Заліковий модуль № 1 [1]

ДОРОЖНЯ КАРТА

з вивчення курсу «Філософія»

для групп ________

Дані про викладача: Шелехов Евгеній Олександрович (тел.кафедры __________; e-mail: [email protected]; ауд. ________________

Все необхідне методичне забезпечення курсу прилагається в електронному вигляді.

Програма курсу «Філософія» [1 ] складається з двох залікових модулей, які вивчаються у _____________семестрі _______________ курсу.

Змістовий модуль 1.1. Філософія як наука. Предмет та завдання філософії.

Тема 1.1.1. Філософія як “любов до мудрості”. Різноманітність уявлень про мудрість. Початкове значення слова “філософ” та “філософія”. Давні уявлення про призначення філософії.

Тема 1.1.2. Філософія як теоретично сформульований світогляд. Відношення людина – світ як предмет філософії.

Тема 1.1.3. Світогляд як сукупність поглядів на світ, ідеалів, переконань та цінностей. Структура світогляду. Світовідчуття, світосприйняття, світорозуміння. Повсякденний та теоретичний світогляд. Ключові світоглядні питання. Специфіка світоглядних питань.

Тема 1.1.4. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука та їх взаємозв’язок.

Тема 1.1.5. Філософія як вчення про найбільш загальні закони буття, пізнання та мислення. Орієнтація філософії на створення універсальної картини світу. Основне питання філософії за Марксом та дві його сторони. Матеріалізм і ідеалізм.

Тема 1.1.6. Ключові проблеми філософії та основні розділи філософського знання.

Тема 1.1.7. Функції філософії. Специфіка філософського знання.

Тема 1.1.8. Філософія в сучасному світі.

Змістовий модуль1.2. Основні етапи розвитку філософії. Філософія Стародавнього світу.

Тема 1.2.1. Місце історії філософії в системі філософського знання. Ключові поняття історико-філософського процесу: філософське вчення, філософська школа, філософська течія, філософський напрямок.

Тема 1.2.2. Філософія Стародавнього світу. Особливості філософії Давнього світу: вплив міфології та релігії.

Тема 1.2.3. Філософія Давнього Китаю. Виникнення філософського знання в Китаї. Становлення основних філософських шкіл: даосізм, конфуціанство, моїзм. Концепція щастя в Давньому Китаї.

Тема 1.2.4. Філософія Давньої Індії. Перші світоглядні концепції в індійських релігійних пам’ятках: Веди, Упанішади. Філософські школи VI – V ст. До н.е. Ортодоксальні школи: міманса, санкхья, йога, веданта, вайшешика, ньяя. Неортодоксальні школи: буддізм, джайнізм, чарвака (локоята).

Тема 1.2.5. Людина в філософії і культурі Давнього сходу. Вплив давньої філософії на подальше становлення філософського знання.

Тема 1.2.6. Антична філософія. Основні етапи розвитку античної філософії та її особливості. Умови, що сприяли появленню феномену античної філософії.

Тема 1.2.7. Зародження античної філософії. Пошуки початку світу. Мілетська школа: Фалес, Анаксимандр, Анаксимен. Вчення Геракліта та зародження стихійної діалектики. Піфагор та піфагорійці. Внесок елейської школи в розвиток античної філософії.

Тема 1.2.8. Атомістичний матеріалізм античності: Демокріт та Епікур.

Тема 1.2.9. Висока класика. Позиція софістів. Філософська діяльність Сократа. Поворот до людини.

Тема 1.2.10. Об’єктивний ідеалізм Платона. Ідеї як основи буття. Концепція ідеальної держави Платона.

Тема 1.2.11. Філософія Арістотеля. Вчення про матерію і форму. Полеміка з Платоном.

Тема 1.2.12. Філософія елінизму. Епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм.

Тема 1.2.13. Давньоримська філософія. Вчення Тіта Лукреція Кара та Цицерона.

Змістовий модуль 1.3. Основні етапи розвитку філософії: філософія Середньовіччя та Відродження.

Тема 1.3.1. Філософія середніх віків. Особливості розвитку філософії середньовіччя: домінування християнства. Патристика та схоластика як провідні напрямки розвитку філософії середніх віків. Гріх, спокута та визволення людини як предмет філософських роздумів. Августин Блаженний.

Тема 1.3.2. Проблема співвідношення віри і знання, цінностей земного життя та християнського милосердя. Фома Аквінський.

Тема 1.3.3. Спір номіналістів та реалістів про природу загальних понять. У. Оккам і теорія «подвійної істини».

Тема 1.3.4. Значення терміну “Відродження”. Відродження – особливий період в житті Західної Європи. Антропоцентричний характер філософії Відродження.

Тема 1.3.5. Гуманізм і проблема людської індивідуальності. Особливості італійського гуманізму. Ф. Петрарка, К. Салютаті, Л. Валла.

Тема 1.3.6. Натурфілософія: М. Кузанський, Д. Бруно, Л. Да Вінчі.

Тема 1.3.7. Виникнення утопізму: Т. Мор, Т. Кампанелла. Соціальна філософія: Н. Макіавеллі.

Змістовий модуль 1.4. Основні етапи розвитку філософії Філософія Нового часу.

Тема 1.4.1. Філософія Нового часу. Наукова революція XVII ст. І її вплив на розвиток філософії. Початок формування філософського мислення Нового часу. Ф. Бекон. Вчення про метод.

Тема 1.4.2. Раціоналізм в буржуазній філософії. Р. Декарт. Принцип сумніву та інтелектуальна інтуїція. Метод дедукції. Розподіл дійсності на суб’єкт та об’єкт. Проблема субстанції. Б. Спіноза. Вчення про єдину субстанцію. Г. Лейбніц. Вчення про монади. Питання гармонії.

Тема 1.4.3. Сенсуалізм в філософії Нового часу. Д. Локк. Первинність чуттєвого пізнання. Вчення про первинні та другорядні якості. Д. Берклі. Заперечення об’єктивного існування зовнішнього світу. Д. Юм. Агностицизм. Вчення про досвід.

Тема 1.2.4. Філософія Просвітництва: Ж.Ж. Руссо, Д. Дідро, Ф. Вольтер. Французький матеріалізм XVIII ст.: природа, суспільство, людина. Механіцизм (Ж. Ламетрі, К. Гельвецій, П. Гольбах).

Змістовий модуль1.5. Німецька класична філософія.

Тема 1.5.1. Основні риси розвитку філософської думки в Німеччині в кінці ХVIII – першій половині ХІХ ст. Активно-діяльне розуміння людини в німецькому ідеалізмі.

Тема 1.5.2. І. Кант – засновник німецької класичної філософії. Переворот в філософії, що здійснив Кант. “Речі в собі”. Агностицизм. Апріорні форми чуттєвості.

Тема 1.5.3. Суб’єктивний ідеалізм Й. Фіхте. Концепція “Я” в філософії Фіхте. Об’єктивний ідеалізм Ф. Шеллінга. Вчення про тотожність суб’єкта та об’єкта. Інтелектуальна інтуїція.

Тема 1.5.4. Система та метод Гегеля. Протиріччя діалектичного методу та ідеалістичної системи філософа. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Критика системи Гегеля. Натуралізм. Нове осмислення поняття суб’єкта.

Тема 1.5.5. Діалектичний матеріалізм К. Маркса та Ф. Енгельса. Матеріалістичне розуміння історії. Проблема людини в філософії марксизму. Практика як критерій істини. Значення марксистської філософії та вплив марксизму на долі людей.

Змістовий модуль 1.6 Сучасна світова філософія: синтез культурних традицій.

Тема 1.6.1. Характерні риси суспільно-політичного життя, науково-технічного прогресу і духовної культури ХІХ – ХХ ст. та їхнє відображення в філософській думці. Основні особливості некласичного типу філософії. Філософський постмодерн.

Тема 1.6.2. Поворот до людини – основна тема західної філософії ХХ ст. Основні течії в філософській антропології. “Філософія життя” та її різновиди.

Тема 1.6.3. Людина в світі та світ людини: екзистенціалізм: основні теми та напрямки. Проблема конфлікту особи та суспільства. Людина у “прикордонних” ситуаціях. Персоналізм.

Тема 1.6.4. Психоаналіз. Відкриття несвідомого та його значення. Неофрейдізм – К. Юнг, А. Адлер, Е. Фромм.

Тема 1.6.5. Відношення до розуму і науки в філософії ХХ століття. Боротьба раціоналізму і ірраціоналізму. Проблема ірраціонального. Вчення Ф. Ніцше про волю до влади та надлюдину.

Тема 1.6.6. Культ науково-технічного прогресу та його противники. Сцієнтизм і антисцієнтизм. Нова «наукова філософія». Виникнення позитивізму та його еволюція. О. Конт. Неопозитивізм та його різновиди. Принцип верифікації.

Тема 1.6.7. Прагматизм як прояв сучасної американської філософії. Принцип корисності. Зацікавлений суб’єкт.

Тема 1.6.8. Еволюція релігійної філософії в ХХ ст. Неотомізм і неоплатонізм. Протиріччя і критицизм в рамках сучасної релігійної філософії (П. Тейяр де Шарден).

Тема 1.6.9. Російська філософія к. ХІХ – ХХ ст. Особливості становлення російської філософії. Філософія застереження. Спір про долю Росії. Історіософія П. Чаадаєва. Слов’янофіли та західники. Поняття соборності.

Тема 1.6.10. Концепція культурно-історичних типів М.Я. Данилевського. Проблема людини та історіософські ідеї в філософії Ф.М. Достоєвського. Російський космізм.

Тема 1.6.11. В. Соловйов – засновник російської релігійної філософії. Філософія всеєдності. Поняття світової душі та софійні мотиви. Російська релігійно-ідеалістична філософія першої половини ХХ ст.: С. Булгаков, М. Бердяєв, С.Л. Франк.

Тема 1.6.12. Г.В. Плеханов та російський марксизм. Революційно-демократичний напрямок: О. Герцен, М. Чернишевський, В. Белінський.

Змістовий модуль 1.7. Розвиток філософської думки в Україні.

Тема 1.7.1. Світогляд слов’янських племен. Творчій діалог із ідеями інших спільностей. Героїчна міфологія та епос. Билини.

Тема 1.7.2. Зародження української філософської думки в Київській Русі. Вплив візантійського християнства. Розуміння філософії як “любомудрія”. Софійна філософія. Кордоцентрізм – “філософія серця”.

Тема 1.7.3. Філософія XIV – XVI ст. Занепад Києва. “Другий епос” – думи. Агіографічна література. “Герої духу”. Орієнтація на внутрішнє, духовне життя людини. Творчість українських полемістів. І. Вишенський.

Тема 1.7.4. Розповсюдження ідей гуманізму в Україні. Творчість Франциска Скоріни. Ідея подвійної істини. Обґрунтування православ’я: Ю. Дрогобич, Р. Русин, С. Оріховський.

Тема 1.7. 5. Острожський колегіум. Заснування Києво-Могилянської академії та її внесок в розвиток філософської думки (Ф. Прокопович, Г. Коніський, Г. Бужинський, Г. Лорка та ін.).

Тема 1.7. 6 Класична доба української філософії. Г. Сковорода – “український Сократ”. Співвідношення теорії і практики. Теорія пізнання. Світоглядні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства. “Філософія серця” П. Юркевича.

Тема 1.7.7. Українська філософія ХІХ століття. Філософські переконання Т.Г. Шевченка, І.Я. Франко, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Л. Українки, М. Драгоманова.

Тема 1.7.8. Українська філософія ХХ ст. В контексті світової філософської думки. Вплив поглядів В. І. Вернадського на філософську думку Заходу.

Тема 1.7.9. Проблема людини, сенсу історії і творчості в філософії М. Бердяєва, І. Франка, М. Лосського, П. Флоренського, Л. Карсавіна, В. Розанова.

Тема 1.7.10. Д. Чижевський про принципи формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськомовними мислителями.

Змістовий модуль 1.8. Онтологія. Проблеми буття.

Тема 1.8. 1. Буття як проблема філософії. Світ як сукупна реальність. Єдність природи і людини, матеріального світу і людського духу. Категорія буття, її сенс і специфіка.

Тема 1.8.2. Основні форми буття. Матеріальні і ідеальні форми буття. Віртуальна реальність як особлива форма буття.

Тема 1.8.3. Буття людини в світі природи. Специфіка людського буття. Буття свідомого і несвідомого. Буття соціального як єдність індивідуального і суспільного буття.

Тема 1.8.4. Проблема субстанції. Монізм, дуалізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію як праматерію.

Тема 1.8.5. Матерія як субстанціональна основа світу. Вчення про невичерпаність матеріального світу. Фундаментальна роль категорії матерії в системі філософського матеріалізму і методологічне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства, практичної діяльності.

Тема 1.8.6. Сучасна наука про складну систему організації матерії. Суспільство як вищий рівень організації матерії. Зв’язок різних рівнів організації матерії, їх якісна специфіка. Філософія про багатообразність і єдність світу.

Тема 1.8.7. Рух як загальний спосіб існування світу. Основні характеристики руху. Форми руху матерії. Рух і саморух. Людська діяльність як особливий спосіб саморуху. Єдність матерії і руху.

Тема 1.8.8. Простір та час як атрибути матерії. Сучасні філософські уявлення про простір і час. Проблема безмежності і нескінченності простору – часу. Поняття історичного та соціального простору і часу.

Дата добавления: 2015-05-26