Сифіліс головного мозку і основні клінічні форми

Сифіліс – хронічне інфекційне венеричне захворювання, викликане блідою трипонемою, яке уражає всі органи і тканини (в тому числі нервову) людини з характерним прогресуючим перебігом.

Психічні порушення при нейросифілісі

Психічні розлади сифілітичного походження досить поширені. В світі близько 250 млн хворих. Щорічно у світі заражаються 12 млн чоловік, в Україні 74 тисячі.Виділяють дві форми нейросифілісу: сифіліс мозку і прогресивний параліч. При сифілісі мозку уражаються судини і оболонки мозку - мезодермальний нейросифіліс; при прогресивному паралічі уражається паренхіма головного мозку – паренхіматозний нейросифіліс.

Сифілітичні психічні розлади розвиваються на всіх етапах інфекції у 2-15 % хворих на сифіліс, як правило, упродовж першого десятиліття після зараження; сифіліс мозку – через 4-7 років (ранній нейросифіліс); прогресивний параліч – через 10-12 років (пізній нейросифіліс).

Сифіліс головного мозку – це захворювання з різноманітними за симптоматикою і важкістю перебігу психічними клінічними розладами, що виникають унаслідок сифілітичної інтоксикації, ураження мозкових оболонок, мозкових судин та розвитку сифілітичних гум головного мозку.

Різноманітність клінічних проявів пояснюється особливостями локалізації ураження головного мозку та токсичної дії інфекції.

1. Сифілітична неврастенія виникає в другому періоді сифілітичної інфекції, рідше – в першому. На фоні астенічного синдрому переважає дратівливість, збудливість, посилена чутливість до оточуючих подразників (гіперстезії), втомлюваність та зниження працездатності і стійко знижений настрій з тривогою. Часто на фоні безсоння з’являються інтенсивні головні болі, явища менінгізму. Серед неврологічних симптомів спостерігаються анізокорія з млявою реакцією зіниць на світло, оживлення і нерівномірність сухожилкових і періостальних рефлексів. Позитивна реакція Вассермана.

2. Сифілітичний менінгіт (уражаються оболонки головного мозку) виникає гостро або підгостро на тлі сифілітичної неврастенії. Проявляється постійною гарячкою і поєднанням різних форм порушення свідомості – делірійного, присмеркового оглушення із загальномозковими (інтенсивним головним болем, запамороченням, нудотою і блюванням), менінгеальними симптомами (ригідність потиличних м’язів, симптоми Керніга, Брудзинського та ін.) та неврологічними ураженнями (парези і паралічі кінцівок).

3. Гуми головного мозку локалізуються в оболонках і мозку. Сифілітичні гуми і пов’язане з ним підвищення внутрішньочерепного тиску спричиняють псевдотуморозний синдром (млявість, апатія, малорухливість, сонливість, порушення свідомості) в поєднанні з головними болями, судомними нападами, гіперкінезами, парезами і паралічами.

4. Сифілітичний делірій проявляється масивними зоровими і слуховими галюцинаціями, психомоторним збудженням, страхами, фрагментарними маячними ідеями переслідування, дезорієнтацією в навколишньому середовищі, часі. Неврологічні розлади аналогічні неврозоподібній формі.

5. Сифілітичний галюциноз проявляється слуховими полівокальними галюцинаціями загрозливого, наказового, осудно-коментуючого змісту, мають стійкий характер, інколи поєднуються з псевдогалюцинаціями, симптомами психічного автоматизму (відкритість думок, думки-відлуння, підказування думок) і пригніченим настроєм. Неврологічні порушення аналогічні початковій, неврозоподібній формі.

6. Галюцинаторно-параноїдний сифіліс проявляється слуховими, дотиковими, нюховими і смаковими галюцинаціями і маяченням переслідування, отруєння, фізичного знищення із схильністю до систематизації. З розвитком органічного психосиндрому з домінуванням ознак деменції маячна система розпадається, стає безглуздою, фрагментарною. Перебіг повільний, багаторічний.

7. Афективна форма проявляється депресивним синдромом з маяченням іпохондричного змісту, або маніакальним з безглуздими ідеями величі. Перебіг триває від кількох місяців до року, інколи перебіг хвороби змінюється то депресивним, то маніакальним станами.

8. Епілептиформний сифіліс за клінічними проявами нагадує епілепсію. Судомні напади перебігають за типом джексоновських, але можуть переходити в генералізовані з непритомністю, а також у присмеркові стани і явища амбулаторного автоматизму. Швидко розвивається деменція.

9. Сифілітичний псевдопараліч за клінічними проявами нагадує прогресивний параліч. Порушуються увага, пам’ять, інтелект. Хворі стають ейфоричними, благодушними, втрачають інтереси, стають бездіяльними, безпомічними, за відсутності лікування настає деменція. Неврологічна симптоматика чітко виражена.

10. Дементна форма виникає внаслідок крововиливів у головний мозок і клінічно характеризується чітким зниженням інтелекту з ейфорією, безпечністю, або тривогою, слізливістю, іпохондричністю, відсутністю критики. Неврологічні розлади – парези, моно- і геміплегії, афазії, апраксії, агнозії. Апоплексійні напади повторюються, прояви недоумства спочатку легкі, з часом поглиблюються.

Всі ці психотичні форми (4-10), особливо останні, виникають унаслідок сифілітичного ураження судин головного мозку у вторинному і третинному періоді сифілісу і проявляються сифілітичним ендартеріітом з наступними інсультами, що клінічно проявляється у відповідних формах.

Дата добавления: 2015-05-26