Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Шляхи створення міцної кормової бази і здешевлення виробництва кормів




Одним з основних напрямів інтенсифікації кормо виробництва є внесення органічних і мінеральних добрив, що безпосередньо впливає на рівень урожайності кормових культур. Як показують багаторічні наукові дослідження, 1 ц мінеральних добрив забезпечує середній приріст урожаю зернофуражних культур - 1,1 ц, кукурудзи на силос -10 ц, кормових коренеплодів - 8-10 ц, сіна багаторічних трав - 4,5 ц, сіна природних сіножатей - 5,3 ц.

Добрива поліпшують також і якість кормів, підвищуючи вміст перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. Так, в умовах Полісся внесення повного мінерального добрива в поєднанні з органічним може підвищити вміст протеїну в кормових культурах на 30-50%.

У подальшій інтенсифікації тваринницьких галузей важливе значення має кількість і якість концентрованих кормів у раціонах. Енергетичну та білкову повноцінність зернофуражу можна підвищити за рахунок зростання виробництва кукурудзи, гороху, сої на основі збільшення їхньої врожайності та розширення посівів у групі зернових культур.

Велике значення має також впровадження науково обґрунтованої структури посівів зернофуражних і кормових культур. Інститут землеробства УААН рекомендує таку структуру посівів кормових культур: багаторічні трави - 49,2%, силосні культури - 29,6%, однорічні трави -13,7%, кормові коренеплоди і баштанні - 7,0%, інші культури - 0,5%. Посіви багаторічних трав у групі кормових культур мають займати в зоні Степу на богарі - 42-45% і на зрошуваних землях - 55-60%.

Одним із шляхів збільшення виробництва кормів у польовому кормовиробництві є розширення повторних післяукісних і післяжнивних посівів, а також впровадження посівів багатокомпонентних сумішей трав. У господарствах Полісся висівають такі суміші: ранньо-весняні - овес, горох, люпин, ріпак, соняшник; пізньовес-няні - кукурудза, соняшник, ріпак, люпин; пожнивні - овес, вика, соняшник, ріпак.

Резервом інтенсифікації кормо виробництва є докорінне поліпшення природних кормових угідь і створення культурних сіножатей та пасовищ. Залежно від конкретних умов проводять осушення перезволожених угідь, створюють зрошувані сіножаті і пасовища, застосовують мінеральні добрива, підсів багаторічних трав та інші заходи. Особливо цінними є багаторічні культурні зрошувані пасовища, які гарантують забезпечення поголів'я худоби зеленими кормами. Як показує досвід багатьох господарств України, врожайність зрошуваних культурних пасовищ у середньому становить 70-80 ц корм. од. з гектара. Пасовищні корми порівняно дешеві. У передових господарствах витрати на створення культурного зрошуваного пасовища скуповуються вже через 1-2 роки.

Інтенсифікація кормо виробництва передбачає впровадження прогресивних технологій збирання, зберігання і приготування кормів. Це дає змогу підвищити якість кормових раціонів і значно зменшити втрати поживних речовин. Для подальшого розвитку тваринництва потрібно набагато збільшити виробництво грубих кормів, особливо сіна. При традиційному способі заготівлі сіна багаторічних трав втрачають майже 50% поживних речовин, які містяться в зеленій масі. Значно зменшуються втрати поживних речовин при заготівлі сіна активним вентилюванням.

Дедалі більше використовують такий економічно вигідний вид грубого корму, як сінаж. Це консервований корм із зеленої маси багаторічних і однорічних трав. При його виготовленні зберігається більша кількість поживних речовин порівняно із збиранням трав на сіно або силос. У сінажі використовується понад 80% поживних речовин урожаю зеленої маси.

Важливе значення в зміцненні кормової бази і поліпшенні якості заготовлюваних грубих кормів має виробництво трав'яного борошна. Його виготовляють шляхом штучного обезводнювання при високій температурі зеленої маси багаторічних і однорічних трав, гички цукрових буряків і зеленої маси післяжнивних культур. Трав'яне борошно - це високоякісний білково-вітамінний корм, який за вмістом поживних речовин відносять до концентрованих кормів. Кілограм трав'яного борошна містить 0,70-0,75 корм, од., 100-140 г перетравного протеїну і 200-250 кг каротину. При тривалому зберіганні трав'яного борошна втрачається каротин, тому такі корми економічно вигідніше виготовляти у вигляді гранул і брикетів. Такий спосіб заготівлі кормів забезпечує збереження у трав'яному борошні, гранулах і брикетах 90-95% поживних речовин, які містяться в зеленій масі.

Якість кормових раціонів підвищуватиметься за рахунок повноцінних гранульованих і брикетованих кормів, їх виробляють із зеленої маси кукурудзи і зернофуражних культур змішуванням з подрібненою соломою, розмеленими зерновими відходами, мінеральними та іншими речовинами. Такі корми в раціонах корів можуть становити 50%, а в раціонах молодняку великої рогатої худоби та овець - до 80%. Застосування повноцінних гранульованих і брикетованих кормів забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію як у кормовиробництві, так і при організації годівлі тварин.

Одним із резервів поповнення кормових ресурсів є використання відходів переробної промисловості. Підприємства харчової промисловості, переробляючи сільськогосподарську сировину, одержують значну кількість відходів (жом, мелясу, макуху, шроти, м'ясо-кісткове борошно та ін.), які є важливим джерелом цінних кормів.

Розвиток кормової бази забезпечує високий рівень годівлі та підвищення продуктивності тварин. Водночас спеціалізоване кормовиробництво є основою здешевлення виробництва кормів, що зумовлює зниження собівартості продукції тваринництва і підвищення його рентабельності.

 

 


ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

 

ПОП «Рідний край» розташоване в с. Тростянець Ямпільського району Вінницької області. Відстань ПОП «Рідний край» до районного центру – м. Ямпіль - 94м, до обласного центру - м. Вінниці- 119км.

Землекористування господарства розташоване в зоні лісостепу в межах Подільської (висота до 362 м) височини.

Клімат помірно континентальний. Середня температура найбільш холодного місяця (січня) -5,7 ° C, найбільш теплого (липня) +18,8 ° C. Опадів від 500 до 550мм на рік. Тривалість вегетаційного періоду близько 200 днів.

Ґрунти поширені головним чином чорноземні, сірі та світло-сірі, зустрічається чергування потужних чорноземів з опідзоленими ґрунтами.

Лісові насадження представлені насадженнями дуба, граба, ясена, липи, клена, сосни. Тваринний світ: козуля, вовк, лисиця, лісова куниця, білка, заєць, польові гризуни.

ПОП «Рідний край» — це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, що є юридичною особою, має самостійний баланс, власні основні й оборотні кошти, розрахунковий та інші рахунки в банках, укладає угоди, може створювати філії та представництва і бути засновником або членом асоціацій, інших об’єднань.

Забезпеченість господарства земельними ресурсами в 2010 році в порівняні із 2008 зросла на 0,45%, за рахунок збільшення площі ріллі, з причини зменшення трудових ресурсів господарства на 22,73%, або на 29чол., землезабезпеченість працівників зросла на 29,99%. Зростає забезпеченість господарства власним капіталом, що є основою для розширеного відтворення, так вартість власного капіталу зросла в 1,58 разів в 2010 році в порівнянні із 2008. Треба відмітити зростання забезпеченості господарства основними засобами, в звітному році в порівнянні із базисним капіталозабезпеченість (вартість основних засобів, що припадає на 100 га сільськогосподарських угідь) та капіталоозброєність праці (вартість основних засобів, що припадає на 1 працівника, що зайнятий в сільськогосподарському виробництві) зросли відповідно на 12,32 та 46,01% відповідно. Забезпеченість господарства оборотним капіталом зросла на 33,8%, позитивним можна вважати зменшення вартості позичкового капіталу господарства, що характеризує зниження його залежності від позичених джерел фінансування.

Виробничі ресурси підприємство використовує ефективно, оскільки, найголовніше, товариство – прибуткове. Якщо брати окремо, то відбулось підвищення використання персоналу, так виробництво чистого прибутку на 1 середньорічного працівника зросло на 22,56, однак продуктивність праці при цьому навпаки зросла. Рівень використання основних засобів в 201 році в порівнянні із 2008 зменшився на 36,63%, про що свідчить зменшення показника капіталовіддачі. Рівень використання оборотного капіталу зріс на 5,47, про що головним чином свідчить зростання в 2010 році в порівнянні із 2008 тривалості обороту на 17днів.

Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва господарства знизився в звітному році в порівнянні із базисним знизився, про що свідчит зменшення вартості валової продукції сільського господарства в порівняних цінах на 28,5%. Як ми бачимо зниження інтенсивності вплинуло негативно на врожайність основних культур господарства та зниження продуктивності тварин. Однак, товариство працює взагалі ефективно.

В структурі доходу (виручки) від реалізації продукції, робіт послуг господарства на протязі аналізованого періоду переважає чистий дохід (виручка) від реалізації технічних – 2379,67тис.грн. або 35,59%, зернових та зернобобових – 1962,67тис.грн., або 29,18% та молока – 1753тис.грн., або 26,06%. Отже, виробничим напрямом господарства є технічно-зерновий з розвинутим молочним скотарством.

Сформована в ПОП «Рідний край» спеціалізація є ефективною, про що свідчить головним чином прибутковість діяльності господарства та його рентабельність. Також господарство стає менш конкурентоспроможним за ціною, рівень прибутку в доході від реалізації знижується, про це свідчить зменшення показника рентабельності продажу.

В структурі витрат в цілому господарства на протязі 2008-2010рр. найбільшу частку займають витрати на корми, мінеральні добрива та нафтопродукти. Зростання витрат на корми є свідченням пріоритетності для господарства галуззі тваринництва. В структурі витрат на виробництво продукції рослинництва переважають витрати на насіння, нафтопродукти та на мінеральні добрива. В структурі витрат тваринництва переважають витрати на корми. Резервами зменшення витрат на виробництво продукції, а, отже, підвищення ефективності господарства в цілому можна вважати пошук резервів зменшення витрат саме по цим статтям витрат.

Загальні витрати на 1 умовну голову господарства в 2010 році в порівнянні із 2008 зросли на 3744,73грн. В загальній структурі витрат на 1 умовну голову переважають витрати на корми та на оплату праці. Зростання витрат на оплату праці повинно позитивно сприяти зростанню продуктивності тварин. За 2008-2010рр. в структурі витрат відбулись наступні зміни – зменшилась частка матеріальних витрат на 0,55% пункти в основному за рахунок зменшення витрат на нафтопродукти, запасні частини, також зросла частка витрат на оплату праці.

В структурі собівартості 1ц приросту молока - основного виду продукції тваринництва для господарства на протязі 2008-2010р. переважають витрати на корми та на оплату праці. Негативним можна вважати зростання витрат на корми в 2010 році в порівнянні із 2008 на 56,31грн., що призвело до зростання загальної собівартості 1ц молока на 61,84грн. Отже, зменшення витрат саме на корми можна вважати основним резервом зменшення собівартості 1ц молока.

При обґрунтуванні шляхів зниження собівартості сільськогосподарської продукції, насамперед, потрібно пам’ятати, що з підвищенням урожайності культур знижується собівартість. Отже, фактори, що зумовлюють таке підвищен­ня, можна розглядати як фактори зниження собівартості сільськогосподарської продукції. Серед них особливе значення мають:

впровадження прогресивних систем землеробства, науково обґрунтованих сівозмін і передової технології виробництва;

послідовна інтенсифікація виробництва шляхом раціональної хімізації і докорінного поліпшення землі;

впровадження у виробництво кращих сортів сільськогосподарських культур, дотримання всіх вимог агротехніки;

удосконалення галузевої структури підприємств з орієнтацією на вимоги ринку, досягнення при цьому раціональної концентрації виробництва, що забезпечує краще використання ресурсів, більш швидке запровадження досягнень науки, техніки, передової практики.

Важливим фактором зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі комплексної механізації та автоматизації виробництва і раціональної побудови організаційної структури приватних підприємств, впровадження в них досконалого внутрішньогосподарського економічного механізму та ефективних орендних відносин.

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 2220; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.