Завдання. У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

- факти, хронологію подій, основні поняття історії України в доісторичний, ранньоісторичний, середньовічний періоди та на початку ранньонового часу; культурні надбання населення українських земель; перебіг суспільно–політичного, духовно–релігійного життя та особливості етнічного розвитку; біографії видатних історичних осіб;

- закономірності перебігу історичного процесу на українських землях у вказаний період;

- розуміти історичний досвід і уроки, місце і роль давньої України в контексті європейської та світової історії.

- самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і дові-

- аналізувати, систематизувати, інтерпретувати й узагальнювати історичні факти,

критично оцінювати діяльність історичних осіб;

- самостійно мислити, виявляти й аналізувати історичне підгрунтя проблем соціально-економічного, політичного, культурного, національного буття України; брати участь у дискусіях на суспільно-політичні теми;

- на матеріалах історії України формувати історичну свідомість, громадянську відповідальність, патріотизм школярів та юнацтва;

- професійно застосовувати набуті знання у викладацькій та науково-дослідній роботі.

Змістовий модуль 1. Стародавня доба історії українських земель

Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України

Ранній палеоліт. Пізній палеоліт. Людське суспільство в епоху мезоліту. Аграрна (неолітична) революція. Епоха енеоліту в Україні. Трипільська культура та її місце в історії України. Епоха бронзи на території України. Український степ і Лісостеп у добу раннього заліза. Кіммерійські племена на території України. Скіфський світ. Сармати в Північному Причорномор’ї. Античні міста – держави Північного Причорномор’я та Криму: суспільно-політичний устрій, економічне життя, взаємодія з місцевим населенням.

Тема 2. Слов’яни на території України в V – ІХ ст.

Джерела вивчення давніх слов’ян. Слов’яни в історичному контексті. Концепції щодо території формування та етногенезу слов’ян. Перші письмові згадки про слов’ян; венеди й анти. Слов’янські племінні союзи Центрально–Східної Європи. Зародки слов’янської державності. Початок Великого переселення народів. Склавини та анти. Аварський каганат і занепад антської державності. Східнослов’янські племена в V – ІХ ст.: розселення, соціально-економічний лад та господарська діяльність, суспільний лад і духовний світ східних слов’ян.

Змістовий модуль 2. Давньоруський період української історії (кінець ІХ - сер. ХІV ст.)

Тема 1. Становлення та піднесення Давньоруської держави.

Передумови утворення східнослов’янської держави. Київське князівство Аскольда. Інші осередки державності на Русі. Теорії походження давньоруської державності. Утворення держави наприкінці ІХ – на початку Х ст. Князювання Олега та Ігоря. Перші спроби регламентації данини й адміністративно – судової системи, Ольга. Воєнна активність Русі в 60 – на початку 70 –х рр. Х ст., Святослав. Розбудова держави за Володимира Святославича. релігійні реформи Володимира Великого. Завершення складання держави за Ярослава Мудрого. Характер і форма Давньоруської держави Х – першої половини ХІ ст.

Тема 2. Київська Русь у добу політичної дезінтеграції і князівських міжусобиць.

Зміни соціально – економічних відносин та їх вплив на політичне життя Київської Русі. Влада в державі по смерті Ярослава Мудрого. Тріумвірат Ярославичів. Князівські з’їзди. «Правда Ярославичів». Князівські міжусобиці кінця ХІ ст. Боротьба з половецькими ханами. Відновлення централізованої монархії Володимиром Мономахом. Мстислав Володимирович. Настання доби політичної роздробленості. Київське та Переяславське князівства. Чернігово-Сіверська земля. Монголо – татарська навала та встановлення залежності від Золотої Орди.

Економічне життя Київської Русі. Сільське господарство і промисли. Ремесло. Торгівля.

Культура Київської Русі. Київська Русь у світовій історії та її місце в історії українського народу.

Розвиток Галичини та Волині в рамках Київської Русі. Утворення та піднесення Галицького князівства. Особливості його внутрішньополітичного життя. Утворення та розвиток Волинського князівства. Об’єднання Волинського та Галицького князівства. Роман Мстиславович. Тимчасовий розпад Галицько – Волинського князівства, боротьба за владу (1205 – 1238 рр.). Внутрішня та зовнішня політика Данила Галицького. Антимонгольська діяльність Данила Романовича. Розвиток Галицько – Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького. Поступове політичне ослаблення князівства. Загибель князівства, боротьба за галицько – волинську спадщину. Історичне значення Галицько – Волинського князівства.

Змістовий модуль 3. Українські землі під владою іноземних держав (середина ХІV – середина ХVІІ ст.)

Тема 1. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Утворення Великого князівства Литовського та експансія литовців на Україну. Включення українських земель до складу Литовської держави за князювання Гедиміна та Ольгерда. Причини швидкого підпорядкування Литвою руських земель. Політика Литви в приєднаних землях. Кревська унія 1385 р. та її наслідки для українських земель в складі Литви. Князювання Вітовта. Зміна політичного курсу Литви щодо українських земель. Вітовт і колонізація Причорномор’я. Поразка українсько-литовських військ на річці Ворсклі. Городельська унія. українські землі в другій третині ХV – першій половині ХVІ ст. Свидригайло Ольгердович та громадянська війна в Литві. Остаточна ліквідація удільного устрою. Антилитовські виступи. Московські – литовські змагання за українські землі. Військово – політичне ослаблення Литви.

Тема 2. Українські землі під владою Королівства Польського та Речі Посполитої.

Початок польської експансії на українські землі. Завоювання Польщею Галичини. Становище українського населення Галичини під польською владою. Зближення з Литвою. Унійні польсько-литовські процеси кінця ХІV – ХV ст. Люблінська унія 1569 р. Політичні, соціально-економічні та національно-релігійні наслідки Люблінської унії для українського народу. Українці у Речі Посполитій. Нові риси традиційного господарства, соціальної структури. Зміцнення шляхти. Закріпачення селян. Полонізація української знаті. Церковне та культурне життя. Князь Костянтин Острозький та острозька академія. Берестейська церковна унія. Релігійні протиріччя в суспільстві, релігійна полеміка. Братський рух та розвиток культури і освіти в ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

лаб

інд

с.р.

лаб

інд

с.р.

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Стародавня доба історії українських земель

Тема 1.Первіснесуспільство і перші державні утворення на території України

Тема 2. Слов’яни на території України в V – ІХ ст.

Разом за змістовим модулем 1

Змістовий модуль 2. Давньоруський період української історії (кінець ІХ - сер. ХІV ст.)

Тема 3. Становлення та піднесення Давньоруської держави.

Тема 4. Київська Русь у добу політичної дезінтеграції і князівських міжусобиць.

Тема 5. Галицько – Волинська держава.

Разом за змістовим модулем 2

Тема 6.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.

Тема 7.Українські землі під владою Королівства Польського та Речі Посполитої.

Разом за змістовим модулем 3

Усього годин

Модуль 2

ІНДЗ

Усього годин

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Вступ. Місце історії України у всесвітній історії. Предмет історії України, методологічні засади її вивчення та наукова періодизація. Структура і основні завдання вивчення історії України.
	Населення українських земель в первісну епоху
	Дослов'янські етноси на території України
	Етногенез слов'ян. Східнослов'янські племінні союзи
Змістовий модуль 2.
	Київська Русь: утворення та період "збирання земель".
	Розвиток Давньоруської держави в кінці Х - першій половині ХІ ст.
	Запровадження християнства на Русі, його наслідки та історичне значення
	Трансформація державного ладу Київської Русі в другій половині ХІ - першій третині ХІІ ст.
	Розпад Київської Русі: причини, хід, наслідки.
	Змістовий модуль 3.
	Утворення Великого князівства Литовського та експансія литовців на українські землі. Політика Литви в приєднаних землях.
	Зміна політичного курсу Литви щодо українських земель після Кревської унії. Князювання Вітовта.
	Громадянська війна в Литві 1432 – 1440 рр. Другий удільний період.
	Ліквідація автономії українських земель. Антилитовські виступи.
	Польсько-литовське зближення. Унійні процеси кінця ХІV – ХV ст.
	Люблінська унія: причини, зміст, наслідки
	Соціально – економічний розвиток українських земель у другій половині ХVІ – на початку ХVІІ ст.
	Культурно – освітнє та церковно – релігійне життя України.
	Берестейський собор 1596 р. та проголошення церковної унії
	Всього

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Скіфо-сарматська доба та греко-римська цивілізація на території України
	Східні слов'яни у VІ – ІХ ст.
Змістовий модуль 2.
	Передумови та процес виникнення держави у східних слов'ян
	Еволюція державного устрою та соціально-економічного ладу Київської Русі
	Економічне життя Давньоруської держави. Люди Київської Русі.
	Утворення князівств на теренах Русі, їх політичне, економічне життя та культура
	Київська Русь і населення степової України в ІХ – ХІІІ ст.
	Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі. Місце Київської Русі в історії українського народу.
	Галицько – Волинське князівство – нова європейська держава
Змістовий модуль 3.
	Українські землі в складі іноземних держав в ХІІІ – ХV ст.
	Українські землі в складі Великого князівства Литовського: соціально-економічний розвиток
	Українське суспільство в Речі Посполитій: соціальне, економічне та духовне буття.
	Семінар-конференція (захист творчих робіт)
	Всього

7. Теми лекцій для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 1.
	Вступ.
	Праісторія українських земель
Змістовий модуль 2.
	Давньоруський період української історії (ІХ – середина ХІV ст.)
Змістовий модуль 3.
	Українські землі у складі Великого князівства Литовського
	Люблінська унія. Українські землі під владою Речі Посполитої
	Всього

8. Теми семінарських занять для студентів заочної форми навчання

№	назва теми	Годин
Змістовий модуль 2.
	Галицько - Волинське князівство
Змістовий модуль 3.
	Литовсько-польська доба в особах. Семінар-конференція (захист творчих робіт)
	Всього

9. Самостійна робота для студентів денної форми навчання

1. Ознайомитися з інформацією про археологічні культури епохи міді-бронзи на території України.	2 год.
2. Дослідити історичні джерела та зробити конспект "Перші писемні відомості про племена кіммерійців, таврів, скіфів, сарматів".	2 год.
3. Вивчити топографію розселення східнослов'янських племен.	2 год.
4. Нанести на контурну карту місця роселення східнослов'янських племен.	2 год.
5. Ознайомитися за історичною літературою з перебігом боротьби слов'ян з готами, гуннами, аварами.	2 год.
6. Ознайомитися з інформацією про процес утворення міст у східних слов'ян.	2 год.
7. Скласти хронологічну таблицю князювання давньоруських князів.	2 год.
8. Відобразити у вигляді схем моделі політичного устрою Давньоруської держави в період політичної єдності та окремих земель в період децентралізації.	2 год.
9. Зобразити соціальну піраміду давньоруського суспільства на підставі інформації "Руської Правди".	2 год.
10. Нанести на контурну карту кордони князівств, що утворилися з розпадом Київської Русі.	2 год.
11. Опираючись на конспект лекції та навчальні посібники, схематично відтворити найголовніші теорії етнічного розвитку Київської Русі.	2 год.
12. Ознайомитися з інформацією про походження та суть національного символу - тризуба.	2 год.
13. Скласти хронологічну таблицю князювання галицько-волинських князів.	2 год.
14. Скласти опорний конспект до теми "Зміни у правовій культурі в українських землях в ХІV-ХVІ ст."	2 год.
15. Скласти хронологічну таблицю князювання литовських князів.	2 год.
16. Скласти карти-схеми основних битв ВКЛ.	2 год.
17. Укласти хронологію литовсько-польських уній з розкриттям їх змісту.	2 год.
18. Укласти хронологію війн ВКЛ з сусідніми державами (ХІV - ХVІ ст.)	2 год.
19. Схематично відобразити соціальну структуру ВКЛ.	2год.
20. Укласти хронологію юридичного оформлення кріпосного права в українських землях та розкрити зміст кожного етапу.	2 год.
21. Проаналізувати тексти Литовських статутів та зробити висновки стосовно прав особи у ВКЛ в залежності від соціального статусу.	2 год.
Всього	42 год.

10.Індивідуальне навчально-дослідне завдання (творча робота)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі – ІНДЗ) – один із видів позааудиторної роботи студента навчального чи навчально-дослідницького характеру, яке виконується у процесі вивчення програмного матеріалу і завершується до підсумкового тестування з даної навчальної дисципліни.

Мета ІНДЗ - самостійне вивчення на основі першоджерел, монографій, наукової, науково-популярної та довідкової літератури частини програмного матеріалу, його систематизація, аналіз та узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу.

Зміст ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, одержаних в процесі лекційних, семінарських занять та самостійної роботи.

- Вступ - зазначається тема, мета і завдання роботи, її основні положення, а також стан наукової розробки проблеми і її значення.

- Теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів тощо, на основі яких виконується завдання.

- Методи, які використовуються при виконанні роботи.

- Основні результати роботи – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, діаграми, порівняльні таблиці, описи, систематизована реферативна інформація, її аналіз. Послідовність постановки викладу результатів дослідження повинна відповідати темі і дослідницьким завданням.

- Список використаних джерел і літератури. Список слід розміщувати в порядку посилань в тексті або алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків.

- Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (за об’ємом 10-12 аркушів друкованого тексту через 1,5 інтервали).

- ІНДЗ подається викладачу не пізніше, ніж за 2 тижні до підсумкового тестування.

- ІНДЗ оцінюється викладачем на основі попереднього з ним ознайомлення та усного захисту на підсумковій конференції.

- Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки і враховується при виведенні підсумкової оцінки. Питома вага ІНДЗ у загальній оцінці визначається викладачем.

Теми індивідуальних навчально-дослідних завдань.

Зміст ІНДЗ: підготовка презентації на тему "Історія України в особах: литовсько-польська доба" (1 персоналія за вибором студента з наступного переліку:

Костянтин Острозький, Василь-Костянтин Острозький, Михайло Глинський, Дмитро Вишневецький, Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський, Іван Федоров, Йосиф Верещинський, Іпатій Потій, Іван Вишенський, Єлисей Плетенецький, Захарія Копистенський, Памво Беринда, Брати Зизанії, Іов Борецький, Мелентій Смотрицький, Касіян Сакович, Йосиф Рутський, Петро Могила, Ян Оришовський, Криштоф Косинський, Семерій Наливайко, Іван Підкова, Петро Сагайдачний, Тарас Федорович, Іван Сулима, Павло Бут, Яків Острянин, Дмитро Гуня)