КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Модульний контроль. Навчальна дисципліна історія України
ВСТУП Навчальна дисципліна історія України
є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» галузі знань філологічні науки
з напряму підготовки Філологія, спеціальності – 6.020303 – Західна філологія (Мова та література).
Дана дисципліна нормативна
за спеціальністю (спеціалізацією) Західна філологія (Мова та література).
Викладається у I семестрі I курсу для студентів спеціальності 6.020303 – Західна філологія (Мова та література) Інституту філології в обсязі – 108 год.
(3 кредитів ECTS) зокрема: лекції – 34 год., практичні 0 год., семінарські заняття – 17 год., лабораторні – 0 год., самостійна робота – 57 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна – іспитом. Мета дисципліни – сформувати системну уяву студентів про провідні, визначальні тенденції розвитку вітчизняної історії, сприяти їх кращій орієнтації в умовах суспільного буття. Завдання курсу полягає у вихованні, навчанні, формуванні вмінь студентів системно й історично аналізувати головні тенденції, які мали і мають місце в усіх галузях життєдіяльності українського народу. Структура курсу В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: 1. Основні періоди історії України, їх особливості, визначальні події та явища. 2. Історію соціально-економічних та суспільно-політичних відносин в Україні. 3. Роль у вітчизняній історії видатних представників українського народу. 4. Розвиток української духовної та матеріальної культури. 5. Взаємозв’язок української держави на різних етапах її розвитку зі світовим співтовариством. вміти: 1. Аналізувати процеси становлення та розвитку української держави. 2. Уміти опрацьовувати та аналізувати комплекс джерел з історії України. 3. Вести самостійні дослідження проблем історії України. 4. Застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання. 5. Надавати кваліфіковані консультації з питань минувшини нашої держави. Місце дисципліни ( в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму). Нормативна навчальна дисципліна “Історія України” є обов’язковою та складовою частиною підготовки спеціаліста з вищою освітою. Вона передбачає відповідну кількість дисциплін для підготовки спеціалістів-бакалаврів. У відповідності з курсом та навчальною програмою є базовою для вивчення витоків української нації та її місця у розвитку всесвітньої історії, цивілізаційних процесів у різні періоди та визначенні місця України в світовій співдружності, перспектив у майбутньому. Зв’язок з іншими дисциплінами. Історія України є міждисциплінарною дисципліною, яка тісно пов’язана, за предметом та методами вивчення, з іншими гуманітарними дисциплінами, зокрема етнічною історією України, політичною історією України, історією держави та права України, а також теорією і методологією історичних досліджень, філософією історії та ін.
Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти. Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 – 8, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 9 - 17. Обов’язковим для іспиту є набрання студентом впродовж семестру такої кількості балів (“прохідний мінімум”), яка будучи доданою до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті, в сумі перевищує 59 балів. Оцінювання за формами контролю [1]: (як приклад)
Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів для одержання іспиту обов’язково добрати бали, відпрацювавши семінарські заняття, завдання самостійних і модульних контрольних робіт, при поданні документу, який засвідчує пропуск студентом занять з поважних причин. У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.
Критерії оцінювання роботи студента на одному семінарському занятті: - Виступи на семінарських заняттях з - Основною доповіддю (в залежності від змісту) 1-4 бали. - Доповнення 1-4 бали. - Участь у дискусії 1-4 бали. Критеріями оцінки при усних відповідях є: - повнота розкриття питання; - логіка викладення, культура мови; - використання основної та додаткової літератури (монографій, навчальних посібників, збірників документів, журналів, інших періодичних видань тощо); - аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки. Самостійна робота студентів Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій по важливих проблемах даної навчальної дисципліни. Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату. Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 5. Критерії оцінювання реферату: · глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція 5 балів; · обґрунтоване розкриття теми 4 бали; · тема розкрита неповно 3 бали; · реферат суто компілятивного рівня 2 бали; · розкритий лише окремий 1 бал; · реферат не зарахований 0 балів. По завершенні вивчення кожного змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі у вигляді тестування. МК виконується на останньому семінарському занятті з даного змістового модуля. На тестування виноситься 9 запитань (до кожного з них 3 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 9 балів. Студент, який не відпрацював семінарські заняття, не допускається до складання МК, і даний модуль не зараховується. Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов'язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК. Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту Підсумковий контроль у вигляді іспиту проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На екзамен виносяться вузлові питання, які потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань. Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзаменаційний білет з курсу “Історія України” містить 3 питання: 2 питання підвищеної складності, які оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів, і 1 питання середньої складності, яке оцінюється в діапазоні від 1 до 10 балів. Критерії оцінок з окремих екзаменаційних завдань:
Студент не допускається до складання іспиту, якщо впродовж семестру він за змістові модулі набрав таку кількість балів (“непрохідний мінімум”), що будучи доданою до максимально можливої кількості балів, набраних на іспиті (заліку), в сумі не перевищує 59 балів. Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю. Підсумкова оцінка з дисципліни. Підсумкова оцінка в балах розраховується як сума балів, отриманих студентами за змістовні модулі та іспит. Підсумкова оцінка з дисципліни у балах (100-бальна шкала) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу. При цьому, кількість балів: · 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни; · 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання; · 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»); · 65-74 відповідає оцінці «задовільно»; · 75-84 відповідає оцінці «добре»; · 85-89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»); · 90-100 відповідає оцінці «відмінно».
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 547; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |