Білет 8. Питання 1

Київська Русь - ранньослов’янська держава з центром у Києві виникла на рубежі VII-IX століть. Існування цієї держави охоплює період з IX століття по 30-ті роки XII століття. Територіальні мережі – від Балтики до Чорного (“Руського”) моря і від Карпат до Волго-Окського межиріччя. Cлово ” Русь” часто використовувалось у географічному значенні, як визначення території Середнього Подніпров’я. Візантійці називали русів скитами або тавроскитами. Ім’я “Русь” у X-XII століттях було тісно пов’язано з Київщиною. Слово “Україна” вперше з’являється в літописах у 1187 р. і вживається як географічне поняття Київського порубіжжя. Український народ сповнений духу національно-культурного відродження. Йому належить давньоруська історична спадщина, включаючи мову, культуру, державність. Ще до революції немало російських вчених вважали Київську Русь невід’ємною частиною національної історії Росії, а українські вчені – відповідно – України. Одні з вчених стверджували, що після розпаду Київської Русі населення Наддніпрянщини не прийшло на територію Центральної Росії і згодом утворило Московську державу. В радянський історіографії післявоєнного періоду вводиться поняття єдиної давньоруської народності, яка нібито дала початок трьом спорідненим народам: російському, українському і білоруському. Це суто політична акція – “злиття націй”. Хто тільки не посягав на країну, не маячу самостійної Української держави! Українське минуле – це історія народу, змушеного боротися за виживання і розвиток. Колись аграрна за самою своєю суттю, Україна стала індустріальною в надзвичайно швидкий час.

Питання 2. В кінці грудня 1942 р. почалося вигнання німецько-фашистських окупантів з території України. Проте тільки після 50-ти денної Курської битви влітку 1943р. почалося безповоротне вигнання фашистів з території України. Почалося форсування Дніпра радянськими військами.1944 р. став роком визволення українських земель від німецько-фашистських окупантів. Офіційним днем визволення України вважалось 14 жовтня 1944 p., коли відбулося урочисте засідання в Києві. А Закарпатську Україну радянські війська очистили від ворога силами 4-го Українського фронту 28 жовтня 1944р. У середині 1944 р. почався великий визвольний похід Радянської Армії. У січні 1945 р. Радянська Армія розпочала могутній наступ на фронті уздовж 1200 км. Над рейхстагом 1 травня 1945 р. замайорів прапор Перемоги. У штурмі Берліна взяли участь десятки тисяч воїнів-українців. Друга світова війна завершилися. Настав довгоочікуваний мир для народів світу. 9 травня ввійшло в історію як свято Перемоги.

Питання 3. Конституція — основний державний документ (закон), який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування представницьких, виконавчих та судових органів влади, виборчу систему, права й обов'язки держави, суспільства та громадян. Інші закони держави, як правило спираються на конституцію.

Білет 9. Питання 1. Перші достовірні відомості про проникнення християнства на Русь відносяться до XI ст. Київський князь Володимир, хрестився в 988 р., почав енергійно стверджувати християнство в державному масштабі. За його наказом жителі Києва були хрещені в Дніпрі. За порадою християнських священиків. Християнство на Русі було прийнято в східному, візантійському варіанті, пізніше отримав назву - православ’я, тобто правдива віра. Українське православ’я орієнтувало людини на духовне перетворення.

Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі:

1. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов'ян.

2. Православ'я стало надійним грунтом для створення могутньої, централізованої самодержавної країни.

3. Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави.

4. Під впливом християнства поступово відбулася докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення Давньоруської держави.

5. Нова віра заклала якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяла розвиткові писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

Водночас прийняття християнства візантійського зразка спричинило появу низки негативних явищ, тенденцій та процесів:

1. Православна церква не стала справжнім гарантом захисту різних соціальних верств.

2. Прилучення до багатств світової культури було обмежене

3. Цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим.

Отже, запровадження християнства на Русі, безумовно, було явищем прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин, розвитку державності, зростанню міжнародного авторитету, розвитку культури. Прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку давньоруської держави. Воно ідеологічно закріплювала єдність країни.

Питання 2. Акт проголошення незалежності України - документ, прийнятий позачерговою сесією Верховної Ради УРСР 24 серпня 1991 року, яким проголошено незалежність України. Тим самим було покладено край юридичному існуванню Української Радянської Соціалістичної Республіки. Акт набрав чинності з моменту його схвалення. Одночасно із Актом проголошення незалежності була прийнята Постанова про проголошення незалежності, в якій було обумовлено проведення референдуму 1 грудня 1991 року. Референдум, який відбувся у намічені строки, не залишив жодних сумнівів. 1 грудня 1991 р. Україна визначила першого президента своєї самостійної держави. У вітчизняній практиці посаду Президента Української РСР було засновано законом від 5 липня 1991 р. До виборчого бюлетеня по виборах Президента України було включено 6 кандидатів. Та все ж таки на виборах переміг Л.Кравчук. 1 грудня 93% населення України висловилися за незалежність. Тоді ж Україну визнали іноземні держави, зокрема: першою незалежність України визнала Польща. Загалом протягом першого місяця після референдуму Україну визнало 57 держав світу, за перший рік незалежності - 130 держав. 24 серпня 1991 року було піднято над куполом Верховної Ради синьо-жовтий прапор - прапор України, який під стіни Верховної Ради принесли люди. В Постанові від 20 лютого 1992 року Верховної Ради України 24 серпня проголошене Днем незалежності України, державним святом.

Питання 3. Етногенез - це масштабні сукупності подій і чинників, в результаті яких формуються цілі народи. Для будь-якого народу це складний і заплутаний процес, який відбувається протягом багатьох століть або тисячоліть, охоплюючи всі сфери людської діяльності. Це суперечливий хід історії народності, вивчаючи який, можна простежити розвиток певного етносу з самого його появи і до сьогоднішнього дня.

Білет 10. Питання 1. Київська Русь пройшла у своєму розвитку кілька етапів. Змістом першого етапу (друга половина ІХ – кінець Х ст.) було утворення і становлення Давньоруської держави династії Рюриковичів. У 879 р. помер володар Новгородської землі князь Рюрик, і владу передали Олегу. Літописний документ свідчить, що у 882р. Олег здійснив похід на Київ, вбив Аскольда і захопив владу. Київ став столицею об’єднаного князівства. Олег (882–912 рр.). За час свого князювання Олег приєднав до Русі сіверян, древлян, уличів, тиверців, племена кривичів, радимичів та новгородських слов’ян. Олег ходив походами на Візантію, уклав з нею вигідні договори,так за умовами першого договору руські купці вели торгівлю без сплати мита і безкоштовно могли перебували в Константинополі протягом шести місяців. Другий договір передбачав і регулював відносини між обома державами в різних випадках і сферах. Ігор (912–945 рр.). В 914 році Ігор здійснив похід на древлян, які намагалися відокремитись від Києва. У 941 році він організував похід на Візантію, щоб забезпечити інтереси торгівлі. В 944 р. відбувся другий похід Ігоря на Візантію, який вводив обмеження купцям з Київської держави, але забезпечував їх основні інтереси. Ольга (945–964 рр.). Княгиня Ольга провела реформу, якою внормувала розміри повинностей з феодально-залежного населення. В зовнішній політиці Ольга керувалася виключно дипломатією. У 946 р. та 957 р. вона відвідала Константинополь, була прийнята візантійським імператором, прийняла християнську віру, провела переговори про відносини двох держав. Святослав (964–972 рр.). В 964–966 рр. Святослав здійснив походи до Оки і Волги, де підкорив в’ятичів та фінські племена, знищив Хозарський каганат, хоча цим самим відкрив кочівникам Азії (печенігам) шлях на Русь. В 968 р. Святослав вирушив у Болгарію, маючи на меті поширити свою владу на Дунаї та Балканах. Він втрутився у війну Болгарії та Візантії. Під час другого походу Святослава на Балкани відбулась вирішальна битва під Доро-столом. Наслідком битви стали переговори Русі та Візантії. В 972 р., повертаючись додому після одного з походів, Святослав зіткнувся з печенігами і загинув у бою.

Питання 2. УЦР, після її офіційного проголошення 17 березня 1917 р., стала фундатором відродження української нації, політичного і духовного визволення власного народу, яке ще називали “українізацією” та реалізації його права на самовизначення. Вона об’єднала під своїм прапором провідні українські політичні партії, змусила російську революційну демократію рахуватись і вести діалог з українськими національними силами, проголосила Українську Народну Республіку. Крім того, важливою рисою УЦР було впровадження нею, з перших днів заснування, функції представництва всього українського народу, вона постійно зверталася до народу і діяла від імені народу, що отримало суспільне схвалення. Еволюція політичного процесу знайшла закріплення у чотирьох універсалах, з яких «вершиною державотворення став ІV Універсал».

1 Універсал. 10 червня (23 за новим стилем) 1917 — оголошено на другому Всеукраїнському Військовому З'їзді, проголосив автономію України. Умови: - Проголошення автономії України в складі Росії;- Джерелом влади в Україні є український народ;- Управління України має здійснювати всенародні українські збори;- Українські збори приймають закони, і тільки ці закони діють на території України;

II Універсал. 3 липня (16 - за новим стилем) 1917 — проголошено на сесії Української Центральної Ради, зафіксував наслідки домовленостей між УЦР і Тимчасовим урядом. Умови: - Центральна Рада має поповнитися представниками від інших народів, які живуть в Україні;- Поповнена Центральна Рада утворює Генеральний Секретаріат, склад якого затверджує Тимчасовий Уряд;- Центральна Рада починає розробку закону про автономічний устрій України, який має бути затверджений установчим збором. До затвердження цього закону, УЦР зобов'язується не здійснювати автономії України - Формування українського війська здійснюється під контролем Тимчасового Уряду.

III Універсал. 7 листопада (20 - за новим стилем) 1917 — поставлено на голосування членами Малої Ради, чим надано їм значення законопроектів, проголосив Українську Народну Республіку (УНР). Умови: -Україна проголошується Українською Народною Республікою, не відділяючись від Росії;- До установчих зборів в Україні вся влада належить УЦР та Генеральному Секретаріату;- Скасовується право приватної власності на землю;-УЦР починає мирні переговори з Німеччиною та її союзниками;- Впроваджуються демократичні свободи: свобода мови, свобода друку та ін.;- Запроваджується 8 годинний робочий день;- Встановлюється державний контроль над виробництвом;- На грудень призначаються вибори до всеукраїнських установчих зборів. Судова реформа.

IV Універсал. 9 січня (22 січня за новим стилем) 1918 — поставлено на голосування членами Малої Ради, чим надано їм значення законопроектів, проголосив УНР самостійною, ні від кого незалежною, вільною суверенною державою українського народу. Умови: УНР проголошується незалежною, вільною суверенною державою українського народу; З усіма сусідніми країнами УНР прагне жити у мирі та злагоді; Влада в Україні належить народу України, від імені якого, допоки не зберуться українські Установчі збори, буде правити ЦР; Піддано жорстокій критиці політику більшовиків, яка веде до громадянської війни; УЦР зобов'язується вести боротьбу проти прибічників більшовиків в Україні; УЦР зобов'язувалась негайно почати мирні переговори з Німеччиною; УЦР планує провести земельну реформу в інтересах селян; Держава має встановити контроль над торгівлею та банкам На завершальному етапі своєї державницької діяльності УЦР повертається до активного формування Української Армії. Негативне ставлення до УЦР перекликається з втратою довіри і до сучасної державної влади, мало б слугувати повчальним уроком національного державотворення.

Централізо́вана держа́ва —держава, підкорена єдиній центральній владі.

Централізація - це принцип володіння владними повноваженнями, згідно з яким територіальні органи влади у своїй діяльності залежать від центральних органів.

Білет 11. Питання 1. Перші достовірні відомості про проникнення християнства на Русь відносяться до XI ст. Київський князь Володимир, хрестився в 988 р., почав енергійно стверджувати християнство в державному масштабі. За його наказом жителі Києва були хрещені в Дніпрі. За порадою християнських священиків. Християнство на Русі було прийнято в східному, візантійському варіанті, пізніше отримав назву - православ’я, тобто правдива віра. Українське православ’я орієнтувало людини на духовне перетворення.

Прийняття християнства значно вплинуло на подальший розвиток Київської Русі: 1. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу й формуванню та зміцненню нових феодальних відносин у східних слов'ян. 2. Православ'я стало надійним грунтом для створення могутньої, централізованої самодержавної країни. 3. Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави. 4. Під впливом християнства поступово відбулася докорінна зміна світобачення та світосприйняття населення Давньоруської держави. 5. Нова віра заклала якісно нові підвалини в культурній сфері, сприяла розвиткові писемності, літератури, архітектури та мистецтва.

Водночас прийняття християнства візантійського зразка спричинило появу низки негативних явищ, тенденцій та процесів: 1. Православна церква не стала справжнім гарантом захисту різних соціальних верств. 2. Прилучення до багатств світової культури було обмежене3. Цивілізуючий вплив Візантії на Русь був затухаючим

Отже, запровадження християнства на Русі, безумовно, було явищем прогресивним. Воно сприяло формуванню та зміцненню феодальних відносин, розвитку державності, зростанню міжнародного авторитету, розвитку культури. Прийняття християнства мало велике значення для подальшого розвитку давньоруської держави. Воно ідеологічно закріплювала єдність країни.

Питання 2. Нова економічна політика — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 року. Була прийнята весною 1921 року X з'їздом РКП(б), змінивши політику «воєнного комунізму», що проводилася в ході Громадянської війни. Було прийнято рішення про заміну продрозкладки натуральним продподатком. Нова економічна політика мала на меті відновлення народного господарства і подальший перехід до соціалізму. Головним завданням нової економічної політики була заміна продрозкладки продподатком в селі, використання ринку і різних форм власності, залучення іноземного капіталу у формі концесій, проведення грошової реформи (1922—1924), в результаті якої рубль став конвертованою валютою.НЕП передбачав використання товарно-грошових відносин, формування ринку; кооперування трудящих; посилення особистої зацікавленості у результатах праці; тимчасовий допуск капіталістичних елементів у економіку. Незважаючи на всі труднощі, в 1922 р. здебільшого вдалося покінчити з голодом, ліквідувати повстанський рух селянства. В 1925-1926 рр. виробництво зерна в Україні досягло довоєнного рівня. Тоді ж здебільшого було відновлено обсяг промислового виробництва: з’явилася перспектива будівництва нових промислових підприємств.

Дата добавления: 2015-05-26