Тема 5: Сутність моралі, її структура та функції

Тема 4: Провідні етичні концепції XX ст.

Тема 3: Основні етапи історичного розвитку етичної думки

Принципи систематизації етичних вчень: А) за джерелами походження моралі (виокремлюють натуралістичні, соціологічні, “антропологічні”, супранатуралістичні етичні теорії) Б) за змістом морального ідеалу (гедоністичні, евдемоністичні, утилітаристські, або прагматичні, перфекціоністські, “гуманістичні” етичні вчення).

Принцип періодизації етики - відповідність культурно-історичним епохам.

Раціонально-логічне обґрунтування етичних проблем у грецькій філософській традиції (Демокріт, софісти, Сократ, Платон, Аристотель). Етичні вчення епохи занепаду рабовласницького суспільства (Епікур, стоїцизм, скептицизм).

Етика середньовіччя. Християнське світобачення і проблеми етики. (Патристика - Тертулліан, Августин, Боецій; схоластика – Абеляр, Фома Аквінський; пізнє середньовіччя – Майстер Екхарт, етичний дуалізм народно-єретичних рухів).

Етика Нового часу: відправні точки та корінні проблеми (Дж. Бруно). Скептицизм як докорінна переорієнтація етичної теорії (М. Монтень). Розум як джерело суверенності морального суб’єкта (Декарт, Спіноза, Гоббс). Натуралістичний та пантеїстичний евдемонізм (Локк, Юм, Шефтсбері, Руссо).

Етичні системи класичної німецької філософії (Кант, Гегель, Фейєрбах).

Великі “песимісти” (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше).

Етика російської релігійної філософії другої половини XIX – початку XX ст..) та її місце у світовій духовній культурі (В. Соловйов, М. Бердяєв).

Проблеми моралі у філософії в Україні другої половини XIX – поч. XX ст. (С.С. Гогоцький, П.І. Ліницький, М. О. Олесницький, П. Д. Юркевич).

Ненасилля як етична проблема.

Історія постановки проблеми ненасилля. Ненасилля як домінантна тема релігій світу (джайнізм, християнство). Актуалізація ідеї ненасилля в концепції Л.М. Толстого «неспротиву злу силою». Практика ненасилля в XX ст. (М. Ганді, М.Л. Кінг).

Ненасилля та насилля: концептуальні виміри понять. Мораль та насилля – можливість обгрунтування. Ненасилля – основа нового світопорядку.

А. Швейцер: життєвий шлях та концепція «благоговіння перед життям». Основні положення концепції А. Швейцера. Віталізм етики А. Швейцера. Мораль як благоговіння перед життям у всіх його формах. Етика – основа культури.

Сутність та походження моралі. Концепції походження моралі: натуралістичні (соціал-дарвінізм, еволюціонізм,); соціологічні (Т. Гоббс, Дж. С. Міль, марксизм, М. Вебер, Е. Дюркгейм, Ф. Ніцше, З. Фрейд), “антропологічні” (Демокріт, кіренаїки, Аристотель, Ж.-П.Сартр, Е. Фром); супранатуралістичні (Геракліт, Платон, Августин, Фома Аквінський, релігійно-філософська традиція в Росії та Україні, П. Тейяр де Шарден).

Первісні форми регулювання людської поведінки. Формування морального ставлення людини до інших через звичаї і нрави. Міф і ритуал як спосіб практичного утвердження моральних критеріїв та оцінок. Розпад родового та становлення класового суспільства як умови виокремлення моралі.

Мораль та інституційна регуляція. Специфіка моральної регуляції людських взаємин. Мораль і право.

Структура моралі. Моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини – основні елементи моралі як цілісного соціального явища.

Суспільний та індивідуальний рівень існування структурних елементів моралі.

Функції моралі.

Регулятивна. Суб’єкт і об’єкт моральної регуляції. Оцінювання себе і навколишнього світу; самозобов’язування у моралі, взаємовідносини “Я-Ти”. “Я- спільність”, “ Я – суспільство”.

Пізнавальна. Специфіка відображення і пізнання дійсності в моралі.

Виховна. Формування моральних установок та звичок, уяви про моральні заборони, стимулювання до усвідомленого вибору моральних орієнтирів.

Комунікативна. Гуманізація людського спілкування.

Гуманізуюча. Удосконалення людини засобами морального впливу.

Дата добавления: 2015-05-26