Козацьке звичаєве право

Довідка.

Січ — укріплене місто козаків, лежало за дніпровими порогами на островах. Перша Січ виникла на о. Мала Хортиця. Заснована Дмитром Вишневецьким.

Дмитро Вишневецький (Байда) (?-1563)

Перший з достовірно відомих козацьких гетьманів (1552—1563 pp.). Походив зі старовинного волинського роду Гедиміновичів, володів земельними маєтками в Кременецькому повіті. У 1550—1553 pp. майбутній гетьман був старостою Черкаського й Канівського повітів. Близько 1552 року (за іншими даними 1554—1555 pp. або навіть 1556 року) згуртував кілька сотень козаків для боротьби з татарами й збудував на острові Мала Хортиця замок, який став прототипом Запорізької Січі. 1554 року Сигізмунд II Август знову призначив Д. Вишневецького старостою канівським і черкаським. У 1557 — 1558 pp. Байда відбивав напади кримських татар, очолюваних ханом Девлет-Гіреєм І, на Хортицю. У жовтні 1557 року під проводом свого гетьмана козаки здобули турецьку фортецю Іслам-Кермен, звідки вивезли всі гармати на Хортицю. Д, Вишневецький спробував організувати союз держав з Польщею та Московією для боротьби проти Туреччини й Кримського ханства. На початку 1559 року під його проводом був здійснений вдалий похід у Крим, у результаті якого визволено з полону кілька тисяч українських бранців. У червні того ж року запорожці під проводом Байди напали на турецьку фортецю Азов.

1563 року втрутився в боротьбу за молдовський престол. У бою під Сучавою очолюваний ним 4-тис. козацький загін зазнав поразки від військ іншого претендента Стефана IX Томші. Д. Вишневецький був узятий у полон і виданий турецькому урядові. За повідомленням «Хроніки Мартина Бєльського», після жорстоких катувань Байду за наказом султана Сулеймана II скинули з вежі на залізні гаки, вмуровані в прибережну стіну в Константинополі, на яких він і помер.

Але в народних піснях і думах, які склав український народ про свого улюбленого отамана, Байда живе й донині.

(За «Довідником з історії України»)

Як військово-політичне утворення, Запорізька Січ розвивалася на основі своєрідних традицій і звичаїв, що склалися серед козаків протягом десятиліть. Уся військова старшина обиралася Генеральною військовою радою терміном на один рік кожного 1-го січня.

На Запорізькій Січі був і такий важливий інструмент військово-адміністративної влади як правова система. Якщо загалом на території України на той час діяли різні джерела права («Руська правда», Литовські статути, акти королівської влади, магдебурзьке право), то на Запорізькій Січі найважливішого значення набуло козацьке звичаєве право, яке ґрунтувалося на засадах колективізму, побратимства та взаємодопомоги.

На підставі звичаїв і традицій чітко регламентувалися права та обов'язки старшин. Норми козацького права стверджували ті суспільні відносини, що склалися серед козацтва, закріплювали військово-адміністративну організацію Запорізької Січі, установлювали правила військових дій, діяльність судових органів, порядок землекористування, укладання договорів, визначали види злочинів і покарань. Козацьке право визнавали іноземні держави, а козаки всіляко захищали його, побоюючись, що писане право може обмежити козацькі вільності.

Існування Запорізької Січі як самостійної сили було визнане на міжнародній арені.

Кіш Війська Запорізького:

• приймав представників Австрії, Швеції, Трансільванії, Речі Посполитої, Московської держави, Кримського ханства;

• укладав міжнародні угоди;

• вів переговори з іноземними дипломатами;

• підтримував, коли йому було вигідно, окремі держави та їхні коаліції.

Дата добавления: 2015-05-26