Теми практичних занять

ЕТИКА

Распределение взысканных денежных сумм и очередность удовлетворения требований взыскателя

напрям підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта»

(шифр і назва напряму підготовки)

спеціалізація _____ Сімейне виховання, Практична психологія, Початкове навчання, Логопедія, Сімейне право, Здоров’я людини, Іноземна мова. ________________________________________

(назва спеціалізації)

Інститут розвитку дитини НПУ імені М.П. Драгоманова

Київ – 2013 рік

Робоча програма «Етика» для студентів за напрямом підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта».

„___” ________, 2013 року – 22 с.

Робоча програма розроблена на підставі навчальної програми, затвердженої на Вченій раді від “___” ____________ 2013 р., протокол № ___.

Розробник:

Грицаєнко П.М. – доц. кафедри етики та естетики, кандидат філософських наук.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри етики та естетики

Протокол від “___”____________2013 року, № ___

Завідувач кафедри етики та естетики

_____________________ (Андрущенко Т.І.)

(підпис)

“___”___________________ 2013 року

Схвалено методичною радою Інституту філософської освіти і науки за напрямом підготовки 6.010101 «Дошкільна освіта».

Протокол від “____”______________2013 року № ___

“___”__________2013 року Голова ____________(__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

1. Опис навчальної дисципліни

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів - 2	Галузь знань 09.00.07 Етика (шифр і назва)	Нормативна
Напрям підготовки 6.010101 дошкільна освіта   (шифр і назва)
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): Сімейне виховання, Практична психологія, Початкове навчання, Логопедія, Сімейне право, Здоров’я людини, Іноземна мова.	Рік підготовки:
Змістових модулів –2	3-й	3-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання ___________ (назва)	Семестр
Загальна кількість годин - 72	5-й	5-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента - 3	Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	18 год.	6 год.
Практичні, семінарські
10 год.	4 год.
Лабораторні
год.	год.
Самостійна робота
32 год.	62 год.
Індивідуальні завдання: 12год.
Вид контролю: іспит

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 40 год

для заочної форми навчання – 10 год.

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Етика – є обов’язковим предметом навчальної програми всіх гуманітарних закладів. Етика — це наука про загальні закони становлення та історичного розвитку моралі.

Предметом етики є мораль та моральність. В цілому сфера дії моралі і педагогіки перетинаються, взаємодоповнюютьсь. Взаємовплив моралі і педагогіки може виражатися в таких формах: професійній етиці педагога, вихованні моральності індивіда, навчання моральній поведінці. На практичному занятті студент повинен закріпити, розширити та поглибити знання, одержані на лекціях та у процесі самостійної роботи з рекомендованими джерелами; приймати активну участь у колективному обговоренні проблемних ситуацій; навчитися самостійно аналізувати різні моральні норми, які регулюють організацію і діяльність суспільних інститутів.

Мета вивчення курсу – полягає в ознайомленні студентів з теоретико-методологічними і практичними питаннями етики, з специфікою професійної діяльності педагога, показати шляхи морального вдосконалення і розвитку особистості.

Завданням вивчення даного курсу є: ознайомити студентів з моральними проблемами, які виникають в педагогічній діяльності, вивчення основних категорій етики, формування уявлень про сутність та історичні види моралі, залучення до проблематики морального вибору.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати:

- теоретико-методологічні і практичні питання етики, що пов’язані із специфікоюпрофесійної діяльності педагога;

- основні поняття класичної етики, та видатних представників етичної думки;

- теорії виникнення та розвитку моральної культури;

- зміст основних категорій етики та моральної свідомості;

- систему основних моральних цінностей сучасної культури;

- особливості професійної етики педагога.

вміти:

- аналізувати зміст феноменів моральної культури людства;

- практично застосовувати категорії моралі;

- працювати з теоретичними джерелами з етики;

- реалізувати потреби у моральному вихованні та самовихованні;

- підвищувати свій професійно-етичний рівень;

- використовувати набуті знання у фаховій діяльності.

3. Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль 1. Етика як філософська наука

Тема 1. Предмет і завдання етики.

Етимологія терміна "етика", тобто його походження і споріднені зв’язки з іншими словами тієї самої чи інших мов.

Аристотель і його внесок у становлення етики як науки, що вивчає етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини.

Терміни "етика" і "мораль" – спорідненість і різниця у вживанні і значенні.

Російський аналог терміна "мораль" – поняття "нравственность" (від слова "нрав" – сукупність душевних якостей, які відрізняються від розуму, пристрасті, волі тощо).

Дві форми моралі: особистісні моральні якості (милосердя, відповідальність, скромність, чесність тощо) і сукупність норм суспільної поведінки й оціночних уявлень ("не вкради", "не вбий", "справедливо", "порядно", "доброзичливо" тощо).

Структура етики як науки, чи структура етичного знання.

Зміст предмета етики відображений в історії етичної думки, його залежність від філософської світоглядної системи, на якій базується етичне знання, від соціокультурного фону конкретно-історичного етапу розвитку суспільства, рівня розробки самого етичного знання.

Завдання етики – відрізнити моральну сторону з різноманіття людської діяльності, визначити й описати реальні звичаї, мотиви поведінки людей.

Взаємозв’язок етики з іншими науками: філософія, загальна соціологічна теорія, соціологія моралі, загальна і соціальна психологія, історія, етнографія, правознавство, богослов’я та інші.

Тема 2. Історія зарубіжних етичних вчень.

Етичні системи давнього сходу: даосизм, конфуціанство (Давній Китай), джанізм, буддизм (Давня Індія), іудаїзм (Давня Іудея).

Філософські погляди на мораль Давньої Греції та Давнього Риму: (натурфілософія; софісти; Сократ; Платон; Арістотель; стоїцизм; еклектицизм; епікуреїзм; неоплатонізм).

Етична думка Середньовіччя та Відродження: (Августін Блаженний, Фома Аквінський, Франческо Петрарка, Піко делла Мірандола, Нікколо Макіавеллі).

Етичні вченя Нового часу (Томас Гоббс, Бенедикт Спіноза, Жан-Жак Руссо, Дені Дідро, Клод Адріан Гельвецій, Імануїл Кант)

Західна етична думка ХХ ст. (марксизм – ленінізм, екзистенціалізм, прагматизм, неотомізм, психоаналіз).

Тема 3. Українська етична думка та своєрідність и шкіл.

Передумови зародження етичної думки на українських теренах. Засади етики Києворуської доби, яка сконцентрована в пам’ятках писемності, які містять відомості про мораль та її тлумачення. Це, насамперед, „Повість минулих літ”, „Слово про закон і благодать” Іларіона, „Ізборники Святослава”, „Повчання Володимира Мономаха”.

Специфіка розвитку Етичної думки України ХVІ – ХVІІІ ст. Особливості козацької етики – специфічного феномену, який сформувався і розвинувся в ХV – ХVІІ ст. на українських теренах.

Шляхи становлення етики як науки в Україні, роль Києво-Могилянської академії в цьому процесі. Внесок в цей процес таких діячів, як Григорій Сковорода, Тарас Шевченко, Іван Франко, Михайло Драгоманов.

Тема 4. Основні етичні категорії.

Добро і зло як провідні поняття моральної свідомості й категорії етики.

Справедливість як загальне співвідношення цінностей і конкретний розподіл їх між суб’єктами.

Обов’язок як сукупність моральних зобов’язань людини перед суспільством.

Відповідальність як визначення відповідності поведінки, дій, результатів вчинку людини змісту моральних норм, її обов’язку, з урахуванням об’єктивних обставин і можливостей їх виконання.

Сенс життя і щастя людини.

Совість ‑ найбільш складне структурно-функціональне утворення моральної самосвідомості особистості, інструмент суспільної оцінки і самооцінки моральної особистості,

Честь і гідність як показники моральної цінності людини.

Змістовий модуль 2. Специфіка моральної діяльності

Тема 5. Походження і сутність моралі, її соціальні функції.

Передумови виникнення моралі.

Обряди і звичаї родоплемінного суспільства.

Система моралі Давнього Сходу. Найвідоміші досягнення китайської, індійської, месопотамської та єгипетської цивілізації.

Мораль і звичаї античності як основа сучасної західної цивілізації. Кризові явища моральної системи античності.

Станово-корпоративна мораль Середньовіччя – як вищий рівень розвитку традиційного суспільства, з одного боку, а з другого боку – його подолання, руйнація, зародження цивілізації сучасного типу.

Основні тенденції розвитку моралі у сучасній цивілізації.

Основні концепції щодо виникнення моралі: релігійні, натуралістичні, соціально-історичні.

Мораль, як соціальний феномен, продукт соціального буття і розвитку, детермінований соціальними умовами.

Мораль, як різновид практично-духовного способу освоєння світу, як спосіб ціннісного орієнтування за допомогою нормативно-імперативного механізму.

Головні соціальні функції моралі: оцінювальна, пізнавальна, виховна, гармонізації людських і суспільних відносин.

Структура моралі як складного полісистемного явища, що включає дві відносно самостійні, але тісно пов’язані сфери: моральна практика і моральна свідомість.

Тема 6. Моральний вибір і ціннісні орієнтації особистості.

Суб'єкт морального вибору. Об'єкт морального вибору. Ціннісні орієнтації особистості. Поняття цінностей та їх класифікація. Поняття свободи вибору. Поняття відповідальності та обов’язку. Мета та засоби її досягнення.

Тема 7. Моральна культура спілкування.

Сутність, зміст і типи спілкування, визначаються моральні принципи спілкування.

Можливість виникнення суперечностей і конфліктів у спілкуванні, шляхи їх подолання.

Значення моральної культури спілкування як показника моральної культури особистості.

Значення етикету як основи морально-естетичної культури спілкування. Його походження, розвиток, основні види, принципи і вимоги.

Тема 8. Професійна етика.

Зміст прикладної етики як однієї з найновіших течій етичної науки. Суть „відкритих моральних проблем” як найкращої демонстрації рівня розвитку прикладної етики.

Умови виникнення й призначення професійної етики, її основні функції і завдання.

Основні види професійної етики.

Основні засади професійної етики вчителя як обов’язкової складової загальної підготовки майбутнього педагога.

Тема 9. Моральні перспективи людства.

Сутність і концепції прогресу моралі (оптимістичні, песимістичні та індиферентні).

Основні віхи прогресу моралі, якими є: відмова від канібалізму; упорядкування статевих стосунків; визнання представників інших родів і племен за повноцінних людей (крім того різних народів і націй); визнання повноцінності культур усіх народів і права кожного народу на свою національну культуру, зокрема мову; визнання свободи совісті; відмова від рабства, кріпосництва, інквізиції; захист тваринного і рослинного світу від винищення; заборону війн, страти людей.

Моральні проблеми сучасного суспільства: голоду, злиденності, неграмотності, демографічних криз, суперечності між багатими і бідними країнами, збереження довкілля тощо. Особливості моралі майбутнього.

Зміст і значення екологічної етики – галузі етичних знань, предметом якої є моральне ставлення людини до живої і неживої природи.

Зміст таких понять: біоетика, вегетаріанство, вівісекція (операції на живих тваринах з метою вивчення функцій організму, дії на нього різних речовин, розроблення методів лікування тощо).

4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

с

лаб

інд

с.р.

л

с

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1 Етика як філософська наука

Тема 1. Предмет і завдання етики

Тема 2. Історія зарубіжних етичних вчень

Тема 3. Українська етична думка та своєрідність її шкіл

Тема 4. Основні етичні категорії

Разом за змістовим модулем 1

Модуль 2

Змістовий модуль 2. Специфіка моральної діяльності

Тема 5. Походження і сутність моралі, її соціальні функції

Тема 6. Моральний вибір і ціннісні орієнтації особистості

Тема 7. Моральна культура спілкування

Тема 8. Професійна етика

Тема 9. Моральні перспективи людства

Разом за змістовим модулем 2

Усього годин

5. Теми семінарських занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
	Тема 3. Українська етична думка та своєрідність її шкіл 1. Етична спадщина мислителів Київської Русі. 2. Етичне вчення Г.Сковороди і сучасність. 3. М.Драгоманов про місце морального фактору в соціальному та культурному поступові людства.   Література: Базова: 3, 6, 8. Допоміжна: 4, 8, 15, 37.
	Тема 4. Основні етичні категорії 1. Діалектика взаємодії добра і зла. 2. Моральний обов’язок, совість, честь і гідність як засоби морального контролю. 3. Сенс життя і щастя як найвищі моральні цінності людини. 4. Справедливість як соціально-етичний принцип та особиста чеснота.   Література: Базова: 2, 3, 5, 7. Допоміжна:24, 26, 33, 43.
	Тема 6. Моральний вибір і ціннісні орієнтації особистості 1. Сутність моральної свободи. 2. Проблема моральної відповідальності в глобалізованому світі. 3. Людина у ситуації морального вибору. 4. Проблема співвідношення моральної мети та засобів її досягнення.   Література: Базова: 1, 4, 7, 8. Допоміжна: 2, 5, 11, 13, 24, 25, 27, 36.
	Тема 7. Моральна культура спілкування 1. Роль спілкування у формуванні й розвитку моральної особи. 2. Моральні засади товаришування, дружби, любові. 3. Проблеми стабільності шлюбу. 4. Специфіка етикету політика та юриста.   Література: Базова: 4, 5, 7, 8. Допоміжна: 14, 19, 21, 29, 34, 40, 43.
	Тема 8. Професійна етика 1. Морально-етичні проблеми у навчальному процесі. 2. Гуманність як основа стосунків вчителя та учня. 3. Моральний аспект взаємовідносин вчителя з батьками учня. 4. Етичні проблеми педагогічної творчості (диференційований підхід).   Література: Базова: 1, 2, 6, 8. Допоміжна: 1, 2, 9, 12, 13, 32, 47.

Згідно з навчальними планами практичні заняття не передбачені.

Дата добавления: 2015-05-26