Джерела. Відкриття Київського університету (липень 1834 р.)

Відкриття Київського університету (липень 1834 р.)

...Місцем заснування цього закладу обрано місто Київ... столицю святого рівноапостольного князя Володимира, де вперше засяяло й звідти розлилося по всій Давній Росії світло істинної віри. Засновуваний університет названо імператорським університетом св. Володимира на честь великого просвітителя Росії і удостоєний прийняттям під особливе покровительство його імператорської величності.

Університету св. Володимира даровано всі права і привілеї, які надано іншим університетам у державі...

...Проект університету св. Володимира вже складено й удостоєно височайшого затвердження: заснованому закладові доставлено всі посібники, належні від найвищого училищного начальства; найважливіші кафедри його заміщені; рада й правління університету почали виконання своїх обов'язків, і університетські курси починають працювати 15 серпня цього року.

З Указу про заснування університету св. Володимира (8 листопада 1833 року)

Дмитро Бантиш-Каменський (1788-1850)

Український історик та археограф, народився в Москві. Навчався в Московському університеті. У 1814— 1816 pp. служив у Колегії закордонних справ, з 1816 року був управителем канцелярії київського військового губернатора князя М. Рєпніна. Перебуваючи в Україні, зібрав і систематизував цінний історичний матеріал, опублікований після його смерті в книжці «Джерела малоросійської історії» (1858—1859 pp.). Автор «Історії Малої Росії з часів приєднання її до Російської держави за Олексія Михайловича до відміни гетьманства» (частини 1—4, 1822 рік), «Словника достопам'ятних людей російської землі» (томи 1-5; 1836-1848 pp.). (За «Довідником з історії України»)

Микола Маркевич (1804-1860)

Український історик, поет і етнограф, народився в с. Дунайці (тепер Глухівського району Сумської обл.). Навчався в пансіоні Головного педінституту в Петербурзі, був знайомий з Т. Шевченком, О. Пушкіним, К. Рилєєвим. У 1831 році видав у Москві поетичну збірку «Українські мелодії», у якій оспівав героїчне минуле українського народу. У 1847 році поклав на музику вірш Т. Шевченка «Нащо мені чорні брови», а Т. Шевченко присвятив М. Маркевичу вірш «М. Маркевичу» («Бандуристе, друже сизий»).

М. Маркевич є автором «Історії Малоросії». З інших історичних розвідок найвідоміші — «Мазепа» (1841 рік), «Гетьманство Барабаша» (1841 рік), «Про перших гетьманів малоросійських» (1848 рік), «Про козаків» (1858 рік). З етнографічних праць найважливіші «Збірник малоросійських пісень» (1840 рік), «Південноруські пісні» (1857 рік), «Звичаї, повір'я, кухня та напої сучасних малоросіян» (1860 рік). Науковий інтерес становить зібрана М. Маркевичем колекція документів з історії України XVIІ— XVIII ст., яка нині зберігається в Москві. Помер 1860 року. (За «Довідником з історії України»)

Дата добавления: 2015-05-26