Моральна цінність дружби

Дружба ґрунтується на важливих життєвих обставинах, спільності поглядів та інтересів, єдності життєвих цілей, уявлень про сенс життя, серйозній заінтересованості долею один одного. Полягає вона у взаємодопомозі, внутрішній близькості, прив'язаності, взаємній довірі, щирості, особистій симпатії, відвертості, безкорисливості, відданості і вірності, вимогливості і принциповості, а також в інтимному спілкуванні. Дружба є самоцінна, а друг — у певному розумінні найближчою людиною. Друзі допомагають один одному не з корисливих мотивів, а часто навіть на шкоду особистим інтересам.

На відміну від кровних чи родинних зв'язків дружба має індивідуально-вибірковий характер і ґрунтується на взаємній симпатії. Часто її розглядають як найвищу моральну цінність, вершину істинно людських стосунків. Арістотель вважав дружбу найнеобхіднішою потребою життя. Ніхто, за його словами, не обирає життя без друзів, навіть в обмін на всі блага в житті. Дружба несумісна з прагматизмом. Навіть А. Шопенгауер захоплювався феноменом дружби, хоч і сумнівався в її можливості, вважаючи корінною властивістю людини егоїзм.

Для друзів притаманні: безкорисність, відданість, чуйність, щирість і сердечність, взаємна довіра, чесність, вірність, уміння берегти таємниці, вимогливість та принциповість, великодушність і відхідливість, здатність пробачати необдумані вчинки, повага до честі та гідності, простота у поведінці. Наявність друзів — неодмінна умова задоволення життям. Дружба несумісна з егоїзмом і зрадою.

Дружба — глибоке, інтимне почуття до певної людини. Вона передбачає високу довіру, відкриття другові своїх таємниць, намірів, станів душі, самовідкритість. Цього не відбувається між приятелями чи товаришами, навіть рідними. Правда, і в спілкуванні друзів є межі відкритості, потрібен такт. Адже навіть у "спілкуванні" з собою кожна людина не цілком розкривається.

До дружби як необхідної складової щастя необхідно готуватися, опановуючи El неписані правила, згідно з якими друзі мають:

— доповнювати, збагачувати один одного, а не дублювати;

— допомагати людині, яка є другом;

— бажати другові щастя словом і ділом;

— дбати, щоб другові було приємно у товаристві;

— ділитися з другом успіхами і невдачами;

— висловлювати другові інтелектуальну й емоційну підтримку;

— захищати друга за його відсутності і не критикувати при інших;

— довіряти другові та зберігати довірені ним таємниці;

— бути терплячим до його друзів;

— не набридати один одному;

— поважати внутрішній світ друга.

Щоб мати друга, потрібно і бути другом. До таких стосунків готові не всі. Серед людей бувають і ті, чиї моральні якості не викликають сумніву. Нездатними до дружби можуть бути люди сором'язливі, некомунікабельні, спрямовані на переживання свого внутрішнього світу.

Дата добавления: 2015-05-26