Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПІСЛЯМОВА. Запропонований курс лекцій мав на меті зосередити увагу на багатстві та складності духовного життя особистості




 

Запропонований курс лекцій мав на меті зосередити увагу на багатстві та складності духовного життя особистості, що спи­рається на моральність як свою основу. Читач мав змогу пере­конатися, що мораль має всепроникний характер: будь-який вид діяльності своєю результативністю так чи інакше завдячує моральній небайдужості людини. Мораль здатна охоплювати стосунки людини з собою самою, з іншими людьми, з суспіль­ством та людством, з природою і універсумом. Моральність сто­сунків створює у суспільстві атмосферу злагоди, дає відчуття оптимізму та наснагу на творення життя. Це атмосфера, в якій людина почувається свобідною, а її життя є гідним.

В умовах зростання стихійної змагальності воль, що супро­воджує процеси капіталізації українського суспільства, мораль відсувається на другий план, ба зовсім ігнорується виразника­ми нових тенденцій життя. Знецінення її відбувається на тій підставі, що потерпають в суспільстві саме носії моральності — люди, не здатні заради власного успіху топтати чужі долі. Мораль робить їх "слабкими", адже вони воліють швидше по­терпати від несправедливості, ніж вдаватися до насильства. Укорінений всередині названої категорії людей (більшість су­спільства) "інстинкт" моральності (моральний недопуск агресії) є тою величезною цінністю, завдяки якій не лише утриму­ються засади суспільного життя, але і зберігається надія на його перспективи. Носії "природної моральності" (Геґель) виража­ють перспективи життя тим, що саме через них моральність утверджує свою силу і авторитет. Рано чи пізно носії стихійної, вузько спрямованої активності змушені будуть рахуватися з во­лею більшості. Вона змусить позаморальних виразників "волі до влади" хоча б іноді зважати на закони.

Оптимальним для нормального життя суспільства є розумне його регулювання, оперте, з одного боку, на соціальні механіз­ми (розвинуте законодавчо-правове регулювання, а також гро­мадська думка), а з іншого — на внутрішню саморегуляцію суб´єкта. Саморегуляція живиться і підтримується двома чин­никами. Зовнішній — це небайдужість до думки інших людей з потреби жити в злагоді та взаємній приязні. Внутрішній чин­ник — розвинуте почуття гідності, що не дає людині схибити проти совісті, а в разі мимоволі скоєного негідного вчинку спри­чиняє обурення проти себе самої.

Проблеми, з якими стикається сучасна цивілізація, — це невідповідність між зростаючою активністю суб´єкта та рівнем досконалості внутрішніх механізмів самоконтролю. Останнє зумовлене слабким розвитком моральної свідомості, нерозви­нутою здібністю рефлексії над власними намірами, діями та їх результатами. Сучасна цивілізація, зокрема українське суспіль­ство, потребує суб´єкта активності, що здатний реалізуватися у практичному життєтворенні, корисному для себе та інших людей. Конкретна спрямованість моралі у русло творення до­цільно-розумних стосунків коригується вимогами справи і за­гальним інтересом.

Відповідно до вимог життя, моральне спрямування сучасної освіти і виховання визначається як вагомий показник перспек­тивності цивілізації і, зрештою, її самозбереження. В освіті та вихованні, у свою чергу, як основне, визначається зосереджен­ня на формуванні здатності особи до саморефлексії. Гуманізм етичної теорії в тому, що вона допомагає людині знайти шляхи до себе, навчитися пізнавати себе: свої наміри і сподівання з тим, щоб свідомо регулювати їх з огляду розумного вибору добра. Применшення стихійних проявів волі шляхом саморе­гуляції — це та моральна максима, яка має покладатися свідо­містю суб´єкта з почуття відповідальності перед життям та перед самим собою. Ситуація, в якій людина знає себе лише як носія фізичної життєвості, зануреного у боротьбу за існування, — це ситуація тотальної несвободи. Людина може ніколи не зустрі­тися з собою як із мислячою і переживаючою субстанцією.

Тривала історична колізія, що базувалася на протиставленні ідеального та матеріального, тілесного та духовного в людині, відображала об´єктивні суперечності соціального життя. Сучас­на цивілізація завдяки розвитку наукоємних технологій здат­на забезпечувати суспільству достатньо високий життєвий рівень. Однак яскраво виражене зосередження на матеріальній, тілесній сфері життєвості є переконливим свідченням хвороби цивілізації — її бездуховності.

Подолання кризи цивілізації — у поверненні людини до себе самої. Освіта, виховання покликані відкрити приховані всере­дині неї скарби, звернути її на "внутрішню роботу" — на життя розуму і серця. Названу здатність Семен Франк називає найви­щою цінністю світу. Адже жодні чуттєві задоволення не дадуть відчуття тої повноти життя, яке дарує людині духовна робота.

Етична теорія покликана дати знання про два рівні цінно­стей і показати, що матеріальні цінності, при усій їх важливо­сті, лише засіб для життя. Нормальною, тобто гідною людини, є така життєва ситуація, за якої здобуття необхідних засобів до існування не принижує, тим більше не вбиває в ній людину. Однак це сфера, у якій людина перебуває в ситуації несвободи. Справді гідним людини є життя, що відкриває простір для сво-бідного самоутвердження на засадах розумного вибору добра. Тобто, людяність життя, його доцільна всередині себе організа­ція не містяться десь поза людиною і людством, а залежать від їх доброї волі.

Моральне зобов´язання педагога — вчити молодь шукати і знаходити шлях до себе, усвідомлювати власну гідність, що досягається лише моральним сумлінням. Етична теорія утвер­джує людину, що свідомо вибирає добро та активно реалізує його в діяльності як величезну суспільну цінність.

Моральне зобов´язання педагога — не лише в досконалому опануванні етичної теорії. Воно також — у прагненні жити згідно з нею, пам´ятаючи, що найбільше шкодять добру, красі та істині ті, хто, декларуючи названі цінності, самі живуть і чи­нять всупереч Істині, Добру і Красі.

Формування нових поколінь, що знають себе суб´єктами моралі, — наріжне завдання педагогічної теорії XXI ст. Теоре­тичною та методологічною засадами педагогічного процесу має визначитися наукова теорія моралі — філософська етика.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 324; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.