Мета роботи. Виконання лабораторного завдання

Виконання лабораторного завдання

Виконання домашнього завдання

5.1.1 Схема дослідження RS -тригера.

5.1.2 Схема дослідження D -тригера з роздільним та лічильним запусками.

5.1.3 Схема дослідження JK -тригера з роздільним запуском.

5.1.4 Очікувані епюри вхідної та вихідної напруг за п. 3.4.

5.1.5 Форми таблиць 4.1; 4.2 та 4.3.

5.2.1 Таблиця 4.1.

5.2.2 Висновки за п. 4.2.2.

5.2.3 Часова діаграма за п. 4.3.10.

5.2.4 Таблиця переходів 4.2.

5.2.5 Висновки за п. 4.3.12.

5.2.6 Часова діаграма за п. 4.4.3

5.2.7 Висновки за п. 4.4.4.

5.2.8 Часова діаграма за п. 4.5.5.

5.2.8 Висновки за п. 4.5.7.

5.2.9 Таблиця 4.3.

5.2.10 Часова діаграма роботи тригера за п. 4.6.3.

5.2.11 Висновки за п. 4.6.4.

6 Ключові питання

6.1 Принцип дії RS -тригера.

6.2 Принцип дії D -тригера з роздільним запуском.

6.3 Принцип дії D -тригера з лічильним запуском.

6.4 Принцип дії JK -тригера з роздільним запуском.

6.5 Принцип дії JK -тригера з лічильним запуском.

Лабораторна робота № 2

Дослідження лічильників імпульсів та подільників частоти

Після виконання роботи студент повинен вміти:

1.1 Складати схеми лічильників імпульсів.

1.2 Складати схеми подільників частоти.

1.3 Експериментально визначати місткість лічильників.

1.4 Експериментально визначати коефіцієнт поділення частоти.

1.5 Змінювати місткість лічильників.

1.6 Змінювати коефіцієнт поділення частоти.

2 Ключові положення

Лічильниками є каскадне з’єднання тригерів з лічильним запуском.

Число станів тригерів (включаючи нульовий) є основним параметром лічильника і носить назву коефіцієнта перерахунку К _дабо модуля лічби М.

У загальному виді модуль лічби визначається як

М = 2 ^m, (2.1)

де m – число двійкових розрядів лічильника, тобто число тригерів.

Якщо кількість імпульсів, які надійшли до входу лічильника, дорівнює М, то він повертається у початковий стан, утворюючи при цьому імпульс пере-повнення, який передається до наступного старшого розряду.

Чотири тригери забезпечують модуль лічби М = 2⁴ = 16.

Місткість лічильника, тобто максимальне його показання, становить

С = М – 1 (2.2)

Для виявлення вмісту лічильника використовують індикатори.

У більшості випадків лічильники інди-кують по-тетрадно, тобто по чотири тригери. Тоді місткість 4-розрядного лічильника стано-витиме 15. При цьому зручно користуватись шістнадцятирічною системою числення. В цій системі числа від 0 до 10 збігаються з десят-ковою системою, а починаючи з 10 мають значення, які наведені в табл. 2.1.

В даній роботі досліджуються двійковий лічильник та подільник частоти. Визначаються модуль лічби, місткість, коефіцієнт перерахунку, коефіцієнт поділення частоти.

На рис. 2.1 наведена схема дослідження двійкового лічильника.

3 Домашнє завдання

3.1 Скласти схему дослідження двійкового 4-розрядного підсумо-вувального лічильника на D -тригерах із запуском одинокими імпульсами та серією імпульсів.

3.2 Навести очікувану діаграму роботи 4-розрядного двійкового поділь-ника частоти (зверху вхідна напруга, знизу – вихідні напруги кожного тригера). Розміщення епюр вхідної та вихідних напруг на різних сторінках або в різних стовпцях не дозволяється.

3.3 Зіставити складену схему дослідження зі схемою лабораторного стенда, яка наведена в лабораторному завданні, та знайти всі елементи схеми.

3.4 Заготовити форми таблиці 4.1 для кількості імпульсів від 0 до 16 включно та таблиці 4.2.

Дата добавления: 2015-05-26