При цьому оцінка за виконання нормативу не є домінуючою при здійсненні тематичного, семестрового чи річного оцінювання

Для оцінювання розвитку фізичних якостей використовуються контрольні навчальні нормативи, які розроблено для кожного класу. Контрольні навчальні нормативи є орієнтовними. Порядок їх проведення визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.

При складанні контрольного нормативу, за його показником визначають рівень досягнень (початковий, середній, достатній, високий), а потім за технічними показниками виконання рухової дії та теоретичними знаннями виставляють оцінку в балах. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з фізичної культури затверджені наказом МОН України від 05.05.08 № 371.

При оцінюванні навчальних нормативів з фізичної підготовленості потрібно дотримуватись таких вимог:

1. Контрольні навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться па погане самопочуття та стан здоров’я.

2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не менше як на двох заняттях).

3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після відновлювальні вправи.

4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем занятті

5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у змаганнях всіх рівнів. На основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи нарахування „бонусних” балів. Наприклад, якщо учень (учениця) виконав(ла) залікову вправу на певний рівень, але, при цьому, його (її) особистий результат виконання цієї вправи поліпшився порівняно з попереднім показником, учитель може виставити оцінку, на 1-2 бали вищу за ту, яка передбачається контрольними навчальними нормативами.

У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом контрольних навчальних нормативів не здійснюється, а заняття носять рекреаційно-оздоровчий характер з помірними навантаженнями.

44. Підготовка вчителя до уроку фізичної культури

Досягнення мети фізичного виховання залежить від ефективності проведення кожного заняття. Для забезпечення цілеспрямованої діяльності вчителя і учнів, сприятливої робочої обстановки і дисципліни на занятті педагогу необхідна ретельна підготовка, котра повинна починатись ще до початку навчального року і базуватись на вивченні вимог навчальної програми, нової методичної літератури й узагальнені передового практичного досвіду кваліфікованих колег за висновками настановних учительських конференцій.

Підготовка вчителя до уроку включає два етапи: попередній і безпосередній.

Етап попередньої підготовки здійснюється до початку навчального року і передбачає аналіз результатів роботи за минулий рік, виявлення позитивних моментів та прорахунків, пошук шляхів їх усунення та планування діяльності на наступний рік.

Мета цього етапу полягає у створенні системи спрямування учнів на досягнення конкретних результатів та раціональному розміщенні засобів ФВ протягом року. Водночас, на першому етапі формується система закріплення вивчених вправ шляхом періодичного повторення та систематичної самостійної роботи школярів.

Безпосередній етап полягає у підготовці вчителя до конкретного уроку, плануванні його змісту, організації, матеріального і методичного забезпечення. Технологія безпосередньої підготовки вчителя до уроку передбачає послідовне виконання ним низки дій.

1. Конкретизація і уточнення завдань уроку.

2. Добір засоби для вирішення відповідних завдань.

3. Здійснення організаційно-методичне забезпечення (забезпечити санітарно-гігієнічні умови уроку; підібрати методи і форми організації та діяльності учнів на уроці; визначити місця розміщення і маршрути переміщення залом; способи встановлення і прибирання снарядів; роздавання і збирання інвентарю; попередження травм).

4. Здійснення рухової підготовки до уроку. Це пов’язано з необхідністю підтримувати належну власне спортивну форму (вміти показати вправу).

Перед уроком педагогу слід спробувати виконати нові підготовчі та підвідні вправи, бути готовим виконати або проімітувати виконання вправ, запланованих на наступний урок.

Особливо в перші роки роботи вчитель повинен багато працювати над удосконаленням міміки, жестів, формуванням навичок страхування, проведення і надання фізичної допомоги учням під час виконання ними вправ.

5. Забезпечення теоретичної і мовної підготовки (вчитель повинен мати ґрунтовні знання, які йому належить передавати учням, досконало опанувати мову і методику повідомлення теоретичних відомостей, щоб не знизити рухову активність учнів. Встановити у пам’яті ту інформацію, котру необхідно довести до відома учнів, визначити її місце на уроці і форму повідомлення).

6. Здійснення матеріального забезпечення уроку (інвентар і місце для занять). У цьому плані робота здійснюється у трьох напрямках:

Ø вдосконалення, оновлення і створення відповідного матеріалу для чергового уроку;

Ø підготовка наявних приладів, інвентаря і обладнання;

Ø створення умов для проведення наступної серії уроків.

7. Забезпечення організації роботи помічників учителя і школярів, звільнених від уроків.

8. Турбота про свій зовнішній вигляд і психологічний стан. Слід пам’яти, що діти сприймають особу педагога такою, якою бачать її.

9. Визначення змісту домашніх завдань для забезпечення підготовки до наступного уроку.

В процесі здійснення названих технологічних операцій, тобто підготовки до уроку, вчитель робить різні записи, помітки, рисунки, схеми, оформляючи їх у вигляді конспекту. Відповідно і готуються до уроку учні. Суть їхньої підготовки полягає у виконані домашніх завдань і у підготовці спортивної форми.

Успіх заняття визначається вже у процесі підготовки до нього. Проте не варто забувати, що конкретна ситуація не завжди може бути передбачена, а це, у свою чергу, викликає потребу перебудувати урок у процесі його проведення. Оцінити ситуацію, що склалась на уроці, і творчо змоделювати її допомагають учительська майстерність, практичний досвід.

Підготовча частина уроку повинна проводитися так, щоб:

- організувати учнів і психологічно спрямувати їх на свідоме розв’язання передбачених на урок завдань, емоційно підготувати їх до продуктивної праці;

- підвести школярів до оволодіння вправами певного характеру і складності (ігровими, легкоатлетичними, гімнастичними і ін.);

- функціонально підготувати організм учнів до виконання інтенсивніших і складніших вправ;

- сприяти формуванню правильної постави, виховувати спритність, швидкість і вміння управляти руховою діяльністю.

Підготовча частина, що проводиться ігровим методом, теж повинна бути чітко спрямована на підготовку організму учнів до наступної роботи, піднесення емоційного стану. Завдяки включенню в ігри та ігрові завдання цілеспрямованих рухових дій домагаються закріплення матеріалу і розвитку спритності.

Основна частина уроку передбачає:

- набуття учнями знань, умінь і навичок виконувати фізичні вправи за планом уроку;

- навчання учнів самостійно займатися фізичними вправами;

- формування правильної постави учнів у процесі виконання складних вправ;

- виховання фізичних якостей, що забезпечать успішне навчання є життєдіяльність людини;

- сприяння моральному і естетичному вихованню, зміцненню волі учнів;

- піднесення рівня спортивних досягнень дітей.

Названі завдання визначають зміст і особливість проведення основної частини уроку.

Заключна частина уроку. Головне завданням – підбиття підсумків уроку, оцінка учителем діяльності учнів та самооцінка учнів. Підсумовуючи, учитель націлює школярів на наступний урок, дає завдання додому, перевіряє виконання попередніх, виставляє оцінки.

Завдання додому, як і його перевірку, можна здійснювати протягом усього уроку, але нагадати про нього варто перед закінченням уроку.

Отже, заключну частину доцільно розглядати як момент зв’язку між досягнутим і наступною роботою.

Урок загалом – це частка певної системи уроків, а повноцінний урок – це урок, який виконав свої завдання в межах даної системи.

Дата добавления: 2015-05-26