Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Релiгiйнi вiрування в Єгиптi




До створення держави кожен народ, що жив у долинi великої рiки зберiгав свої вiрування i пов"язував з ними надiї на врожай, приплiд i успiшне полювання. Характерною рисою єгипетської релiгiї є тривале збереження архаїчних уявлень, котрi продовжували iснувати в тiй чи iншiй формi протягом усiєї iсторiї стародавнього Єгипту. У єгипетському суспiльствi релiгiйнi вiрування мали характер полiтеїзму - поклонiння багатьом богам. У пантеонi стародавнiх єгиптян нараховують двi тисячi рiзноманiтних божеств.

Чисельнi боги стародавнього Єгипту були тiсно пов"язанi з явищами природи. Єгиптяни уявляли своїх богiв у виглядi тварин, змiй, жаб. Так, бога Апiса уявляли могутнiм биком, богиню Сохмет - левицею, бога водної пучини Себека - крокодилом, богиню Уаджет, що уособлювала єднiсть Верхнього i Нижнього Єгипту - змiїю-коброю. Супутника мертвих Анубiса уявляли шакалом, а от Птаха зображали людиною. Якщо у бiльшостi народiв небо являї собою чоловiче начало, то у єгиптян чоловiчим началом був швидше Нiл, який приносив необхiдну вологу, а небо уявлялось жiнкою чи коровою. Осiрiс - зображався живою мумiїю. Пiзнiше, коли розвиток суспiльства привiв до змiни зовнiшностi богiв, вони стали зображатись як люди iз звiриними головами чи звiриними атрибутами у зовнiшньому убраннi.

Однiїю з найбiльш шанованих тварин у Єгиптi був бик. Так, у Мемфiсi " душею" мiсцевого бога Птаха став бик Апiс /" Хапi"/, культ якого був пов"язаний з культом Осiрiса. Це був величезний чорний бик з бiлою плямою на шиї. Його тримали у спецiальному храмi i єгиптяни вiрили, що в ньому втiлений Нiл. Пiсля смертi i урочистого поховання цiїї тварини, вся країна шукала нового бика. Твариною Амона був баран. Священнi барани жили при храмах. Великого поширення набув культ жука-гнойовика, якого античнi автори називають скарабеєм.Зображений на стiнах гробниць, вiн штовхає сонячний диск. Жукам поклонялись в храмах сонячних божеств. З рiзними богами були

пов"язанi рiзнi тварини: священнi кiшки, мавпи, змiї. Ховали їх так як i людей. Найбiльш вiдомi гробницi крокодилiв у Фаюмi, бикiв-Апiсiв у Мемфiсi.

З давнiх часiв у Єгиптi склались культи сонячних богiв. По рiзному уявляли цих богiв: то соколом, то крилатим диском, то величезним жуком, що котить небом сонце. У рiзних мiсцевостях у них були рiзнi iмена / Гор, Ра, Атум i Хепрi/. Поступово цi божества зливались. Люди намагались обгрунту-

вати це, говорили, що Хепрi - це ранкове сонце, Ра - денне а Атум - вечiрнє. Центром поклонiння сонячному культу було мiсто Гелiополь, де особливо шанували бога Ра.

Поступово в процесi злиття номiв у їдину державу вiдбувалось злиття номових богiв. Взагалi у перiод Стародавнього царства богiв сприймали ще дуже матерiально. Вважали, що боги теж колись жили на землi i потiм " вiдiйшли" до своїх двiйникiв /" проявiв"/. У цих нових тiлах вони повиннi їсти, пити та вмащуватися маслом, тому спецiальнi люди - жерцi, повиннi були обслуговувати двiйникiв.

Пiсля того як ряд мiст починає претендувати на роль столицi, з"являються спроби створити систему релiгiйних вiрувань впорядкувавши середовище богiв. Гелiопольськi жерцi уявлялисвiт богiв так. Спершу iснував бог Нун- первiсний водний хаос. З нього з"явився бог Атум, що пiзнiше перетворився в бога Ра. Бог Атум-Ра створюї з себе першу пару богiв- Шу / повiтря/ i його дружину Тефнут / вологiсть/. Вiд них народжуються бог землi Геб та богиня неба Нут, котрi в свою чергу породжують Осiрiса та Iсiду, Сета i Нефтiду.

Цi найдавнiшi божества, на думку жерцiв,утворювали " божествену дев"ятку". За версiєю жерцiв Мемфiса прабатьком та першим божеством був бог Птах, що створив свiт богiв i людей своїм божественим словом. Єгипетськi жерцi кожного мiста видiляли божественi трiйки чи " сiм”є". В Абiдосi - Осiрiс, Iсiда i Хор, у Мемфiсi - Птах, Сохмет i Нефертум, у Фiвах - Амон, Мут i Хонсу. Це були бог-батько, богиня-мати i бог-син.

З часу Середнього царства особливого значення набуває культ бога Амона. Його пов"язують з богом Ра, i Амон-Ра починає виконувати нову роль. Тепер вiн захисник i покровитель простих людей, завойовник, " цар богiв". Iм"ям цього бога твориться суд, а фараон вважається його сином. Амон повинен був визнати свого сина, перед його вступом на престол. Фараон виконував ряд обрядiв, що пiдкреслювали його зв"язок з богами. Коли наставав час розливу, вiн кидав у Нiл папiрус з наказом почати розлив. Фараон починав оранку i зрiзав перший снiп нового врожаю. Символiчним втiленням божественої природи фараона був сфiнкс, лев з головою фараона.

Зв"язок богiв i фараона проявлявся i у заупокiйному культi, пов"язаному з богом Осiрiсом. Мiф про Осiрiса розповiдає, що колись вiн царював у Єгиптi i навчив людей обробляти землю та розводити худобу. Його брат Сет, бог насильства та руйнування, заманив Осiрiса у пастку i вбив його. Дружина Осiрiса Iсiда народила сина Хора, який перед дев"ятьма богами вiдсудив царство у Сета. Його батько Осiрiс, що чудом воскрес, стає богом пiдземного свiту. На землi фараон-бог правив як втiлення Хора, а пiсля смертi фараон ставав лише богом i ототожнювався з Осiрiсом.

Згiдно вiрувань єгиптян кожна людина складається з трьох частин: тiла, духовного " двiйника" /" ка"/ та його душi /" ба"/. Лише наявнiсть усiх трьох частин дає право на безсмертя. Тому i фараони i простi єгиптяни прагнули зберегти тiло пiсля смертi якомога довше. З тiла виймали нутрощi, замiнювали їх смолою, а на мiсце серця клали вирiзаного з каменя скарабея. Потiм вимочували тiло у соляному розчинi, бальзамували / тобто просякали його сумiшшю ефiрних олiй та смол/ i, нарештi, обмотували вимоченими у смолi i спецiальних розчинах полотняними смужками. Таке тiло називали

мумiєю.

В часи Нового царства з"явився новий елемент у вiруваннях єгиптян.З"явилась вiра в те, що покiйник предстає перед Осiрiсом щоб дати звiт про земне життя. Бог Тот i богиня правосуддя Маат перевiряють правдивiсть слiв померлого i зважують його серце. Якщо померлий здiйснював поганi

вчинки його кидають в пащу чудовиська, а якщо вiв праведне життя - вiн попадає на благодатнi поля Iалу, де щасливо живе.

Протягом усiїї iсторiї єгипетськi боги жили досить мирно. Лише в правлiння Ехнатона була зроблена спроба ввести їдиний державний культ нового божества Атона. Ехнатон заборонив приносити жертви новим богам. Однак простi люди не зрозумiли суть його нововведень i залишились байдужими до нового к ульту.

Великий вплив мала єгипетська релiгiя на мистецтво, архiтектуру, лiтературу. На основi релiгiйного культу виникла косметика. I мужчини i жiнки вмащували тiло олiїю з ароматичними добавками, пiдмальовували очi порошком малахiту / " зеленi тiнi"/, iнколи пiдмальовували повiки чорною фарбою. При храмах розвивалась наука i писемнiсть. Єгипетськi жерцi стали хранителями народних традицiй i культури i зумiли пронести їх через тисячолiття. Останнiй храм Iсiди припинив свої iснування у 535 роцi н.е.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 702; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.