Вказівки до вирішення завдання. Завдання 1 Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства

Завдання 1 Ідентифікація потенційно небезпечного підприємства

У цьому завданні потрібно використовуючи вихідні дані провести ідентифікацію потенційно небезпечного підприємства за наявності на підприємстві небезпечних речовин. При проведенні ідентифікації застосовувати необхідну навчально - методичну літературу, законодавче забезпечення та методику ідентифікації потенційно небезпечних підприємств(НАКАЗ МНС № 98 від 23.02.2006 Про затвердження «Методики ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів»).

Таблиця 1 – вихідні дані для проведення ідентифікації ПНО

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
1, 17	2, 18	3, 19	4, 20
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Бензол, метанол, ацетон, формальдегід	Толуол, бензин, сірководень,етилену оксид	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор	Метилізоціанат, Бензин, хлороводень, ацетон
Об’єм ємностей, куб. м	20; 25; 10; 29	30; 50; 25; 10	20; 25; 10; 20	0.2; 50; 10; 25
Густина, т/м^3	3,32; 1.32; 2.4; 0.815	3.84; 0.78; 0.964; 1.005	1.23; 3.32; 3.84; 1.56	0.964; 0,78; 1.191; 2.4
Процент заповнення	80; 90; 70; 80	90; 70; 80; 50	70; 90; 90; 60	50; 80; 90; 70
Відстань від межи селітебної території

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
5, 21	6, 22	7, 23	8, 24
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Бензол, метанол, ацетон, формальдегід	Толуол, бензин, сірководень,етилену оксид	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор	Метилізоціанат, Бензин, хлороводень, ацетон
Об’єм ємностей, куб. м	Всі по 25	20; 70; 5; 15	25; 35; 20; 6	0.06; 40; 20; 45
Густина, т/м^3	3,32; 1.32; 2.4; 0.815	3.84; 0.78; 0.964; 1.005	1.23; 3.32; 3.84; 1.56	0.964; 0,78; 1.191; 2.4
Процент заповнення	80; 90; 70; 80	90; 70; 80; 50	70; 90; 90; 60	70; 80; 90; 70
Відстань від межи селітебної території

Продовження таблиці 1

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
9, 25	10, 26	11, 27	12, 28
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Бензол, метанол, ацетон, формальдегід	Толуол, бензин, сірководень, етилену оксид	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор	Метилізоціанат, Бензин, хлороводень, ацетон
Об’єм ємностей, куб. м	50; 25; 40; 15	50; 20; 12; 22	40; 64; 30; 10	0.04; 50; 10; 25
Густина, т/м^3	3,32; 1.32; 2.4; 0.815	3.84; 0.78; 0.964; 1.005	1.23; 3.32; 3.84; 1.56	0.964; 0,78; 1.191; 2.4
Процент заповнення	50; 60; 90; 70	90; 70; 80; 50	70; 90; 90; 60	80; 80; 90; 70
Відстань від межи селітебної території

Вихідні дані	Варіанти для розрахунків
13, 29	14, 30	15, 31	16. 32
Перелік небезпечних речовин, що використовуються	Бензол, метанол, ацетон, формальдегід	Толуол, бензин, сірководень, етилену оксид	Пропилену оксид, бензол, толуол, хлор	Метилізоціанат, Бензин, хлороводень, ацетон
Об’єм ємностей, куб. м	10; 50; 35; 5	60; 40; 15; 35	8; 45; 70; 12	0.08; 50; 10; 25
Густина, т/м^3	3,32; 1.32; 2.4; 0.815	3.84; 0.78; 0.964; 1.005	1.23; 3.32; 3.84; 1.56	0.964; 0,78; 1.191; 2.4
Процент заповнення	80; 90; 70; 80	90; 70; 80; 50	70; 90; 90; 60	50; 80; 90; 70
Відстань від межи селітебної території

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об'єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об'єктів;

Ідентифікація передбачає аналіз структури об'єктів господарської діяльності та характеру їх функціонування для встановлення факту наявності або відсутності джерел небезпеки, які за певних обставин можуть ініціювати виникнення НС, а також визначення рівнів можливих НС.

У процесі ідентифікації розглядаються і ураховуються внутрішні і зовнішні чинники небезпеки.

Процедура ідентифікації здійснюється за такими етапами:

1. Вибір кодів НС, виникнення яких можливе на об'єкті господарської діяльності, згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій, наведеною у додатку А;

2. Аналіз показників ознак НС, вибраних на попередньому етапі, та визначення їх порогових значень з використанням Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 22 квітня 2003 року N 119(додаток Б);

3. Виявлення за результатами аналізу джерел небезпеки, які при певних умовах (аварії, порушення режиму експлуатації, виникнення природних небезпечних явищ тощо) можуть стати причиною виникнення НС (для цього використовується Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам, наведений у додатку В);

4. Визначення видів небезпеки для кожного з виявлених джерел небезпеки з використанням додатка Г;

5. Визначення переліку небезпечних речовин, що використовуються на об'єкті господарської діяльності, їх кількості та класу небезпеки за допомогою нормативних документів у сфері визначення небезпечних речовин(додатки Г і Д);

6. Оцінка на підставі отриманих даних зони поширення НС, які можуть ініціювати кожне з виявлених джерел небезпеки за допомогою Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті, затвердженої наказом МНС України, Мінагрополітики України, Мінекономіки України, Мінекоресурсів України від 27.03.2001 за

№ 73/82/64/122 а також Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці від 17.06.99 N 112;

7. Оцінка можливих наслідків НС для кожного з джерел небезпеки (кількість загиблих, постраждалих, тих, яким порушено умови життєдіяльності, матеріальні збитки) з використанням Методики оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року N 175 (із змінами);

8. Встановлення максимально можливих рівнів НС для кожного з джерел небезпеки згідно з Класифікацією надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями;

9. Визначення державних (галузевих) реєстрів (кадастрів), в яких зареєстровано або необхідно зареєструвати об'єкт господарської діяльності з використанням Переліку затверджених державних (галузевих) реєстрів України для обліку небезпечних об'єктів;

10. Визначення відповідності об'єкта діючим нормативно-правовим актам у сфері визначення небезпечних об'єктів, наведеним у пунктах 11 та 12 Методики.

11. Для виявлення на об'єкті джерел небезпеки використовують Перелік основних джерел небезпеки, які притаманні потенційно небезпечним об'єктам (додаток В), складений з урахуванням:

Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (із змінами);

Переліку об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року N 1631 (із змінами).

12. У процесі ідентифікації використовують:

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року N 554;

Перелік особливо небезпечних підприємств, припинення діяльності яких потребує проведення спеціальних заходів щодо запобігання заподіянню шкоди життю та здоров'ю громадян, майну, спорудам, навколишньому природному середовищу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами);

Перелік об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року N 1214 (із змінами).

13. Для встановлення рівня можливих НС необхідно визначити такі показники:

- територіальне поширення імовірних НС;

- кількість осіб, що можуть постраждати від впливу наслідків можливих НС;

- кількість осіб, яким можуть бути порушені умови життєдіяльності у результаті можливої аварії на об'єкті;

- збитки від наслідків можливих НС.

Об'єкт господарської діяльності визнається потенційно небезпечним за умови наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів.

Об'єкти, які підпадають під дію нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 11 та 12, належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів НС, які можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки.

Об'єкт господарської діяльності, який за результатами ідентифікації не підпадає під вищезазначені вимоги, не визнається НО.

У даному завданні пропонується проведення ідентифікації тільки за наявності на потенційно небезпечному об’єкті небезпечних та шкідливих речовин.

Потенційно небезпечний об'єкт вважається об'єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об'єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси.

Коротка схема проведення ідентифікації ПНО за наявності на об’єкті небезпечних або шкідливих речовин

- Виявить характер розміщення ПНО відносно місцевості(виявить на якої території знаходиться об'єкт - виробничої, селітебної або ландшафтно - рекреаційної, визначити відстань до міст скупчення людей, транспортних магістралей);

- Визначити можливі джерела виникнення надзвичайної ситуації, наявну кількість небезпечних та токсичних речовин;

- Розрахувати загальну масу кожної небезпечної та шкідливої речовини;

- Визначити чи відносяться речовини до індивідуальних небезпечних, чи ні, використовуючи для цього таблицю(додаток Ж), визначити до яких категорій та груп відносяться усі небезпечні та токсичні речовини;

- Порівняти загальну масу кожної індивідуальної речовини з пороговими масами індивідуальних речовин для першого та другого класу – якщо загальна маса індивідуальної речовини більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1або 2 класу. В противному випадку.

- Розрахувати загальну масу небезпечних речовин у кожної з 9 категорій, включаючи в загальну суму і загальні суми всіх індивідуальних небезпечних речовин що відносяться до цій категорії;

- Розрахувати загальну порогову масу для кожної категорії для першого та другого класу небезпек за формулою:

Q_ПГК = _і / _і/ Q_і] (1.1)

- Порівняти загальну масу речовини за кожну категорією з пороговою масою небезпечних речовин для цих категорії для першого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В противному випадку.

- Порівняти загальну масу речовини за кожною категорією з пороговою масою кожної категорії для другого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу. В противному випадку.

- Розрахувати загальну масу небезпечних речовин у кожної з 3греп, включаючи в загальну масу загальні маси всіх індивідуальних небезпечних речовин і категорій, що відносяться до цій групи;

- Розрахувати загальну порогову масу небезпечних речовин за кожну групу за формулою (1.1);

- Порівняти загальну масу речовини за групою з пороговою масою за групою для першого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В противному випадку.

- Порівняти загальну масу речовини за групою з пороговою масою за групою для другого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу.

Якщо за індивідуальною небезпечною речовиною, або за категорією або групою об’єкт не відноситься до об’єкту підвищеною небезпеки першого класу провести подальшу ідентифікацію об’єкту за відстанню до селитебної території. Селитебна територія - ділянки житлових будинків, громадських установ, будівель та споруд, зокрема навчальних, проектних, науково-дослідних та інших інститутів без дослідних виробництв, внутрішньоселитебна, вулично-дорожня і транспортна мережа, площі, парки, сади, сквери, бульвари, інші об'єкти зеленого будівництва і місця загального користування. Для цього:

- Порівняти відстань від ПНО до селітебної території - якщо відстань менша за нормативну(500м для 1 і 2 групи небезпечних речовин і 1000 м для 3 групи) провести розрахунок порогових мас небезпечних речовин для 1 і 2 класу небезпеки для індивідуальних речовин, категорій та груп за відстанню за формулою:

Q_ir = Q_i *(R _x / R_П)² (1.2)

- Порівняти загальну масу речовини за групою з пороговою масою за відстанню для першого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 1 класу. В противному випадку.

- Порівняти загальну масу речовини за групою з пороговою масою за відстанню для другого класу – якщо загальна маса більш або дорівнює порогової – об’єкт відноситься до об’єкта підвищеної небезпеки 2 класу.

В противному випадку об’єкт не відноситься до об’єктів підвищеної небезпеки.

Якщо на будь якому етапі розрахунків буде виявлено, що об'єкт відноситься до об'єкту підвищеної небезпеки 1 класу, подальші розрахунки можна зупинити.

Дата добавления: 2015-05-26