Персоналії. З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р

Джерела

З програми «Самостійна Україна» Революційної української партії 1900 р.

Над нами висить чорний стяг, а на йому написано: «Смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації?» Се не є самі слова: зміст їм відповідає. Коли ж в Української держави відібрано право бути державою, то поодинокі члени колишньої республіки позбулися усіх елементарних прав людини. Колишній український республіканець має менш прав, ніж нинішній найостатніший московський наймит. Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні! Висмоктує остатні сили, висмикує ліпших борців, здирає осатаній гріш бідного народу. Урядовці з чужинців обсіли Україну і зневажають той люд, на кошт якого годуються. Непокірливі тубольці погорджуються невимовне, а небезпечні з них засилаються на Сибір. Законами Росийської імперії зневажається право свободи совісти, погорджується право свободи особистої, ганьбиться навіть недоторканність тіла...

...Просвіта занедбана, культура знівечена й темрява панує скрізь по Україні! Через 247 років по Переяславській конституції «вільний і рівний» Українець відіграє ще гіршу ролю ніж колишній їлот, бо в їлота не вимагали принаймні інтелектуальної «данини», бо від їлота не вимагали любови й прихильності до своїх гнобителів, бо їлот розумів свій гніт. Українець же тільки відчуває його. Така то є логіка подій і такі її наслідки. І от посеред таких лихих обставин ми зійшлися докупи, ми згромадилися ув одну сім'ю, перейняті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народну душу, і — хай навпаки логіці подій — ми виписали на свому прапорі: «ОДНА, ЄДИНА НЕРОЗДІЛЬНА, ВІЛЬНА, САМОСТІЙНА УКРАЇНА ВІД ГІР КАРПАТСЬКИХ АЖ ПО КАВКАЗЬКІ».

Микола Порш (1879-1944)

Відомий український політичний і державний діяч, учений-економіст. Народився в Лубнах (тепер Полтавська обл.). З кінця 90-х pp. XIX ст. брав участь в українському національному русі. Один з ініціаторів створення та провідний член Революційної української партії. У 1917 р. активно включився в процес розбудови української державності. Входив до складу Української Центральної Ради та Малої ради. На початку листопада 1917 р. був обраний до складу Крайового комітету для охорони революції на Україні. За поданням М. Порша 1918 року Мала рада прийняла законопроект «Про народну армію», який регламентував основні засади створення української армії на основі народної міліції. У 1919-1920 pp. — посол УНР у Німеччині. Залишившись в еміграції, відійшов від політичного життя. Помер 1944 року в Берліні.

(За «Довідником з історії України»)

Дата добавления: 2015-05-26