Становище українських земель напередодні Другої світової війни

Україна в роки Другої світової війни

Персоналії

Августин Волошин (1874-1945)

Видатний український педагог, науковець, релігійний і громадський діяч, президент Карпатської України. Народився в с. Келеничі (тепер Міжгірського району Закарпатської обл.) Здобув теологічну освіту в Ужгородському університеті, закінчив Вищу педагогічну школу в Будапешті й одержав диплом викладача математики й фізики. Разом з однодумцями розгорнув велику культурницьку діяльність на Закарпатті: видавав газети, популярну серію дешевих книжок щодо створення кооперативів, читалень, підручники, посібники тощо. У травні 1920 року під безпосереднім впливом А. Волошина постає товариство «Просвіта», яке відіграло велику роль у формуванні національної свідомості мешканців Закарпаття. У 1938 році очолив уряд Підкарпатської Русі. Під час приєднання Чехії до гітлерівської Німеччини й проголошення незалежності Словаччини проголосив 14 березня 1939 року незалежність Карпатської України. Після угорської окупації Закарпаття змушений був емігрувати. Упродовж 1939—1945 pp. живу Празі, був ректором Українського вільного університету. У травні 1945 року радянські спецслужби заарештували А. Волошина й перевезли до Москви, де він і помер у тюрмі.

(За «Довідником з історії України»)

Напередодні Другої світової війни українські землі перебували під владою чотирьох держав:

СРСР (Українська РСР);

• Польщі (Галичина, Підляшшя, Берестейщина, Волинь);

• Румунії (Північна Буковина з Хотинським, Ізмаїльським та Акерманським повітами Бессарабії);

• Чехословаччини (Закарпаття).

Після Мюнхенської змови Гітлера з керівними колами Англії та Франції у вересні 1938 року ситуація дещо змінилася — Закарпаття було окуповане угорськими військами.

Пакт Молотова — Ріббентропа. 23 серпня 1939 року в Москві між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною був підписаний пакт про ненапад. Цей договір, що увійшов в історію як «Пакт Молотова — Ріббентропа», підписали народний комісар закордонних справ СРСР В. Молотов та міністр закордонних справ Німеччини І. фон Ріббентроп.

Окремою частиною цього документа став таємний додатковий протокол, що визначав розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі. Протокол складався з короткої преамбули й таких чотирьох пунктів:

1.У разі територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Прибалтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини й СРСР. При цьому інтереси Литви щодо Віденського краю визнавали обидві сторони.

2. У разі територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини й СРСР повинна проходити приблизно по лінії річок Нарва, Вісла й Сян. Питання, чи буде у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави та якими будуть кордони цієї держави, має бути остаточно з'ясоване протягом подальшого політичного розвитку.

3. СРСР виявив зацікавлення Бессарабією. З німецького боку підкреслювалася повна політична незацікавленість щодо областей Південно-Східної Європи.

4. Цей протокол обидві сторони мали зберігати в суворій таємниці. З підписанням таємного додаткового протоколу різко змінилося стратегічне розташування сил у Європі на користь фашистської Німеччини. Цим пактом дві тоталітарні держави гітлерівська Німеччина й сталінський Радянський Союз — прискорили розв'язання Другої світової війни 1939-1945 pp. У процесі його реалізації обидві країни здійснювали спільні агресивні дії проти Польщі та інших країн.

У цілому ж, Пакт Молотова — Ріббентропа розв'язував Гітлеру руки в його загарбницьких планах у Європі.

Дата добавления: 2015-05-26