За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичної умови діляться на оптимальні та допустимі

Для робочої зони виробничих приміщень встановлюються оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням тяжкості виконуваної роботи та періоду року. При одночасному виконанні в робочій зоні робіт різної категорії важкості рівні показників мікроклімату повинні встановлюватися з урахуванням найбільш численної групи працівників.

Оптимальні умови мікроклімату встановлюються для постійних робочих місць. Показники температури повітря в робочій зоні по висоті та по горизонталі, а також протягом робочої зміни не повинні виходити за межі нормованих величин оптимальної температури для даної категорії робіт.

Температура внутрішніх поверхонь робочої зони (стіни, підлога, стеля), технологічного обладнання (екрани і т.п.). Зовнішніх поверхонь технологічного обладнання, огороджувальних конструкцій не повинна виходити більш ніж на 2^oС за межі оптимальних величин температури повітря для даної категорії робіт.

При виконанні робіт операторського типу, пов'язаних з нервово - емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22 - 24^оС, відносна вологість 60 - 40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с).

Таблиця 3.1 Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/сек.
Холодний	Легка Іа	22 - 24	60 - 40	0,1
Легка Іб	21 - 23	60 - 40	0,1
Середньої важкості ІІа	19 – 21	60 – 40	0,2
Середньої важкості ІІб	17 – 19	60 – 40	0,2
Важка ІІІ	16 - 18	60 - 40	0,3
Теплий	Легка Іа	23 - 25	60 - 40	0,1
Легка Іб	22 - 24	60 - 40	0,2
Середньої важкості ІІа	21 - 23	60 – 40	0,3
Середньої важкості ІІб	20 - 22	60 – 40	0,3
Важка ІІІ	18 - 20	60 - 40	0,4

Допустимі величини мікрокліматичних умов встановлюються у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю та економічно обгрунтованою недоцільністю.

Величини показників, що характеризують допустимі мікрокліматичні умови, встановлюються для постійних і непостійних робочих місць, які наведені в табл. 5.2.
Перепад температури повітря по висоті робочої зони при забезпеченні допустимих умов мікроклімату не повинен бути більше 3^оС для всіх категорій робіт, а по горизонталі робочої зони та протягом робочої зміни - виходити за межі допустимих температур для даної категорії роботи, вказаних в табл. 5.2.

Таблиця 2 Допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Період року	Категорія робіт	Температура, ^оС	Відносна вологість, %	Швидкість руху, м/сек.
Верхня межа	Нижня межа
На постійних робочих місцях	На непостійних робочих місцях	На постійних робочих місцях	На непостійних робочих місцях	На робочих місцях постійних і непостійних	На х робочих місцях постійних і непостійних
Холодний	Легка Іа						до 0,1
Легка Іб						до 0,2
Середньої важкості ІІа						до 0,3
Середньої важкості ІІб						до 0,4
Важка ІІІ						до 0,5
Теплий	Легка Іа					55 при 28^оС	0,3-0,1
Легка Іб					60 при 27^оС	0,4-0,1
Середньої важкості ІІа					65 при 26^оС	0,4-0,2
Середньої важкості ІІб					70 при 25^оС	0,5-0,2
Важка ІІІ					75 при 24^оС	0,6-0,5

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих поверхонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляція від засклених огороджень не повинна перевищувати 35,0 Вт/м² - при опроміненні 50% і більше поверхні тіла, 70 Вт/м² - при величині опромінюваної поверхні від 25 до 50%, і 100 Вт/м² - при опроміненні не більше 25% поверхні тіла працюючого.

При наявності джерел з інтенсивністю 35,0 Вт/м² і більше температура повітря на постійних робочих місцях не повинна перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць.

При наявності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускається інтенсивність опромінення до 140,0 Вт/м². Розмір опромінюється площі не повинна перевищувати 25% поверхні тіла працюючого при обов'язковому використанні індивідуальних засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).

Дата добавления: 2015-05-26