Діяльності та об’єктів

ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНО-НЕБЕЗПЕЧНИХ ВИДІВ

Питання та завдання для самоперевірки, повторення

Резюме

v Обов'язок учених в усіх галузях як природничих, так і гуманітарних наук – організувати суспільну самосвідомість людей, щоб вони діяли разом у вирішенні екологічних проблем на всій нашій земній кулі.

v На сьогодні головне завдання керівництва держави, суспільства полягає в переорієнтації національної політики й стратегії на ідеї та принципи гармонійного розвитку й забезпеченні (законодавчому, інституційному, освітньому, фінансовому) їх реалізації.

v Основою подальшого розвитку країни визнано європейський вибір, відданість України загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії, визнання людини, її прав і свобод – найвищою цінністю цивілізаційного прогресу.

1. Які причини поглиблення екологічної кризи в Україні?

2. Назвіть позитивні фактори, що впливають на екологічну ситуацію в нашій державі.

3. Які основні складові національного потенціалу для переходу держави до еколого-збалансованого розвитку?

4. Які стратегічні пріоритети збалансованого розвитку країни в економічній, соціальній та екологічній сферах?

5. Сформулюйте критерії і принципи еколого-збалансованого розвитку.

6. Назвіть основні сфери екологізації життєдіяльності.

З метою попередження негативного впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров'я людей, а також оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах проводиться екологічна експертиза. її проведення встановлює відповідність чи не відповідність антропогенної діяльності екологічним вимогам і можливість або неможливість реалізації об'єкту, що в подальшому може вплинути на навколишнє природне середовище. Засади проведення екологічної експертизи, її суб'єкти та об'єкти, принципи її здійснення передбачені в Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Законі України "Про екологічну експертизу" від 9 лютого
1995 р.

Завдання екологічної експертизи:

визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;

організація комплексної, науково обґрунтованої оцінки об'єктів екологічної експертизи;

встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, будівельних норм і правил;

оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища і якість природних ресурсів;

оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища

підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи.

Види екологічної експертизи:

за підставою проведення (первинні, вторинні);

за формою проведення (державна, міжнародна, громадська, спеціалізована);

за об’єктом проведення (продукція, екологічні ситуації, матеріали та речовини, нова техніка та технології, діючи об’єкти та комплекси, проекти нормативно-правових актів);

за порядком проведення (попередні, основні, додаткові).

Проведення екологічної експертизи базується на принципах законності, обов'язковості, обґрунтованості, екологічної безпеки, гарантування безпечного для життя та здоров'я людей навколишнього природного середовища тощо. Важливим принципом також є участь громадськості в проведенні екологічної експертизи та врахування її думки. У законодавстві передбачено такі форми реалізації цього принципу:

проведення публічних слухань або відкритих засідань;

виступи у засобах масової інформації;

подання письмових зауважень, пропозицій і рекомендацій;

включення представників громадськості до складу експертних комісій, груп по проведенню громадської екологічної експертизи.

Еколого-експертні органи чи формування після завершення екологічної експертизи повідомляють про її висновки через засоби масової інформації, що дає можливість оскарженню громадськістю висновків такої експертизи.

Усі екологічні експертизи мають спільну мету, вони можуть проводитися одночасно, проте порядок їх проведення та реалізація їх висновків є різними. Найбільш чітко у законодавстві визначено правове регулювання державної та громадської екологічної експертизи, що дозволяє провести їх розмежування. Відмінності між державною та громадською екологічними експертизами лежать у площині обов'язковості їх проведення, обов'язковості виконання їх висновків і джерелах фінансування.

Державна екологічна експертиза обов'язково проводиться для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 554. У законодавстві чітко визначені об'єкти, що підлягають державній екологічній експертизі. До таких об'єктів належать, наприклад, державні інвестиційні програми, проекти схем розвитку і розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства; проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного планування, схем генеральних планів промислових вузлів, схем розміщення підприємств у промислових вузлах і районах, схем упорядкування промислової забудови; інвестиційні проекти, техніко-економічні обґрунтування і розрахунки, проекти і робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств.

Державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях із залученням інших органів державної виконавчої влади. Громадська екологічна експертиза – тимчасовими або постійними еколого-експертними колективами, громадськими організаціями чи іншими громадськими формуваннями.

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником. Якщо експертиза проводиться щодо об'єктів, які реалізуються за рахунок державних капіталовкладень, то вона фінансується за рахунок державного бюджету. Аналогічно державна екологічна експертиза фінансується за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони навколишнього природного середовища, якщо вона проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України, уряду Автономної Республіки Крим, місцевих рад чи їх виконавчих комітетів. Громадська екологічна експертиза фінансується за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових добровільних грошових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Висновки державної екологічної експертизи мають обов'язкове юридичне значення. Тому суб'єкти екологічної експертизи зобов'язані їх виконувати. Висновки ж громадської екологічної експертизи носять рекомендаційний характер. Тому вони можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також при прийнятті рішень щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи. Для доведення до відома зацікавлених осіб громадськість може висвітлювати висновки у засобах масової інформації, надсилати відповідним радам, органам виконавчої влади на місцях, органам державної екологічної експертизи, іншим органам та особам і замовникам об'єктів екологічної експертизи, стосовно яких вона проводилася.

Екологічні експертизи можуть містити наступні висновки:

схвалення – проект відповідає екологічним вимогам і може реалізуватися;

повернення па доопрацювання – проект не повністю відповідає екологічним вимогам і потребує доопрацювання;

відхилення – проект суперечить екологічним вимогам і не може бути реалізований.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється. Висновки екологічної експертизи та рішення, прийняті на їх основі, можуть бути оскаржені та скасовані.

Дата добавления: 2015-05-26