Політичні погляди Платона

Політичні вчення у Стародавній Греції

Для політичних вчень Стародавньої Греції притаманні наступні атрибути:

1) поступове звільнення політичних поглядів від міфологічної форми, виділення їх у відносно самостійний розділ філософії;

2) аналіз будови полісів та типологія політичної влади;

3) розробка концепцій ідеальної форми державного правління.

Сократ (469-399 рр. до н. е.) не залишив по собі писемних творів; свої погляди викладав в усних бесідах, письмово зафіксованих його учнями. З ученням Сократа пов´язані початок переходу політичної думки з дотеоретичного на теоретичний рівень й створення політичної етики. Мислитель прагнув обґрунтувати раціональну, розумну природу моральних, політичних та правових явищ, вважаючи розумне, справедливе і законне тотожним. Сократ був принциповим прибічником законності. Дотримання полісних законів Сократ пов´язував із однодумством громадян, під яким розумів не уніфікацію думок та поглядів, а відданість і підпорядкування законам.

Сократ прагнув сформулювати ідеально-розумну сутність держави. Владу, засновану на волі народу та державних законах, Сократ вважав царством, а владу, засновану на свавіллі правителя та спрямовану проти народу, – тиранією. Правління тих, хто дотримується законів, він називав аристократією, правління найбагатших – плутократією, правління всіх – демократією. При цьому мислитель негативно ставився до участі в управлінні державою більшості народу (із його слів, грубих некомпетентних людей). Сократівський ідеал правління заперечував принципи не тільки демократії, родової аристократії, олігархії, а й особливо тиранії.

Платон і Арістотель. (Наступні питання)

Платон (427-347 рр. до н. е.) – учень Сократа. Своє політичне вчення він виклав головним чином у трактатах-діалогах "Держава", "Політик" і "Закони".

Заслуги Платона наступні:

1) розробив концепцію полісу, чотирьох стадій його розвитку;

2) обґрунтував концепцію ідеальної держави (найкраща форма держави – аристократія). Цю ідеальну справедливу державу Платон будує за аналогією із людською душею. А трьом началам людської душі (розумному, вольовому та чуттєвому) в державі аналогічні три схожих начала – дорадче, захисне й ділове, а останнім відповідають три суспільних стани – правителів, воїнів і виробників;

3) пропонував модель державного устрою, у якій регламентація життя громадян набирає всезагального тотального характеру (основа такого ладу – це детальні та суворі закони, законослухняність громадян).

Дата добавления: 2015-05-26