Що не належить до методів наукового пізнання економічних процесів?

Яке із наведених питань може бути вирішено тільки на мікроекономічному рівні?

Представники якого напряму в економічній науці вважали торгівлю джерелом багатства нації?

Яке визначення найбільш точно передає суть предмета економічної теорії?

Яка з економічних шкіл вперше зробила предметом свого аналізу процес виробництва, а не сферу обігу?

1) класична політична економія;

2) меркантилізм;

3) фізіократи;

4) маржиналізм.

2. Представниками класичної політекономії є:

1) В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо;

2) А. Монкретьєн, Т. Ман, А. Тюрго;

3) Арістотель, Платон, Сенека;

4) Д. Кейнс, П. Самуельсон, А. Маршалл.

1) наука про суспільство на різних стадіях його розвитку;

2) наука про економічні закони та діяльність людей з приводу раціонального використання обмежених ресурсів для найбільш повного задоволення своїх потреб;

3) наука про управління підприємствами для досягнення макси­мальної ефективності їх функціонування;

4) наука про вибір ефективної державної політики для вирішення актуальних соціально-економічних проблем.

4. Економічні категорії - це:

1) логічні поняття, які в узагальненому вигляді відображають сутність окремих економічних явищ;

2) методи регулювання економічних процесів;

3) норми господарської поведінки людей;

4) конкретні прийоми пізнання дійсності.

5. Економічні закони відображають:

1) істотні, стійкі, такі що повторюються, необхідні причинно-на­слідкові зв’язки і залежності реальних економічних явищ і процесів.

2) взаємодію сил природи;

3) відношення людей до сил природи;

4) суперечності між продуктивними силами та виробничими відносинами.

6. Економічні закони мають об’єктивний характер тому, що:

1) функціонують у всіх економічних системах;

2) люди ставляться до них байдуже;

3) діють у процесі господарської діяльності людей;

4) не залежать від волі та свідомості людей.

7. Ідеї економістів якого напряму лежать в основі теорії необхідності "регулювання економіки":

1) кейнсіанського;

2) неокласичного;

3) монетариського;

4) інституціоналістського.

1) фізіократи;

2) меркантилісти;

3) класична політекономія;

4) кейнсіанці.

1) виготовлення товарів різноманітного асортименту;

2) досягнення повної зайнятості;

3) подолання інфляції;

4) стимулювання економічного зростання в країні.

10. Економічна політика - це:

1) політика екологічної безпеки країни;

2) здатність до прийняття господарських рішень;

3) цілеспрямована система погоджених і пов’язаних між собою найближчих і довгострокових заходів держави щодо розвитку економіки країни;

4) здатність керувати економічними процесами.

1) метод наукової абстракції;

2) метод індукції та дедукції;

3) метод аналізу та синтезу;

4) метод спостережень за природними явищами.

Дата добавления: 2015-05-26