Розслідування та облік аварій

Аварія є небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, інженерних комунікацій, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Розслідування проводиться у разі, коли сталася:

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

- Смертельно травмовано п'ятеро і більше осіб або травмовано десять і більше осіб;

- Викликано викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

- Збільшилася більш ніж в 10 разів концентрація забруднюючих речовин у навколишньому середовищі;

- Зруйновано будинки, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення;

2) аварія другої категорії, внаслідок якої:

- Смертельно травмовано до п'яти осіб або травмовано від чотирьох до десяти чоловік;

- Зруйновано будинки, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 і більше осіб.

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва засобами автоматичного захисту та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі не належать до аварій, що мають категорію, і розслідуються підприємством в установленому законодавством порядку.

Про аварію очевидець повинен негайно повідомити безпосереднього керівника робіт або іншу посадову особу підприємства, зобов'язані повідомити роботодавця для негайного введення в дію плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (за наявності).

Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'язані діяти згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, вжити першочергових заходів з порятунку постраждалих та надання їм медичної допомоги, локалізації аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей, збереження до прибуття комісії з розслідування аварії обстановки на місці аварії.

Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіальний орган Держгірпромнагляду, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідної місцевої держадміністрації, орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі працівників також відповідний робочий орган Фонду.

Комісія з розслідування аварії зобов'язана протягом десяти робочих днів провести розслідування обставин і причин аварії та скласти акт за формою Н-5. У залежності від масштабу аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію з розслідування аварії, з метою проведення додаткових досліджень або експертизи.

За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків відповідної комісії затверджує план заходів щодо запобігання подібним аваріям і згідно із законодавством притягає до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Роботодавець відповідно до вимог законодавства з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та про охорону праці затверджує:

- План заходів щодо запобігання надзвичайних ситуацій, у якому зазначаються відомості про можливі аварії та інші надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, прогнозуються наслідки, передбачаються сили і засоби для їх ліквідації, а також терміни виконання таких заходів;

- План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, у якому зазначаються відомості про всі можливі аварії та інші надзвичайні ситуації, дії посадових осіб і працівників підприємства у разі їх виникнення, обов'язки особового складу аварійно-рятувальних служб або працівників інших підприємств, які залучаються до ліквідації наслідків аварій (надзвичайних ситуацій).

У разі розслідування аварії, не викликала нещасних випадків, примірник акта за формою Н-5 зберігається на підприємстві до завершення вжиття заходів, визначених комісією, але не менше двох років.

Лекція № 5 -

ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ

Праця відзначається значною різноманітністю. За характером роботи її можна поділити на три основні види: фізична праця, механізовані фор­ми фізичної праці і розумова праця (рис. 5.1).

Рис. 5.1 - Основні форми діяльності людини

Під фізичною працею розуміють виконання людиною енергетичних функцій у виробничій системі. Ця праця вимагає значної м’язової актив­ності. За характером роботи м’язів фізична робота поділяється на динамі­чну і статичну. Динамічна робота здійснюється при переміщенні тіла лю­дини, її рук, ніг, пальців у просторі, статична - при утриманні вантажу, при виконанні роботи стоячи або сидячи.

Виробниче приміщення - замкнутий простір у спеціально призначених будівлях і спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей.

Робоча зона - простір, в якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування, працюючого в процесі трудової діяльності.

Постійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться понад 50% робочого часу або більше 2 - х годин безперервно. Якщо при цьому робота здійснюється в різних пунктах робочої зони, то вся ця зона вважається постійним робочим місцем.

Непостійне робоче місце - місце, на якому працюючий знаходиться менше 50% робочого часу або менше 2 - х годин безперервно.

5.1 Поняття та основні завдання гігієни праці та виробничої санітарії.

Гігієна праці - це галузь практичної та наукової діяльності, вивчає стан здоров'я працівника під впливом умов праці і на цій основі використовують заходи та засоби збереження та зміцнення здоров'я працюючого, профілактики несприятливого впливу умов праці.

В системі законодавчих актів з гігієни праці ключове місце посідає Закон України «Про забезпечення санітарного епідеміологічного благополуччя населення». Стаття 7 цього Закону - «Обов'язки підприємств, установ, організацій» - передбачає розробку і здійснення адміністрацією підприємств санітарних та протиепізоотичних заходів за умовами праці по рівнів факторів виробничого середовища; інформацію санітарно-епідеміологічної служби з надзвичайних подій і ситуацій, становлять небезпеку для здоров'я населення; відшкодування збитків.

Забезпечення санітарного благополуччя досягається такими заходами:

- Гігієнічна регламентація та державна реєстрація шкідливих чинників виробничого та навколишнього середовища;

- Державна санітарно-гігієнічна експертиза проектів технологій, об'єктів на відповідальність їх санітарним нормам;

- Включення вимог безпеки щодо здоров'я в державних нормативних актів;

- Ліцензування видів діяльності, пов'язаних з потенційною небезпеки для здоров'я людей;

- Гігієнічне обгрунтування проектів, будівництв, розробки, виготовлення і використання нових засобів виробництва та технологій;

- Пред'явлення гігієнічно обґрунтованих вимог до житлових, діючих засобів виробництва і технологій і т.п.;

- Обов'язкові медичні огляди певних категорій працівників та ін.

Основними завданнями гігієни праці є, зокрема, такі:

- Вивчення впливу на людину небезпечних і токсичних речовин, що викидаються в навколишнє середовище в результаті технологічних процесів, роботи устаткування, і розробка заходів захисту від них;

- Вивчення впливу шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання на організм людини та розробки заходів захисту від цих чинників;

- Вивчення освітленості робочих місць і розробка заходів та засобів щодо його нормалізації;

- Розробка методів і засобів контролю умов праці;

- Розробка та впровадження індивідуальних засобів захисту;

- Розробка та обґрунтування вимог до санітарно-побутового забезпечення працівників.

Виробнича санітарія - система організаційних заходів і засобів, що запобігають або зменшують вплив шкідливих виробничих факторів на працюючих.

У виробничої санітарії належить санітарної техніки (системи і пристрої вентиляції, опалення, кондиціонування повітря, теплопостачання, подопостачання, освітлення, захисту людини від шуму і вібрації, шкідливих випромінювань, санітарні та побутові споруди та пристрої тощо).

Санітарія і гігієна праці розглядають ряд факторів, які можуть викликати на здоров'я і самопочуття людини, визначають джерела цих факторів і встановлюють способи захисту від них.

Дата добавления: 2015-05-26