Психологія доходів

Психологія доходів і заощаджень

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Психологічні ефекти і чинники функціонування фінансових ринків та біржової поведінки.

Особливості управління ризиком на мікроекономічному рівні.

Структура персональних видатків.

Структура персональних доходів.

Персональні фінанси.

Тема 2. Економічна психологія персональних фінансів

План

Питання до розгляду:

1. Особливості впливу менталітету на формування доходів та заощаджень.

2. Психологічні чинники схильності до споживання.

3. Споживацька психологія суспільства.

4. Дж. М. Кейнс про схильність до споживання.

5. Новітні теорії споживання і заощаджень.

Тема 2. Психологія доходів і заощаджень

1. Психологія доходів

2. Заощадження: психологічний аспект

3. Фактори, що впливають на поведінку споживача.

Термін "доходи" використовується людиною переважно як теоретичне поняття, в прикладному ж плані під доходами мислиться в основному сума як така. З погляду економічної науки, доходи є досить складною категорію. Існує кілька підходів до аналізу: економічний, соціологічний, психологічний.

У першому випадку доходи розглядаються переважно з позиції їх використання. Вони являють собою основу так званої первинної купівельної спроможності. Відповідно до кейнсіанськой концепції, доходи являють собою суму, призначену для купівлі споживчих благ та здійснення накопичення. З соціологічною погляду, доходи виступають одним з чинників, що визначають статус особистості. Психологія розглядає переважно той бік одержуваних благ, яка грає роль символів для внутрішнього й зовнішнього самовизначення — самооцінки, соціального визнання у суспільстві.

Звернімося тепер докладніше до класифікації тих параметрів, що відбивають процес одержання доходів населення і його сприйняття людиною. При цьому зауважимо, що багато речей залежить від рівня розвитку суспільства, від характеру сформованої системи загальнокультурних цінностей.

Дослідниками зазначено, що значна частина людей, досягаючи певного, досить високого життєвого стандарту, націлює свої бажання на задоволення вищих потреб (виражених вже у духовних, не матеріальних, грошових аспектах).

У процесі розвитку суспільства доходи поступово дедалі менше розглядаються людьми лише як «купівельний чинник». Усе яскравіше прозирає так званий «ефект суспільного резонансу». Одержувані суми засобів мають передусім свідчити про соціальний престиж особистості. Цікаво відзначити, що сприйняття доходів у даній ролі різниться в чоловіків і жінок. Для працюючих за наймом чоловіків одержувані ними доходи значно вище оцінюються як сигнал про їхнє просування на ієрархічному щаблі, соціальний статус. Більше спокійно реагують на свої доходи жінки.

Самостійний аспект психологічної реакції викликає в людини характер отримання своїх доходів. Насамперед впливає ритм, частота отримання коштів (щомісяця, щотижня, щодня). До елементу характеру сприйняття належить і співвідношення: високий рівень доходів чи низький. Важливе значення має і те, надходять доходи постійно чи ні.

Сучасна наука зачіпає також проблему очікування доходів. При цьому для розрахунку беруться такі аспекти, як позитивні чи негативні реакції, оптимістичні чи песимістичні, із почуттям надії чи ні.

Одним із важливих психологічних аспектів у людини є прояв властивого їй "стимулу до зіставлення ". Цей орієнтир закладено частково в підсвідомості природою, але у значнії мірі отримав розвиток завдяки людській свідомості. Що стосується аналізованої проблемі йдеться про прагнення індивідуума до порівняння своїх доходів з іншими величинами. Серед останніх відзначимо три моменти.

Насамперед, індивід порівнює отримані суми з закладеними у пам'яті спогадами про свою затрачену працю, її умови. Зазначимо, що результат даного порівняння зазвичай емоційно негативний. Другий варіант порівняння охоплює два параметри: розмір прибутку і інформацію про зустрічну пропозицію товарів та послуг. У разі дефіцитної економіки цей варіант зіставлень не породжував різко негативної реакції стосовно доходів. Прихід до ринкового варіанту і стрімке наростання запропонованих благ змінили ситуацію. Споживчий ринок насичується помітно швидше, ніж підвищення середньої заробітної плати у країні. Результат - емоції роздратування в багатьох верств населення. Розширення пропозиції товарів і послуг помітно розширили колишні наші потреби, що багато десятиліть перебували в замороженому стані. Нарешті, третій вид порівняння реакції людини являє собою свого роду " зважування " своїх доходів і доходів інших людей. Життя показує особливу гостроту переживань багатьох при " невдалому " їм варіанті даного зіставлення. Зрозуміло, що це реакція дуже сильно корреспондує з визначенням "заздрість ". Як відомо, ступінь розвитку цього почуття на національний менталітет багато чому обумовлена рівнем економічного розвитку, історичними традиціями, сформованою ідеологією.

Особливістю прояву даної реакції є і те, що вона часто породжує ефект "групової спільності ", тобто, колективної реакції, і призводить часто до конфліктів під час розподілу. Ця емоційна узгодженість виникає у соціальних групах, які працюють по найму, серед платників податків (природно, тією мірою, як і люди при цьому організаційно пов'язані між собою). Суб'єктивне почуття втрати виникає у тому випадку, коли порівняння показує, що обставини складаються "не на твою користь", а розподіл здається несправедливим і протизаконним.

У характері сприйнятої нерівності у розподілі доходів багато залежить від того, яку основу сформованого дисбалансу у надходженні коштів бачить даний індивід (чи соціальна група). Причину людина може знаходити або у собі самій (недостатній ефект своєї праці, невисока відповідальність), або у інших обставинах, наприклад, рахувати все суспільство винним у даній несправедливості.

На характер реакції людини щодо диференціації прибутків великий вплив має система цінностей, звичок, що склалася у суспільстві, свого роду ідеологія життя. На основі цього складається й стратегія подолання людиною проблем. Наприклад, властива американцям упевненість у досягненні успіху спочиває на властивому їх свідомості принципі, що кожен має бути ковалем свого щастя, що від початку у суспільстві всі мають рівні шанси.

Дата добавления: 2015-05-26