План вивчення теми. Спеціальні режими господарювання

Тести

Спеціальні режими господарювання.

У розділі 9 Господарського Кодексу України надано визначення спеціальної (вільної) економічної зони, якою вважається частина території України, на якій встановлено спеціальний правовий режим господарської діяльності, особливий порядок застосування та дії законодавства України. У цьому ж розділі наведена класифікація типів спеціальних (вільних) економічних зон, вказані державні гарантії інвестицій у спеціальній (вільній) економічній зоні, а також інші види спеціальних режимів господарської діяльності.

Питання для самоконтролю студентів

1. Назвіть та охарактеризуйте форми підприємницької діяльності.

2. Обґрунтуйте роль підприємства як первинної ланки виробничої сфери і юридичної особи

3. Виділить проблеми визначення і обґрунтування цілей діяльності.

4. Покажіть значення юридичних актів, що слугують базою функціонування підприємства.

5. Продемонструйте тенденції структури видів підприємств за формою власності в Україні.

6. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є одноосібним власником. Опишіть її переваги та недоліки.

7. Наведіть приклад АТ. Які воно має переваги та недоліки? Порівняйте його з іншим видом підприємства.

8. Обґрунтуйте переваги та недоліки у діяльності лізингових підприємств.

9. Що необхідно зробити в економіці, щоб Україна стала заможною державою, яку б визнавало все світове співтовариство?

10. Наведіть приклад компанії, яка, на Вашу думку, є товариством з обмеженою відповідальністю. Опишіть її переваги та недоліки.

11. Охарактеризуйте мотивацію створення підприємства з іноземним капіталом.

12. Розкажіть про процедуру створення та механізм функціонування фірми з іноземними інвестиціями.

13. Обґрунтуйте, які іноземні інвестиції найбільш вигідні для України: прямі чи портфельні.

1.Підприємством у ринковій економіці є:–

а) самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності.

б) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

2. Акціонерним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством

б) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

3. Товариством з обмеженою відповідальністю є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством

б) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

в) господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

4. Повним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством

б) господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть податкову солідарну відповідальність за зобов'язаннями това­риства усім своїм майном

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

5. Командитним товариством є:

а) учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством

б) господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники)

в) господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах і своїх вкладів

г) господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників

6. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів у статутний фонд, поділений на частини, розмір котрих визначається засновницькими документами, це:

а) командитне товариство

б) товариство з обмеженою відповідальністю

в) повне товариство

7. Товариство, яке, поряд з членами з повною відповідальністю, включає одного чи більше учасників, відповідальність котрих обмежується особистим вкладом у статутний фонд такого підприємства, це:

а) повне товариство

б) товариство з обмеженою відповідальністю

в) командитне товариство

8. Товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за зобов’язання підприємства усім своїм майном ‑ це:

а) командитне товариство

б) повне товариство

в) товариство з додатковою відповідальністю

9. Акціонерне товариство являється закритим, якщо:

а) його акції можуть розповсюджуватися серед всіх бажаючих їх придбати

б) його акції розподіляються між засновниками або серед заздалегідь визначеного кола осіб і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі, при цьому акціонери мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства

в) якщо контрольний пакет акцій належить трудовому колективу, але може у будь-який час бути проданим

10. Акціонерне товариство являється відкритим, якщо:

а) його акції знаходяться серед замовників, не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, а також продаватись і купуватися на біржі

б) акції акціонерного товариства можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах

в)якщо контрольний пакет акцій належить трудовому колективу, але може у будь-який час бути проданим

11. Підприємництво може здійснюватися у таких формах:

а) суспільній, груповій та асоціативній;

б) груповій та суспільній;

в) індивідуальній та колективній;

г) приватній, індивідуальній, асоціативній та суспільній.

12. До виробничого підприємства відносять:

а) діяльність у сфері виробництва, торгівлі та посередництва;

б) діяльність по виробництву продукції, товарів, а також робіт, послуг, інформації, духовних цінностей, які підлягають наступній реалізації споживачам;

в) товарно-грошові угоди з купівлі та продажу товарів і послуг.

13. Діяльність підприємства здійснюється на основі:

а) чинного законодавства України та інших держав.

б) закону України “Про підприємства в Україні”.

в) закону України “Про підприємництво”.

г) Господарчого Кодексу України

14.Підприємство має бути ліквідоване у випадках:

а) при банкрутстві або у разі закінчення терміну дії ліцензії;

б) прийняття відповідного рішення власником майна, визнання підприємства банкрутом, заборони діяльності за невиконання встановлених законодавством умов;

в) за власною ініціативою власника майна, визнання підприємства банкрутом, якщо воно не має змоги для фінансового оздоровлення.

15. За метою та характером діяльності підприємства класифікуються на:

а) малі, середні і великі

б) комерційні і некомерційні

в) національні, закордонні і змішані

16. За формою власності майна підприємства класифікуються на:

а) національні, закордонні, спільні

б) приватні, колективні, державні, змішані

в)комерційні і некомерційні

17. Генеральна мета підприємства, чітко окреслена причина його існування ‑ це:

а) стратегічний план підприємства

б) місія

в) одна з множинних цілей

18. Певне зібрання правил, що регулюють діяльність підприємств та визначають її особливості, характеризують взаємовідносини з іншими господарюючими суб’єктами ‑ це:

а) економічні закони

б) статут підприємства

в) нормативи державних органів управління

Література

[1, 2, 3, 7, 20, 34, 38, 42, 46, 51]

Тема 3. Зовнішнє середовище господарювання підприємства

Мета роботи: засвоєння, закріплення, поглиблення та систематизація знань про зовнішнє середовище, його класифікацію та вплив факторів на положення й діяльність підприємства.

1. Поняття зовнішнього середовища підприємства. Класифікація зовнішнього середовища на макро- та мікросередовище.

2. Зовнішнє середовище непрямого впливу та його діагностика. PEST- аналіз.

3. Політичні, правові, економічні, соціокультурні, технологічні фактори та їх аналіз.

4. Вплив факторів на положення та діяльність підприємства, на його стратегію. Вплив зовнішніх чинників на результативність виробництва.

5. Зовнішнє середовище безпосереднього впливу.

6. Методика діагностики галузі. Ємність ринку. Конкурентне середовище в галузі. Галузеві ключові фактори успіху. Аналіз привабливості галузі.

7. Вплив на зовнішнє середовище. Протидія змінам у зовнішньому середовищі.

Методичні рекомендації

Підприємство як відкрита соціально-економічна система визначає і реалізує свою місію, досягає цілей лише у взаємодії, взаємозалежності із зовнішнім середовищем. З зовнішнього середовища воно отримує необхідні для нормального функціонування ресурси (матеріали, сировину, устаткування, енергію, інформацію, кадри). В зовнішньому середовищі підприємство формує свою репутацію, втілює в життя свої на­міри, реалізує продукцію, отримує прибуток для розширеного відтворення. Оточуюче середовище надає можливість подальшого поглиблення розподілу суспільної праці, розширення міжнародного економічного співробітництва, розповсюдження науково-технічних і соціально-економічних нововведень на ширший підприємницький простір, вирівнювати рівень життя людей у різних країнах.

Зовнішнє середовище підприємства в його широкому розумінні — це сукупність суб'єктів господарювання, політичних, соціальних, економічних, природних чинників, національних і міждержавних інституційних структур, інших зовнішніх щодо підприємства умов і чинників, які визначають поведінку підприємства в суспільстві.

Залежно від характеру впливу на функціонування об'єкта господарювання навколишнє середовище поділяють на макро-і мікросередовище.

Макросередовище охоплює матеріально-технічні й економічні умови господарювання, суспільні відносини та інститути, інші чинники, які впливають на підприємство та його мікро-середовище опосередковано. Серед основних компонентів або груп чинників макросередовища вирізняють такі: природно-екологічне, соціально-демографічне, політико-правове, науково-технічне, економічне, міжнародне довкілля.

До контактних установ належать: комерційні інформаційні центри; сировинно-товарні, фондові, валютні біржі; комерційні, інвестиційні, емісійні, кредитні та інші банки; мережа підприємств оптової та роздрібної торгівлі, пункти прокату, лізингові центри, ремонтні та сервісні організації, страхові, аудитні, брокерські компанії, торгові доми, аукціони, рекламні агенції, виставки, ярмаркові центри.

До директивних установ належать ті організації, установи, відносини з якими мають обов'язковий характер, що передбачено відповідними законодавчими та нормативними актами. Такими організаціями й установами є: органи статистики, податкова адміністрація, митниця, пожежна інспекція, санепідемстанція, міський водоканал, держадміністрація району, міста, області, енергетичні служби та ін. Таких установ налічується понад 50.

Оскільки підприємство є системоутворюючим ядром мікросередовища, то будь-які зміни в його діяльності справляють прямий і зворотний вплив на всі взаємопов’язані з ним елементи середовища і на середовище в цілому.

Фактори мікро- і макросередовища відносно будь-якого підприємства відіграють неоднакову роль і можуть, залежно від обставин, впливати на його діяльність позитивно, негативно або залишитись нейтральними. Комбінаційний склад факторів, їх варіації, пріоритети й вагомість залежать від цілей підприємства, видів його діяльності, організаційно-виробничої структури, складності виробничо-господарських і комерційних зв’язків, а також від конкретних ситуацій, в яких може опинитися підприємство.

Аналіз зовнішнього середовища й кількісна оцінка його впливу на підприємство здійснюється за такою схемою:

1) на основі якісних оцінок зовнішнього середовища виявляються пріоритетні для підприємства компоненти середовища та фактори, що діють у ньому;

2) проводиться виваження кожного із активно діючих факторів середовища, тобто вимірюється його значення для підприємства. Це здійснюється в діапазоні прийнятих максимальних і мінімальних значень факторів;

3) обчислюється кількісна характеристика впливу кожного фактора на підприємство у діапазоні прийнятої шкали балів;

4) на основі одержаної інформації здійснюється комплексна оцінка сильних і слабких сторін підприємства, виявляються його потенційні можливості, внутрішні недоліки й зовнішні проблеми.

Вплив зовнішнього середовища характеризується певними факторами, основними з яких є:

- міжнародний (циклічність економічного розвитку; фінансова політика транснаціональних банків, фондів; створення вільних економічних зон тощо);

- національні (стан фінансової системи; відношення держави до підприємництва; податкова політика);

- ринкові (конкурентноздатність продукції; якість продукції, рівень витрат виробництва тощо).

Для більш точної відповіді на поставлені питання слід обов'язково провести багатофакторний системний аналіз навколишнього середовища організації.

Дата добавления: 2015-05-26