Тема 1. Предмет етики та основні етапи її розвитку

ВСТУП

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ЧЕРКАСИ – 2011

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

ДИСЦИПЛІНИ

“ЕТИКА”

Галузь знань 0203 гуманітарні науки

(шифр і повна назва)

_______________ денної ______________ форми навчання

(денної, заочної, екстернатної, дистанційної, вечірньої)

НН інститут історії та філософії

Кафедра ф ілософії

Укладач: кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії В,М,Процишин

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Рецензенти: доктор філософських наук, професор Марченко О.В.

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Затверджено на засіданні кафедри філософії

(протокол № 1 від 6 вересня 2011 р.)

Завідувач кафедри _______________ О. В. Марченко (підпис)

Черкаси 2011

Міністерство освіти і науки України

Черкаський державний університет імені Богдана Хмельницького

Кафедра філософії

ЕТИКА

(Програма курсу, плани семінарських занять та методичні рекомендації)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ПОГОДЖЕНО Начальник департаменту навчально- методичної роботи, доцент _______________ М.Н.Гаврилюк «» __________________ 2011 р.

ЗАТВЕРДЖУЮ Проректор з науково педагогічної роботи, доцент ____________ Ю.В.Андріяко «»______________ 2011 р.

з дисципліни «ЕТИКА»

для студентів напряму підготовки:

6.010201 «Фізичне виховання», галузь знань: 0102 – фізичне виховання, спорт і здоров'я людини;

6.040101 «Хімія», 6.040102 «Біологія», галузь знань: 0401 – природничі науки;

6.030502 «Мова і література (німецька і англійська)», галузь знань: 0502 - філологія

Денної форми навчання

(денної, заочної, екстернатної, дистанційної, вечірньої)

НН інститут історії та філософії

Кафедра філософії

Укладач: к. ф. н., доцент кафедри філософії Процишин В.М.

(науковий ступінь, учене звання, ініціали, прізвище)

Рецензент: докт.філос. наук, професор Марченко О.В.  

Затверджено на засіданні кафедри

(протокол № 1 від 6 вересня 2011 р.)

Завідувач кафедри О.В.Марченко

Черкаси 2011 рік

Мораль — складне, багатогранне явище, особливість якого полягає в тому, що в ній сутність людини виражена в потребі співпричетності з іншою людиною, суспільством, реалізується безпосередньо у ставленні до іншого як до мети. Моральні цінності, охоплюючи внутрішній світ особистості визначаються як неписані закони. Мораль є родовою діяльністю людини, внутрішньо властивою процесові еволюційного розвитку людства, є квінтессенцією духовності. Сьогодні ця роль моралі дедалі більше осмислюється й закріплюється в розумінні її доленосного значення.

Моральне відродження нашого суспільства — найбільш вагомий і фундаментальний процес, від якого буде залежати успіх у всіх інших областях нашого життя — економічній, політичній, культурній. Найбільш загальна історична перспектива відродження формулюється в ціннісних поняттях, термінах етики. В ній прості, самоочевидні, визнані всіма істини справедливості, добра і щастя піднімаються до рівня історичної перспективи, до вищих і кінцевих цілей.

Моральність сучасної людини — це зовсім не якась елітарна ситуація вибору. Це духовне напруження кожної людини, що живе в CCI столітті. Очевидно, що не тільки вирішення, а й прийняття серйозної адекватної постановки етичних проблем і задач вимагає високої культури моральних критеріїв. А така культура можлива як вихована не стільки вузько-методологічно, скільки світоглядно, духовно, моральнісно. В світлі цього етика, саме як практична філософія, стає воістину практичною і насущною. Бо саме людина, що самовизначилася у вищих моральних цінностях і самоутвердилася в них, здатна розібратися в складних проблемах сучасного життя, знаходити їм творчі рішення, реалізувати себе в своїй людській сутності.

Осмислюючи, узагальнюючи, систематизуючи історичні форми моральності, формуючи етичні теорії і доктрини, що пояснюють природу і функції моральності, закономірності її розвитку, етика звернена до складного світу людини, що живе в горизонті особистості.

Курс передбачає зосередження особливої уваги на складних проблемах етичної теорії від витоків до сучасності, здійснення історіософського підходу щодо проблем морального життя суспільства, охоплює характеристику основних понять і категорій моралі.

Програма курсу побудована на принципі плюралізму і передбачає серйозний і критичний підхід до проблем моральної філософії. Не всі питання, особливо з області етичної теорії, знайшли відображення і вирішення у програмі, але великий обсяг додаткової літератури, на наш погляд, дає студенту не тільки загальні орієнтири, а відкриває для нього широкі можливості для творчого і самостійного осмислення багатьох етичних проблем.

СТРУКТУРА КУРСУ ”ЕТИКА”

№ п\п: ТЕМА Кількість годин

Лекції Сем. Всього

1. Предмет етики та основні етапи її розвитку 2 4 4

2. Мораль як соціальний феномен 2 4 4

3. Основні проблеми та категорїї етики 4 4 2

4. Моральні проблеми людської діяльності 2 2 4

5. Етика спілкування 2 2 6

6. Професійна етика 6

----------------------------------------------------------------------------------------------------

Всього: 12 16 26

Разом: 54

Етика як філософська теорія моральності. Мораль і моральне життя суспільства як предмет етики. Етимологія слів ”етика” і ”мораль”. Генезис етики в системі філософського знання.

Етика як теорія моралі і компонент духовної культури. Три рівні етичного знання: емпіричний, філософський і нормативний. Етика та інші науки.

Шляхи впливу етичного знання на суспільну та індивідуальну свідомість. Етика — світогляд — культура. Актуальні проблеми етики та їх значення для розв’язання загальнолюдських проблем. Етика і відродження національної культури.

Проблема типологізації етичних вчень. Становлення етичного знання в межах давньосхідної та античної культур. Етичні концепції Стародавнього Китаю та Індії. Етичні традиції східних релігій. Антична етика як вчення про доброчесність. Епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм. Етика Середньовіччя. Етичні погляди Августина Блаженного і Фоми Аквінського. Моральна концепція християнства.

Етика Нового часу. Соціально-договірні концепції моральності. Розвиток етичної думки в німецькій класичній філософії (І. Кант, Г.В.Ф. Гегель, Л. Фейербах).

Етична спрямованість вітчізняної філософської культури. Іларіон Київський. Моральна філософія Києво-Могилянської академії. Етика Г. Сковороди. Етичні пошуки XIX ст.: Т.Г. Шевченко, І.Я. Франко, Леся Українка. Етика Київської філософської школи др. пол. XIX ст., П. Юркевич. Етичні погляди представників Львівсько-Варшавської школи. Т. Катарбінський. ”Космологічна етика”: Г. Вернадський, Д. Чижевський.

Етичні пошуки мислителів XIX- рубежу XX ст. в європейській філософській думці (К. Маркс, Ф. Ніцше, А. Шопенгауер). Російська моральна філософія др. пол. XIX- поч. XX ст. (Ф. Достоєвський, В. Соловйов, М. Бердяєв, Г. Шпет, М. Федоров, В. Розанов).

Основні напрями сучасної європейської етичної думки. ”Жива етика” і основні її принципи. Тоталітарні системи XX ст. та їх етичні доктрини. В пошуках нової етики: сучасні етичні концепції.

ЛІТЕРАТУРА:

Агацці Е. Етика і наука // Філософська і соціологічна думка.- 1991.- №9; Анисимов С.Ф. Мораль как сторона человеческой деятельности // Структура морали и личность. - М., 1977; Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность.(Философские раздумия о жизненных проблемах) // Этическая мысль: Научно-публицистические чтения. - М., 1990; Блюмкин В.А. Этика и жизнь. - М., 1987; Витгенштейн Л. Лекция об этике. //Даугава.- 1989.- №2; Гусейнов А.А. Введение в этику.- М., 1985; Давыдов Ю.Н. Этика любви и метафизика своеволия. - М., 1989.; Диалектика и этика. - Алма-Ата, 1983; Иванов В.П. Человеческая деятельность- познание- искусство. - К., 1977; Зуй М.И. Онтологические предпосылки этики. //Философские науки.- 1992- №10; Кавелин К.Д. Задачи этики. Учение о нравственности при современных условиях знания. // Философские науки.- 1990-№11; Кропоткин П.А. Этика. - М., 1991; Порус Б.Н. Парадокси наукової раціональності та етики: спроба аналогії. //Філософська і соціологічна думка.- 1992.-№3; Рубенис А. Этика: теория и жизнь. //Человек и духовность.- Рига. 1990; Фромм Э. Психоанализ и религия. //Сумерки богов.- М., 1989; Фортова А.И. Предмет этики как предмет современной науки. //Этика и эстетика.- К., 1988; Швейцер А. Культура и этика. // Швейцер А. Благоговение перед жизнью.- М., 1992; Етика: Навч. Посібник.- К.,1992; Аристотель. Никомахова этика. //Соч.: В 4 Т.- М., 1983. - Т. 4; Библер В.С. Кант-Галлилей-Кант: Разум Нового времени в парадоксах самообоснования.- М., 1991; Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. В 3 Т.- М., 1977. - Т. 3; Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики.- М., 1987; Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.- М., 1973; Замалеев А.Ф., Зоц В.А. Отечественные мыслители позднего средневековья (конец XIV- первая треть XVII вв.).- К., 1990; Древнекитайская философия. Собр. текстов в 2-х Т.- М., 1973; Иванов В.Г. История этики древнего мира.- М., 1980; Иванов В.Г. История этики средних веков.- М., 1984; Кант И. Из ”Лекций по этике” (1780-1782). //Этическая мысль: Научно-публицистические чтения.- М., 1988, 1990; Кропоткин П.А. Этика.- М., 1991; Майоров Г.Г. Этика в средние века.- М., 1986; Мур Дж. Принципы этики.- М.,1984; Ницше Ф. К генеологии морали. //Соч. в 2-х Т.- М., 1990, Т. 2; Памятники этической мысли на Украине XVII- первой половины XVIII ст.- К.,1989; Платон. Государство. //Соч. в 3 Т.- М.,1976.- Т. 3; Розвиток філософської думки в Україні: Тексти лекцій в 2-х ч.- Львів, 1991; Сартр Ж.-П. Экзистенциализм — это гуманизм. //Сумерки богов.- М., 1989; Троцкий Л.Д. Их мораль и наша. //Вопросы философии; Фейербах Л. Сущность христианства. //Избр. произведения в 2-х Т.- М., 1955.- Т. 2; Фромм Э. Иметь или быть?- М., 1986; Ясперс К. Смысл и назначение истории.- М., 1991.

Дата добавления: 2015-05-26