Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Практичне заняття 1




Задача 1

Громадянин Франції та громадянка Німеччини виявили бажання вступити в шлюб, перебуваючи на території Квебеку (Канада).

За яким законодавством буде укладено шлюб, якщо обидві особи, що виявляють бажання вступити у шлюб, - представники різних держав, а шлюб планується укласти на території третьої держави?

За законодавством якої країни визначатимуть особисті немайнові й майнові права та обов'язки майбутнього подружжя?

Відповідно до законодавства якої країни такий шлюб може бути розірвано?

Задача 2

Громадянин однієї з мусульманських держав разом з громадянкою України подали спільно заяву до органу РАЦС у м. Києві. Наречений до заяви додав документ, який підтверджує той факт, що на день подання заяви він у іншому шлюбі не перебуває.

Цей документ, окрім вище зазначеної, містив інформацію про те, що ні консульство, ні органи влади держави, громадянином якої він є, не несуть відповідальності за наслідки цього шлюбу. Це положення випливає з того, що за законами держави нареченого чоловік має право укладати і перебувати у законних шлюбах з кількома жінками одночасно.

Чи буде укладено цей шлюб? Яким чином має відреагувати державний орган реєстрації актів цивільного стану на таку заяву? Чи зареєстрував би орган РАЦСу України шлюб громадянки України з представником іноземної держави, за законами якої він вже перебуває у законно зареєстрованому шлюбі?

Обґрунтуйте відповідь, спираючись на норми закону.

Задача 3

У червні 2004 року громадянин України В'ячеслав Яблонченко подав позов до районного суду м. Києва про розірвання шлюбу з громадянкою Німеччини Кларою Яблонченко-Фельдман. Справа про розірвання шлюбу підлягала розгляду у судовому порядку, оскільки у сторін був малолітній син та мав місце спір з приводу розподілу спільно набутого у шлюбі майна.

Крім того, позивач вимагав визначити місце проживання сина з ним, оскільки мати бажає повернутися до Німеччини і хоче забрати дитину з собою, а він буде позбавлений можливості бачитись з сином, бо у нього немає для цього матеріальних коштів.

Також він вимагав розподілу чотирикімнатної квартири у м. Києві за режимом спільної сумісної власності і поділу спільно нажитого у шлюбі майна за режимом спільної часткової власності через те, що його дружина не працювала, а займалась домашнім господарством і дитиною, тобто весь прибуток у сім'ю приносив він, тому дружина не має права претендувати на половину нажитого майна.

Дружина у запереченнях проти позову пояснила, що дитину вона не віддасть, бо вона є матір'ю, тому має пріоритетне право на її виховання і син повинен жити з нею. Вона не проти того, щоб батько підтримував зв'язки із сином. Але відповідачка заперечувала проти вимоги чоловіка щодо нерівного розподілу спільно набутого майна, та пояснила це тим, що вона змушена була взяти на себе усі обов'язки з ведення домашнього господарства, вихованню сина, оскільки батько весь час був на роботі. Крім того, вона забезпечувала чоловікові нормальну робочу атмосферу, щоб він мав змогу ефективно працювати та отримувати дохід. Оскільки вона збирається забрати дитину у Німеччину та хоче працювати, то їй необхідні на перший час кошти, щоб найняти няню для дитини. Вона заявила вимогу про стягнення аліментів на утримання дитини. Але у зв'язку з тим, що вона є громадянкою Німеччини, просила суд при розгляді справи про стягнення аліментів та визначенні їх розміру застосувати норми іноземного права, а саме законодавство Німеччини.

Як у цьому випадку має відреагувати суд?

Обгрунтуйте свою відповідь нормами ЦПК. За законодавством якої країни мають стягуватися аліменти на дитину?

Задача 4

Громадянин України одружився з громадянкою Латвії, після чого вона переїхала до чоловіка на постійне місце проживання до Києва, при цьому вирішила зберегти громадянство Латвії.

Через рік неповнолітній племінник дружини втратив батьків у автокатастрофі і вона, будучи єдиною родичкою хлопчика, вирішила його усиновити і забрати проживати до себе у Київ, її чоловік не заперечував і також погодився усиновити племінника своєї дружини, оскільки власних дітей вони не мали.

Постало питання: державний орган якої держави має компетенцію вирішувати цю справу про міжнародне усиновлення неповнолітнього?

Обґрунтуйте відповідь: за чиїм законодавством повинно бути вирішено питання про усиновлення, беручи до уваги усі обставини справи?

Задача 5

Подружжя Пірс - громадяни США, які проживають у штаті Каліфорнія, хочуть усиновити дитину з України, незалежно від того, що дитина хворіє, та забезпечити їй лікування. Вони з цією метою звертались до різних дитячих будинків та підібрали собі хлопчика, якого б вони хотіли усиновити. Адвокат в США порадив їм звернутися до органу, який займається усиновленням дітей України іноземними громадянами.

Який орган в Україні займається міжнародним усиновленням?

Який документ за ЦПК повинен надати суду усиновитель-іноземець при розгляді справи про усиновлення?

Задача 6

Громадянин Італії Пабло, перебуваючи у Києві, познайомився із гр. України Веселою. Вони подали до органу РАЦС заяву про реєстрацію шлюбу, але шлюб їм зареєструвати не вдалося, бо термін путівки Пабло закінчився і він змушений був повернутися до Італії. Через два місяці у складі іншої туристської групи із Італії приїхав друг Пабло - Нікос. Він разом із Веселою прийшов у РАЦС та надав довіреність від Пабло на реєстрацію шлюбу з Веселою та просив співробітника РАЦС зареєструвати шлюб його друга Пабло з Веселою, при цьому надав документ, який свідчив про те, що Пабло у шлюбі не перебуває.

Які дії органу РАЦС? Якщо орган РАЦС у Києві не зареєструє такий шлюб, то чи може Весела надати довіреність Ніколасу для представництва її інтересів та подання заяви на реєстрацію шлюбу з Пабло в Італії? Якщо відповідний орган Італії зареєструє на підставі довіреності шлюб Веселої з Пабло, то чи буде він визнаний в Україні?

Задача 7

13 червня 2009 року 29-літня Марія Світлова пред'явила позов про встановлення батьківства і стягненні аліментів до Сидорчука В.Т.

При цьому Світлова вимагала стягнути з нього кошти на утримання дитини за минулий із дня народження дитини строк (з 16 лютого 2000 року), тому що Сидорчук всіляко ухилявся від утримання дитини: кілька разів змінював місце роботи і місце проживання, а зараз збирається переїжджати до іншої країни для постійного проживання.

В чому особливості застосування сімейного законодавства при вирішенні цієї справи? У чому особливості призначення експертизи?

Суд задовольнив позов, визнавши Сидорчука В.Т. батьком дитини. Чи будуть задоволені вимоги Світлової стосовно стягнення аліментів?

Задача 8

Семенов просив звільнити його від обов'язку сплачувати аліменти на утримання доньки від першого шлюбу.

Доньці Семенова 17 років, вона навчається заочно на ІІ курсі університету, а також працює у приватній фірмі. Крім того, вона нещодавно вийшла заміж за чоловіка, який отримує зарплату біля 2500 грн. щомісяця. Семенов же повинен ще утримувати непрацездатну дружину і 75-річну тещу, а його заробіток дорівнює 460 грн. на місяць.

Яке рішення може винести суд? Обґрунтуйте свою точку зору.

Чи може в майбутньому звільнення Семенова від обов’язку сплачувати аліменти, якщо суд прийме таке рішення, стати підставою для звільнення дочки від обов’язку надавати йому утримання у разі необхідності?

Чи може бути на дочку Семенова покладений обов’язок утримувати непрацездатну дружину Семенова у разі його смерті або втрати ним працездатності?

Задача 9

Сиденко Т. Я. подала позов до Сиденка Р. В., батька дитини, про стягнення утримання на дитину. Сиденко Р. В. заперечував проти встановлення аліментів на тій підставі, що дитина отримує доходи в розмірі 3000 грн. на місяць з належних їй цінних паперів, що, на думку Сиденка Р. В., забезпечує повністю її потреби, і тому є підставою для застосування ст. 188 Сімейного кодексу, тобто звільнення його від обов'язку утримувати дитину. Проти застосування ст. 188 СК Сиденко Т. Я. заперечувала на підставі того, що дохід Сиденка Р. В. є більший, ніж 3000 грн. на місяць, тобто більший, ніж дохід дитини, а за таких умов, на її думку, застосування ст. 188 СК неможливо.

Яке рішення має постановити суд?

Завдання для самостійної роботи

1. Зробить моніторинг наукових та науково - практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробить перелік публікацій с теми семінарського заняття. Визначить основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії.

2. Складіть перелік міжнародних угод, що стосуються сімейних відносин, стороною яких є Україна. Зробить схему. Визначить їх стан. В чому полягає значення двосторонніх договорів про правову допомогу? декларацій? рекомендацій та директив? Складіть перелік міжнародних угод, що регулюють сімейні відносини, до яких планує приєднатися Україна.

3. Ознайомтесь зі змістом статей Х.Лисенко з питань міжнародного усиновлення.

Лисенко Х. Право дитини, позбавленої батьківського піклування, на особливий захист і допомогу держави: міжнародно-правовий аспект // Право України. - 2008. - № 6. - С. 9-13

Лисенко Х. Становлення сучасного правового механізму захисту прав дитини у міжнародному усиновленні // Право України. - 2006. – № 3. - С. 22-26.

Лисенко Х. Сучасний стан та проблеми законодавчого регулювання захисту прав дитини при здійсненні міжнародного усиновлення в Україні // Право України. - 2006. – № 6. - С. 39-42.

Підготуйте рецензії.

4. Після прийняття Сімейного кодексу України 10 січня 2002 року до нього було внесено низку змін. Проаналізуйте ці зміни та зробить висновки щодо їх спрямованості та необхідності. Перевірте, чи не було останнім часом внесено нових змін до Сімейного кодексу.

Чи знаходяться на розгляді Верховної Ради України інші законопроекти про внесення змін до сімейного законодавства? У чому полягає їх сутність?

Під час виконання завдання рекомендується користуватися порівняльними таблицями та пояснювальними записками до відповідних законопроектів (дивись розділ «Законопроекти» сайту Верховної Ради України www.rada.gov.ua).

5. Ознайомтесь зі статтею Райчук А. «Основні сучасні тенденції розвитку законодавства розвинених країн у сфері припинення шлюбу» // Право України. - 2008. - № 9. - С. 130-135. Підготуйте коротку доповідь.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

На самостійне письмове опитування виносяться питання, що викладені нижче та по яких студенту необхідно мати конспект. Контроль здійснюється шляхом письмового опитування на 10-15 хв.

Література для виконання самостійних робіт студента обирається зі списку літератури, поданої до відповідної теми в навчальній програмі дисципліни «Сімейне право України».

 

Самостійна робота до теми 1: Поняття та предмет сімейного права. Сімейні правовідносини. 6 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Історія правового регулювання сімейних відносин.

Тема 2.: Захист сімейних прав та інтересів.

Тема 3.: Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.

 

Самостійна робота до теми 2: Поняття шлюбу. Укладення та припинення шлюбу. 6 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Альтернативні форми шлюбу.

Тема 2.: Державна реєстрація шлюбу, її правові наслідки.

Тема 3. Визнання шлюбу неукладеним.

Самостійна робота до теми 3: Права та обов’язки подружжя. 6 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Право подружжя на шлбюбний договір.

Тема 2.: Права та обов’язки подружжя п утриманню.

Тема 3. Поділ спільного майна подружжя.

 

Самостійна робота до теми 4: Виникнення батьківського правовідношення. Визначення походження дитини. 6 год.

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Історія розвитку судових експертиз встановлення батьківства.

Тема 2.: Доказування у справах про визначення походження дитини.

Тема 3. Історія правового регулювання визначення походження дитини.

 

Самостійна робота до теми 5: Права та обов’язки батьків та дітей. 4 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Правові засади здійснення батьками управління майном дитини.

Тема 2.: Реєстрація народження дитини, яка народилася поза закладом охорони здоровя.

Тема 3.: Особисті немайнові права дітей.

 

Самостійна робота до теми 6: Влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування. 4 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Договір патронату: сторони, умови, динаміка.

Тема 2.: Історічні форми влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Тема 3.: Правова характеристика договору про влаштування дiтей

до прийомної сiм’ї на виховання та спiльне проживання.

 

Самостійна робота до теми 7: Правовідносини інших членів сім’ї та родичів. 6 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Особи, що пiдлягають вiднесенню до iнших членiв сiм’ї та

родичiв.

Тема 2.: Мiри захисту прав та законних iнтересiв iнших членiв сiм’ї

та родичiв.

Тема 3.: Самозахист прав та iнтересiв неповнолiтнiх родичiв.

 

Самостійна робота до теми 8: Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин. 4 год.

 

Теми для самостійного вивчення:

Тема 1.: Конвенціонне регулювання шлюбних відносин.

Тема 2.: Конвенціонне регулювання відносин усиновлення.

Тема3.: Застосування законiв iноземних держав. Визнання в Українi актiв цивiльного стану, зареєстрованих за законами iноземних держав.

 


ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ

 

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студентів полягає в його переорієнтації із лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота розглядається також як один з основних компонентів навчальної діяльності і повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їхніх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність.

Важливою формою організації навчання є індивідуальні завдання. Вони мають на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці (роз­рахунково-графічні, розрахункові, аналітичні, контрольні роботи, у т. ч. - курсові роботи чи проекти).

Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навча­ються на різних факультетах і спеціальностях.

Різновидом індивідуальних занять є індивідуальні на­вчально-дослідні завдання (ІНДЗ), які відповідають інноваційним технологіям на­вчання. ІНДЗ - вид позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке вико­ристовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчальної дисципліни.

ІНДЗ в університеті виконуються з нормативних дисциплін всіх циклів навчального плану і є складовою структурною частиною навчальної дисципліни. ІНДЗ, як і інші модулі в межах залікового кредиту, оцінюється і має питому частку в підсумковій оцінці залікового кредиту. За весь період вивчення дисципліни кожен студент виконує тільки одне ІНДЗ, з переліку запропонованих в НМК дисципліни.

Мета індивідуального навчально-дослідного завдання - самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст індивідуального навчально-дослідного завдання — це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура індивідуального навчально-дослідного завдання (орієнтовна):

· вступ — зазначається тема, мета та завдання роботи та основні її положення;

· теоретичне обґрунтування - виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

· методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) - вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

· основні результати роботи та їх обговорення - подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

· висновки;

· список використаної літератури;

· додатки (за необхідності).

Види індивідуальних навчально-дослідних завдань:

· конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

· реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання);

· розв'язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу;

· розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо;

· комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об'єктів, конструкцій тощо;

· анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

· розробка тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків;

· розробка навчальних та діагностичних тестових завдань із шкільних курсів.

Порядок подання та захист індивідуального навчально-дослідного завдання:

1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріплених аркушів формату А4 (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об'ємом до 10 арк.)

2. ІНДЗ подається викладачу, який проводить семінарські, лабораторні та практичні заняття з даної дисципліни, не пізніше ніж за 2 тижні до семестрового контролю.

3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському тощо) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

4. Оцінка за ІНДЗ є обов'язковим компонентом іспитової оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу.

Виконання індивідуальних навчально – дослідних завдань (ІНДЗ), що передбачені в курсі навчальної дисципліни є обов’язковим. Оцінювання ІНДЗ здійснюється в межах 10 % від загальної кількості балів. Наприклад, із 100 балів за підсумкової оцінки за ІНДЗ виставляються від 1 до 10 балів, з 50 балів – відповідно від 1 до 5 балів із 25 балів – від 1 до 3 балів.

Звідси загальна сума балів останнього періодичного контролю включає бали отримані за ІНДЗ. Тобто, якщо максимальна кількість балів за останній (або єдиний) періодичний контроль буде 25 балів, а всього їх було 4, то він повинен включити 10 балів, якими оцінюється ІНДЗ. Відповідно при двох періодичних контрольних роботах, в другій з 25 балів для оцінювання ІНДЗ виділяється 5 балів і таке інше.

 

Індивідуальна робота до теми 5:

Права та обов’язки батьків та дітей. 2 год.

 

Завдання:

1. Зробіть моніторинг наукових та науково-практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробіть перелік публікацій з теми семінарського заняття. Визначіть основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії.

2. Ознайомтесь з матеріалом «Участь батьків у додаткових витратах на дитину» (Юридична Україна №4, 2007 р. − С. 98-99). Підготуйте рецензію.

3. Ознайомтесь з матеріалом «Підстави позбавлення батьківських прав» (Юридична Україна №1, 2007 р. − С. 108-109). Підготуйте рецензію.

 

Індивідуальна робота до теми 8:

Міжнародно-правове регулювання сімейних відносин. 2 год.

 

Завдання:

1. Зробіть моніторинг наукових та науково-практичних періодичних видань («Право України», «Держава і право», «Підприємництво, господарство і право» тощо) та зробить перелік публікацій з теми семінарського заняття. Визначіть основні напрями наукових дискусій. Підготуйте 1-2 рецензії.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ (РЕКОМЕНДАЦІЇ) ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ

 

Методичні рекомендації щодо опрацювання лекційного матеріалу та літературних джерел по темі лекції.

 

Важливе місце у вивченні студентами дисципліни «Сімейне право Україниі» відіграють лекції. Лекції слугують тим підґрунтям та інструментом, що спрямовують студентів у найбільш раціональному напрямі щодо вивчення навчальної дисципліни та надають йому знання в обсязі, необхідному для подальшого поглибленого вивчення навчальної дисципліни, роз’яснюють найбільш складні поняття та положення навчальної дисципліни. Плідна робота студентів на лекціях є запорукою подальшого успішного оволодіння тим необхідним масивом знань, що сприятиме формуванню із студента фахівця з необхідним рівнем знань та навичок. На початку лекції, як правило, викладач оголошує тему лекції, план її проведення та необхідну навчальну літературу і нормативно-правові джерела. Крім того, посилання на наукову і спеціальну літературу а також нормативно-правові джерела здійснюються викладачем в ході проведення лекції. Тому, під час лекції студенти повинні уважно слухати викладача, аналізувати отримувану інформацію, а також конспектувати найбільш важливі та необхідні масиви інформації, що надається. В кінці лекції студент може задати викладачеві питання щодо роз’яснення незрозумілих положень прослуханої лекції. Належне ведення конспекту під час лекції сприятиме збереженню необхідної інформації та надасть йому змогу в подальшому проаналізувати її.

Робота над конспектами лекцій. При підготовці до семінарських та практичних занять студент уважно читає складений ним конспект лекції та аналізує повторно отримувану інформацію. При опрацюванні матеріалу лекції він звіряє наявність викладеного на лекції та законспектованого ним матеріалу із планом семінарського заняття, що знаходиться у навчально-методичному комплексі та методичних матеріалах для проведення семінарських та практичних занять із обраної дисципліни. При відсутності у конспекті матеріалу з окремих питань лекції, неповне розкриття того чи іншого питання лекції або винесенні їх на самостійне опрацювання чи написання реферату, доповіді зобов’язує студента звернутися до рекомендованих підручників, навчальних посібників та нормативно-правових актів.

Вивчення навчального матеріалу з підручників, навчальних посібників, робота з нормативно-правовими джерелами, опрацювання матеріалу за першоджерелами, науковою і спеціальною літературою.

Працювати із підручниками, навчальними посібниками та нормативно-правовим джерелами, науковою і спеціальною літературою необхідно так, щоб отримати з них максимум теоретичних знань та необхідних відомостей. При роботі з цими джерелами студент, в першу чергу, повинен ознайомитись із їх змістом, щоб визначити, чи необхідно опрацьовувати дане джерело і чи має воно відношення до навчального курсу, що вивчається, а лише після цього відбирає необхідний для вивчення матеріал з цього джерела (глави, розділи і т. ін.) та розпочинає його вивчення. При опрацюванні матеріалу необхідно з’ясувати суть питання, що вивчається, не уникаючи при цьому визначення суті незрозумілих чи незнайомих слів, термінів та не з’ясувавши їх змісту у словниках, довідниках, контексті речення. При вивченні матеріалу за підручником, навчальним посібником, роботі із науковою і спеціальною літературою необхідно аналізувати прочитане із прослуханою та законспектованою лекцією, робити логічні висновки, відмічати незрозумілі положення з метою їх подальшого з’ясування на практичному занятті. Тому під час опрацювання студентом матеріалу за підручником, навчальним посібником, опрацюванні матеріалів нормативно-правових актів бажано і необхідно відпрацювати зручну для себе певну систему позначень (підкреслювання, помітки на полях книги чи нормативно-правового акту, виписки, позначення маркерами різних кольорів, формулювання інших авторів та нормативно-правових джерел, посилання на інші джерела, виписки необхідних відомостей на окремих листках та ін.) та фіксації опрацьованого матеріалу. Крім того, при роботі із науковою та спеціальною літературою студент може отримати посилання на джерела не вказані в навчально-методичному комплексі, що є, безперечно, цінним для самостійного поглибленого вивчення правового матеріалу.


Методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять з дисципліни «Сімейне право України»

Навчальна дисципліна «Сімейне право України» передбачає підготовку студентів до семінарських занять. Вивчення теоретичних аспектів інституту цивільно-правової відповідальності передбачає їх застосування на семінарських заняттях за допомогою контрольних питань та усних опитуваній студентів.

Мета семінарів - реалізація набутих знань, вмінь та навичок у практичній діяльності.

Завданнями семінарських занять є:

- поглиблення теоретичних знань, що були отримані на лекціях;

- написання наукових статей та доповідей;

- розвиток наукового мислення, навичок ораторської майстерності.

Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани семінарських занять. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практичний розгляд, а саме:

- ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, що надана наприкінці плану;

- перевірити наявність попереднього конспекту лекції;

- підготувати запитання до викладача з питань, які виносяться на розгляд;

- підготувати статті з проблемних питань за темою, що розглядається.

В процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, довести свою думку щодо них, або пропозиції щодо удосконалення законодавства з питань, що обговорюються. Це досягається завдяки аналізу правових норм діючого законодавства щодо застосування цивільно-правової відповідальності. Допомогою також можуть бути монографії вчених-юристів, доповіді та статі щодо вдосконалення відповідного правового інституту. Бажано при підготовці до семінарських занять опрацювати міжнародне законодавство. Важливо надавати особисту оцінку при порівнянні норм внутрішнього законодавства з зарубіжними аналогами та аргументувати свою точку зору. Взагалі кожна з тем семінарських занять передбачає розгорнуту відповідь студента де висвітлюються, серед інших, і питання розвитку національного законодавства в частині цивільно-правової відповідальності.

Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовоих доповідей.

При проведенні семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді та реферати, участь у дискусіях, вміння доводити власні думки та захищати свою позицію.

Отримання студентами оцінки за семінарські заняття враховуються при встановленні підсумкової оцінки з дисципліни «Сімейне право України».

Підготовка студентів до семінарських занять може відбуватися у таких основних формах:

- опрацювання лекційного матеріалу шляхом обов’язкового вивчення запропонованих викладачем визначень та відповідей на запитання які плануються на семінарське заняття;

- вивчення законодавства, що регулює захист прав споживачів шляхом співставлення теоретичних основ з нормативним матеріалом щодо теми що вивчається;

- використання при самостійній підготовці студентами монографій вчених-юристів, наукових статей, судової практики;

- написання реферативних робіт та складання переліку питань, які на думку студентів недостатньо висвітлені в літературі чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння;

- з метою кращого засвоєння матеріалу самостійне конспектування важливих, з точки зору студента, питань.

Тематика реферативних робот запропонована по кожній темі навчальної дисципліни. Студентам пропонується написати реферат та скласти на його основі змістовоу доповідь, яка буде вислухана на семінарському занятті. Мета доповіді полягає в засвоєнні іншими студентами основних аспектів розглянутої теми та формування запитань які можуть виникати в процесі подальшої дискусії.

Вказівки до написання реферативних робіт:

обсяг - 10-15 аркушів формату А4;

наявність в вступній частині актуальності теми, що розглядається;

наявність власних висновків та пропозицій;

наявність списку використаних джерел.

З метою раціонального використання семінарського часу на занятті може бути обговорено не більше двох рефератів. Час який залишається відводиця для усних опитувань студентів.

Кращі реферати можуть бути рекомендовані до друку як наукові статті, надаватися на конкурси студентських наукових робіт.

Непідготовленість студента до семінарського заняття чи відсутність його на занятті розцінюється як академічна заборгованість яка повинна бути відпрацьована. Наявність академічної заборгованості із семінарського заняття є підставою для не допуску до складання заліку з дисципліни «Сімейне прао України».


Методичні рекомендації щодо підготовки до практичних занять з дисципліни «Сімейне право України»

Мета практичних занять полягає у закріпленні і поглибленні набутих теоретичних знань студентів, опануванні навичками застосування цих знань при вирішенні конкретних процесуальних ситуативних питань, контролі засвоєння матеріалу, стимулювання самостійної роботи студентів над вивченням навчальної дисципліни, засвоєння ними основних положень та вивчення специфіки галузі права.

Основою для підготовки до практичних занять є тематичні плани проведення практичних занять. Тематичним планом передбачено проведення практичних занять з основних тем дисципліни. На практичних заняттях використовуються різні форми та методи контролю знань студентів: усне опитування, дискусія, реферативні повідомлення та їх обговорення, вирішення практичних завдань, тестовий контроль.

Специфіка практичних занять з дисципліни «Сімейне право України» полягає в тому, що під час їх проведення значна увага зосереджується на поєднанні глибокого опанування теоретичним матеріалом з зосередженням на вирішенні практичних завдань, які передбачені планами практичних занять та/або підготовлені викладачем до кожного конкретного заняття.

Практичні заняття можуть проходити в різних формах: співбесіда, доповідь, реферативна доповідь, дискусія, колоквіум, рольові ігри, складання процесуальних документів та інше.

Найбільш продуктивними і раціональними формами заняття є співбесіда та дискусія, поєднані з розглядом конкретних процесуальних ситуацій. Вони дають можливість обговорити питання з багатьох сторін та залучити до такого обговорення максимальну кількість студентів, допомагають розвивати мислення та мову, сприяють засвоєнню матеріалу та зобов’язують готуватися їх до кожного заняття.

Студент, приймаючи участь у практичному занятті, при обговоренні того чи іншого питання повинен:

– чітко формулювати основні теоретичні положення;

– обґрунтовувати і доводити свої міркування і твердження;

– давати повну і стислу відповідь на поставлене запитання;

– доповнювати доповідача та ін.

У процесі самостійної підготовки до практичних занять студенти повинні всебічно розглянути і усвідомити зміст питань, що виносяться на заняття, опрацювати необхідну літературу (підручники, навчальні посібники, наукову та спеціальну літературу) та нормативно-правові акти, постанови Верховного Суду України і рекомендації й роз’яснення Вищого господарського суду України, рішення Конституційного Суду України. Особливу увагу необхідно приділити судовій практиці. Перевірку засвоєння своїх знань студенти здійснюють за допомогою питань для самоконтролю.

При підготовці до практичних занять та у процесі самостійної роботи студентів значну допомогу може надати використання різноманітних технічних засобів та технологій (комп’ютер, відеотехніка, мережа Internet, інформаційні банки даних). Найбільш зручним для використання у навчальному процесі є комп’ютер, оскільки він допомагає здійснювати пошук і систематизацію необхідної інформації, мінімізує витрати часу на такі дії, оптимізує самостійну роботу студентів, надає доробкам студентів закінченого і естетичного вигляду.

Викладач навчальної дисципліни визначає план занять та дає завдання.

В завдання може входити:

- вивчення судової практики з даного питання;

- вивчения рекомендованої до кожного практичного заняття літератури, нормативного матеріалу;

- самостійне розв’язання задач та обговорення теоретичних, проблемних питань, яке повинно випливати з вирішення практичних завдань.

- Написання доповіді по темі практичного заняття.

- Складання процесуальних документів.

Методичні рекомендації до вирішення задач:

Вирішенню задач має передувати глибоке вивчення рекомендованих джерел, спеціальної обов'язкової і додаткової літератури, законодавчих та підзаконнкх актів, узагальнень судової, прокурорської та управлінської практики застосування законодавства в сфері цивільно-правової відповідальності.

Безпосереднє вирішення задач потрібно розпочинати з уважного і ретельного вивчення та засвоєння фактичних обставин фабули викладеної справи, що мають юридичне значення, які викладені у відповідних умовах задачі. Важливо врахувати, що чітке розуміння обставин справи дає можливість визначити коло суспільних відносин в сфері, що розглядається та інших споріднених правовідносин та застосувати відповідні правові норми регулятивного чи забезпечувального спрямування.

На підставі теоретичних знань, аналізу чинного законодавства далі необхідно ретельно визначити особливості правовідносин, їх характер, види, класи та внутрішні структурні елементи -підстави виникнення, суб'єктний і об'єктний склади, охарактеризувати зміст цих правовідносин, тобто права і обов'язки суб'єктів, при необхідності вказати на підстави їх зміни або припинення. Такий підхід дає змогу найбільш чітко і вірно визначити необхідну підгалузь, правовий інститут, конкретний законодавчий чи підзаконний акт або правову норму (групу норм) нормативно-правового акта, що регулює безпосередньо вказані правовідносини в сфері застосування цивільно-правової відповідальності.

Після встановлення фактичних обставин справи і вибору відповідної правової норми (групи чи системи норм) необхідно дати вказаним обставинам достовірну, повну і логічну науково обгрунтовану юридичну кваліфікацію, використавши при цьому сукупність способів тлумачення правових норм (спеціально-юридичних, граматичних, логічних, системних тощо).

Вирішення кожного казусу має супроводжуватися короткою характеристикою питань відповідної теми курсу, які випливають зі змісту задачі з обов'язковим посиланням на джерела опублікування відповідних законодавчих чи підзаконних актів або на навчальну і спеціальну літературу.

Використовувані положення, окремі витяги та норми доцільно брати в лапки (««), чітко визнаючи їх офіційне джерело опублікування, повну назву, вказуючи на відповідний номер та статтю. Якщо дається аналіз і оцінка нормативно-правового акту, то потрібно вказати його форму, орган, який його прийняв, рік, місяць і дату прийняття. При необхідності слід дати посилання на акти офіційного тлумачення норм права, зокрема роз'яснень Пленуму Верховного Суду України з питань застосування відповідних норм законодавства.

Робота над вирішенням задач має носити творчий, аналітичний, критичний і самостійний характер з тим, щоб забезпечити всебічно і добре обґрунтовані висновки, які б базувалися виключно на нормах чинного законодавства. При вирішенні завдань, в яких йдеться про форми реалізації і захисту прав громадян доцільно посилатися на норми міжнародних угод і конвенцій, давати обґрунтований порівняльно-правовий аналіз норм, які забезпечують формально-юридичні форми і засоби охорони прав громадян і інших суб'єктів зазначених правовідносин.

Вирішення задач повинно супроводжуватися обґрунтованим висновком, який має містити оцінку щодо окремих дій та поведінки суб'єктів цих правовідносин та в концентрованій формі однозначну стверджувальну відповідь щодо поставлених питань і узагальненої оцінки обставин справи. При необхідності слід дати оцінку юридичним наслідкам неправомірної поведінки суб'єктів правовідносин з посиланням на конкретні норми регулятивного та забезпечувального характеру.

Висновки задач необхідно базувати на аналізі і юридичній оцінці норм законів і підзаконних актів України, міжнародно-правових актів, які щойно використані у процесі вирішення задач.

Рішення можуть вважатись обгрунтованими, якщо у процесі даються відповідні посилання на офіційно визнані джерела публікування нормативно-правових актів: Відомості Верховної Ради України, Зібрання постанов і розпоряджень Уряду України, бюлетені законодавства і юридичні практики України, збірники поточного законодавства, нормативних актів, судової практики, офіційно друковані газетні видання Верховної Ради України «Голос України», органів державної виконавчої влади «Урядовий кур'єр», інші газети та друковані офіційні видання нормативно-правових актів міністерств та відомств України, або інкорпоровані нормативно-правові акти у формі окремих зібрань.

Дотримання викладених вказівок сприятиме формуванню у студентів професійних правничих навичок та підвищення їх загальної і спеціальної культури, вміння працювати з першоджерелами норм права, щодо застосування цивільно-правової відповідальності.


 

Методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів з дисципліни «Сімейне право України»

 

Самостійна робота студентів (СРС) є складовою навчального процесу, важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє активізації засвоєння студентами знань та їх реалізації.

Мета СРС – сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні систематизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання СРС – засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріплення та систематизація здобутих знань, їх застосування при виконанні практичних завдань та творчих робіт, а також виявлення прогалин у системі знань із предмета.

СРС забезпечується навчально-методичним комплексом дисципліни «Сімейне право», методичними матеріалами для практичних та семінарських занять, методичними матеріалами для самостійної роботи студентів, конспектами лекцій, підручниками та навчальними посібниками.

Роль викладачів і кафедри в організації самостійної роботи студентів визначається двома основними задачами:

а) допомогти студенту в придбанні навичок самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни, роботи над книгою, конспектуванню, використанню нормативно-правового матеріалу, ознайомленню з практикою, підготовці доповідей і рефератів для наукових студентських конференцій чи семінарських занять і т.д.

б) забезпечити необхідний контроль за самостійним вивченням студентами навчального матеріалу.

Основними формами організації і контролю за самостійною роботою студентів з боку викладача можуть бути визнані наступні:

а) проведення консультацій (індивідуальних, з окремими студентами і так званих «тематичних», загальних для групи, курсу і т.д.), а іноді і загальних лекцій (бесід) на тему: «Як працювати над книгою», «Методика конспектування», «Як підбирати необхідну літературу», «Як користатися довідниками по законодавству», «Як узагальнювати практику» та т.ін.

Виклик на консультації з метою перевірки самостійної роботи студентів може провадитися і вибірково або по групах.

б) проведення колоквіумів по групах у спеціально відведений для кожної групи час, але не більш одного-двох разів за семестр, з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики.

в) проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції чи семінарського заняття, невеликих письмових робіт з опрацьованого студентами матеріалу з метою перевірки якості засвоєння вивченого матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення. У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання.

г) перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій літературі.

д) перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять.

е) перевірка рефератів.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-31; Просмотров: 843; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.158 сек.