Сучасні проблеми психофізіології

Білет № 2

Змінність –дві зміни (без нічної).

Режим праці та відпочинку – обґрунтований науково, або по експертним висновкам.

1. Сформулюйте науково-практичні проблеми розвитку психофізіології.

Точкою відліку сучасної психофізіології можна вважати початок 60-х pp. XX ст. коли, зокрема, почали розвиватися методи викликаних потенціалів і біологічного зворотного зв'язку, коли був зареєстрований ряд нових психофізіологічних феноменів. Психофізіологія одержала офіційний статус в травні 1982 p., після Першого Міжнародного конгресу психофізіологів і створення на ньому.До трьох найбільш актуальних проблем сучасної психофізіології відносяться проблем: активності, вибірковості і змістовності.

Проблема активності.( Ця проблема поставлена ще М.О. Бернштейном.) Найбільш наочно цей активний характер виявляється в дослідженнях, що використовують метод біологічного зворотного зв'язку. Одержуючи зворотну інформацію про поточний стан певної психофізіологічної функції, людина навчається довільно керувати цією функцією, хоча зазвичай вона вважається непідвласною контролю з боку свідомості і волі.

Сучасне вирішення психофізіологією проблеми активності припускає відмову від уявлень про людину як істоту, що пасивно реагує на зовнішні впливи, і перехід до нової "моделі" людини - активної особистості, що спрямовується внутрішньо заданими цілями, здатної до довільної саморегуляції.

Проблема вибірковості. Ця проблема пов'язана з вирішенням питання про узагальнений чи вибірковий характер психофізіологічних явищ. Хоча увага з психологічної точки зору являє собою вибіркову спрямованість психічної діяльності, психофізіологія впродовж тривалого часу обмежувалася вивченням не спрямованої уваги. Сучасній психофізіології ж доступне вивчення найтонших селективних механізмів спрямованої уваги.

Проблема змістовності. Традиційним є виділення інформаційних і енергетичних аспектів діяльності мозку і психіки. Прийнято вважати, що нейрофізіологічна основа психічного життя пов'язана головним чином з енергетичними аспектами. Енергетичні і психофізіологічні характеристики мозкової активності являють собою дві досить незалежні сфери.Психофізіологічний аналіз дозволяє виділити певні ланки переробки інформації, знайти їх порушення при захворюваннях чи при фізіологічному старінні, виявити їхню роль у вирішенні певних типів завдань. Таким чином, у психофізіологічних дослідженнях відбулася переорієнтація з вивчення енергетичного обміну із середовищем на обмін інформацією.

2. Виокремте соціально-психологічні чинники, які впливають на професійну діяльність.

Ефективність професійної діяльності та рівень безпеки залежить від соціально-психологічних факторів. В даному випадку нам потрібно розглянути: вплив на працездатність та безпеку праці зміни звичного режиму праці та відпочинку; обмеження звичного потоку подразників природного та соціального середовища; характер внутрішньогрупових взаємовідносин; тривале перебування в соціально ізольованому колективі, що характеризується спілкуванням з одними й тими самими особистостями і відсутністю можливості побути на самоті, відрив від сім'ї, друзів, зростання ролі міжособистісних комунікацій, дефіцит зовнішньої соціальної інформації, замкнутий простір, загроза екстремальних ситуацій, дефіцит часу, перешкоди.

Психологічна сумісність (ПС) означає максимальне поєднання психічних параметрів двох чи кількох спеціалістів. Вона має виключне значення для спеціалістів, тому що їх діяльність в основному колективна (групова), з чітким розподілом функцій між виконавцями спільного завдання, і кожен з них доповнює іншого. ПС означає добру психологічну та соціальну адаптацію людей одне до одного, що є передумовою та запорукою ефективної та безпечної професійної діяльності. Психологічна сумісність чи несумісність членів групи найшвидше та найвідчутніше проявляється в екстремальних та конфліктних ситуаціях. Знання ПС потрібні і в звичайних ситуаціях: для добору лідерів в групах (мікрогрупах), інтеграції та згуртованості колективу. Особливої значимості ПС набуває при комплектуванні колективу з винятковою значимістю кожного члена групи для виконання спільного завдання, коли помилка одного спеціаліста загрожує безпеці всього колективу, складними та дуже відповідальними завданнями (акванавти, космонавти, екіпажі підводного човна, корабля, літака).

Психологічна несумісність:

Об’єктивні чинники:

- умови праці;- характер праці; -тривалість; - напруга.

Суб’єктивні чинники:

- професійна придатність; - особисті якості; - ідеали; -інтереси;- мотиви; - стиль керівництва; - стосунки лідерів.

Стани: гіподинамія, гіпокінезія, моногонія, адаптованість, загойдування, перевтомлення, нервово – психолог напруга; сенсорна та перцептивна бепривація.

3. Визначте фактори умов праці, які зумовлюють І ступінь напруги в діяльності.

. Нервово-психічна напруга (НПН) розглядається як загальна реакція організму при зміні стереотипу діяльності і найбільш різко проявляється при уявній або реальній загрозі життю або здоров'ю.

Фактори умов праці, які зумовлюють І ступінь напруги (мало напружений) в діяльності:

Інтелектуальне навантаження – к- сть інформ. пред’явленої для переробки, набагато нижча пропускної здатності й достатня для прийняття правильного рішення.Потрібне рішення дуже простих завдань.

Емоційне навантаження – слабо виявлені фактори, які визначають негативні або позитивні емоції.

Тривалість зосередженого спостереження(%від робочої зміни) – до 25.

К – сть професійно важливих об’єктів одночасного спостереження - до 5.

Число сигналів за годину – до 75.

Число сигналів до дії за годину – до 5.

Темп. Число дрібних рухів за годину. – до 360.

Значних(рук, плечового поясу) – до 360.

Час активних дій(в % часу зміни) – до 20.

Необхідність самостійного пошуку розходження (в % до числа регулюючих параметрів) – до 10.

Монотонність – більше 10.

Число прийомів в операції – більше 100.

Тривалість повторних операцій, з кількістю операцій за годину – до 20.

Дата добавления: 2015-05-26