Час відпочинку і відпусток

Для відновлення фізичного, психофізіологічного стану людини, енерге­тичних витрат і т.п. працівником згідно законодавчих і інших нормативних ак­тів передбачений час відпочинку.

Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше 2 годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпо­чинку і харчування повинна надаватись, як правило, через 4 години після по­чатку роботи.

Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не мож­на, власник за узгодженням з представником профспілки надає можливість прийняття їжі протягом робочого часу.

Працівникам, що працюють в холону пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим катего­ріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціа­льні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час. Власник (керівник) зобов’язаний обладнувати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників.

При шестиденному робочому тижні працівникам надається один вихід­ний день, а при п’ятиденному робочому тижні - два вихідних дні. Загальним вихідним днем є неділя.

Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не ви­значений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, уста­нови, організації за погодженням з представником профспілки і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.

На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути пе­рервана в загальний вихідний день у зв’язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місце­вими Радами народних депутатів.

В інших обставинах, коли роботу перервати неможливо з виробничо- технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування насе­лення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов’язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником (керів­ником) за погодженням з профспілковим працівником підприємства, установи, організації.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не ме­нше як сорок дві години.

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до ро­боти у ці дні допускається тільки з дозволу виборчого органу первинної проф­спілкової організації підприємства, організації, установи і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством, а саме:

- для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епі- зоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

- для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

- для виконання невідкладних, насамперед непередбачених робіт, від не­гайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємс­тва, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

- для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні проводиться за письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця (керівника).

Усім працівникам надаються щорічні відпустки із збереженням на їх пе­ріод місця роботи (посади) і заробітної плати.

Дата добавления: 2015-05-26