Взаємовідносини керівника з підлеглими

Професіоналізм управлінської діяльності

Професіоналізм управлінської діяльності – це сукупність загальнотеоретичних, спеціальних управлінських і психологічних знань, умінь і навичок, якими повинен володіти керівник для ефективного її здійснення й корекції. Він є ціннісним ставлення індивіда до управлінської діяльності, мотиваційною готовністю до неї в етнокультурних та етнопсихологічних умовах соціуму.

Структуру професіоналізму утворюють такі компоненти:

- професіоналізм діяльності (готовність здійснювати керівну діяльність, технології її реалізації);

- професіоналізм спілкування;

- професіоналізм особистості (знання, уміння, навички, здібності, самовиховання, самоосвіта);

- показники активності.

Ціннісне ставлення керівника до професіоналізму передбачає:

- актуалізацію компонентів професіоналізму;

- свідоме, емоційно-вольове формування цих компонентів.

Досягненню професіоналізму сприяють:

- правильна організація часу;

- формування професійної й етичної культури;

- розвиток ортобіотики (здорового способу життя, вміння узгодити свої особливості з умовами життя, його можливостями та обмеженнями);

- знання етнопсихологічного середовища;

- використання науково обґрунтованого алгоритму розв’язання завдань; створення методико-технологічного інструментарію;

- самовдосконалення.

Основними моментами у відносинах фірми й працівника є найм, просування по службі та звільнення. В основі етики найму та звільнення з роботи є гідність претендента чи працівника, контрактні відносини між роботодавцем і працівником, мета фірми.

Під час найму необхідно встановити кваліфікацію претендента.

Проблемним питання у бізнесі є непотизм (різновид привілейованого працевлаштування). Він може бути законним у сімейній фірмі, коли при наймі беруть до уваги проблему забезпечення роботою родичів. В інших випадках непотизм неетичний, оскільки передбачає фаворитизм або дискримінацію.

В основі просування по службі має бути кваліфікація претендента.

Звільнення:

- працівника можна звільнити лише з поважної причини;

- при звільненні слід дотримуватись передбачених контрактом і законодавством процедур;

- треба намагатись зменшити шкідливі наслідки звільнення.

Примхи роботодавця, його політичні переконання і неприємні манери працівника не є поважними причинами. До числа поважних причин належать: автоматизація виробництва, скорочення обсягу виробництва, порушення дисципліни (включно з поведінкою, яка завдає шкоди іншим працівникам), халатність, часті хвороби і тривалі прогули, які шкодять бізнесу та іншим працівникам.

Ця причина має бути належним чином сформульована й підкріплена доказами. Працівник має бачити свого звинувачувача і мати можливість спростувати докази. Має бути забезпечена можливість апеляції від працівника. Ці складові процесу звільнення допомагають виявити напівправду, упередженість, особисті образи та конфлікти інтересів.

Методи пом’якшення наслідків звільнення: надання повідомлення про звільнення.

Отже, за винятком деяких сімейних фірм, компанії повинні наймати на роботу та звільняти і просувати на вищу посаду, виходячи з фактичного внеску особи в успіх фірми.

У сучасних умовах, коли пошук інформації про працівників здійснюється все ефективніше, постає проблема захисту приватного життя. Крім того, виникає питання, які методи вивчення працівників є етичними.

Слід пам’ятати, що придатність є важливою цінністю, яка може виявлятися у трьох вимірах: психічному, фізичному та соціальному.

Психічна приватність – це приватність внутрішнього світу, думок людини, її ідеалів, прагнень та почуттів. Ця сфера вимагає особливої поваги.

Фізична приватність є необхідним засобом психічної приватності. Вона дозволяє бути самим собою, підтримувати стосунки з людьми.

Проте фірма має право виявляти зацікавлення стосовно всього, що істотно впливає на виконання роботи: пияцтво, азартні ігри, нездатність зберігати таємниці.

Наймаючись на роботу, працівник відмовляється від частини своєї приватності. Методи вивчення життя працівників: нагляд за працею, тестування, спеціальний контроль у виробничій зоні, наприклад, у випадку вироблення цінних речей (про нього має бути обов’язкове повідомлення).

Дата добавления: 2015-05-26