Єгипет при ХIХ та ХХ династiях

При останнiх царях XVIII династiї зовнiшньополiтичнi позицiї Єгипту слабшають. Нову, ХIХ династiю заснував у другiй половинi XIV ст. до н.е. Рамсес I. Його син i спадкоїмець Сетi I вже в першi мiсяцi свого правлiння рушив вiйська у Сiрiю-Палестину. Знову Палестина, пiвденна та середня частини Сiрiї переходять пiд контроль Єгипту. Однак Сетi I правив недовго. Це був останнiй фараон-завойовник, якого супроводжувала удача.

Сетi I залишив трон своїму синовi Рамсесу II, який починає правити в кiнцi XIV ст. до н.е. Одразу ж йому довелося придушувати повстання в Ефiопiї. Допомагав йому це робити його ручний лев на iм"я " Убивця противникiв".

На 5-му роцi царювання Рамсеса II / коло 1300 р. до н.е./ почалась вiйна з хеттами. Завершилась вона битвою пiд Кадешем. Рамсес II недооцiнив сили i хитрiсть противника. Єгиптяни зазнали значних втрат, а сам фараон був оточений колiсницями хеттiв. Однак хеттський цар Муваталлiс втратив сприятливу нагоду перемогти у цiй битвi, не пославши в бiй свою пiхоту / коло 17 тис./, яка бездiяльно спостерiгала за подiями. Врештi решт пiдiйшли новi єгипетськi вiйська, хетти вiдiйшли до Кадеша. I хоча поле бою залишилось за єгиптянами, говорити про їх перемогу немає пiдстав.

Протягом довгих 15 рокiв пiсля цього вiв Рамсес II важку боротьбу у Переднiй Азiї. Врештi решт на 21 роцi царювання Рамсеса II мiж ним i хеттським царем Хаттусiлiсом III було заключено мирний договiр. Суть його полягала у взаємнiй недоторканостi володiнь i взаємнiй допомозi в разi

нападу на одну з сторiн чи повстання пiдданих.

На сходi Дельти Рамсес II закладає нову царську резиденцiю, мiсто Пер-Рамсес /" Дiм Рамсеса"/. Активiзується господарська дiяльнiсть у Нижньому Єгиптi. До певної мiри Мемфiс протиставляється Фiвам, а його бог Птах - Амону. Улюблений син Рамсеса II Хамуасет був верховним жерцем Птаха у Мемфiсi.

Пiсля майже 67 рiчного царювання Рамсеса II, фараоном став його тринадцятий син, вже немолодий Мернептах / др. пол. ХIII ст./. Йому довелось вiдбивати вторгнення лiвiйцiв у Захiдну Дельту та першу хвилю т.зв. " народiв моря". Ми знаємо iмена ще чотирьох правителiв ХIХ дин., причому останнiм фараоном, з яким ця династiя припинилась, була жiнка Та-усерт.

Останнiй перiод iсторiї Нового царства пов"язаний з ХХ династiїю, котра правила коло 1200-1085 рр. до н.е. При синi засновника ХХ династiї Сетнахта Рамсесi III, Єгипет тричi зазнавав нашестя iноземних племен. Двiчi в Захiдну Дельту вторгаються лiвiйськi племена, однак зазнавши значних

втрат рятуються втечею. Розбив Рамсес III i чергову хвилю " народiв моря", що рухались з пiвночi вздовж фiнiкiйсько-палестинського узбережжя.

Рамсес III вiдмовився вiд набору у вiйсько храмових робiтникiв. Це змусило його брати на службу у великiй кiлькостi iноземцiв. Витрати на вiйсько, чисельнi дарунки храмам пiдривають економiку Єгипту. Рамсес III був останнiм сильним фараоном Нового царства. Пiсля нього влада фараонiв швидко слабне. При Рамсесi VI Єгипет втратив всi iноземнi володiння за винятком Ефiопiї. Зi смертю Рамсеса ХI припиняється перiод правлiння ХХ династiї i перестає iснувати їдина єгипетська держава Нового царства. На пiвднi влада переходить до верховного жерця Амона Херiхора. На пiвднi виникає власна династiя, столицею якої стало мiсто Танiс / Пер-Рамсес/.

Дата добавления: 2015-05-26