання;

Тимчасова — зміна місця проживання хоч і на тривалий, але визначений час;

Сезонна — пошук сезонної роботи за межами своєї країни;

Маятникова — регулярні поїздки за кордон у пошуках роботи з обов'язковим поверненням у свою країну

76. Міжнародний рух капіталу: зміст, форми, тенденції.

Міжнародний рух капіталів (МРК) — переміщення засобів за кордон (або з-за кордону) з метою отримання прибутку.

За суб'єктами, що вивозять капітал: Приватний і державний. За об'єктами: Грошовий і товарний. За строками: Довгостроковий і короткостроковий. За способом отримання

доходу на капітал: Позичковий і підприємницький.

Форми вивозу підприємницького і позичкового капіталів:

· Позики; кредити; Банківські депозити; засоби на рахунках інших фінансових інститутів

· Прямі інвестиції; Портфельні інвестиції

Прямі інвестиції надають право управлінського контролю за об'єктом, у який інвестовано капітал.

Портфельні інвестиції здійснюються шляхом придбання акцій іноземних підприємств у розмірах, які не забезпечують право власності або контролю над ними.

Сек'юритизація — зростання ролі цінних паперів у залученні та розміщенні засобів комерційними банками, кінцевими кредиторами та позичальниками, як інструменту регулювання руху позичкового капіталу.

Функції міжнародного ринку капіталу:

Забезпечення економіки готівкою; Надання можливостей корпораціям та окремим особам отримувати дохід від розміщення їхніх тимчасово вільних грошових засобів; Перерозподіл ресурсів у глобальному масштабі.

Дата добавления: 2015-05-26