Заліковий модуль № 2 [1]

Змістовий модуль 2.1. Гносеологія. Проблема та сутність пізнання світу.

Тема 2.1.1. Пізнання як вища форма відображення дійсності. Пізнання як форма духовного освоєння дійсності. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Чуттєве відображення і його роль у пізнанні. Раціональне пізнання як якісно новий східець відображення дійсності. Форми мислення. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Сенсуалізм, раціоналізм, ірраціоналізм. Методи пізнання, їх класифікація. Проблема визначення меж людського пізнання. Творчість як конструктивний принцип пізнання.

Тема 2.1.2. Проблема істини в філософії. Істина як відповідність пізнання і пізнаваного. Об’єктивність істини. Конкретність істини. Діалектика процесу пізнання. Абсолютна та відносна істина. Критерії істини.

Тема 2.1.3. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу. Форми і рівні практичної діяльності. Функції практики та її гуманістичний зміст.

Тема 2.1.4. Наука як найвища форма пізнання. Об’єктивність і предметність наукового пізнання. Специфічні ознаки наукового пізнання. Емпіричний і теоретичний рівень пізнання, їх відмінність за предметом, засобами і формами знання. Класифікація наук.

Тема 2.1.5. Специфіка соціального пізнання. Суспільство і людина як об’єкти соціального пізнання. Роль соціальних інтересів і установ в пізнанні суспільних явищ. Співвідношення історичних і логічних засобів в соціальному пізнанні. Системний підхід в суспільствознавстві.

Змістовий модуль 2.2. Діалектика та її альтернативи.

Тема 2.2.1. Виникнення діалектики та її первісне розуміння. Історичні форми діалектики. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміну і розвиток. Діалектика і догматичне мислення. Софістика, еклектика, метафізика як альтернативи діалектики.

Тема 2.2.2. Передумови формування філософського вчення про розвиток. Зміни та розвиток. Поняття про розвиток. Моделі розвитку. Нелінійність розвитку. Закономірне та випадкове в розвитку світу. Поняття закону. Сучасна сінергетика як теорія самоорганізації.

Тема 2.2.3.. Прогрес та регрес як головні тенденції розвитку. Критерії прогресу.

Тема 2.2.4. Принципи матеріалістичної діалектики: загальний зв’язок, детермінізм, історизм, системність, цілісність.

Тема 2.2.5. Універсальні зв’язки буття ті їхнє відображення в категоріях діалектики. Категорії “єдине –спільне”, “частина – ціле”, “сутність – явище”, “зміст – форма” як рівні структурної організації буття. Категорії “можливість – дійсність”, “причина – наслідок”, “необхідність – випадковість” як прояви універсальних зв’язків детермінації.

Тема 2.2.6. Закони діалектики та їх методологічне значення: закон взаємного переходу кількісних та якісних змін, закон єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення. Діалектика як метод пізнання та освоєння світу.

Змістовий модуль 2.3. Свідомість як філософська проблема.

Тема 2.3.1. Проблема свідомості в філософії. Співвідношення матеріального та ідеального.

Тема 2.3.2. Свідомість як здатність, властива тільки людині. Свідомість як властивість мозку. Свідомість як духовний спосіб орієнтації людини у реальності буття, що розвивається.

Тема 2.3.3. Проблеми виникнення свідомості. Основні властивості людської свідомості. Свідомість та самосвідомість.

Тема 2.3.4. Структура свідомості. Її основні рівні. Свідоме, підсвідоме, несвідоме. Загадкові та не пояснені наукою явища людської свідомості та психіка.

Тема 2.3.5. Фундаментальна роль категорії свідомості в філософії. Методологічне значення цього поняття для пізнання природи, суспільства і людської діяльності.

Змістовий модуль 243. Філософська антропологія. Буття людини як проблема філософії.

Тема 2.4.1. Специфіка і актуальність філософського розгляду проблеми людини. Феномен людини. Місце людини в світі. Природа, суттєвість, призначення людини.

Тема 2.4.2. Проблема антропосоціогенезу, його комплексний характер. Праця – центральний фактор антропосоціогенезу. Роль мови в процесі антропосоціогенезу, в формуванні свідомості і предметно-практичної діяльності. Загадки антропосоціогенезу.

Тема 2.4.3. Співвідношення біологічного, соціального та духовного в людині. Біологізаторство та соціологізаторство у підходах до людини. Біологія людини в добу науково-технічної революції. Проблема клонування людини.

Тема 2.4.4. Самоцінність людського життя. Сенс життя.

Тема 2.4.5. Кінцевість індивідуального існування людини, проблема життя та смерті як предмет емоційного сприйняття і міркування. Проблема життя і смерті в духовному досвіді людства. Соціальна і біологічна тривалість людського життя, смерть і безсмертя. Проблема евтаназії.

Тема 2.4.6. Людство як світова спільність та питання про гуманістичний вимір прогресу.

Змістовий модуль 2.5. Соціальна філософія. Особа і суспільство.

Тема 2.5.1. Висування проблеми особи як однієї з пріоритетних в сучасній філософії – відображення зростаючого значення людського вимірювання в соціальних процесах сучасної епохи. Поняття “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особа”. Імпульси розвитку особи. Вплив середовища на особу та зворотній вплив. Соціальні ролі особи.

Тема 2.5.2. Особа та суспільство: проблема відношень. Типи відношень людини та суспільства. Значення виявлення і розкриття інтелектуального і морального потенціалу особи для розвитку суспільства. Всебічний гармонійний розвиток особи – гуманістичний ідеал людини.

Тема 2.5.3. Проблема відчуження людини в філософії. Типи відчуження та шляхи його подолання.

Тема 2.5.4. Особа і проблема ціннісних орієнтацій. Цінності і норми. Цінності в структурі соціуму. Ієрархія цінностей людського буття. Системи соціальних цінностей як зв’язуюча ланка між особою і суспільством.

Тема 2.5.5. Соціальна зумовленість ціннісних орієнтацій. Свобода як цінність.

Тема 2.5.6. Діалектика історичної необхідності і свободи особи в суспільному розвитку, їх взаємна зумовленість. Історична детермінація і свобода вибору в діяльності людини. Зростання свободи особи як критерій суспільного прогресу. Свобода і свавілля. Свобода та відповідальність особи.

Змістовий модуль 2.6. Соціальна філософія. Суспільство як система. Природа і суспільство

Тема 2.6.1. Поняття про суспільство. Суспільство як сукупність взаємовідносин людей. Соціум як історичний процес.

Тема 2.6.2. Суспільство як система і життєдіяльність людей. Діяльність як спосіб існування соціального. Соціальні відносини.

Тема 2.6.3. Проблема побудови теоретичної моделі суспільства. Теоретична модель і реальність. Філософські засади теоретичної моделі суспільства: натуралізм, ідеалізм, матеріалізм. Матеріальне і ідеальне в суспільстві. Зміст і методологічне значення категорій “суспільне буття” і “суспільна свідомість” для наукового пізнання історії, вивчення суспільства.

Тема 2.6.4. Суспільство як система, що сама розвивається. Матеріальні основи розвитку суспільства. Розмаїття поглядів на основи суспільного розвитку. Поняття суспільного виробництва. Взаємозв’язок продуктивних сил та виробничих відносин. Матеріальне і духовне виробництво, їх зв’язок і взаємодія з історичним процесом.

Тема 2.6.4. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку. Зміна ролі людини в ході історії. Співвідношення свідомості і стихійності в історичному процесі. Волюнтаризм і фаталізм, форми їх прояву. Теоретична неспроможність і політична небезпека. Прискорення темпів історії – об’єктивна закономірність розвитку суспільства. Сучасні теорії суспільства.

Тема 2.6.6. Природа як предмет філософського аналізу. Поняття про природу. Жива і нежива природа, їх якісна відмінність і взаємозв’язок. Місце біології і філософії в пізнанні живого. Сучасні уявлення про живе. Поняття “оточуюче середовище”, “географічне середовище”. Географічна оболонка Землі: літосфера, атмосфера, гідросфера, атмосфера.

Тема 2.6.7. Природа і людина. Природне і штучне середовище. Антропосфера, соціосфера, біотехносфера. Взаємовідносини між природою та суспільством. Зміна їх характеру в процесі історичного розвитку. Вчення В.І. Вернадського про ноосферу. Екологічна проблема та її глобальний характер.

Тема 2.6.8. Сутність і протиріччя суспільного прогресу. Критерії суспільного прогресу. Гуманістичний вимір прогресу.

Змістовий модуль 2.7. Соціальна філософія. Суспільна свідомість, її форми і специфіка.

Тема 2.7.1. Суспільна і індивідуальна свідомість, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття суспільної свідомості. Структура суспільної свідомості. Рівні суспільної свідомості: буденна та теоретична свідомість, суспільна психологія та ідеологія. Закономірності функціонування суспільної свідомості. Відносна самостійність суспільної свідомості та її роль в історичному процесі.

Тема 2.7.2. Форми суспільної свідомості. Політична свідомість і політична діяльність. Політичні відношення і політичні погляди.

Тема 2.7.3. Правова свідомість. Суттєвість права. Правосвідомість і концепції становлення правової держави.

Тема 2.7.4. Мораль як регулятор людської життєдіяльності. Моральні норми і поведінка людей.

Тема 2.7.5. Естетична свідомість і освоєння світу. Мистецтво як специфічна форма свідомості.

Тема 2.7.6. Релігійна свідомість і її специфіка. Світові релігії. Свобода совісті.

Тема 2.7.7. Філософія як форма суспільної свідомості. Плюралізм думок, гласність і свобода як необхідна умова творчого розвитку суспільної свідомості.

Змістовий модуль 2.8. Соціальна філософія. Культура як предмет філософського осмислення.

Тема 2.8.1. Філософське поняття культури. Суспільство і культура. Внутрішня і зовнішня детермінація культури. Соціальні функції культури. Культура і ідеологія. Культура і науково-технічний прогрес.

Тема 2.8.2. Розвиток культури: традиції і новаторство. Проблема масової і елітарної культури.

Тема 2.8.3. Культура як сукупність матеріальних і духовних цінностей. Особливості розвитку духовної культури суспільства.

Тема 2.8.4. Культура як світ людини, як спосіб самовизначення і розвитку суспільства. Культура і творчість. Самосвідомість і самооцінка, освіченість і культурність. Духовність і інтелігентність. Культура спілкування. Культура і демократія.

Тема 2.8.5. Єдність і багатоманітність культур. Типологія культур.

Змістовий модуль 2.9. Філософське осягнення історії

Тема 2.9.6. Історія як предмет філософського аналізу. Філософія історії: основні напрямки. Єдність і багатоманітність людської історії.

Тема 2.9.7. Поняття суспільно-економічної формації. Формаційна концепція розвитку суспільства.

Тема 2.9.8. Поняття цивілізації. Концепція локальних культур і цивілізацій. Цивілізаційний підхід до аналізу людської історії: М.Я. Данилевський, О. Шпенглер, А. Тойнбі.

Тема 2.9.9. Історичні передумови виявлення єдності історії. Ідеалістичне трактування єдності історії. Матеріалістичний підхід до єдності історії. Форми прояву єдності історичного процесу. Причини та фактори багатоманітності історії.

Тема 2.9.9. Сенс і напрямок людської історії: К. Ясперс.

Змістовий модуль 2.10. Майбутнє як філософська проблема. Людство перед обличчям глобальних проблем

Тема 2.10.1. Передбачення майбутнього – необхідна умова доцільної діяльності людей. Безпосереднє, оглядне та віддалене майбутнє. Проблема вірогідності соціального передбачення і його наукові критерії. Становлення засобів прогнозування і типи соціальних прогнозів.

Тема 2.10.2. Людина в інформаційно-технічному світі. Техніка як предмет філософського аналізу. Філософія науки і техніки як напрям сучасної філософії. Техніка і суспільство. Техніка і людина. Сутність і перспективи науково-технічної революції та її наслідки. Становлення техногенної цивілізації. Обмеженість і небезпека технократичного прогресу людства. Альтернативи майбутнього.

Тема 2.10.3. Людство перед обличчям глобальних проблем. Поняття “глобальний”. Глобалізація процесів в сучасному світі. Її позитивні та негативні риси. Походження глобальних проблем.

Тема 2.10.4. Основні глобальні проблеми сучасності: проблеми ядерної безпеки, екологічна криза, проблеми охорони здоров’я, необхідність ліквідації економічної нерівності, криза людської духовності та ін. Шляхи ліквідації глобальних проблем. Римський клуб.

Тема 2.10.5. Незворотність прогресу. “Межи зростання” і стимули суспільного розвитку. Гуманістична місія прогнозування.

Навчальний процес складається с з лекційних та семінарських занять та виконується відповідно плану.

Теми семінарських занять, доповідей, рефератів та перелік рекомендованої літератури відповідно до робочої програми курсу [1 ] наведено в файлі Семінарські заняття.doc.

Питання модульного контролю та критерії його оцінювання [1 ] наведено у файлі Питання модульного контролю.doc.

У разі виникнення питань контактуйте з викладачем (e-mail: [email protected]).).

1. Давидов П.Г., Хромова О.І. Філософія: навчально-методичний комплекс курсу для студентів технічних спеціальностей денної форми навчання. – Донецьк: ДонІЗТ, 2009. – 63 с.

Дата добавления: 2015-05-26