Переваги КСВ

Сфери прояву КСВ

Суть та значення КСВ.

Під КСВ розуміють ведення бізнесу з урахуванням потреб власного персоналу, місцевих громад та навколишнього природного середовища.

Ознаками КСВ є інтеграція соціальних та екологічних аспектів у щоденну комерційну діяльність підприємства і їх взаємодію із зацікавленими сторонами на добровільній основі. (визначення із Зеленої книги Європейського Союзу, 2001 р.)

Комерційний успіх підприємства досягається засобами, які передбачають дотримання моральних цінностей та повагу до людей, спільнот і навколишнього середовища.

Підходи до концепції КСВ:

1) підхід з позиції корпоративного егоїзму;

2) підхід з позицій корпоративного альтруїзму;

3) підхід з позицій соціальних вимог;

4) підхід з позицій заінтересованих сторін (груп впливу, інтересантів, стейкхолдерів). До них прийнято відносити:

1. власний персонал, працівників;

2. споживачів;

3. постачальників;

4. акціонерів;

5. місцеві громади;

6. державу та все суспільство в цілому.

5) Підходи з позиції етики;

6) Об’єднанням існуючих теорій є підхід, висловлений А. Кероллом, який запропонував трактувати КСВ з позиції концепції обов’язків.

Формування КСВ А. Керолл подав у вигляді піраміди:

· Філантропічні обов’язки;

· Етичні обов’язки;

· Правові обов’язки;

· Економічні обов’язки.

Керолл стверджує, що про корпорації слід судити не лише за їхнім економічним успіхом, а й за неекономічними критеріями.

КСВ проявляється на різних рівнях:

1) КСВ включає ділову практику щодо власного персоналу.

2) впровадження чесних ділових стосунків на ринку.

3) розбудова позитивних відносин підприємства з громадою.

4) заходи КСВ, що стосуються навколишнього середовища:

Об’єкти, на які поширюється КСВ:

Працівники компанії; споживачі продукції та послуг; конкуренти; інвестори; жителі місцевості, де функціонує організація; громадяни, які потребують особливої уваги суспільства (діти, інваліди, сироти, вагітні жінки, пенсіонери, студенти, тощо); органи влади; навколишнє середовище.

1. Реалізація програм КСВ однозначно приносить прибуток. Світ давно розглядає програми КСВ не як витрати, а як інвестиції, які приносять прибуток і окуповуються. Виграші від КСВ лежать у довготривалій перспективі.

2. формується позитивний імідж організації;

3. підвищується інтерес інвесторів;

4. поліпшення взаємовідносин із громадкістю та місцевою владою;

5. підвищення мотивації та продуктивності працівників;

6. збільшення обсягу продаж та ринкової частки;

7. зменшення операційних витрат.

5. Регіональні розбіжності та підходи до КСВ.

В англо-американській моделі КСВ основний акцент робиться на поведінку корпорацій на ринку, розбудову позитивних відносин підприємства з регіональною та місцевою владою;

Європейська модель більше орієнтована на три сфери прояву соціальних ініціатив: економіку, зайнятість та охорону навколишнього середовища;

Японський бізнес більшою мірою зосереджується на внутрішніх програмах, завдяки яким компанія стає для працівників сім’єю.

6. Суть міжнародних ініціатив та критеріїв ефективності КСВ.

До найавторитетніших та найпоширеніших у світі нормативних документів КСВ належать такі:

- Стандарт SA 8000 Соціальна відповідальність бізнесу;

- Стандарт АА 1000 (Лондон 1999 р.);

- GRI – Рекомендації з урахування показників сталого розвитку Глобальної ініціативи звітності;

- серія стандартів ISO 9000:2008;

- OHSAS 18000:2007 – охорона праці та техніка безпеки на робочому місці;

- ISO 26000.

- Акт Сарбейнса – Окслі;

- Угоди міжнародної організації праці (МОП);

- Глобальний договір.

ЛЕКЦІЯ 3

КСВ у системі управління організацією

1. Модель КСВ.

2. Організація діяльності з КСВ на підприємствах.

3. Етичні Кодекси.

4. Права і обов’язки менеджера з КСВ.

1. Модель КСВ.

КСВ – це відкрита прозора ділова практика, що базується на етичних цінностях та повазі до своїх працівників, акціонерів, користувачів та на оцінці навколишнього середовища. Досвід провідних компаній показує, що соціальна відповідальність корисна для всіх компаній, суспільства, держави. Модель КСВ складається з багатьох елементів.

Рис. 1. Модель КСВ

2. Організація діяльності з КСВ на підприємствах.

З КСВ на підприємствах відповідають менеджери з КСВ. Якщо немає такої посади, то PR – менеджери. Це персонал з PR відділів і PR – служб.

За КСВ повинен відповідати один із членів ради директорів. Створюються також робочі групи або комітети з КСВ, до яких входять керівники різних департаментів, про рішення інформують топ-менеджера.

Організаційне управління є тим ключовим аспектом КСВ, який дозволить ефективно інтегрувати елементи КСВ у стратегію політику, тактику організації, поширити КСВ у всій організації та сприяти сталому розвитку підприємства.

3. Етичні Кодекси.

Регулювання моральних відносин, не зазначених у законодавстві, в організаціях проходить за допомогою етичних норм, які записуються в Етичних Кодексах.

Етичні кодекси приймаються на загальних зборах колективу. Кодекси не мають статусу нормативного правового акту і за їх порушення не можна застосовувати юридичні санкції, заходи дисциплінарної відповідальності. Засобом захисту Кодексів етики слугує суспільна думка. Керівництво робить все для того, щоб правила функціонували. Можуть бути, наприклад, запроваджені суди честі.

Створюються Комітети з етики. Майже всі члени таких комітетів – керівники вищого рівня.

ЛЕКЦІЯ 4

Формування відносин з працівниками на засадах корпоративної соціальної відповідальності

1. Права людини і трудові практики як предмет КСВ. Міжнародні стандарти соціальної політики у сфері праці.

2. Законодавство України у сфері праці.

3. Концепція гідної праці в сучасних системах регулювання соціально – трудових відносин.

4. Соціальних діалог і КСВ.

5. Етичні питання приватного життя (життя компанії).

1. Права людини і трудові практики як предмет КСВ. Міжнародні стандарти соціальної політики у сфері праці.

Основні правила та принципи державної політики у сфері праці закріплені у:

1) документах Організації Об’єднаних Націй (ООН);

2) конвенціях і рекомендаціях Міжнародної організації праці;

3) декларовані в актах Ради Європи та інших міжнародних і регіональних організацій.

Міжнародний Білль про права складається з таких документів:

1. Загальна декларація прав людини

2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

3. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права

Стандарти соціальної політики Міжнародної організації праці (МОП). Основною метою діяльності МОП є встановлення загального та міцного миру на основі соціальної справедливості і забезпечення економічної і соціальної стабільності у світі.

За роки свого існування МОП ухвалила загальновизнаний звід міжнародних трудових конвенцій та рекомендацій з питань свободи об’єднання, зайнятості, соціальної політики, умов праці, соціального забезпечення, соціально-трудових відносин та адміністрації праці.

У Статуті МОП визначена чітка система контролю за дотриманням країнами-учасниками положень, зафіксованих у конвенціях. Ця система передбачає регулярне надання доповідей урядом держав-учасниць, а також спеціальні контрольні процедури, основані на розгляді цих доповідей і скарг.

Європейські стандарти соціальної політики у сфері праці.

Рис. 2. Європейські стандарти соціальної політики у сфері праці

Основні права передбачені Європейською соціальною Хартією (переглянутою), поділено на чотири тематичні групи:

1. зайнятість, професійне навчання та рівні можливості;

2. охорона здоров’я, соціальне забезпечення і соціальний захист;

3. трудові права;

4. діти, сім’я, мігранти.

2. Законодавство України у сфері праці

Права на працю, задекларовані міжнародними та європейськими інституціями, ратифіковані Україною, гарантовані Конституцією України.

Досягнення мети державної політики у сфері праці забезпечення такими нормативними актами:

1. Кодекс законів про працю України;

2. Господарський Кодекс;

3. Податковий Кодекс.

Реалізація державної політики у сфері праці в Україні покладена на органи виконавчої влади Кабінет Міністрів України як вищий орган в системі органів виконавчої влади, покликаний вирішувати найважливіші питання у сфері соціальної організації праці.

Для здійснення державної політики у сфері праці уряд України створює відповідні адміністративні структури – Міністерство праці і соціальної політики, а також Державна служба зайнятості.

3. Концепція гідної праці в сучасних системах регулювання соціально – трудових відносин.

Головна мета сучасної політики у сфері праці – створювати для чоловіків і жінок можливості гідної і продуктивної праці в умовах свободи, рівності, соціальних гарантій і поваги людської гідності. Поняття гідної праці втілює у собі очікування людей, пов’язаних з їх трудовим життям. Гідна праця відіграє ключову роль у боротьбі з бідністю, забезпечення якості життя, сприяє благу всіх людей і т.д.

4. Соціальний діалог і КСВ.

За визначенням МОП, соціальний діалог включає всі типи переговорів, консультацій та обміну інформацією між представниками урядів, роботодавців та працівників з питань, що становлять взаємний інтерес і пов’язані з соціально – економічною політикою.

В Україні соціальний діалог здійснюється на національному, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація, транснаціональна категорія) рівнях на тристоронній або двохсторонній основі.

Існують дві основні моделі соціального діалогу трипартизм і біпартизм.

«Найсильнішою» формою соціального діалогу є колективні переговори. Мета колективних переговорів – укладання колективних угод і договорів. В Україні на національному рівні представники роботодавців, найманих працівників і держави укладають Генеральну угоду, в якій скріплюють досягнуті домовленості щодо встановлення розмірів соціальних стандартів та гарантій їх забезпечення у сфері соціально – трудових відносин.

На галузевому рівні представники роботодавців, найманих працівників і держави укладають Галузеву угоду.

Законом суттєво конкретизовано вимоги до змісту Колективного Договору, який укладається безпосередньо на виробництві, організації, установі.

Переговори, орієнтовані на співробітництво, не виключають того, що у сторін можуть з’явитися серйозні розбіжності, і як наслідок, на цьому ґрунті виникає конфлікт.

Рекомендації МОП «Про добровільне примирення і арбітраж» (1952), «Про розгляд скарг» (1967), Закон України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» регулюють питання мирних способів вирішення трудових конфліктів.

Примирна комісія складається із представників сторін і має на меті виробництво рішення, здатного задовольнити сторони трудового спору (конфлікту).

Трудовий арбітраж – це орган, який складається з залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і який приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).

ЛЕКЦІЯ 5

Стратегія соціально – відповідальної поведінки у ринковому середовищі

1. Формування КСВ у відносинах з споживачами. Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.

2. Соціально – відповідальний маркетинг

3. Формування складової КСВ у відносинах з конкурентами

4. Етичні питання відносин організації з акціонерами, постачальниками, дилерами

1) Формування КСВ у відносинах з споживачами. Міжнародні ініціативи та законодавство України у сфері захисту прав споживачів.

Міжнародні ініціативи в галузі захисту прав споживачів:

· Стандарти ISO

· Концепція загального управління якістю TQM

· Модель досконалості Європейського фонду управління якістю, премії за якість EFQM.

На підприємствах створюються системи управління якістю, які відповідають вимогам міжнародних стандартів ISO 9000. Ця система забезпечує виготовлення якісної, безпечної продукції стабільно та на постійній основі.

Існує сертифікація – процедура, за допомогою якої третя, незалежна сторона, дає письмову гарантію того, що продукція або система управління відповідає встановленим нормам.

В Україні діє Закон України «Про захист прав споживачів»

2) Соціально – відповідальний маркетинг

У питаннях маркетингу виробник також повинен проявляти соціальну відповідальність:

· надавати правдиву інформацію про товар, його склад на етикетці;

· упаковка має бути екологічна, якісна і не коштувати дорого;

· інформація про товари в рекламі повинна бути правдивою;

· повинна бути призначена справедлива ціна на товар.

3) Формування КСВ у відносинах фірми з конкурентами

Відносини з конкурентами мають регулюватися правилами чесної гри, суперництва, а не етикою самозахисту та війни. Існують чесні і нечесні методи ведення конкурентної боротьби. Серед чесних, наприклад, підвищення якості продукції, оновлення асортименту продукції та інше. Нечесні методи:

· Демпінг;

· Зведення наклепів;

· Переманювання співробітників конкурента на свою сторону;

· Промисловий шпіонаж;

· Змова з іншими конкурентами.

4) Етичні питання відносин організації з акціонерами, постачальниками, дилерами

Якщо вищі керівники надають правдиву звітність, вони поступають етично і відповідально у відношенні з акціонерами. Існують випадки коли менеджери компаній вступають у змову з постачальниками.

З постачальниками також слід вести себе етично. Не можна їм диктувати свої умови і платити низькі ціни за їх продукцію. Іноді великі покупці дозволяють собі запізнюватися з платежами малій компанії, що неетично і наносить економічний збиток останній.

ЛЕКЦІЯ 6

Соціально відповідальні відносини бізнесу з територіальними ГРОМАДАМИ

1. Відповідальність компаній перед населенням.

2. Етичні питання взаємовідносин організацій з місцевою владою та громадою.

3. Етичні питання взаємовідносин компаній з трудовими спілками.

4. Особливості КСВ в малому та середньому бізнесі.

1. Відповідальність компаній перед населенням

Фірми і місцеве населення взаємозалежні. Місцеве населення зацікавлене у створення на їх території фірм тому, що це підтримує показники зайнятості і податкову базу та інфраструктуру місцевості (автодороги, залізниці, лікарні, басейни та ін.). А з іншої сторони, фірми заважають місцевому населенню проживати (забруднюють навколишнє середовище, створюють шум, неетичний виробничий вигляд).

2. Етичні питання взаємовідносин організацій з місцевою владою та громадою

Місцева влада зацікавлена в збереженні економічної стабільності, вона повинна заохочувати бізнес до трудової діяльності. Місцева влада повинна здійснювати розумну податкову політику, заохочувати продуктивні трудові відносини.

Бізнес повинен підтримувати стабільну структуру зайнятості, сплачувати податки, оберігати місцеві ресурси, приймати участь у благодійництві та ін.

3. Етичні питання взаємовідносин компаній з трудовими спілками

Трудові спілки мають за мету забезпеченість суспільних інтересів в питаннях оплати праці, умов праці, розподілу влади в економіці. Трудові спілки мають забезпечувати, захищати суспільні інтереси, інтереси робітників, працівників.

Роботодавець повинен визнати той факт, що трудові спілки мають право на існування з метою досягнення законних цілей. Неможна робітникам забороняти вступати в трудові спілки (SA8000).

Проте історія руху трудових спілок має чимало фактів зловживань і навіть таємних угод між менеджментом та трудовими спілками, які йшли всупереч суспільним інтересам. Цього не повинно бути.

4. Особливості КСВ в малому та середньому бізнесі

Існує думка, що модна стратегія КСВ важлива тільки для крупних міжнародних компаній, а середні і малі компанії можуть обходитись без неї.

Але насправді розмір компанії не має значення. Головне, щоб компанія «дозріла» до усвідомлення своєї відповідальності перед суспільством. Тоді і суспільство буде сприймати таку компанію успішною, стабільною і соціально відповідальною.

ЛЕКЦІЯ 7

Екологічні аспекти КСВ

1. Суть та значення відповідального ставлення організації до довкілля.

2. Превентивний підхід організації до вирішення екологічних проблем.

3. Міжнародні документи щодо захисту навколишнього середовища.

4. Законодавство України про охорону навколишнього середовища.

1. Суть та значення відповідального ставлення організації до довкілля.

В світі існує багато юридичних справ і відомо багато прикладів як фірми експлуатували, зловживаючи, зовнішнє середовище, наносили йому шкоду: забруднювали річки, ґрунти, повітря, призводили до вичерпування природних ресурсів, до вимирання тварин. Наслідки виробництва створюють серйозну загрозу здоров’ю і безпеці людини.

Світ змінився: високий технологічний рівень породив більше проблем, ніж може їх розв’язати. Деякі галузі, зокрема, видобувна, хімічна, паливно-енергетична, транспорт разом із численними підприємствами обробної промисловості зробили значний внесок у те, що ми сьогодні називаємо «кризою навколишнього середовища».

На сьогоднішній день необхідно, щоб бізнес усвідомив, що якщо ми хочемо жити у придатному для життя навколишньому середовищі, бізнес повинен виробляти товари і отримувати прибуток у той спосіб, який узгоджується із захистом та збереженням світу природи.

2. Превентивний підхід організації до вирішення екологічних проблем

На сьогоднішній день цивілізація створила дуже багато нових матеріалів, нових приладів, техніки, устаткування, продуктів харчування, генно-модифікованих організмів, нанотехнологій, наноматеріалів і т. ін. Всі вони є не завжди дружніми до людини та до довкілля. Але стан справ такий, що людина не має права на помилку. Тому людина по відношенню до результатів своєї діяльності повинна використовувати превентивний обережний підхід.

3. Міжнародні документи щодо навколишнього середовища

На сьогоднішній день у світі розвинене міжнародне і національне природоохоронне законодавство, існують партії екологічного спрямування.

Міжнародні документи щодо навколишнього середовища:

1. Декларація Ріо-де-Жанейро.

2. Цілі розвитку тисячоліття.

3. Екологічні принципи Глобального договору ООН.

4. Серія стандартів ISO 14000.

5. EMAS

4. Законодавство України про охорону навколишнього середовища

Україна як член світового співробітництва проводить активну політику щодо охорони довкілля. Її занепокоєння подальшими загостреннями екологічних проблем зумовлене тим, що зазнавши потужного удару від Чорнобильської катастрофи, наша держава змушена тривалий час ліквідовувати її наслідки. В останні часи українські вчені ініціювали прийняття Екологічної Конституції Землі. ЇЇ прийняття дало б можливість отримати унікальний механізм міжнародного права для посилення екологічної безпеки.

Законодавство України про охорону навколишнього середовища включає:

1. Конституцію України.

2. Кодекси:

- Водний кодекс України;

- Земельний кодекс України;

- Повітряний кодекс України;

- Лісовий кодекс України;

- Кодекс України про надра;

3. Закони України (близько 40)

· Про охорону навколишнього середовища;

· Про екологічну експертизу;

· Про екологічний аудит;

· Про природно-заповідний фонд країни;

· Про охорону атмосферного повітря;

· Про тваринний світ;

· Про енергозбереження;

· Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку;

· Про поводження з радіоактивними відходами;

· Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

· Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та ін.

Український досвід впровадження принципів екологічної відповідальності.

1. Участь у окремих акціях День Землі, Година Землі;

2. Створення і сертифікація на підприємствах систем екологічного управління;

3. Запровадження принципів зеленого офісу.

Зелений офіс – це концепція управління організацією, яка має на меті зменшити негативний вплив діяльності компанії на навколишнє середовище та сприяти раціональному використанню ресурсів.

Компанії, які реалізують свою діяльність відповідно до рекомендацій зеленого офісу раціональніше використовують ресурси та енергію, зменшують кількість відходів при роботі в офісних приміщеннях та свою покращують репутацію в очах споживачів, клієнтів та партнерів. Добровільні публічні зобов’язання компанії в рамках зеленого офісу не завжди вимагають великих затрат часу та коштів, а часом навіть можуть допомогти зекономити. Філософією зеленого офісу може скористатися будь-яка компанія, незалежно від її розміру, сфери діяльності або фінансового стану.

ЛЕКЦІЯ 8

Інформаційна політика і соціальна звітність

1. Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання, структура.

2. Міжнародні стандарти звітності.

3. Особливості офіціальної звітності підприємств України.

1. Корпоративні соціальні звіти: сутність, завдання, структура

Соціальна звітність – це документально оформлена сукупність даних комерційної організації, що відображають середовище існування компанії, принципи та методи співпраці з групами впливу, результати діяльності компанії в економічній, соціальній, екологічній сфері життя суспільства.

Вигоди соціальної звітності для компанії:

1) допомагає компанії розбудувати процес управління КСВ;

2) будує довіру до компанії з боку різних груп впливу;

3) підвищує прозорість компанії;

4) підвищує готовність компанії до роботи на нових рівнях;

5) зміцнює ділові відносини та сприяє розширенню ринків.

Ризики нефінансової звітності.

1. Можлива критика;

2. Ресурсоємність;

3. Недостовірність даних;

4. Репутаційний ризик.

Хто читає соціальну звітність?

1. Працівники;

2. Бізнес-партнери;

3. Акціонери;

4. Споживачі;

5. Кредитори та інвестори;

6. Державні органи;

7. Неурядові організації;

Формати нефінансової звітності:

1. Звіт про прогрес реалізації принципів Глобального договору;

2. Звіт зі сталого розвитку, підготовленого за вимогами GRI.

3. Окремий соціальний звіт за показниками, які самостійно визначаються компанією.

4. Інтегрована звітність – об’єднання фінансової і нефінансової звітності.

2. Міжнародні стандарти звітності зі сталого розвитку

1) GRI.

2) ISAE 3000

3) AA 1000 AS

3. Особливості офіціальної звітності підприємств України.

Нефінансова звітність в Україні знаходиться на етапі активного розвитку. В Україні сформувалася група компаній-лідерів нефінансового звітування, які виконують роль першопрохідців. Це: «Оболонь», «ДТЕК», «Київстар», «Укрсоцбанк», «МТС Україна», «Метінвест», «КСМ». Вперше в Україні опубліковано нефінансовий звіт у 2005 р. компаниєею КСМ.

В Україні недовга історія фінансового звітування, українські компанії повинні обережно підходити до розкриття інформації. Лише декілька компаній використовують систему GRI.

ЛЕКЦІЯ 9

Соціальна відповідальність різних суб’єктів суспільного розвитку

1. Формування КСВ у відносинах з державними органами

2. Культура споживання та її вплив на розвиток КСВ.

1) Формування КСВ у відносинах з державними органами

На сьогоднішній день існують дві точки зору на проблему взаємовідносин між бізнесом і державою. Перша із них ґрунтується на ідеях Р.Нозика, яку викладено в книзі «Анархія, держава та утопія» (1974 рік), головна ідея якої є ідея справедливості і права вільного володіння законно придбаним майном. Вона говорить про індивідуалістичний підхід до бізнесу і невтручання держави в справи бізнесу.

Інша точка зору на взаємовідносини бізнесу і держави більш популярна на сьогоднішній день. Вона говорить про те, що бізнес – це частина суспільства і має контролюватися державними органами. Держава прагне за допомогою державних структур і законів впливати на бізнес.

Зі сторони корпорацій спостерігається тенденція впливати на політику, яку проводить держава, шляхом лобіювання інтересів.

2. Культура споживання та її вплив на розвиток КСВ

У сучасного споживача потрібно формувати культуру споживання, яка відповідає вимогам сучасності.

Споживання людиною всього, що дає наша планета, наша цивілізація повинно бути соціально відповідальним. Не можна бездумно витрачати електроенергію, не можна перерозходувати воду, необхідно щоденно сортувати сміття для його правильної переробки; виключити із свого життя товари, при виробництві яких використовувався дитячий труд та ін.

На Заході набирає сили етичне споживання. Його формують активні учасники різних суспільних рухів. Вони займаються розповсюдженням і надають гласності різні темні і закриті сторони діяльності корпорацій. Рух за етичне споживання – реальна сила, з якою приходиться рахуватися компаніям.

ЛЕКЦІЯ 10

Оцінка результативності КСВ

1. Соціальний аудит

2. Методи оцінювання ділової репутації соціально відповідальної компанії

3. Методи і процедури оцінювання ефективності програм КСВ

1) Соціальний аудит

Соціальний аудит – процес, який дозволяє організації оцінити і продемонструвати її вклад у вирішення соціальних, економічних та екологічних проблем.

Соціальний аудит допомагає зрозуміти, в якій мірі організація виконує суспільні цілі і цінності, з якими вона консолідується, оцінити ступінь досягнення некомерційних цілей шляхом систематичного і регулярного моніторингу її діяльності та поглядів представників заінтересованих сторін, стейкхолдерів, що мають відношення до їх діяльності.

Соціальний звіт – це лише самооцінка, тому слід робити соціальний аудит такого звіту за рівнями А,А⁺,В,В⁺,С,С⁺.

На сьогоднішній день не має єдиної форми та загальновизнаної схеми проведення соціального аудиту. Світовий ринок послуг з проведення соціального аудиту знаходиться на стадії зародження. На сьогоднішній день налічується близько 30 аудиторських структур (агенції, суспільні організації), які роблять соціальний аудит. Найвідоміші: «Віжео» (Франція), «Аванзі» (Італія), «Сам» (Швейцарія) та ін.

В Україні тема соціального аудиту знаходиться поки що в стадії первинного дослідження і попереднього обговорення у середовищі спеціалістів.

2) Методи оцінювання ділової репутації (гудвілу) соціально – відповідальної компанії

Ділова репутація (гудвіл) – це нематеріальний актив, вартість якого визначається різницею між балансовою вартістю активів підприємства і його звичайною ринковою вартістю, як цілісного майнового комплексу, що виникає внаслідок використання кращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів (робіт, послуг, нових технологій, тощо):

ГВ= РВ – БВ

(гудвіл = ринкова вартість компанії мінус її вартість за бухгалтерським балансом)

Світовою практикою напрацьовані такі методи оцінки гудвілу:

1)бухгалтерський метод;

2)аналітичний метод;

3)за допомогою показників ділової активності;

4)метод чистих активів;

5)метод надлишкових прибутків;

6)метод дисконтування майбутніх прибутків;

7)метод звільнення від роялті;

8)метод мультиплікатора;

9) інші.

3) Методи і процедури оцінювання ефективності програм КСВ

Економічний ефект програми КСВ = Р (результати ∆П) – З (понесені витрати на програму)

Ефективність = Р/З

Bt – вигоди від проекту у рік t;

i – ставка дисконту;

T – кількість років експлуатації проекту;

I – інвестиції;

NPV – чиста приведена вартість.

Дата добавления: 2015-05-26