Етика Загальна та професійна: і курс

Розвиток критичного мислення, нестандартного осмислення ситуації.

Незважаючи на те, що курс безпосередньо не призначений для формування у студентів комплексу знань щодо практичних проблем правового регулювання, знання окремих положень цього курсу стануть в пригоді для вирішення безпосередньо прикладних питань, які виникають в процесі роботи юриста. Однією із серйозних проблем, які виникають на професійному шляху сучасного юриста є зіткнення з нестандартними з точки зору права ситуаціями. Проблема полягає в тому, що 1) сучасне законодавство часто-густо використовує поняття морального характеру; 2) трапляється чимало юридично значимих ситуацій, вирішення яких з точки зору права є неможливим без врахування дії інших соціальних феноменів, нерозуміння та неврахування яких потенційно призводить до неграмотного вирішення правових проблем; 3) і нарешті осмислення природи, “коренів” окремих правових інститутів, принципів їх функціонування (інститут присяжних засідателів, інститут застереження до міжнародно-правових договорів, зокрема по правах людини, осмислення проблеми співвідношення у змісті прав людини загальнолюдських та конкретно-історичних (партикулярних) елементів та і в цілому сфери прав людини) є принципово неможливим без знання феноменів, які ведуть своє коріння із сфери моралі. Значення цього курсу посилюється у зв’язку з появою та розгортанням такої тенденції вітчизняного правознавства як деформалізація правового регулювання, що має одним із своїх наслідків збільшення використання у правовій матерії оціночних понять власне морального походження.

Відтак розуміння основних категорій моралі, “природи” моральних понять, вироблення навичок змістовного “наповнення” моральних ном набуває безпосередньо практичного значення.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ № 1 і № 2

ОБҐРУНТУЙТЕ З ОГЛЯДУ НА ЗНАННЯ З ЕТИКИ
ТА ЗА ДОПОМОГОЮ ДОСТУПНИХ ВАМ ДЖЕРЕЛ
(словників, енциклопедій, статей, посібників, підручників, матеріалів з мережі Інтернет тощо)

ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

1. Чи не вважаєте Ви, що етика – породження людської слабості, оскільки вона підмінює формування власних поглядів людини „готовими штампами” – моральними вимогами соціуму, в якому людина проживає? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

2. „Етика – це безмежно розширена відповідальність перед усім живим» (А. Швейцер). Чи несе людина відповідальність перед рослинами? Чи несе людина відповідальність перед тваринами? Наскільки доцільно говорити про права тварин? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції щодо кожного із запитань.

3. Звідки в людини комплекс неповноцінності, сором і жорстокість? Чи вроджені ці якості, чи вони виробляються під впливом суспільства? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

4. Чи можна навчити моралі? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

5. Багатство і бідність: як вони впливають на моральність людини та суспільства?

6. Чому основні моральні вимоги мають форму заборон? Наведіть не менше 5 аргументів.

7. Чи можливе моральне виправдання насильства? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

8. Чи існують випадки етично виправданого відступу від Десяти заповідей Божих? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції щодо кожної заповіді.

9. Якщо мораль змінюється з часом, то чому залишаються незмінними десять біблійних заповідей? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

10. Чи виправдовує мета засоби її досягнення? Наведіть не менше 5 аргументів-прикладів на користь своєї позиції. Проаналізуйте твердження І. Канта: „У всьому створеному все, що завгодно і для чого завгодно, може бути використане всього лиш як засіб; тільки людина… є метою сама по собі”.

11. Чи могло би сприяти вирішенню сучасних суспільних колізій твердження М. Чернишевського про те, що правильно зрозумілий загальний інтерес є основою особистого блага кожного? А думка французьких прихильників „розумного егоїзму”, що правильно зрозумілий особистий інтерес є основа загального блага всіх? Яка з двох точок зору здається Вам більш справедливою та підходящою для сучасних умов і чому?

12. „І так в усьому, як хочете, щоб чинили з вами люди, так чиніть і ви з ними...” Цей принцип, відомий протягом всієї історії людства, отримав назву „золоте правило” моральності. Чи готові Ви самі у спілкуванні з людьми дотримувати його, і наскільки вважаєте це доцільним у наші дні? Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

13. Який з біблійних принципів відносин між людьми Ви поділяєте: а) „Люби ближнього твого і ненавидь ворога твого” (Старий Завіт) чи „Любіть ворогів ваших, благословляйте тих, хто проклинає вас, чиніть добро тим, хто ненавидить вас” (Новий Завіт); б) „Око за око, зуб за зуб” (Старий Завіт) або „Не протився злому. Але хто вдарить тебе в праву щоку твою, поверни до нього й іншу» (Новий Завіт)? Чому?

14. Чи може зло бути моральним? Розгляньте ситуації, в яких: 1) людина вчиняє вбивство заради врятування власного життя або життя іншої людини чи людей; 2) у державі, в якій дозволена евтаназія, лікар відключає устаткування, що підтримує життя невиліковно хворого, на прохання останнього.

Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

15. Чи можливим є аморальне добро? Розгляньте ситуації, в яких: 1) чиновник, використовуючи надані йому владні повноваження, сприяє у наданні його родичеві ліцензії на право зайняття певною діяльністю, „закриваючи очі” на недоліки поданих його родичем документів; 2) лікар, на прохання родини хворого, не повідомляє останньому його діагноз – невиліковне захворювання.

Наведіть не менше 5 аргументів на користь своєї позиції.

16. Які основні моральні проблеми характерні, на Ваш погляд, для нашого часу? Наведіть не менше 5 прикладів.

Дата добавления: 2015-05-26