Тестові запитання для контролю самостійної роботи. Оцінка отриманих результатів

Оцінка отриманих результатів

Вимірювання активності проби

§ Заповнити кювету пробою, встановити її всередину захисного екрана, переконатися в правильності установки і закрити захисну кришку.

§ Натиснути кнопку “Проба”.

§ Вибрати потрібний час виміру (20 хв. вимірювання рекомендується проводити для малоактивних проб менше 200 Бк/л, для більшості вимірювань достатньо 2хв.). Натиснути кнопку часу виміру (2 хв. чи 20 хв.).

§ Вимірювання активності проби йде одночасно по двох каналах ⁴⁰К, ¹³⁷Сs. В процесі виміру на табло відображається зворотній відлік часу виміру.

§ По закінченню вимірювання натиснути кнопку “⁴⁰К” чи “¹³⁷Сs”. На табло індуцюється значення значення об’ємної активності проби в кБк/л (кБк/кг).

§ По закінченню роботи вимикають гама-радіометр кнопкою “Сеть”. Виймають кювету, звільняють її від проби і ретельно протирають дистильованою водою чи етиловим спиртом. При відсутності необхідності збереження в пам’яті гама-радіометра значення виміряного фона, вимкнути шнур живлення із мережі.

Показання на табло приладу будуть відповідати дійсним при дотриманні наступних умов:

– об’єм проби –0,5 л;

– питома маса зразка, який досліджується близька до одиниці (вода, молоко), в цьому випадку об’ємна активність проби відповідає його питомій активності – 1 кБк/л = 1 кБк/кг.

Якщо кількість проби недостатня для проведення точних вимірів, результат вимірювання необхідно помножити на поправочний коефіцієнт (табл. 6.7).

Таблиця 6.7 – Поправочний коефіцієнт для оцінки вимірювань

Об’єм, мл	Поправочний коефіцієнт
	2,9
	1,6
	1,2
	1,0

Якщо питома маса проби відрізняється від одиниці, тоді дослідний зразок потрібно зважити і перерахувати результат, індицьований на табло.

Приклад: об’єм, що займає проба – 500 мл,

маса проби – 400 г,

об’ємна активність – 1,6 кБк/л

Тоді питома маса проби дорівнює: 400/500 = 0,8 кг/л.

Питома активність – 1,6/0,8 =2,0 кБк/кг.

6.4 Висновки: Експериментально встановлена об’ємна активність питної води... кБк/л, питома активність (вказати продукт)... кБк/кг, що (не)перевищує допустимий рівень (вказати рівень).

1. Вкажіть джерела та види іонізуючих випромінювань. В чому їх небезпека?

2. Які радіоізотопи мають найбільше розповсюдження в довкіллі?

3. Наведіть загальні принципи нормування ІВ.

4. Які величини підлягають нормуванню при внутрішньому надходженні радіонуклідів до організму разом з їжею?

5. За якими параметрами оцінюється небезпека зовнішнього опромінення радіонуклідами?

6. Вкажіть допустимі значення забрудненості радіонуклідами продуктів харчування.

7. Наведіть основні методи захисту від негативної дії ІВ.

8. З якою метою встановлюються санітарно-захисна зона та зона спостереження? Яка різниця між ними?

9. Яким чином відбувається вимірювання вмісту радіонуклідів гама-радіометром РУГ – 91 “АДАНИ”? В яких випадках вимірюється питома активність, а в яких об’ємна активність продуктів харчування?

10. Як встановлюється точне значення вмісту радіонуклідів в продукті, якщо кількість проби недостатня для проведення точних вимірів?

Література: [8-11,13-15, 28, 43, 44, 51].

Дата добавления: 2015-05-26