Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Совість як морально-етичний феномен




Поняття моральний обов’язок

Обов’язок позначає таке моральне усвідомлення належного, за якого здійснення останнього постає перед особою як її нагальне практичне завдання. Обов'язок — це сукупність моральних зобов'язань люди­ни перед суспільством. Він виступає як нормативна категорія, що регламентує соціальні обов'язки, котрі повинен виконува­ти індивід у силу суспільної необхідності. Проблема обов'язку є проблемою співвідношення особистого і суспільного інтере­су. З усієї великої кількості теоретичних суджень про обов'я­зок важливо виділити концепцію Канта, який поклав це поняття і категорію в основу своїх пошуків сутності мораль­ності, який бачив у обов'язку головний принцип її чистоти. Специфічний зміст обов'язку, що міститься у суспільних моральних вимогах, може бути розкритий через визначення його видів. Різні види обов'язку зумовлені змістом сфер діяль­ності й стосунків людей, в яких виконання належного може гарантувати гармонійне узгодження суспільних і особистих інтересів. Так, трудова діяльність підтримується професійним обов'язком, товариським обов'язком перед колективом; гар­монійні стосунки між людьми встановлюються завдяки вико­нанню дружнього обов'язку; щастя сімейних стосунків вияв­ляється залежним від виконання подружнього та батьківського обов'язку. Важливо виділити і патріотичний обов'язок як зобов'язаність і відповідальність перед батьків­щиною. У житті людей між окремими видами обов'язку мо­жуть виникати суперечності (наприклад, між обов'язком пе­ред колективом і сімейним обов'язком), розв'язання якого залежить від системи цінностей особистості і суспільства, здатності до узгодження норм і спонукань, можливостей оцінки і вибору.

Розуміння морального обов'язку завжди пов'язується з добровільністю, дією за внутрішнім переконанням. Обов'я­зок, виконуваний через страх чи заради винагороди, втрачає статус морального обов'язку. Багато стосунків сховані від су­спільного контролю. Сформованість почуття обов'язку, розуміння його дозволяє і примушує робити добро, чинити за со­вістю не тільки згідно з вимогами суспільства, а й згідно з внутрішніми переконаннями.

Обов'язок — вища моральна зобов'язаність, що стала внутрішньою якістю і стимулом вільної поведінки особистос­ті, це органічна необхідність, що узгоджує особисті й суспільні інтереси.

 

Совість — категорія етики, що характеризує здат­ність особистості здійснювати самоконтроль, усвідомлювати моральні суспільні обов'язки, вимагати від себе їх виконання і виробляти самооцінку здійснених вчинків. Це один із про­явів моральної самосвідомості особистості. Совість – внутрішнє духовне осмислення людиною цілісності своєї житєвої реалізації під кутом зору її принципової моральної оцінки. Совість означає усвідомлення моральної відповідальності індивіда за свою по­ведінку, що включає моральну самооцінку, вольовий само­контроль з точки зору моралі всього суспільства.У совісті як моральному явищі слід виділити три складо­вих елементи: раціональний, почуттєвий, вольовий. Раціо­нальна частина совісті: розумне усвідомлення морального значення скоєних дій, яке носить характер засудження чи схвалення. Характерно, що суд совісті, як внутрішня актив­ність самосвідомості, відбувається незалежно від поінформо­ваності інших людей про предмет совісті.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.