Суть та мета економічної частини 1 страница

Економічна частина є завершальним розділом дипломного проекту, в якому робляться остаточні висновки щодо економічної ефективності запропонованої розробки, проводиться техніко-економічне обґрунтування доцільності нової розробки.

В економічній частині потрібно розрахувати реальний економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення в конкретних умовах.

Крім розрахунку економічного ефекту від впровадження запропонованого технічного рішення, студент також повинен довести, що його нове технічне рішення буде кращим за існуючі аналоги, тобто зробити техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки нового технічного рішення, яке визначено темою дипломного проекту.

Обґрунтування доцільності, актуальності, прогресивності, перспективності, необхідності, економічної ефективності виконання запропонованих студентом технічних, технологічних, схемних, програмних та інших інтелектуальних розробок за обраною темою дипломного проекту здійснюються в тому випадку, коли студент удосконалює (модернізує) або пропонує новий варіант виробу, техніки, конструкції, механізму, машини, схемного рішення, приладу, верстата, обладнання, оснащення, пристрою, навчального стенда, методу, алгоритму, програмного продукту, засобу автоматизації, комп'ютеризова­ної системи обробки інформації тощо, який покращує існуючі варіанти техніки та технології або вирішує принципово нові задачі, які до цього в такому трактуванні не вирішувались, а також, коли студент удосконалює (модернізує) або розробляє новий технологічний процес, автоматизовану систему управління технічними, технологічними і іншими процесами, проектує (модернізує) нову виробничу дільницю, цех, підприємство, розробляє та виготовляє новий лабораторний стенд, здійснює наукові дослідження тощо. В подальшому все перераховане вище будемо називати нове технічне рішення або нова розробка.

Варіант виробу, техніки, технології, конструкції, механізму, ма­шини, верстата, схемного рішення, програмного продукту, засобу ав­томатизації, комп'ютеризованої системи обробки інформації тощо, з яким в процесі обґрунтувань здійснюється порівняння технічних і економічних показників нової розробки, називається базовим варіантом або аналогом.

В розділі "Економічна частина" повинен бути зроблений ретельний аналіз майбутнього технічного або інтелектуального рішення та доведена його актуальність, доцільність та ефективність з різних точок зору.

Так, аналіз технічної доцільності нового технічного рішення полягає в визначеності його прогресивності, тобто, в відповідності або перевершені кращих вітчизняних та закордонних зразків техніки і технології за такими показниками, як точність, надійність, продуктивність, потужність, коефіцієнт корисної дії, безвідмовність в роботі, ремонтоздатність, складність кінематичної схеми, маса та габарити, можливість застосування типових технологічних процесів тощо.

Організаційна доцільність розробки нового технічного рішення полягає в покращенні виробничої структури підприємства, цеха, дільниці, де будуть виготовлятися нові вироби, скороченні циклу підготовки виробництва нового виробу та тривалості виробничого циклу, покращенні режиму роботи обладнання, підвищенні рівня спеціалізації виробництва, його механізації та автоматизації, ритмічності виробництва тощо.

Соціальна доцільність полягає в покращенні умов праці, більш ефективному використанні сучасних інформаційних технологій в побуті, освіті, спорті, мистецтві тощо, покращенні умов життя людини, зменшенні шкідливого впливу на довкілля тощо. Аналіз соціальної доцільності може бути доповнений такими характеристиками, як естетичність нової продукції, її виразливість, оригінальність, гармонійність, цілісність, відповідність середовищу, стилю тощо.

Економічна доцільність нового технічного рішення полягає в створенні таких нових розробок, які б забезпечували загальну економію матеріальних, трудових та фінансових ресурсів на їх розробку, виробництво та експлуатацію з урахуванням якісної зміни основних технічних показників.

Економічне обґрунтування доцільності нової розробки не слід плутати з розрахунками економічної ефективності від впровадження цієї розробки. Якщо економічні обґрунтування здійснюються для того, щоб довести необхідність розробки нового технічного рішення в порівнянні з кращими існуючими аналогічними рішеннями, то розрахунки економічної ефективності здійснюються для того, щоб підрахувати, яку економічну вигоду принесе вже розроблене нове технічне рішення в результаті заміни ним певного застарілого технічного рішення в конкретній ситуації.

Техніко-економічні обґрунтування базуються на застосуванні якісного та кількісного підходів до оцінювання переваг та недоліків як відомих, так і нових технічних рішень, що пропонуються до розробки. Якісний аналіз варіантів здійснюється без розрахунків на основі оцінок: "краще-гірше", "більше-менше", "дешевше-дорожче" тощо. Він виконується на основі досвіду і знань як дипломника, так і керівника дипломного проекту. Перевага такого аналізу полягає в міні­мізації витрат часу та коштів на обґрунтування вибору кращих варіантів.

Але тут може виникнути загроза помилок в визначенні правильних шляхів вирішення поставлених задач, зменшити які здатен кількісний аналіз запропонованих варіантів. Кількісний аналіз базується на розрахунку певних індивідуальних, часткових або узагальнених показників, які характеризують відомі та запропоновані варіанти технічних рішень в процесі їх розробки, виготовленні та експлуатації. Кількісний аналіз є більш точним, але вимагає витрат часу на його проведення, застосування певних методик тощо.

В процесі дипломного проектування студент повинен запропонувати два або більше варіантів можливих рішень основної задачі проекту, зробити їх порівняльний аналіз та визначити найкраще технічне рішення, яке буде прийняте для подальшої розробки.

Обґрунтування вибору оптимального варіанта передбачає здійснення таких робіт:

1-й крок: вибір критерію, за яким буде здійснено оцінювання варіантів технічних рішень основної задачі проекту. Вибір критерію здійснюється на основі задач, які були поставлені перед студентом при виконанні дипломного проекту (роботи);

2-й крок: проведення розрахунків та порівнянь, на основі яких робиться висновок щодо вибору оптимального варіанта.

Для тощо, щоб якісно зробити техніко-економічне обґрунтування представленої розробки, дипломнику потрібно:

а) сформулювати суть технічної проблеми, що виникла на сучасному етапі розвитку науки, техніки і технології. Описати відомі (існуючі) способи вирішення технічної проблеми, зробити їх аналіз, порівняння, визначити недоліки та переваги;

б) обґрунтувати і вибрати базовий варіант (аналог) як найкра­щий із варіантів техніки і технології, програмного продукту тощо, що були досліджені студентом, або зробити аналіз існуючих методів вирішення задачі, що розглядається студентом. За базу для порівняння завжди приймають техніко-економічні показники кращої техніки, аналогічної за призначенням;

в) подати в вигляді таблиці технічні показники аналога (або існуючого методу вирішення задачі) та нового технічного рішення, що пропонується дипломником до розробки. Наприклад, якщо виникла проблема підвищити точність вимірювання нового приладу, то основні технічні показники аналога та приладу, що проектується, можуть бути зведені до таблиці (див. таблицю 3.1).

Таблиця 3.1 - Основні технічні показники аналога і нової розробки

Показники (параметри)	Од. вим.	Аналог	Нова розробка	Відношення параметрів нової розробки до параметрів аналогу
1 Похибка вимірювання	%	0,6	0,2	1/3
2 Споживана потужність	Вт
3.......
4.......
5...........
6 Маса	кг	1,2	0,6	0,5

г) прокоментувати дані, занесені до таблиці 2, роблячи наголос на тому, що базовий варіант техніки вже не задовольняє сьогоднішні вимоги. Наприклад, це можуть бути такі вирази:

- "існують такі-то прилади для вимірювання потрібних парамет­рів, але їх точність недостатня ";

- "існуючі способи обробки інформації не дають змогу вирішити такі-то питання, в той же час з 'явилися нові покоління мікропроцесорів (комп'ютерів, програмних продуктів), що відкривають можливості роз­робки нових способів обробки інформації (сигналів тощо), які дозволя­ють це зробити" тощо.

Разом з тим, звернути увагу на кращі технічні показники нової розробки. Наприклад, "нова розробка буде мати вищу точність, надій­ність, буде виконувати більше функцій " тощо;

д) пояснити, за рахунок чого планується вирішити поставлену задачу із технічним рівнем вищим, ніж існуючий. Наприклад, це можуть бути такі вирази:

- "внаслідок внесення змін до конструкції або технології виготов­лення виробу, машини, агрегату тощо"',

- "внаслідок заміни елементної бази"',

- "внаслідок запровадження нового програмного продукту";

-"внаслідок організації нової виробничої дільниці з виготовлення но­вої продукції;

- "внаслідок матеріалізації результатів, отриманих в ході прове­дення науково-дослідної роботи ";

- "внаслідок автоматизації виробництва" тощо.

Тобто, має бути зроблений висновок про принципову можливість вирішення поставленої технічної задачі;

е) при необхідності, уточнити технічні вимоги до об'єкта проек­тування. При уточненні технічних вимог до об'єкта проектування потрібно пам'ятати, що на цей об'єкт може поширюватись дія стандартів, технічних умов тощо. В цьому випадку технічні вимоги не можуть виходити за межі діючих нормативів. Якщо стандартів та технічних умов не встановлено, то дипломник має більшу свободу в розробці технічних вимог до об'єкта проектування;

ж) в загальному виді сформулювати цінову політику на нову розробку. При цьому слід ураховувати стан конкуренції на ринку, співвідношення основних технічних показників розробки і аналогів, залежність величини попиту від ціни розробки тощо. В результаті проведе­ного аналізу потрібно зробити відповідний висновок, наприклад:

- "рекомендується продавати об'єкт розробки за ринковою ціною, яка тепер складає... грн ";

- "зважаючи на кращі параметри, рекомендується продавати роз­робку за більш високою ціною, а саме за... грн, що на... грн більше, ніж ціна аналога ";

- "рекомендується продавати розробку за ціною, яка на... грн ни­жче ринкової, оскільки пропонується запровадження нового принципу ви­рішення задачі, реалізація якого приведе до зниження витрат виробницт­ва на... грн";

- інші;

й) при можливості, визначити конкурентів і спрогнозувати їх можливі дії. Потрібно зазначити, хто саме займається вирішенням подібної проблеми, які він має досягнення, чим може зашкодити даній розробці. Непогано, якщо будуть запропоновані контрзаходи, спрямовані на придушення можливого опору конкурентів. Наприклад, це може бути зниження ціни реалізації нової розробки, підвищення рівня сервісу тощо;

к) провести розрахунки, які б підтверджували економічну доціль­ність нової розробки. Це найскладніший етап обґрунтувань, тому що потребує проведення попередніх розрахунків, певних спрощень, наявності відповідних методик, урахування різноманіття технічної спрямованості нових розробок тощо.

В тому випадку, коли дипломник вирішує питання удосконалення (модернізації) або пропонує новий варіант виробу, техніки, конструкції, механізму, машини, схемного рішення, приладу, верстата, обладнання, оснащення, пристрою, навчального стенда, методу, алгоритму, програмного продукту, засобу автоматизації, комп'ютеризованої системи обробки інформації тощо, обгрунтування робляться шляхом зіставлення капітальних та експлуатаційних витрат нової розробки з капітальними та експлуатаційними витратами аналога. Капітальні вкладення К та експлуатаційні витрати Е розраховуються за методикою, що представлено у додатку А.

В тому випадку, коли дипломник вирішує питання удосконалення (модернізації) технологічного процесу, проектування нової дільниці, цеха, підприємства тощо, обгрунтування робляться шляхом зістав­лення додаткових капітальних вкладень з загальною величиною економії на собівартості виготовленої продукції. Додаткові капітальні вкладен­ня DК та економія на собівартості DS визначаються за методикою, що представлена у додатку Б;

л) зробити загальний висновок про доцільність, актуальність та економічну ефективність нової розробки. Наприклад, це може бути фраза: " На підставі вищевикладеного можна стверджувати, що нове технічне рішення, що пропонується для розробки, буде мати кращі тех­нічні показники, ніж існуючі, вирішить такі-то задачі тощо, є більш ефективним в порівнянні з аналогами, і тому його розробка та впрова­дження є актуальною та доцільною ".

Зрозуміло, що наведений перелік питань, які можуть бути розглянуті при виконанні техніко-економічного обґрунтування не є вичерп­ним. В конкретних випадках студент може розглянути і інші питання, які є актуальними для даного дипломного проекту (роботи). Перелік таких питань визначає студент разом з консультантом з економічної частини та керівником дипломного проекту (роботи).

3.2 Зміст економічної частини науково-дослідного диломного проекту

В цьому випадку в економічній частині студент повинен:

а) скласти кошторис витрат на проведення науково-дослідної чи дослідно-конструкторської роботи - В. Методика розрахунків наведена в додатку Г. При складанні кошторису потрібно ураховувати тільки ті витрати, які характерні для проведення науково-дослідної роботи;

б) визначити ефективність отриманих в результаті виконання науково-дослідної роботи результатів.

Економічна ефективність науково-дослідної роботи базується на визначенні таких видів ефектів:

- науково-технічного, який визначає науково-технічну корисність отриманих наукових результатів. Показниками такого ефекту можуть бути: обсяги накопиченої інформації (тобто, опубліковані монографії, статті, наукові доповіді тощо); визнання НДР, яке характеризується от­риманими патентами, дипломами, преміями, посиланнями на резуль­тати досліджень в наукових виданнях тощо; підвищення кваліфікації кадрів, наприклад, кількість захищених докторських, кандидатських, магістерських дисертацій; покращення виробничих і експлуатаційних показників техніки, при виробництві якої будуть впроваджені отрима­ні результати: наприклад, зниження матеріаломісткості, енергомісткості, підвищення надійності, точності, безвідмовності тощо;

- організаційно-виробничого, який покращує виробничі показ­ники праці (наприклад, підвищення продуктивності праці, зниження трудомісткості), скорочення виробничого циклу, підвищення рівня автоматизації та механізації виробничих процесів, скорочення втрат робочого часу тощо;

- соціального, який передбачає покращення умов праці, техніки безпеки, захист навколишнього середовища, впровадження прогресивних технологій в навчання, медицину, освіту, спорт тощо;

- економічного, який виявляється в економії матеріальних, трудо­вих та фінансових ресурсів і вимірюється в грошових одиницях.

Розрахунок економічного ефекту - складна задача, тому що прогнозовані результати НДР практично завжди носять ймовірнісний характер. До того ж самі результати оцінюються відносними показниками, балами тощо. Тому в дипломних роботах розрахунок економічної ефективності НДР можна замінити оцінкою внеску дипломника в досягнення сукупного економічного ефекту від розробки і впровадження результатів НДР.

Для цього спочатку потрібно визначити коефіцієнт наукової зна­чимості отриманих результатів НДР, а потім підрахувати внесок дипломника в досягнення цих результатів.

Коефіцієнт наукової значимості результатів проведеної науково-дослідної роботи К_зн можна підрахувати за формулою:

, (3.1)

де b_i - значимість отриманих результатів:

b₁ - ступінь наукової новизни,

b₂ - рівень теоретичної обґрунтованості,

b_з - ступінь експери­ментальної перевірки результатів. Бальна оцінка отриманих результатів наведена в таблиці 3.2.

Таблиця 3.2 - Показники для оцінювання наукової значимості результатів виконаної НДР

Хара-кте-рис-тики	Пито­ма ва­га харак-терис-тик di	Бальна оцінка характеристик
Ступінь новизни b1	Рівень теоретичної обґрунтованості bз	Ступінь експери­ментальної пере­вірки результатів bз
	3...5	7...10
b1	0,500	Часткове удо- сконалення виробів, тех-нологій, ма-те­ріалів, прог-рамно­го про-дукту тощо	Суттєве удоско-нален­ня виробів, техноло­гій, мате-ріалів, програм-ного продукту тощо	Нові напрямки в розробці виро-бів, технологій, матері­алів, прог-рамного продукту тощо. Створення принципово нової техніки
b2	0,333	Позитивне рішен­ня на основі зроб­лених уза-гальнень	Установлення залеж­ностей, які використовувались в інших ви­падках	Відкриття нових шляхів рішення за­дачі
bз	0,167	Експеримент-тальна пере-вірка не роби­лась	Результати переві-ря­лись на невели-кій кількості да-них	Результати пере-ві­рені на вели-кій кількості даних

Максимальне значення отриманих за кожною характеристикою результатів можна прийняти в межах 7... 10 балів;

d_i - питома вага кожної характеристики, значення якої наведені в таблиці 1;

3 - кількість характеристик, за якими була зроблена оцінка результатів науково-дослідної роботи.

Внесок дипломника в досягнення отриманих результатів НДР можна розрахувати за формулою:

, (3.2)

де k_тві - коефіцієнт творчої участі кожного виконавця НДР, який оцінюється таким чином: проведення досліджень - 3 бали, робоче проектування - 1,5 бали, освоєння - 1,0 балів. Якщо виконавець приймав участь в декількох видах робіт, то береться сума відповідних балів;

З_і - заробітна плата кожного виконавця НДР, грн;

n - кількість всіх виконавців науково-дослідної роботи: наукові керівники, відповідальні виконавці, спеціалісти, наукові співробітники, робітники різних професій тощо.

Обґрунтування доцільності виконання науково-дослідної роботи НДР часто базується на експертних оцінках і тому носить імовірнісний характер, що ускладнює процес самих обґрунтувань. Разом з тим, в процесі обґрунтування дипломник може зосередити свою увагу на таких моментах:

- по-перше, описати можливі ефекти від проведення НДР та впровадження її результатів. Наголос можна зробити на науково-технічному значенні отриманих результатів, на соціальних наслідках впровадження результатів НДР, на можливій економії матеріальних та трудових ресурсів, на підвищенні організаційно-технічного рівня виробництва тощо;

- по-друге, використати для обґрунтування доцільності виконання НДР спеціальний комплексний показник, що враховує важливість, результативність роботи, можливість впровадження її результатів у виробництво, величину витрат на роботу тощо.

Комплексний показник К_р рівня НДР може бути розрахований за формулою:

, (3.3)

де І - коефіцієнт важливості роботи, І = 2...5;

n - коефіцієнт використання результатів роботи;

n = 0, якщо результати роботи не будуть використовуватись;

n = 1, якщо результати будуть використовуватись частково;

n = 2, коли результати роботи будуть використовуватись в дослідно-конструкторських розробках;

n = 3, коли результати можуть використовуватись навіть без проведення дослідно-конструкторських розробок;

Т_с - коефіцієнт складності роботи, Т_с = 1...3;

К - коефіцієнт результативності роботи;

якщо результати робо­ти плануються вище відомих, то К=4; якщо результати роботи відповідають відомому рівню, то К=3; якщо нижче відомих результатів, то К=2; якщо результат роботи не визначений, то К=1;

В - вартість НДР, тис. грн;

t - час проведення досліджень, років.

Визначення показників І, n, Т_с, К, В, t здійснюється експертним шляхом або на основі нормативів [26, с. 22-24.].

Якщо К_р = 1, то науково-дослідну роботу можна вважати ефек­тивною з високим науковим, технічним та економічним рівнем.

3.3 Зміст економічної частини конструкторського дипломного проекту

Найбільш характерними випадками тут є:

3.3.1 Розробка лабораторного стенда для нав­чання студентів у навчальному закладі.

В цьому випадку в економічній частині студент повинен:

а) скласти кошторис витрат на розробку і виготовлення лабора­торного стенда та розрахувати загальні витрати В. Методика розрахунків наведена в додатку Г;

б) розрахувати величину експлуатаційних витрат, тобто, витрат на експлуатацію лабораторного стенда Е₂. Методика розрахунків на­ведена в додатку Д;

в) розрахувати економічний ефект від впровадженого лаборатного стенда за формулою:

, грн/рік (3.4)

де Е₁ - експлуатаційні витрати для аналога, або річні поточні витрати, які несе суб'єкт на виконання аналогічних функцій, грн/рік;

Е₂ - експлуатаційні витрати для нової розробки, грн/рік;

г) розрахувати термін окупності Т₀ витрат, які були використані на розробку нового стенда, за формулою:

років (3.5)

При Т₀ < 3... 5 років, а для обчислювальної техніки Т₀ < 1... З роки, нова розробка вважається економічно ефективною;

д) якщо аналогів новому рішенню немає або вони не відомі дип­ломнику, то замість пп. "в" та "г" потрібно описати соціальний ефект від впровадження лабораторного стенду в навчальний процес.

3.3.2 Розробка програмного продукту для використання в нав­чальному процесі або в інших цілях.

В цьому випадку в економічній частині студент повинен:

а) скласти кошторис витрат на розробку програмного продукту – В. Методика розрахунків наведена в додатку Г. При складанні кошторису потрібно ураховувати тільки ті витрати, які характерні для розробки програмного продукту.

У випадку, коли програмний продукт призначений для реалізації на сторону, необхідно розрахувати виробничу собівартість матеріального носія з програмним продуктом – S_в (див. додаток К);

б) розрахувати експлуатаційні витрати, пов'язані з використан­ням нового програмного продукту - Е₂. Методика розрахунків наве­дена в додатку Е;

в) розрахувати умовний обсяг роботи Q₂, який може бути вико­наний при застосуванні нового програмного продукту. Методика розрахунків наведена в додатку В;

г) розрахувати річний економічний ефект від впровадження нового програмного продукту за формулою:

грн/рік, (3.6)

де Е₁ - експлуатаційні витрати при використанні існуючого програмного продукту (або без його використання взагалі), грн/рік;

Е₂ - експлуатаційні витрати при використанні нового програмного продукту, грн/рік;

Q₁ - умовний обсяг роботи, що виконується за рік при використанні існуючого програмного продукту або без його використання взагалі (умовні одиниці, кількість функцій тощо);

Q₂ - умовний обсяг роботи, який виконується за рік при застосуванні нового програмного продукту (умовні одиниці, кількість функцій тощо).

д) розрахувати термін окупності Т₀ витрат, які були використані на розробку нового програмного продукту, за формулою:

років, (3.7)

При Т₀ < 1...3 роки новий програмний продукт вважається еко­номічно ефективним.

Якщо в ході дипломного проектування поставлена задача забезпечити розробку більш ефективного програмного продукту, то спо­чатку для кожного із запропонованих варіантів рішення основної задачі проекту (тобто, для кожного варіанта програмного продукту) роз­раховують умовний обсяг робіт, який можна виконати за рік при конкретних умовах використання цього продукту.

Умовний обсяг робіт Q для кожного із варіантів можна розраху­вати за формулою:

умов. од., (3.8)

де F - ефективний фонд часу роботи програмного продукту за рік (для однозмінної роботи F = 1700... 1800 годин, для двозмінної роботи F = 3500...3600 годин);

- частка часу, який витрачає працівник на виконання конкретної роботи з застосуванням даного програмного продукту, в загальному часі своєї роботи;

t_i - час виконання конкретної функції при застосуванні даного варіанта програмного продукту, хвилин.

Примітка. За умовний обсяг роботи можна прийняти кількість функцій, які виконуються за допомогою використання кожного із варіантів програмного продукту. Можуть використовуватись і інші показники, характерні для даного виду програмного продукту.

Далі, користуючись формулами А.3, А.4 та А.5 (див. додаток А), здійснюють розрахунок капітальних вкладень, які необхідні для розробки кожного із запропонованих варіантів програмного продукту, а також величину експлуатаційних витрат для кожного із цих варіантів.

Якщо запропонованих варіантів програмного продукту два, то варіанту з меншими капітальними вкладеннями потрібно присвоїти індекс "1", а варіанту з більшими капітальними вкладеннями - індекс "2". Далі потрібно здійснити зіставлення капітальних вкладень та екс­плуатаційних витрат і зробити висновок щодо оптимального варіанта. Механізм зіставлень та вибір оптимального варіанта програмного продукту наведений в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Механізм та варіанти зіставлень капітальних вкладень К та експлуатаційних витрат Е для 2-х варіантів програмного продукту

Співвідношення між капітальними вкладеннями та експлуатаційними витратами	Формули для розрахунку економічних показників	Висновки щодо економічної ефектив­ності нової розробки
		Абсолютна економія на пито­мих капітальних вкладеннях:	Кращим буде варіант "2"
		Абсолютна економія на пито­мих експлуатаційних витратах:	Кращим буде варіант "2"
		Абсолютна економія як на пи­томих капітальних вкладеннях, так і на питомих експлуатацій­них витратах:	Кращим буде варіант "2"
		Термін окупності додаткових питомих капітальних вкладень за рахунок економії на питомих експлуатаційних витратах:	Варіант "2" буде кра­щим за умови, коли термін окупності додаткових питомих капітальних вкладень буде меншим за нор­мативний, тобто, Ток2/1 < 1... 3 років
		Термін поглинання економії на питомих капітальних вкладен­нях додатковими експлуатацій­ними витратами:	Варіант "2" буде кра­щим за умови, коли термін погли-нання економії на капітальних вкладеннях додатковими питомими експлуатацій-ними витрата-ми буде біль-шим за норма-тивний, тобто, Тпогл1/2 >1...3 років

Дата добавления: 2015-05-26