КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Загальна частина. Щодо уточнення кодів товарів за уктзед, зазначених у дозвільних документах дсеку
ЛИСТ від 06.12.2004 р. N 25/4-9-18/14504-ЕП Щодо уточнення кодів товарів за УКТЗЕД, зазначених у дозвільних документах ДСЕКУ Відповідно до статті 5 Закону України від 20.02.2003 N 549-IV "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (далі - Закон) методами здійснення державного експортного контролю є: ідентифікація товарів, що передбачає встановлення відповідності товарів, які є об'єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю; надання дозволів чи висновків на здійснення міжнародних передач товарів або проведення переговорів щодо здійснення таких передач; здійснення митного контролю та митного оформлення товарів відповідно до законодавства. Статтею 1 цього Закону встановлено, що дозвільні документи (дозвіл/висновок) видані спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю дають право суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснювати експорт (імпорт), тимчасове ввезення (вивезення) або транзит товарів, що підлягають державному експортному контролю. Указом Президента України від 17.04.2002 N 342/2002 "Питання Державної служби експортного контролю України" спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю визначено Державну службу експортного контролю України (далі - ДСЕКУ). Порядок видачі дозвільних документів ДСЕКУ встановлено Інструкцією про порядок оформлення та використання дозволів/висновків на право здійснення вивезення, ввезення та транзиту товарів, що відповідно до законодавства підлягають або не підлягають експортному контролю, затвердженою наказом Державної служби експортного контролю від 03.08.98 N 163. Інструкцією передбачено зазначення у дозвільних документах ДСЕКУ коду товару за УКТЗЕД. Згідно з пунктом 6.11 Порядку пропуску через митний кордон України та митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролю, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.01.99 N 38 (далі - Порядок), якщо у дозвільних документах ДСЕКУ невірно вказано код товару за УКТЗЕД, митне оформлення проводиться після письмового погодження цього коду з центральним апаратом Держмитслужби. Відповідно до статті 313 Кодексу митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковим для підприємств і громадян. Враховуючи вищезазначене, з метою оптимізації митного контролю та митного оформлення товарів, що підлягають експортному контролю, запобігання зайвого внутрішнього відомчого листування, інформуємо. Питання про визначення (зміни) коду товару за УКТЗЕД при митному оформленні товарів, що підлягають експортному контролю, мають розглядатися згідно з Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Держмитслужби України від 01.10.2003 N 646. При цьому встановлений код товару не підлягає погодженню з центральним апаратом Держмитслужби України (назва та опис товару залишаються незмінними). Погодження коду товару за УКТЗЕД, відповідно до пункту 6.11 Порядку здійснюється у разі, коли встановлений митницею код товару не відноситься до контрольних списків товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 N 1807, або списків товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні звичайних видів озброєнь, військової чи спеціальної техніки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2004 N 86. Керівникам митних органів довести зазначене роз'яснення до відома суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та провести відповідну роботу щодо підвищення відповідальності декларантів підприємств, митних брокерів за дотриманням вимог законодавства при визначенні кодів товарів за УКТЗЕД під час декларування товарів, що підлягають експортному контролю.
ПКМУ від 20 листопада 2003 р. N 1807 Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення
1. Цей Порядок визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення (далі - товари). 2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання". 3. Міжнародна передача товарів може здійснюватися суб'єктом здійснення міжнародних передач товарів (далі - суб'єкт) або іноземним суб'єктом господарської діяльності (далі - іноземний суб'єкт) за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю. Дозвіл чи висновок Держекспортконтролю на право здійснення відповідної міжнародної передачі будь-якого виробу військового призначення є підставою для передачі імпортеру (кінцевому споживачеві) комплекту технічної документації (технічних даних), необхідної для налагодження, експлуатації та використання такого виробу за цільовим призначенням в обсягах, визначених цим дозволом чи висновком. 4. Експорт та імпорт товарів може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності, які в установленому порядку отримали відповідні повноваження, крім випадків, передбачених пунктом 4 Положення про порядок надання суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. N 838 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 23, ст. 839; 1999 р., N 24, ст. 1107; 2001 р., N 12, ст. 490; 2002 р., N 24, ст. 1170, N 42, ст. 1934; 2003 р., N 18 - 19, ст. 841, N 34, ст. 1827). 5. Товари, контроль за міжнародними передачами яких здійснюється відповідно до цього Порядку, зазначені у списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, згідно з додатком (далі - список). 6. У разі переміщення товарів через митний кордон України митний контроль і їх митне оформлення здійснюється у порядку, встановленому законодавством. Під час митного оформлення товарів суб'єкт або іноземний суб'єкт зобов'язаний подати до митного органу відповідний дозвіл чи висновок Держекспортконтролю, а також інші документи, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення товарів згідно із законодавством. Порядок використання в митних органах дозволів та висновків Держекспортконтролю визначається Держмитслужбою. 7. Експорт, імпорт, тимчасове вивезення, тимчасове ввезення товарів, які є матеріальними носіями інформації, віднесеної до державної таємниці, здійснюється з дотриманням вимог законодавства з питань охорони державної таємниці. 8. Міжнародні передачі товарів, які згідно з висновками відповідних органів виконавчої влади допущені для цивільного використання, здійснюються у порядку, встановленому для товарів подвійного використання. 9. Не допускається експорт окремих товарів до держав, стосовно яких Радою Безпеки ООН встановлено ембарго на їх експорт, а також у разі, коли за результатами експертизи в галузі державного експортного контролю є підстави вважати, що вони призначені для: створення зброї масового знищення чи засобів її доставки; використання у терористичних або інших протиправних цілях; використання в діяльності, пов'язаній із створенням ядерних вибухових пристроїв, або в діяльності, пов'язаній з ядерним паливним циклом, яка не перебуває під гарантіями МАГАТЕ; використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням хімічної зброї як засобу ведення війни; використання в діяльності, пов'язаній з придбанням, створенням, накопиченням або застосуванням збудників захворювань (патогенів) і токсинів як бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї чи її складових частин. 10. Відомості про експорт та імпорт окремих категорій товарів відповідно до міжнародних зобов'язань України Держекспортконтроль подає МЗС для інформування заінтересованих міжнародних організацій, членом яких є Україна. Загальні вимоги до здійснення експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів 11. Для отримання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються: заява за встановленою Держекспортконтролем формою; засвідчені копії посвідчення про реєстрацію суб'єкта в Держекспортконтролі та роз'яснення Держекспортконтролю щодо умов здійснення міжнародних передач зазначених у заяві товарів (крім тимчасового вивезення чи ввезення товарів військовими формуваннями України у випадках, передбачених пунктами 19 і 25 цього Порядку); засвідчена копія свідоцтва про державну атестацію системи внутрішньофірмового експортного контролю, створеної суб'єктом (якщо суб'єкт має намір отримати відповідний відкритий або генеральний дозвіл чи висновок); висновок міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки, до сфери управління яких належить суб'єкт, щодо можливості здійснення міжнародної передачі товарів (на вимогу Держекспортконтролю); засвідчена копія документа про державну реєстрацію договору про трансфер технології (у разі надання дозволу на експорт технології, для трансферу якої встановлюється режим цільового субсидіювання згідно із статтею 22 Закону України "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій"); засвідчена копія свідоцтва про державну акредитацію (у разі надання дозволу на експорт технологій суб'єктам, які провадять посередницьку діяльність у сфері трансферу технологій). Відкритий або генеральний дозвіл чи висновок надається суб'єкту, як правило, тільки у випадках, визначених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку. В разі прийняття Держекспортконтролем рішення про надання такого дозволу чи висновку в інших випадках документи, передбачені абзацами другим і п'ятим пункту 14 та другим і третім пункту 22 цього Порядку, до листа не додаються, а подаються Держекспортконтролю разом із зазначеним у пункті 28 цього Порядку звітом суб'єкта про використання дозволу чи висновку. Для отримання відповідного генерального дозволу чи висновку до листа додається також документ, який містить підтвердження кінцевого споживача про намір імпорту визначених у заяві товарів та гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях. У разі коли суб'єкт або іноземний суб'єкт, який здійснює імпорт товарів, є посередником, разом із зазначеними у цьому пункті документами до листа додається оригінал документа, оформлений чи підтверджений уповноваженим державним органом держави призначення товарів, у якому кінцевий споживач підтверджує право такого суб'єкта на постачання йому товарів. Якщо участь посередника у виконанні зовнішньоекономічного договору (контракту) щодо постачання товарів кінцевому споживачеві визначена у поданому разом із заявою сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, оформленому чи підтвердженому уповноваженим державним органом держави призначення товарів, зазначений документ може не надаватися. У разі коли постачання товарів кінцевому споживачеві здійснюється через посередників, до листа додаються оригінали документів, які містять зобов'язання кожного посередника щодо передачі товару іншому посереднику або кінцевому споживачеві, визначеному в сертифікаті кінцевого споживача, імпортному сертифікаті або іншому документі, та документ, який підтверджує повноваження кожного посередника на здійснення зовнішньоекономічної операції з товарами, виданий уповноваженим державним органом держави, на території якої зареєстрований зазначений посередник, або інший документ, який підтверджує такі повноваження відповідно до законодавства цієї держави. З метою прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості надання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтроль може вимагати від суб'єкта надання додаткових відомостей або документів. Строк розгляду заяви суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право здійснення відповідної міжнародної передачі товарів, якщо його надання не потребує додаткового міжвідомчого узгодження, встановлюється з дня надходження всіх необхідних документів: до 30 днів - щодо експорту (реекспорту) та тимчасового вивезення (ввезення) товарів; до 10 днів - щодо імпорту та транзиту товарів, а також тимчасового вивезення або ввезення товарів у випадках, передбачених пунктами 18, 19, 24 і 25 цього Порядку. До строку розгляду заяви не зараховується час, необхідний для отримання від суб'єкта додаткових відомостей або документів. Якщо додаткові відомості або документи не надійшли протягом двох місяців, заява вважається відхиленою і розгляду не підлягає. Розгляд заяв суб'єктів щодо експорту товарів до держав, стосовно яких встановлено часткове ембарго або обмеження на експорт таких товарів, виходячи з міжнародних зобов'язань України чи інтересів національної безпеки, здійснюється із залученням в установленому порядку Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю. У разі потреби з ініціативи Держекспортконтролю або згідно із зверненням суб'єкта строк розгляду заяви може бути продовжений рішенням Голови Держекспортконтролю. У разі потреби в додатковому міжвідомчому узгодженні (перевірка кінцевого споживача чи посередника, отримання інформації про можливе відхилення від заявленого кінцевого використання товарів, проведення консультацій з відповідними органами держав - учасниць міжнародних режимів експортного контролю) міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки протягом 15 днів після отримання відповідного запиту надають висновок про можливість здійснення міжнародної передачі. Якщо надання висновку потребує терміну, що перевищує 15 днів, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Служба зовнішньої розвідки письмово повідомляють про це Держекспортконтроль із зазначенням підстав для продовження терміну та визначають додатковий термін для надання висновку, який не може перевищувати 15 днів. У такому разі загальний термін розгляду заяв з урахуванням міжвідомчого узгодження не повинен перевищувати 90 днів. Документи, що подаються Держекспортконтролю, мають бути складені державною мовою. До документів, складених іноземною мовою, обов'язково додається їх засвідчений в установленому порядку переклад на українську мову. 12. Заява суб'єкта про надання дозволу чи висновку на право експорту, тимчасового вивезення, імпорту, тимчасового ввезення та реекспорту товарів залишається без розгляду, якщо: вона подана (підписана) особою, яка не має на це повноважень; документи подано не в повному обсязі або оформлено з порушенням вимог цього Порядку. Про залишення заяви щодо надання дозволу чи висновку без розгляду або у разі прийняття рішення про відмову в його наданні Держекспортконтроль письмово повідомляє суб'єкта та центральний орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей суб'єкт, протягом трьох днів після прийняття відповідного рішення з обґрунтуванням причин. 13. Заява і документи, які суб'єкт подає Держекспортконтролю для отримання дозволу чи висновку, повинні містити повну та достовірну інформацію про суб'єктів, що беруть участь у здійсненні зазначеної у заяві міжнародної передачі товарів, про товари та порядок їх міжнародної передачі, про кінцеве використання цих товарів, а також оригінали документів про гарантії щодо їх використання виключно у заявлених цілях. Додаткові вимоги до здійснення експорту, тимчасового вивезення та реекспорту товарів 14. Разом із заявою про надання дозволу чи висновку на право експорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, суб'єкт подає: 1) оригінали документів про зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів; 2) документ про походження товарів; 3) засвідчені в установленому порядку: копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт зазначених у заяві товарів, а також копію договору комісії, доручення тощо, якщо експортером є підприємство-посередник; копію відповідного висновку Держекспортконтролю на право проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічного договору (контракту) на експорт товарів, крім випадків, передбачених пунктом 4 Положення про порядок державного контролю за проведенням переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1998 р. N 125 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 5, ст. 184, N 22, ст. 810; 1999 р., N 24, ст. 1107; 2001 р., N 12, ст. 490; 2002 р., N 2, ст. 70; 2003 р., N 1, ст. 14, N 10, ст. 438, N 34, ст. 1827, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2003 р. N 1678); копію довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав Держекспортконтролю під час проведення попередньої експертизи товарів і реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі. У разі експорту товарів, які є внеском до капіталу спільного українсько-бразильського підприємства - бінаціональної компанії "Алкантара Циклон Спейс", утвореного відповідно до Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара, підписаного 21 жовтня 2003 р. в м. Бразиліа, зовнішньоекономічний договір (контракт) не надається. Зобов'язання та гарантії іноземного суб'єкта - кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів повинні бути надані у вигляді сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката або іншого документа, в якому містяться: відомості про кінцевого споживача товарів, їх експортера, найменування та кількість товарів, кінцеве призначення та місце використання; зобов'язання іноземного суб'єкта - кінцевого споживача не реекспортувати і не передавати будь-кому отримані товари, або що такі товари призначені для власних потреб кінцевого споживача, не пов'язаних з їх реекспортом чи передаванням. У разі коли іноземний суб'єкт - кінцевий споживач має намір у подальшому реекспортувати чи передавати отримані товари іншому кінцевому споживачеві, в зазначеному документі повинно бути визначено його зобов'язання про здійснення таких операцій лише за наявності письмової згоди на це експортера та Держекспортконтролю. 15. У разі експорту товарів до держав - учасниць міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість" документи, зазначені у пункті 14 цього Порядку, які визначають зобов'язання та гарантії кінцевого споживача стосовно імпортованих товарів, за погодженням з Держекспортконтролем можуть не надаватися. 16. Відкритий або генеральний дозвіл на право експорту товарів до держав, які не є учасниками міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість", а також у випадках, коли з державою - кінцевим споживачем товарів не укладено міжнародний договір, яким обумовлено такий експорт, надається в установленому порядку за погодженням з МЗС, а у разі потреби - з іншими центральними органами виконавчої влади. Фактичне відвантаження товарів, передбачених для експорту за відповідним відкритим або генеральним дозволом, суб'єкт повинен здійснювати лише після отримання документів, зазначених в абзацах другому і п'ятому пункту 14 цього Порядку. 17. Реекспорт чи передача іншому кінцевому споживачеві товарів здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх експорту. При цьому крім документів, зазначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку, експортер подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на реекспорт чи передачу товарів іншому кінцевому споживачеві з боку постачальника цих товарів в Україну. 18. Тимчасове вивезення товарів для демонстрації на виставках і ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товар, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання такого висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються: документ, який містить відомості про найменування виставки або ярмарку, місце і строк експонування або випробування товарів тощо, а також зобов'язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик; засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів (запрошення для участі у виставці або ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту), угоди з іноземним партнером тощо), та довідки про ступінь секретності товару, яку суб'єкт подавав під час проведення попередньої експертизи товарів та реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі. 19. Тимчасове вивезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань або для забезпечення їх діяльності за межами України, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються: засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове вивезення товарів; довідка про ступінь секретності кожного з найменувань товарів, що передбачається для тимчасового вивезення. Додаткові вимоги до здійснення імпорту та тимчасового ввезення товарів 20. Імпорт та тимчасове ввезення товарів здійснюється на підставі дозволів чи висновків Держекспортконтролю. 21. Якщо умовою імпорту товарів в Україну є оформлення Українською стороною документів про гарантії їх кінцевого використання, оформлення таких документів здійснюється відповідно до Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 р. N 920 (Офіційний вісник України, 1999 р., N 22, ст. 1005; 2003 р., N 4, ст. 139, N 32, ст. 1711). Передача іншому кінцевому споживачеві товарів, зазначених у списку, а також інших товарів, які були ввезені на територію України з наданням відповідного міжнародного імпортного сертифіката, здійснюється згідно з порядком, передбаченим для їх імпорту. При цьому, крім документів, зазначених у пунктах 11 і 22 цього Порядку, суб'єкт подає документи, які підтверджують відсутність обмежень на таку передачу з боку постачальника цих товарів в Україну. 22. До листа про надання дозволу на право імпорту товарів, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються: засвідчена в установленому порядку копія зовнішньоекономічного договору (контракту) на імпорт зазначених у заяві товарів, а у разі, коли імпортером є підприємство-посередник - засвідчена копія договору комісії, доручення тощо; сертифікат кінцевого споживача за формою, встановленою Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю. 23. Тимчасове ввезення товарів з метою надання іноземному суб'єкту послуг з їх ремонту, обслуговування, модернізації тощо здійснюється за відповідним висновком Держекспортконтролю, а експорт таких послуг (разом з поверненням ввезених товарів), включаючи надання послуг з гарантійного обслуговування, здійснюється за дозволом Держекспортконтролю. Зазначені висновок та дозвіл надаються суб'єкту на підставі документів, визначених у пунктах 11 і 14 цього Порядку. 24. Тимчасове ввезення товарів для демонстрації на виставках, ярмарках, реклами, проведення випробувань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, додаються: документ, який містить відомості про найменування виставки, ярмарку, місце і строк експонування товарів; засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів (запрошення для участі у виставці, ярмарку, зовнішньоекономічного договору (контракту) тощо). 25. Тимчасове ввезення товарів військовими формуваннями України для проведення навчань, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю. До листа про надання висновку, крім документів, зазначених у пункті 11 цього Порядку, подаються засвідчені копії документів, згідно з якими здійснюється тимчасове ввезення товарів. Транзит товарів територією України 26. Транзит товарів територією України здійснюється на підставі відповідного висновку Держекспортконтролю. 27. Для одержання висновку на право транзиту товарів територією України суб'єкт або іноземний суб'єкт надсилає Держекспортконтролю лист, до якого додаються: заява за встановленою Держекспортконтролем формою; засвідчена копія експортної ліцензії держави-експортера або інший офіційний документ, що містить необхідні відомості для проведення експертизи в галузі експортного контролю та прийняття відповідного рішення; інші документи (засвідчені копії сертифіката кінцевого споживача, імпортного сертифіката, технічні дані та призначення товарів тощо) залежно від категорії товару та держави - одержувача товару на вимогу Держекспортконтролю. Звітування та відповідальність суб'єктів 28. Звіти про використання отриманих дозволів чи висновків на право здійснення міжнародних передач товарів суб'єкт подає Держекспортконтролю за встановленою ним формою. Строки подання звітів визначаються під час реєстрації цього суб'єкта в Держекспортконтролі або оформлення дозволів чи висновків. Неподання або несвоєчасне подання суб'єктом зазначених звітів тягне за собою відповідальність згідно із законодавством. 29. Суб'єкти, які допускають порушення вимог цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством.
СПИСОК
Загальні примітки 1. Коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у цьому Списку довідково. Основною підставою для застосування до товарів процедур державного експортного контролю є відповідність таких товарів найменуванню та опису товарів за відповідними групами, які наведені у Списку. 2. Контроль технології: експорт "технології", "необхідної" для "розроблення", "виробництва" або "використання" виробів, що контролюється цим Списком, здійснюється згідно з умовами, визначеними у відповідних позиціях Списку. Зазначена "технологія" підлягає контролю навіть тоді, коли вона використовується для будь-якого виробу, не внесеного до цього Списку. Контроль не застосовується до такої "технології", яка є мінімально необхідною для установлення, експлуатації, технічного обслуговування (перевірки) та ремонту тих виробів, які не підлягають контролю, або товарів військового призначення, стосовно яких були отримані відповідні дозволи (висновки) на право здійснення їх міжнародних передач. Контроль не застосовується до "технології", що є "загальнодоступною", "фундаментальних наукових досліджень" або до інформації, мінімально необхідної для подання заявки на патент. ПКМУ від 28 липня 2003 р. N 1166 Про затвердження порядку справляння і розміру плати за видачу документів у галузі державного експортного контролю
1. Цей Порядок визначає механізм справляння плати за видачу суб'єктам здійснення міжнародних передач товарів документів у галузі державного експортного контролю (далі - платники). 2. Для цілей цього Порядку під документами у галузі державного експортного контролю розуміються посвідчення про реєстрацію суб'єкта здійснення міжнародних передач товарів, дозвіл (висновок), міжнародний імпортний сертифікат або сертифікат підтвердження доставки (далі - документи). 3. Плата справляється окремо за кожний документ. 4. Справляння плати за видачу окремих документів здійснюється за такою процедурою: плата за видачу дозволів (висновків) на здійснення міжнародних передач товарів справляється одноразово виходячи із загальної вартості контракту, визначеної на момент його укладення, незалежно від кількості виданих дозволів (висновків). Не справляється плата за видачу дозволів (висновків) замість тих, що були видані раніше, а також у разі внесення до раніше виданих дозволів (висновків) змін, які не впливають на загальну вартість контракту; плата за видачу дозволів (висновків) на здійснення міжнародних передач товарів за укладеними додатковими угодами до контракту, які збільшують його вартість, справляється виходячи з вартості додаткової угоди. У разі зменшення вартості контракту плата не повертається; у разі внесення змін до посвідчення про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності плата справляється в обсязі, передбаченому за видачу такого посвідчення; плата за видачу сертифіката підтвердження доставки справляється у порядку та розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1997 р. N 65 "Про ставки митних зборів". 5. Документи видаються платнику після здійснення в повному обсязі оплати за їх видачу. У разі прийняття рішення про відмову у видачі зазначених документів плата не справляється. Плата за невикористані платниками документи не повертається. 6. Плата за видачу документів справляється у гривнях. 7. Плата за видачу документів перераховується платниками до державного бюджету на відповідні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. 8. Посвідчена в установленому порядку копія платіжного доручення, яка підтверджує внесення плати, подається платниками Держекспортконтролю чи відповідному митному органу під час отримання ними відповідних документів.
РОЗМІР
Дата добавления: 2015-05-26; Просмотров: 647; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |