Мелодичний

Лад

Лад – це система взаємодії стійких і нестійких звуків, що об’єднуються тяжінням до єдиного центру – тоніки.

Висотне положення ладу у музичній системі називається тональністю.

Закономірності тональності виявляються у гамі.

Гама – це висхідна або низхідна послідовність ступенів тональності від тоніки до тоніки в межах однієї або декількох октав.

Мажорним ладом називається семиступенний октавний лад, стійкі

звуки якого утворюють мажорний тризвук

Саме слово „ мажор” (іт. maggiore) в перекладі означає „ більший ”,

„ старший ”. Цей термін використовується в словесній нотації, а в

літерній - заміняється словом „ dur ” (від лат durus, буквально – твердий).

Головною характерною ознакою мажорного ладу є інтервал великої терції

між І та ІІІ ступенями, яка, власне, і визначає специфіку (мажорність)

сумісного звучання як самих стійких ступенів, так і ладу вцілому.

Оскільки стійкі звуки (І, ІІІ і V ст..) утворюють тризвук, що базується на тоніці ладу, всі вони разом взяті також називаються тонічним тризвуком, а звуки, що входять до нього, отримують, відповідно, назви пріми, терції і квінти тоніки.

Мажорний лад має три основних види: натуральний, гармонічний і

Для гармонічного виду мажору характерним є введення ладової альтерації,

що понижає VI ст. на півтона, і, відповідно, загострює тяжіння VI ст. до V.

Отже, мажор з пониженим VI ст. називається гармонічним мажором.

Гармонічний мажор досить широко використовується в музиці ряду східни

народностей (Арменії, Ірану), а також в музиці багатьох композиторів для

створення орієнтального, східного колориту.

Мелодичним називається мажор з пониженими VI та VII ступенями

ладу.Характерною особливістю мелодичного мажору є відсутність

напруженого висхідного ввідного тону на ст., звідки гострота тяжіння

до тоніки помітно послаблюється.

Звукоряди гармонічного та мелодичного видів мажору будуються однаково

як у висхідному, так і низхідному русі.

Мінорним ладом називається семиступенний лад, стійкі звуки якого

утворюють малий (мінорний) тризвук. Він утворився як лад з протилежними мажору властивостями.

Само слово „ мінор” (іт - minore) в перекладі означає „менший”.

Цей термін використовується в складовій нотації, а в літерній заміняється словом moll (від лат. – „ м’який ”).

Головною ознакою мінорного ладу є інтервал малої терції між І та ІІІ ст.

ладу, який визначає специфіку, тобто мінорність сумісного звучання як

стійких звуків, так і ладу в цілому.

Назви і властивості ступенів ладу в мінорі будуть такими ж, як в мажорі, змінюються лише інтервальні співвідношення між ступенями і,

відповідно, характер їх звучання.

Тризвук на І ст. ладу, який складається із одних стійких звуків, називається

(як і в мажорі) тонічним тризвуком,а тони, що його утворюють, відповідно – прімою, терцією та квінтою.

. Мінор, який має у своєму звукоряді VII підвищений ступінь, називається

гармонічним.

Гама гармонічного мінору відрізняється від натурального верхнім тетрахордом. Яскравою її ознакою є незручний для інтонування інтервал збільшеної секунди на VI ст., який порушує плавність загального руху.

Мінорний лад з підвищеними VI та VII ступенями називається мелодичним мінором.

Звукоряди гам гармонічного і мелодичного мінору строяться однаково як у висхідному, так і в низхідному напрямках. При поступовому русі вниз від I ст. до V ст. мелодичний мінор часто змінюється на натуральний. Це цілком природно, адже висхідне тяжіння підвищених ступенів вступає у суперечність із низхідним напрямком мелодичної лінії.

Метр. Ритм.

Метром називається рівномірне чергування рівних по тривалості

акцентованих (сильних) і неакцентованих (слабких) відрізків часу (долей).Метр у європейській музиці отримав два різновиди: дводольний та тридольний.

Дводольний метр – це чергування однієї сильної та однієї слабкої долей. Він простий, чіткий активний.Базується на багатьох життєвих та природніх явищах, пов’язаних з рівномірним рухом (хода людини, пульс).

Тридольний метр – це чергування однієї сильної та двох слабких долей.

Він не має аналогів в природі та життєвих діях. Збільшена кількість слабких долей робить його менш чітким, більш плавним і плинним, що характерно для вальсу, романсу та ліричних пісень.

Ритм – одне з першоджерел музики. Це організація у часі звуків та пауз на основі взаємодії їх тривалостей у певних темпових рамках.

Ритмом ( від гр. rhythmos- стрункість, виваженість) називається послідовність звуків однієї чи різних тривалостей, організована метром. Слово „ритм” означає упорядкований, організований рух. Засобом організації цього руху є метричні акценти. Таким чином, метр є важливим організуючим фактором ритму. Тісний зв’язок метра та ритму знаходить відбиток у терміні метроритм, який більш повно означає закономірності часової організації музичних звуків.

Синкопа – це неспівпадіння ритмічного чи динамічного акцента з метричним.

Синкопи можуть бути міжтактовими, внутрішньотактовими та

внутрішньодольовими. Коли останній звук попереднього такту з’єднується лігою з першим з звуком наступного такту, виникає міжтактова синкопа. Аналогічний

ефект утворюється і в тому випадку, коли замість продовження тривалості,

взятої на останній слабкій долі, на сильній долі знаходиться пауза. Така безударна сильна доля також утворює синкопу.

Внутрішньотактова синкопа виникає при незбіганні метричних долей та ритмічних акцентів у межах одного такту. Вона може бути міждольовою та внутрішньодольовою.

Міждольова синкопа утворюється ритмічним акцентом, який припадає на слабку долю або на півдолю. Нота такого ритмічного акценту має більшу тривалість, ніж попередня нота метричного акценту.

Внутрішньодольова синкопа утворюється в межах однієї долі і найчастіше зустрічається у помірних та повільних темпах.

Внутрішньотактова синкопа в тридольному розмірі може утворитись від злиття в одну тривалість другої та третьої долей такту.

Часом різні види синкоп поєднуються в одному звуковому потоці, утворюючи складну, інколи химерну гру ритму і метра.

Такт. Розмір.

Уривок музичного твору від однієї метрично сильної долі до іншої долі рівної сили називається тактом. У нотному тексті один такт відділяється від іншого вертикальними лініями, що перетинають нотний стан і мають назву тактові риски.

Метрично рівні долі в такті називаються тактовими долями. Перша доля, на яку припадає метричний акцент, називається сильною долею такту.

В залежності від різновиду метра такти бувають дводольні та тридольні.

Дводольним називається такт, що має дві метрично рівні долі, де перша є сильною, а друга - слабкою.

Тридольним називається, що має три метрично рівні долі, де перша є сильною, а друга і третя - слабкими.

Для визначення масштабів такту існує поняття розміру.

Розмір - це позначення метру і відносної тривалості тактових долей музичного твору.Тактовий розмір вказує на кількість і тривалість долей у тактах і позначається двома цифрами, з яких верхня вказує на кількість долей в такті, а нижня – на тривалість кожної долі.

Розміри, в яких є один метричний акцент, називаються простими. Вони бувають дводольними (2/4) і тридольними (3/4).

Злиття двох чи більшої кількості простих розмірів утворює складний розмір. В складному розмірі стільки метричних акцентів, скільки простих розмірів входить до його складу.

Найбільш сильним є перший метричний акцент. Інші метричні акценти називаються відносно сильними.

Складний однорідний розмір утворюється від злиття декількох простих розмірів з однаковою кількістю та тривалістю долей.(6/4 = 3/4+3/4)

Складний неоднорідний розмір утворюється від злиття декількох простих розмірів з неоднаковою кількістю долей однакової тривалості (5/8 = 2/8+3/8).

Складні розміри порівняно з простими виявляють більшу широту дихання музичної фрази.

Змінним називається розмір із змінною кількістю долей.

Якщо зміна розмірів строго систематизована, то такий розмір називається змінним періодично (рівномірно – змінним).В такому випадку на початку п’єси виставляється позначення двох чи декількох розмірів згідно з порядком їх чергування.

Якщо зміна різних розмірів відбувається епізодично, без певної системи,то такий розмір має назву змінний неперіодичний (нерівномірно – змінний). Тому розмір виставляється кожного разу за потребою в середині твору.

Дата добавления: 2015-05-26