Білет № 6

Білет № 5.

Тип даних – це множина даних та множина операцій над ними. Розглянемо два класи типів даних. Назвемо тип даних, значення якого вважаються атомічними, атомічним типом даних. У багатьох випадках цілі числа вважаються атомічними. Це значить, що ми маємо справу лише з величинами, що їх ці числа подають. Поза увагою лишається той факт, що ціле число є множиною цифр у деякій системі числення. Тип Ціле (Integer)- загальновживаний атомічний тип даних, який зустрічається у більшості мов програмування і у більшості комп’ютерних архітектур.

Будемо називати тип даних, значення якого складаються з елементів, які об’єднано у певну структуру, структурним типом даних або просто структурою даних. Іншими словами, значення такого типу даних можуть піддаватися декомпозиції, відтак, ми маємо зважати на їх внутрішній устрій. Існує дві суттєвих властивості об’єкта, що може декомпозуватися: цей об’єкт має складові елементи і він мусить мати структуру, тобто правила, за якими елементи об’єднуються або зв’язуються один з одним.

Рівні абстрагування типів даних. Існує певна різниця між декількома рівнями світу типів даних. Згадаємо наш приклад з дюжиною яєць. Ми почали з абстрактного поняття дюжини яєць, що зависає у просторі і є впорядкованою за номерами, які намальовано на яйцях. Це є абстракція, оскільки існує лише у нашій уяві і торкається лише тих властивостей, які нам цікаві, все інше лишається поза увагою. Подібний підхід можна застосувати і до вивчення типів даних. Наприклад, якщо ми уявімо список імен, який висить у повітрі, причому до кожного імені причеплено його номер, ми можемо розпочати визначення потрібних нам операції пошуку, вилучення, долучення, заміни тощо. На цьому рівні розгляду маємо справу з абстрактним типом даних, оскільки уникаємо питань, що пов’язані з тим як подаватимуться значення і яким чином втілюватимуться операції. Проте, якщо виникає потреба практично скористатися властивостями побудованої абстракції, постає питання про втілення побудованого абстрактного типу даних за допомогою доступної мови програмування. Припустимо, що для цього вибрано мову Visual Basic. Вочевидь, що для подання значень типів, які цією мовою не забезпечуються, потрібно скористатися системою типів, яка властива цій мові. Тобто існування потрібної нам структури данних забезпечується функціонуванням певної віртуальної машини, яка виникає, коли виконуються оператори VB та реалізуються властиві йому типи даних і структури. VB-машина існує лише як комбінація інструментального програмного забезпечення (можливо як інтерпретатор або run-time система, що виконує відкомпільований код), операційної системи та апаратури комп’ютера. Ми називатимемо цей різновид структури даних віртуальним типом даних.

Будь-яка структура даних має бути записана у фізичну пам’ять і має оброблюватися фізичною машиною (комп’ютером). Комп’ютерна пам’ять у своїй більшості є просто одномірним масивом байтів. Не має значення наскільки екзотичною є наша структура даних, у кінцевому рахунку вона має бути подана як одномірний масив байтів, тобто у комп’ютерній пам’яті. Реальні фізичні операції, що може виконувати машина – це ті операції, які визначено у машинній мові. Відтак, називатимемо тип даних на цьому рівні – фізичним типом даних.

Дата добавления: 2015-05-26