Політика як суспільне явище

Дайте характеристику предмета мистецтва.

Естетика природи

15. Естетика побуту й людських відносин

16. Естетична діяльність і мистецтво

17. Мода та її естетичне наповнення. Краса й мода. Мода та «Я», мода та «Інший».

18. Дизайн і технічна естетика.

19. Доведіть, що естетична свідомість є формою відображення естетичної діяльності. Емоційно – чуттєвий і теоретичний рівні естетичної свідомості.

20. Яку структуру має естетична свідомість?

21. Охарактеризуйте естетичні почуття як складову естетичної свідомості.

22. Охарактеризуйте естетичний смак як складову естетичної свідомості.

23. Естетичний ідеал у структурі естетичної свідомості.

24. Розкрийте сутність основних категорій естетики.

25. Історичні аспекти генезису основних естетичних категорій.

26. Охарактеризуйте прекрасне як позитивну естетичну цінність.

27. Потворне: виникнення і сутність. Діалектичний взаємозв’язок з прекрасним.

28. Принципи зображення потворного в мистецтві. Причини виникнення «естетики потворного».

29. Піднесене й низьке як категорії естетики, їх генезис в історії естетики. Діалектичний взаємозв’язок з прекрасним і потворним. Діалектика кількості та якості.

30. Види піднесеного та модифікації категорії.

31. Охарактеризуйте категорію «трагічне».

32. Охарактеризуйте категорію «комічне».

33. Класифікація форм комічного.

34. Яка природа художньої діяльності?

36. Розкрийте зміст категорії «художній образ».

37. У чому полягає діалектика художнього образу?

38. Проаналізуйте діалектику зв’язку змісту і форми в мистецтві.

39. Які соціальні функції виконує мистецтво?

40. Які особливості має естетичне сприйняття художнього твору.

41. Мистецтво як засіб спілкування. Предмет художнього сприйняття.

42. Художнє сприйняття як співтворчість.

43. Морфологія мистецтва. Система класів, сімейств и видів мистецтва. Рід мистецтва як морфологічна категорія.

44. Мистецтво слова як система родових форм. Родова диференціація в інших видах мистецтва. Основи жанрової диференціації художньої творчості

45. Просторові мистецтва в системі художньої культури. Архітектонічні мистецтва. Образотворче мистецтво. Графіка.

46. Часові мистецтва. Мистецтво слова. Музика.

47. Просторово-часові, видовищні мистецтва. Театр. Кіно. Хореографія.

48. Естетичне і художнє виховання – предмет педагогічної естетики.

49. Які закономірності процесу естетичного виховання?

50. Які засоби і сфери естетичного виховання у школі?

Термін "політика" ввів Аристотель в IV ст. до н.е.,визначив її як мистецтво управління державою, під якою розумівся поліс. В цілому варто виокремлювати кілька підходів щодо уявлень того, яким чином виникла політика:

1) Першим уявленням про природу політики було теологічне, що пояснює її природу, як і в цілому людського життя, з божественної волі.

2) Другим поширеним підходом постало антропологічне трактування, що обґрунтовує необхідність політики людською природою. Визначення людини як істоти політичної підкреслювало: політичне спілкування відповідає природі людини і її прагненню до благ. Поза політикою вона або тварина, або божество, тому що тварина та бог не потребують законів і прав. Початковими формами політичного спілкування виступали сім'я і поселення, а вищою формою – держава. Політика дозволила людині приборкати власну егоїстичну основу і втілити загальну користь й справедливість. Г. Гоббс трактував природу людини як егоїстичну і жадібну, що породжує у суспільстві "війну всіх проти всіх". Інстинкт самозбереження, а також і природний розум підказують людям необхідність створення такого політичного інституту, як держава.

3) Визнання загальних для людського і тваринного засад (спільних інстинктів, моделей поведінки) лежить в основі сучасних біологічних трактувань природи та політики. Людині, як і будь-якій тварині, присутні агресивність та інстинкт боротьби за виживання, при цьому, на відміну від більше небезпечних тварин, менше небезпечні люди володіють більш слабким, стримуючим агресивність початком.

4) Біологічні трактування походження політики часто мають багато спільного із психологічним поясненням політичних процесів. Сутність цього підходу полягає в тому, що в природі людини закладені потреби, інтереси, емоції та потяги. З. Фрейд вважав, що в ставленні людей до лідерів та держави проявляється дитячий потяг дорослої людини до колись існуючого батька. До них індивід буде відчувати протилежні почуття – як одночасно вимагати захисту (патерналізму), так і ненавидіти (критика та невдоволення владою).

5) Згідно з соціальним трактуванням політика отримала суспільне походження. Зокрема, широке обґрунтування отримав підхід, що розглядає її формування в ході історичної еволюції суспільства як результат росту її неоднорідності та складності організації. Ускладнення суспільства в міру його розвитку, поява в ньому суперечливих інтересів обумовили виникнення держави, а разом із тим й політики. Політика виникає як діяльність із організації сумісного життя людей в соціально неоднорідному суспільстві разом із поділом на керівників і керованих, багатих і бідних.

Логіку появи політики можна показати таким чином:

I. Ріст продуктивної діяльності людини зробив можливим появу додаткової продукції, яка трансформувалася у приватну власність. З тих пір соціальний статус відособленої людини став визначатися не родинними зв'язками, а економічними можливостями, а також багатством

II. Поглиблення соціальної диференціації за етнічними і релігійними ознаками.

III. Ріст густоти населення, потреби розширення сфери землеробства й скотарства призвело до територіальних претензій племен одне до одного. Й актуальною стала проблема збереження територіальної цілісності, а також незалежності від зовнішніх претензій.

Тому політика формується як результат нерівного розподілення багатства, відмінності статусів, різних інтересів соціальних груп, невідворотності протиріч і конфліктів у суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-26