Військове мистецтво козаків

Джерела

Спогади французького інженера Гійома де Боплана про козаків

Вони дотепні й проникливі, вигадливі й щедрі, без хитрості й не прагнуть до великих багатств, але найбільше шанують свою вільність, без якої не хочуть і жити. Ось чому вони такі схильні до заколотів і повстань проти державців країни, коли почувають себе гнобленими з боку тих; через це рідко минає 7 або 8 років без того, щоб вони не бунтували або не повставали проти державців...

Вони мають дуже міцну будову тіла, легко переносять спеку й холод, голод і спрагу; невтомні на війні, відважні, мужні чи, скоріше, сміливі настільки, що не бережуть свого життя. Найбільше вони виявляють спритності й відважності під час бою табором, під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють з рушниць, які є їхньою звичайною зброєю) і при захисті укріплень; непогані вони й на морі.

Інтерес іноземних монархів до запорізького козацтва був не випадковим. На думку О. Апанович, у першій половині XVII ст. воно піднялося до рівня найкращих європейських армій, а своєю активною наступальною тактикою ведення бою значно перевершувало їх. Запорізьку піхоту справедливо вважали найбоєздатнішою в Європі. Вона героїчно й майстерно билася з ворогом на суші, шикуючись, як правило, у три шеренги: перша стріляла, друга подавала рушниці, а третя заряджала їх.

Козацька кіннота була менш численною, але не менш боєздатною, ніж піхота. Ведучи наступ півколом («лавою»), козацькі вершники атакували ворога не лише з фронту, а й з флангів, заходячи в його тили.

На високому рівні на Запоріжжі були сторожова й розвідувальна служби. Запорожці створили оригінальну систему сигналізації, яка складалася з «маяків», або «фігур», що були своєрідним світловим телеграфом. Щойно помітивши ворога, козаки запалювали перший маяк, який стояв на кордоні, за ним спалахував другий, третій і так далі. Чорний густий дим та яскравий вогонь попереджали населення про наближення ворожих загонів.

Найпоширенішим видом бойового порядку в козаків був так званий табір (від турецького thabour — табір) — чотирикутне рухоме укріплення, що складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів, усередині якого й розташовувалося козацьке військо. Табір використовували і в боях, і в переходах. Під час оборони вози ставили щільно один до одного, їхні колеса зчіплювали ланцюгами. У випадку тривалої облоги ворожої фортеці або кругової оборони козаки іноді засипали вози землею, створюючи міцний вал, а довкола копали шанці («вовчі ями») із загостреними кілками на дні. За свідченнями очевидців, у такому таборі запорожці успішно боронилися від тисячі й більше татар, а також легко відбивали атаки польських панцирних вершників.

Запорожці уславилися штурмом ворожих фортець і були вправні в морських походах. Козаки сміливо атакували не тільки окремі судна, а й цілі турецькі флотилії.

Дата добавления: 2015-05-26