Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Циклічність економічного розвитку




Ринкова економіка розвивається циклічно. Економічне зростання змінюється спадом виробництва, розквіт – кризою і депресією. Багаторічні спостереження засвідчують, що циклічні коливання відбуваються з певною послідовністю. Це дає підстави розглядати циклічність як загальну закономірність економічного розвитку. Кожен цикл складається із чотирьох основних фаз: криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

Криза розпочинається із труднощів збуту виробленої продукції, що згодом веде до скорочення виробництва, зайнятості і попиту на інвестиції. Ціни знижуються, але зростає попит на гроші і максимально зростає ставка позичкового відсотка. Паніка охоплює ринок цінних паперів, курс акцій швидко падає. Тимчасово закриваються або банкрутують фірми, передусім дрібні.

Такою є болісна реакція ринку на порушення рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією, виробництвом і споживанням, тобто втрату необхідних пропорцій розвитку. Криза несе на собі як руйнівну, так і конструктивну функцію.

Криза є необхідною ланкою економічного оновлення, інструментом формування нової, вищої (порівняно з попереднім розвитком) системи структурних зв’язків, однією з найважливіших умов самовдосконалення ринкового механізму.

Депресія – фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. Суспільний продукт уже не зменшується, але й не зростає; стабільними на низькому рівні стають ціни, незмінним є високий рівень безробіття, відсоткова ставка падає до мінімального значення. Проте поступово товарні запас (нереалізована продукція) зникають, зростає сукупний попит і готуються умови до пожвавлення виробництва і комерційної діяльності.

Пожвавлення розпочинається із незначного зростання обсягу виробництва у відповідь на зростання попиту і помітного скорочення безробіття. Підприємці, намагаючись відновити прибутковість виробництва, нарощують інвестиції у нову, більш продуктивну техніку, що пожвавлює попит – спочатку на капітальні блага, а потім і на споживчі, адже зростає зайнятість. Нарешті обсяг виробництва досягає найвищого попереднього рівня і економіка вступає в фазу піднесення.

Піднесення (зростання) – така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає найвищими темпами. Будуються нові підприємства, зростає зайнятість, попит на капітальні і споживчі блага, збільшуються доходи і прибутки, зростають ціни і процентні ставки, розширюється комерційна діяльність, прискорюється обіг капіталу. Розпочинається справжній економічний бум, швидке економічне зростання, яке уже готує грунт для наступної кризи і нового циклу.

В економічній теорії розглядаються десятки думок щодо причин циклічних коливань. Одні бачать їх у низькій купівельній спроможності населення, інші – в порушенні рівноваги між інвестиціями і заощадженнями, треті у розладі грошово-кредитної системи. Але всі сходяться на тому, що необхідно враховувати сукупність усіх чинників – зовнішніх і внутрішніх.

До зовнішніх чинників, що знаходяться поза економічною системою відносять:

а) війни, революції, інші політичні потрясіння;

б) відкриття великих родовищ корисних копалин;

в) освоєння нових територій, міграція населення;

г) природні катаклізми;

д) значні прориви в технології.

Внутрішні чинники, характерні для економічної системи:

а) фізичний термін служби основного капіталу;

б) динаміка власного споживання, що спричиняє зміну обсягів виробництва і зайнятості;

в) динаміка інвестицій;

г) економічна політика держави.

Одним з головних положень теорії циклічності є те, що дія цих чинників об’єктивна і вони обов’язково мають враховуватись в економічній політиці держави. Циклічність, як об’єктивна закономірність економічного розвитку є багатоструктурною за своїм змістом. З урахуванням тривалості розрізняють короткі (3 – 4 роки), середні (7 – 8 років) і великі економічні цикли (40 – 60 років). Сучасна держава володіє великим набором економічних інструментів, здатних стримати «перегрів» економіки або прискорити її темпи на фазі депресії. Використовуючи податкову систему держава стимулює або стримує ділову активність в певних сферах діяльності. Використовуючи систему пільг, уряд може здійснювати цілеспрямований вплив на конкретні групи підприємств. З тією ж метою використовується кредитна та бюджетна політика держави.

 

 

Еволюція поглядів на роль держави в економічному житті еволюцію поглядів на роль держави в економічному житті Питання про державне регулювання економіки має свою давню історію. У розвитку ринкової економіки був тривалий період, коли держава не втручалась у сферу економічного життя. Ринковий механізм вільної конкуренції об’єктивно дозволяв вирішувати всі проблеми економічного розвитку без помітного державного втручання. Механізм попиту, пропозиції і рівноважної ціни, поєднуючи інтереси виробників і споживачів, змушував їх діяти узгоджено, з орієнтацією один на одного. І все відбувалось природним чином, без команд і наказів.

Ринок здатен самостійно вирішити безліч проблем, але не всі. Навіть за умов вільного підприємництва існують проблеми, які він не може розв’язати без допомоги держави:

- забезпечення економіки грошовою масою через діяльність центрального банку, що знаходиться під контролем держави;

- забезпечення основ функціонування системи вільного підприємництва (державне управління, правові норми, національна оборона, охорона громадського порядку, єдина енергетична і транспортна системи, фундаментальна наука тощо);

- забезпечення екологічної безпеки і економії природних ресурсів, адже ринкова система не створює відповідних стимулів до цього;

- забезпечення захисту національного ринку, що є давньою прерогативою держави.

Однак економічні функції держави починають розширюватись з утвердженням панівної ролі монополій (кінець ХІХ – поч. ХХ ст.) Монополія, як відомо, обмежує конкуренцію, а відтак і свободу дії ринкового механізму і веде до загострення суперечностей і негативних явищ (надлишкове безробіття, глибокі економічні кризи, неефективний попит, масові банкрутства дрібних фірм, диктат цін тощо). З появою монополій держава починає застосовувати антимонопольне регулювання, ширше втручатися у процеси суспільного відтворення.

Сьогодні державне регулювання стало невід’ємною частиною ринкового економічного механізму. Державне регулювання не підміняє, а посилює, доповнює ринковий механізм, вона бере на себе лише ті функції, які не підвладні ринку.

 

 

Діяльність держави, щодо забезпечення економічної рівноваги діяльність держави, щодо забезпечення економічної рівноваги Основна макроекономічна тотожність відбиває рівність доходів і витрат. У процесі створення ВВП всі суб’єкти одержують доходи в тій чи іншій формі. Таким чином, сума всіх доходів має дорівнювати величині вартості всіх вироблених товарів і послуг. Нормальна умова розвитку економіки – це реалізація всіх вироблених благ, що дає можливість відшкодувати витрати і відновити процес виробництва. Для цього всі доходи мають бути витрачені. Якщо рівність доходів і витрат порушується, то економічний цикл перебуває в стадії кризи чи депресії. В сучасних умовах держава може впливаючи на сукупні витрати (сукупний попит) регулювати циклічність розвитку, знижуючи темпи спаду і зменшуючи період депресії.

Структура сукупних доходів:

1) заробітна плата;

2) рентні платежі як доходи власників обмежених ресурсів, що здаються в оренду;

3) відсоток як доход власників грошового капіталу, наданого в кредит бізнесу;

4) прибуток як форма доходу підприємців;

5) амортизація – особливий вид доходу підприємства, що формується як відрахування на купівлю інвестиційних товарів для заміни зношеного устаткування;

6) непрямі податки (ПДВ, акцизний збір, мита …).

Сукупні витрати включають:

1) витрати споживача;

2) інвестиційні витрати бізнесу;

3) державні витрати на товари і послуги;

4) чистий експорт як різниця між експортом та імпортом.

Теорія Кейнса визначає державу як головного «регулювальника» рівноваги; при цьому вона використовує монетарну і фіскальну політику.

Якщо витрати перевищують доходи, то в суспільстві буде спостерігатися інфляція. Держава повинна знизити сукупний попит, тобто при тих самих доходах знизити можливість їхньої витрати. Для цього підвищуються податки як зі споживачів так і на бізнес. Держава знижує витрати, але їй потрібно також знизити кількість грошей в обігу; для цього підвищуються облікова відсоткова ставка, норма банківських резервів. В такий спосіб держава проводить політику стримування.

При перевищенні доходів над витратами виникає проблема зайнятості. У цьому випадку гроші не потрапляють до виробників товарів і послуг, бо не витрачаються. Бізнес скорочує попит на робочу силу – зростає безробіття. Держава застосовує стимулюючі методи, спрямовані на збільшення витрат. Методи фіскальної політики – зменшення податків і збільшення державних витрат. Методи монетарної – зниження облікової відсоткової ставки і норми обов’язкових резервів.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 569; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.